2. Структура і зміст наукової доповіді (реферату)

Наукова доповідь (реферат) для вступу до аспірантури – це наукова робота, яка містить вичерпну систематизовану інформацію за обраною темою (приблизно від 25 до 40 друкованих сторінок формату А4) і передбачає виклад матеріалу на основі спеціально підібраних джерел та самостійно проведеного дослідження.

Наукова доповідь (реферат) повинна відповідати вимогам до наукової публікації, які регламентуються державним стандартом України.

Загальні вимоги:

• чіткість та логічна послідовність викладу матеріалу;

• переконливість аргументації;

• стислість і точність формулювань, які виключають можливість неоднозначного тлумачення;

• обґрунтованість висновків та пропозицій щодо проведення досліджень у майбутній кандидатській дисертації.

У науковій доповіді (рефераті) повинні бути відображені:

• актуальність тематики дослідження, місце досліджуваної проблеми в сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі, відповідність теми сучасному стану науки й техніки;

• обґрунтування обраного напряму досліджень, методів вирішення завдання та їх порівняльна оцінка у вітчизняній і зарубіжній науці;

• аналіз та узагальнення існуючих результатів;

• розробка загальної методики проведення досліджень на етапі підготовки наукової доповіді (реферату) і методики, яка буде в подальшому використовуватися у майбутньому дослідженні;

• обґрунтування необхідності проведення експериментальних досліджень, принцип дії розроблених програм, характеристики цих програм, оцінка похибок розрахунків;

• оцінка рівня повноти розв’язання поставленого завдання;

• елементи новизни та практична цінність передбачуваної роботи.

Структура наукової доповіді (реферату):

• титульний аркуш;

• зміст;

• перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (за необхідності);

• вступ;

• суть наукової доповіді (реферату) (основна частина);

• висновки;

• список використаних джерел (перелік посилань);

• додатки (за необхідності).

Титульний аркуш

Титульний аркуш є першою сторінкою наукової доповіді (реферату), який містить:

• найменування вищого навчального закладу, факультету, кафедри, на якій буде виконуватися майбутнє дослідження;

• назву роботи;

• прізвище, ім’я, по батькові вступника до аспірантури та його статус (магістр/спеціаліст);

• науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові передбачуваного наукового керівника;

• м. Київ та рік.

Зміст наукової доповіді (реферату)

Зміст подають безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. До змісту включають структурні елементи у такому порядку: перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (за необхідності); вступ; послідовно перелічені найменування всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовки) основного змісту роботи; висновки; рекомендації (за необхідності); список використаних джерел; назви додатків; номери сторінок, які містять початок відповідного матеріалу.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів

Перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів складають за умови повторення таких елементів більше трьох разів у тексті та вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.

Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, чи використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва, за абеткою, наводять скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Вступ

Вступ розташовують після переліку умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (якщо він є), починаючи з нової сторінки. У вступі наукової доповіді (реферату) розкривають актуальність і стан наукового завдання та його значущість, підстави та вихідні дані щодо подальшої розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Актуальність теми – це важливість, суттєве значення, відповідність теми сучасним проблемам певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням відповідної сфери діяльності. Вона характеризує співвідношення між тим, що з даної проблеми вже відомо і що буде досліджуватися вступником до аспірантури у майбутній кандидатській дисертації уперше, і свідчить про те, для якої галузі науки чи виробництва становлять цінність наукові результати, які будуть отримані в дисертаційній роботі.

Визначення актуальності має бути небагатослівним. Достатньо стисло викласти:

• соціальну значущість проблеми дослідження;

• суттєвість її значення для подальшого розвитку відповідної галузі науки, теорії чи практики;

• значення для створення нових напрямів певної галузі науки;

• вирішення окремих питань, які сприяють якісним змінам у науці чи виробництві.

З метою оцінювання сучасного стану досліджуваної проблеми складають стислий огляд літератури, який показує, що саме ця тема, яка буде покладена в основу майбутнього дисертаційного дослідження, ще не була опрацьована та висвітлена у спеціальній літературі і тому потребує подальшої розробки. Тут зазначають:

• практично вирішенні завдання;

• прогалини знань, що існують у даній галузі;

• досягнення провідних учених і фахівців даної галузі.

Далі формулюють мету дослідження та завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Мета дослідження – це кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Вона реалізується через вирішення відповідних їй конкретних завдань. Формулюючи мету, не слід вживати слова «дослідження…», «вивчення…», тому що вони вказують на засіб її досягнення, а не на мету.

Завдання дослідження подаються у формі переліків: «обґрунтувати…», «встановити…», «з’ясувати…» та ін. Формулювати завдання слід зрозуміло, стисло, конкретно, оскільки опис їх вирішення власне і складає зміст наукової доповіді (реферату).

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і вибране для вивчення. Це та частина об’єктивної дійсності, яка існує незалежно від нашої свідомості й нашого уявлення про неї. У разі, коли ця частина об’єктивної дійсності стає темою дослідження, вона стає й предметом дослідження.

Предмет дослідження – це теоретичне відтворення об’єктивної дійсності, тих суттєвих зв’язків і відношень, які підлягають безпосередньому вивченню як у науковій доповіді (рефераті), так і в майбутній дисертації.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження.

Також слід подати коротку анотацію елементів нових наукових положень (рішень), запропонованих автором особисто.

У роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про можливість наукового використання результатів дослідження або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення, – відомості про можливе практичне застосування отриманих результатів.