Заучування вірша л. Повх “Жабка”

Мета: Ознайомити дітей з віршем, донести гумористичний зміст вірша, збагатити словник дітей епітетами, словами зі зменшувально-пестливими суфіксами, метонімією – шапка у соняха. Учити дітей виразно читати вірш, передаючи гумор ситуації та журливий настрій зеленої жабки.

Словник: малесенька жабка, листочки, журилася жабка, жовтими стали листочки у клена, я ще й досі зелена-зелена.

Хід заняття

Діти, відгадайте загадку:

У зеленому жакеті,

Галасує в очереті,

Хоч і плавати мастак,

І не риба, і не рак.

Так, це жаба. Діти, а де живуть жаби? (у болоті, біля річок, озер). Які вони за кольором (зелені), а які за вдачею? (галасливі, спритні, швидкі, веселі).

А ось я знаю вірш про жабку, яка зовсім не така, як ми звикли її бачити, послухайте його, цей вірш називається “Жабка”. Написала його українська поетеса Лідія Повх.

Журилася під осінь

Малесенька жабка:

Уже потемніла

У соняха шапка

Жовтими стали

Листочки у клена

А я ще й досі

Зелена-зелена.

Діти, як думаєте, чому малесенька жабка сумує? (бо вона зелена, коли все навкруги жовтіє восени). А який настрій у вас? Вам теж сумно чи весело? Приводу для суму немає, бо ні птахи, і звірі не жовтіють з приходом осені, а лише рослини, дерева. Жабка ще дуже маленька і вона цього не знає. Давайте їй про це скажемо, надішлемо телеграму (складання дітьми “телеграми”: “Дорога жабко, не сумуй, це дуже добре, що ти зелена-зелена, бо тобі й не треба жовтіти, як листочки, вони відмирають, а ти будеш далі жити”. Я думаю, жабка зрадіє, коли одержить нашу телеграму.

Лексична вправа “Слова-барви для жабки”

Мета: Вправляти дітей у доборі синонімів: сумна, журлива, нещасна, схвильована, принишкла, тужлива... “Якою б стала жабка, якби вона пожовтіла, як листочок?”; у доборі антонімів: сумна – весела, радісна, щаслива, задоволена... “Назви жабку ласкаво”; в утворенні слів зі зменшувально-пестливими суфіксами: жаба, жабище, жабка, жабеня, жабочка, жабенятко... “Що може жабка робити? ”: журитися, сумувати, нудьгувати, тужити, сміятися, радіти, веселитися, стрибати, рухатись... Настанова на запам’ятовування. Повторне читання вірша вихователем. Читання вірша дітьми.

Додаток В

Фразеологічні звороти до змісту поетичних творів гумористичного характеру

Назва і автор вірша	Фразеологічні звороти
А. Костецький “Невсидющий Василь”	Крутиться як муха в окропі; крутиться як дзиґа
А. М’ястківський “Зайчик місяця надгриз”	Хоч не з’їм, та понадкушую
Б. Стельмах “Перегони”	Аж у вухах вітер свистить; без задніх ніг; не чуючи під собою ніг; бігти наввипередки
В. Кириленко “Весела плутанина”	Не у своїй тарілці
В. Юрченко “Лісові музики”	Пекти раків
Г. Бойко “Провалився по коліна”	Попався, як муха в окріп; догори дригом; не знаєш броду, не лізь у воду; як йдеш, дивись під ноги: хоч грошей не найдеш, так носа не наб’єш
Д. Лукич “Падишах у трамваї”	Велике цабе
Є. Гуцало “Ворона з Лісабона і Крук із Прилук”	Кожна лисиця свій хвостик хвалить; не хвали себе сам, нехай тебе люди похвалять
Л. Костенко “Горобець із білою бородою”	Не той мудрий, що бороду носить, а той, що діло робить
Л. Повх “Жабка”	Без біди журиться
М. Петренко “Вечірня зустріч”	Без задніх ніг, не чуючи під собою ніг
М. Стельмах “Гарбуз”	Ні обійти, ні об'їхати; наче чавуном налитий
О. Коваленко “Цибуля й хрін”	Яке шукало, таке й здибало
О. Сенатович “Балакуни”	Теревені плести; ганяти вітер по світу; бити байдики; ловити гав; клеїти дурня; стук-грюк, аби з рук; теревені правити, баляси точити
П. Воронько “Є у мене киця Мурка”	Ранком вмивайся – з хворобою не знайся
П. Мовчан “Летів бусол через луг”	Як у воді намочений
П. Ребро “Як перчина Сашка провчила”	Задавати перцю; скільки клубочок не в’ється, а кінець знайдеться; хоч не з’їм, та понадкушую
С. Руданський “Вовки”	Вовків боятись – в ліс не ходити; у страху очі великі
Т. Коломієць “Хитра казка”	Наша казка гарна й нова, починаймо її знову
Ю. Будяк “Шкідливий цап”	Шкідливий, як кіт

Додаток Г