2.Щодо екологічного стану водних ресурсів басейну Західного Бугу:

Безпосередньо ведення моніторингу якості поверхневих вод на території басейну р. Західний Буг здійснюють 2 вимірювальних лабораторії, які є структурними підрозділами обласних управлінь водних ресурсів (лабораторії Львівського облводресурсів та Волинської гідрогеолого-меліоративної партії Волинського облводресурсів, м.Ковель). систематично, починаючи з 1994 року, проводиться екологічна оцінка якості поверхневих вод за відповідними категоріями в басейні Західного Бугу. Зокрема, моніторинг якісного стану поверхневих вод в басейні р. Західний Буг у 2013 році здійснювався по 13-ти затверджених створах, 52 гідрохімічних пробах, виконаних 1396 аналізах.

В рамках радіаційного моніторингу спостереження за вмістом радіоактивних речовин (Cs-137, Sr-90) у поверхневих водах басейну Західного Бугу році проводились на 5-ти створах спостережень, по 4-ох в межах Львівської області і на 1-му на території Волинської області. Всього у 2012 році було відібрано 20 радіологічних проб та виконано 28 вимірювань.

На підставі результатів моніторингу встановлено, що:

• поверхневі води в басейні Західного Бугу відносяться до другого класу якості;

• за показниками сольового блоку поверхневі води басейну відносяться до першого та другого класів якості;

• за показниками трофо-сапробіологічного блоку майже всі пункти спостережень в басейні Західного Бугу характеризуються третім класом якості;

• серед блоку специфічних показників токсичної дії в розрахунках був використаний лише один показник – залізо загальне і за його величиною води басейну Західного Бугу відносяться до третього класу якості;

• проведеними розрахунками визначення класу якості води встановлено, що найбільше впливають на погіршення класу якості води такі показники – азот

• нітритний, азот нітратний, прозорість.

В цілому, згідно норм Українського і Польського законодавства, у більшості випадків якість води р. Західний Буг не відповідає вимогам жодного виду водокористування, а якість води приток дещо краща. Головною причиною такої ситуації є надмірний вміст у водах біогенних речовин (азоту нітритного, фосфатів) та важких металів токсичної дії (цинку та міді).

3.Щодо шляхів покращення охорони водних ресурсів басейну Західного Бугу:

• впровадження організаційної структури щодо комплексного та збалансованого управління басейном Західного Бугу, інтеграції водоохоронних заходів з боку сусідніх держав згідно вимог Водної рамкової директиви Європейського Союзу.

• у басейні Західного Бугу необхідна термінова розробка та впровадження заходів спрямованих на відновлення якості річкових вод басейну, які рекомендується здійснювати за рахунок стабілізації ландшафтної структури басейну, шляхом збільшення лісистості в басейнах річок до 20 % у зоні Лісостепу і 49 % – Полісся за рахунок зменшення площ під нестабільними елементами ландшафту; зменшення скидів стічних вод міст, побудови нових та модернізації діючих очисних споруд, каналізаційних мереж, дотримання технологічних вимог очищення води; введення штрафних санкцій за недотримання вимог діючого водоохоронного законодавства.

• з метою скорочення економічних витрат, спрямованих на контролювання якості поверхневих вод у басейні Західного Бугу, що здійснюються на мережі державного і транскордонного моніторингу, а також підвищення ефективності моніторингових робіт, необхідно застосувати диференційований підхід до його організації, шляхом встановлення репрезентативного переліку показників якості поверхневих вод, що не відповідають вимогам питного водопостачання для окремих приток і створів; синхронізацію строків спостереження; уніфікацію методик аналітичних визначень хімічних компонентів, а також обмін результатами спостережень та оцінки між виконавцями на міжнародному рівні, з метою їх порівняння і узагальнення.