4. Органи влади й управління на Запорізькій Січі

Запорізьке козацтво виробило власну суспільно-політичну організацію влади, що найповніше відповідала національному характерові українців та вимогам часу. Територія яку займали запорожці, змінювалася залежно від політичної ситуації. Столицею дніпровської вольниці була Січ. У різні часи вона розташовувалася у різних, але завжди добре захищених природою місцях. Після Хортиці (1552-1557 рр.) Січ по черзі знаходилася на о. Томаківці, р. Базавлук і Микитиному Розі. Кожна з них мала гарні укріплення – високі й міцні вали оточені зверху дерев’яним частоколом, башти з бійцями для гармат. У середині розміщувалися курені (великі приміщення для козаків), канцелярія, церква, склади, арсенали, торговельні лавки тощо. У центрі знаходився майдан, де відбувалися загальні ради та громадські заходи.

До козацького гурту приймали всіх бажаючих. Всі козаки були рівними як у житті, так і в смерті. Жили, воювали й гинули разом з українськими козаками поляки, білоруси, росіяни, євреї, татари, грузини, вірмени, турки, перси, молдовани та вихідці з інших народів. Причому багато хто з них були освіченими людьми й у себе на батьківщині посідали висок соціальне становище.

На Запорізькій Січі державна влада наро­дилася з військової організації, тому державні органи, адміністративно-територіальна система, посади були як військовими одиницями, так і державними. Кошовий отаман (гетьман), військовий суддя і військовий пи­сар складали так звану військову старшину, і обиралися Військовою радою. В мирний час військова старшина виконувала адмі­ністративні та судові функції, а під час військових походів очолювала Запо­різьке Військо, передаючи свої повноваження наказній старшині.

Військо­вої рада – на ній обговорювались і вирішувались найважливіші питання військового та політичного характеру . Згідно зі звичаєвим правом на них міг бути присутнім будь-який козак. Військова рада збиралася не менше ніж два рази на рік – 1 січня і 1 жовтня (Свято Покрови).

Кошовий отаман (гетьман) зосереджував у своїх руках вищу військову, адміністративну і судову владу. Його влада не була абсолютною, він звіту­вав перед Військовою радою, а його повноваження обмежувалися річним тер­міном перебування на посаді. Вся повнота влади органічно поєднувалася із відповідальністю.⁵

Військовий суддя був другою службовою особою на Запоріжжі. Він здійснював суд над козаками і призначав начальника артилерії.

Військовий писар завідував канцелярією і вів всі письмові справи Запо­ріжжя.

Військовий осавул слідкував за дотриманням козаками порядку в Січі, відав охороною кордонів, заготівлею продовольства для війська тощо.

Адміністративно-територіальний устрій запорожців. Кіш (укріплений табір) – очолював виборний кошовий отаман. Йому допомагали ви­борний суддя, писар, обозний осавул, хорунжий.

Курінь – військово-адміністративна одиниця Запорізької Січі, складалася з кількасот козаків. Кожний, прийнятий до козаків, входив до певно­го куреня. Запорізька Січ ділилася на 38 куренів. Кожний курінь мав своє господарство і назву, найчастіше за назвою місцевості, з якої походили козаки цього куреня – Полтавський, Уманський, Канівський, Корсунський, Батуринський та інші, на чолі яких стояв курінний отаман. Отамана обирала курінна козацька рада.

Паланка – адміністративно-територіальна одиниця (округ) у Запорізькій Січі. В буквальному перекладі з турецької мови означає невелику фортецю. У запорожців ним позначалося центральне управління певної частини території. Протягом 1734-1766 рр. паланок у Запоріжжі було п’ять: Бугогардівська, Перевізька (Інгульська), Кодацька, Самарська, Кальміуська.

На кінець XVI ст. на Запоріжжі сформувалося військо зі чіткою орга­нізацією і нараховувало близько 15 тис. козаків. Основною військовою одиницею був полк з 500 мушкетів. Полк поділявся на сотні, а ті в свою чергу – на десятки. Посади кошового отамана (гетьмана), пол­ковника, сотника, отамана, який командував десятком (пізніше – курін­ного отамана), були виборними. Січ мала також свій флот, який скла­дався з великих човнів – чайок або байдаків. У походи на Крим та Туреч­чину вирушало 100-150 чайок.

Військо Запорізьке мало свою печать і герб із зображенням козака з рушницею на плечі, з шаблею та списом, застромленим у землю поруч з постаттю козака. Січова корогва (прапор) була червоного (малинового) кольору: на лицьовому боці був зображений в білий колір св. Архангел Ми­хайло, а на зворотному – білий хрест, оточений небесними світилами.