3. Аналіз матриці бкг. Вибір стратегічного планування

Розробка стратегій в загальному вигляді базується на матриці Бостонської консультативної групи.

Матриця характеризується такими параметрами, як обсяг попиту та частка ринку підприємства в порівнянні з часткою основного конкурента. Значення вказаних параметрів визначається кількісними та якісними даними – високим чи низьким (відносно питомої ваги).

в исокий

„Знаки запитання”	„ Зірки”
„Собаки”	„Дійні корови”

Обсяг продаж

продажу

низький

низька частка ринку висока

Рис.1. Матриця БКГ

1-й квадрат охоплює групу підприємств з високим обсягом попиту на продукцію та незначною часткою ринку продавця у порівнянні з основним конкурентом. Такі підприємства носять назву „дикі кішки” або „важкі діти” або „знаки запитання”. Дивну таку назву вони мають через те, що маючи значний потенціал для подальшого розвитку і нарощування обсягів виробництва, потребують значних капіталовкладень у бізнес, а це завжди справа ризикована. Сприятлива коньюктура ринку може змінитися (а це завжди справа ризикована, і інвестиції не окупляться).

Вони повинні проводити спеціальні дослідження з метою встановлення стратегії для досягнення статусу „Зірок”. Вони повинні вести агресивну економічну політику.

2-й квадрат об’єднує підприємства, які не відчувають особливих проблем із збутом продукції та контролюють значну ринкову частку. Такі підприємства носять назву „Зірок”. Це, по суті, ідеальні підприємства, промислові лідери у галузі. Вони виступають у якості законодавця мод, запроваджують технологічні нововведення, підвищують якість, обмежують ціни і таким чином створюють конкурентні переваги.

У 3-му квадраті згруповані підприємства з низьким обсягом попиту, але високою часткою ринку продавця у порівнянні з ведучим конкурентом. Такі підприємства носять назву „дійних коров”, оскільки кошти отримані від їх господарської діяльності, недоцільно спрямовувати у власне виробництво.

Така ситуація виникає при „кризі надвиробництва”. Для „дійних коров” необхідний суворий контроль капіталовкладень, та передача надлишку грошей від продажу під контроль керівництва.

4-й квадрат охоплює групу підприємств з низьким обсягом попиту та низькою ринковою часткою. Підприємства цієї групи носять назву „собаки”, „вигнанці”, оскільки їх прагнуть позбутися. Стратегічні рекомендації у цьому випадку, зводяться до таких варіантів:

- перехід у супутню галузь господарювання чи вид діяльності і спроба досягти успіху там;

- модернізація, переоснащення, зміна асортименту продукції;

- відмова від конкуренції та розпродаж з аукціону, або злиття з фірмою у якої справи ідуть краще.

За допомогою матриці БКГ аналізуються існуючі позиції конкурентів, а також прогнозується майбутній їх статус. Матриця БКГ дозволяє відповісти на питання: в якому напрямку слід розвивати підприємство, щоб зберегти свої позиції, чи слід взагалі їх змінити.

На малюнку суцільними лініями зображено перерозподіл коштів від „дійних коров”, а пунктирними можливе перетворення „диких кішок” в „зірки”, або „зірок” в „дійних корів”, а навіть у „собак”.

Матриця БКГ виконує дві функції:

1. дозволяє прийняти рішення щодо помічених пропозицій на ринку;

2. розподілити стратегічні грошові кошти між стратегічними зонами господарювання в майбутньому.

Стратегічною зоною господарювання є окремий елемент оточення, на який підприємство (або прагне отримати )вихід (СЗГ).

За допомогою матриці БКГ проводиться аналіз СЗГ (стратегічних зон господарювання) одного підприємства. В умовах дестабілізації економіки матриця БКГ не може бути використана.