- •1.1. Природна водозабезпеченість Львівщини
- •2012 Та 2013 роки.
- •2.2. Коротка характеристика та оцінка екологічного стану української частини басейну ріки Західний Буг
- •2.3. Моніторинг якісного стану поверхневих вод в басейні р. Західний Буг
- •Аналіз рівневого режиму
- •Розділ 3. Шляхи покращення екологічної ситуації у басейні р. Західний буг
- •3.2. Оптимізація ландшафтної структури басейнів малих річок.
- •3.3. Нормалізація хімічного складу води р. Західний Буг
- •1.Про засади регіональної державної політики в галузі водного господарства:
- •Висновки
- •2.Щодо екологічного стану водних ресурсів басейну Західного Бугу:
- •3.Щодо шляхів покращення охорони водних ресурсів басейну Західного Бугу:
- •Список використаної літератури
2.Щодо екологічного стану водних ресурсів басейну Західного Бугу:
Безпосередньо ведення моніторингу якості поверхневих вод на території басейну р. Західний Буг здійснюють 2 вимірювальних лабораторії, які є структурними підрозділами обласних управлінь водних ресурсів (лабораторії Львівського облводресурсів та Волинської гідрогеолого-меліоративної партії Волинського облводресурсів, м.Ковель). систематично, починаючи з 1994 року, проводиться екологічна оцінка якості поверхневих вод за відповідними категоріями в басейні Західного Бугу. Зокрема, моніторинг якісного стану поверхневих вод в басейні р. Західний Буг у 2013 році здійснювався по 13-ти затверджених створах, 52 гідрохімічних пробах, виконаних 1396 аналізах.
В рамках радіаційного моніторингу спостереження за вмістом радіоактивних речовин (Cs-137, Sr-90) у поверхневих водах басейну Західного Бугу році проводились на 5-ти створах спостережень, по 4-ох в межах Львівської області і на 1-му на території Волинської області. Всього у 2012 році було відібрано 20 радіологічних проб та виконано 28 вимірювань.
На підставі результатів моніторингу встановлено, що:
поверхневі води в басейні Західного Бугу відносяться до другого класу якості;
за показниками сольового блоку поверхневі води басейну відносяться до першого та другого класів якості;
за показниками трофо-сапробіологічного блоку майже всі пункти спостережень в басейні Західного Бугу характеризуються третім класом якості;
серед блоку специфічних показників токсичної дії в розрахунках був використаний лише один показник – залізо загальне і за його величиною води басейну Західного Бугу відносяться до третього класу якості;
проведеними розрахунками визначення класу якості води встановлено, що найбільше впливають на погіршення класу якості води такі показники – азот
нітритний, азот нітратний, прозорість.
В цілому, згідно норм Українського і Польського законодавства, у більшості випадків якість води р. Західний Буг не відповідає вимогам жодного виду водокористування, а якість води приток дещо краща. Головною причиною такої ситуації є надмірний вміст у водах біогенних речовин (азоту нітритного, фосфатів) та важких металів токсичної дії (цинку та міді).
3.Щодо шляхів покращення охорони водних ресурсів басейну Західного Бугу:
впровадження організаційної структури щодо комплексного та збалансованого управління басейном Західного Бугу, інтеграції водоохоронних заходів з боку сусідніх держав згідно вимог Водної рамкової директиви Європейського Союзу.
у басейні Західного Бугу необхідна термінова розробка та впровадження заходів спрямованих на відновлення якості річкових вод басейну, які рекомендується здійснювати за рахунок стабілізації ландшафтної структури басейну, шляхом збільшення лісистості в басейнах річок до 20 % у зоні Лісостепу і 49 % – Полісся за рахунок зменшення площ під нестабільними елементами ландшафту; зменшення скидів стічних вод міст, побудови нових та модернізації діючих очисних споруд, каналізаційних мереж, дотримання технологічних вимог очищення води; введення штрафних санкцій за недотримання вимог діючого водоохоронного законодавства.
з метою скорочення економічних витрат, спрямованих на контролювання якості поверхневих вод у басейні Західного Бугу, що здійснюються на мережі державного і транскордонного моніторингу, а також підвищення ефективності моніторингових робіт, необхідно застосувати диференційований підхід до його організації, шляхом встановлення репрезентативного переліку показників якості поверхневих вод, що не відповідають вимогам питного водопостачання для окремих приток і створів; синхронізацію строків спостереження; уніфікацію методик аналітичних визначень хімічних компонентів, а також обмін результатами спостережень та оцінки між виконавцями на міжнародному рівні, з метою їх порівняння і узагальнення.
