Методичні вказівки до виконання дипломного проекту. Вступ

У вступі студент повинен розкрити перспективи розвитку магістрального і промислового залізничного транспорту в Україні, основні напрямки з модернізації і удосконалення ремонтної бази для підвищення надійності і довговічності експлуатації локомотивів, підвищення продуктивності праці і зниження собівартості ремонту, автоматизації, механізації і комп’ютеризації виробничих процесів, економії паливних і мастильних матеріалів, використання досягнень науки і техніки при удосконаленні організації експлуатування і ремонту локомотивів, впровадження передового досвіду локомотивних депо, локомотиворемонтних заводів залізниць і промислових підприємств України.

1 Загальна частина

В цьому розділі на підставі заданого робочого парку і серії локомотива розраховуються: складові інвентарного парку локомотивного депо промислового підприємства, програма ремонтів і технічних оглядів, середньодобова кількість локомотивів, яка знаходиться в ремонті, календарний графік ремонту локомотивів, кількість ремонтних місць, потрібна кількість робочих депо на ремонт і експлуатацію, основні показники річних витрат екіпірувальних матеріалів і організації екіпірувального господарства.

1.1 Визначення інвентарного парку локомотивного депо

Інвентарний парк N інв , в локомотивах, визначається за формулою

N інв = N е + N рем + N рез + N к + N о , (1)

де N е - кількість локомотивів, які знаходяться в експлуатації;

N рем - кількість локомотивів, які знаходяться на всіх видах ремонту і в очікуванні;

N рез - кількість локомотивів резерву, яка може бути потрібна на випадок збільшення вантажообігу; приймається 3% від експлуатаційного парку;

N к - кількість локомотивів, які знаходяться у відрядженні;

N о - кількість локомотивів, які знаходяться в оренді.

Всі локомотиви, які знаходяться в експлуатації N е і в резерві депо N рез, перебувають у розпорядженні служби руху або локомотивного депо і вводяться до числа локомотивів робочого парку N р і визначається за формулою

N р = N е + N рез, (2)

де N e - за попереднім;

N рез - резерв депо, необхідний для заміни локомотивів, які раптово вийшли з ладу, щоб уникнути зривів роботи цехів промислового підприємства; приймається в кількості одного локомотива на 30-40 одиниць експлуатаційного парку.

1.2 Розрахунок і планування ремонтів і технічних оглядів

Кількість локомотиво-діб визначається за формулою

Л_річ = N_р · 365 , (3)

де Л річ - кількість локомотиво-діб робочого парку на рік;

N р - кількість локомотивів робочого парку;

365 - кількість днів, яке планується на рік (для високосного року 366). Річна програма ремонту локомотивів

Р_ЗР = Л річ / (30,4 · Т ЗР), (4)

де Р зр - програма заводського(капітального) ремонту,

Л річ - за попереднім;

Т зр - міжремонтний строк, дані беруться з таблиці 1;

30,4 - середньомісячна кількість робочих днів за бюджетом робочого часу

Таблиця 1 - Середні міжремонтні строки

Локомотиви	Т ТО-3	Т ТР-1	Т ТР-2	Т ТР-3	Т ЗР
Потужністю 1000 к.с. і більше	30 діб	60 діб	12 міс.	24 міс.	6 років
Потужністю менш 1000 к.с.	20 діб	40 діб	9 міс.	18 міс.	4,5 роки

Визначення програм відповідних видів ремонту

Р ТР-3 = Л річ / (30,4 · Т ТР-3) - РЗР; (5)

Р ТР-2 = Л річ / (30,4 · Т ТР-2) - (РЗР + Р ТР-3); (6)

Р ТР-1 = Л річ / (30,4 · Т ТР-1) - (РЗР + Р ТР-3 + Р ТР-2); (7)

Р ТО-3 = Л річ / (30,4 · Т ТО-3) - (РЗР + Р ТР-3 + Р ТР-2 + Р ТР-1). (8)