1.4 Шари і об'єкти цифрової карти

1.4.1 Об'єкти ЦМ

Елементи місцевості, які відображуються за просторовою протяжністю, поділяються на дві групи:

1. Об'єкти, які мають відносно обмежені (кінцеві) розміри. Наприклад: населені пункти, річки, ліси, штучні нерівності земної поверхні тощо. Ці об'єкти в топографії називаються місцевими предметами або ситуацією.

2. Об'єкти, які мають необмежену просторову протяжність. До цієї групи входять різні форми поверхні Землі, сукупність яких утворює рельєф місцевості.

Для місцевих предметів умовні знаки являють собою різноманітні геометричні побудови у вигляді фігур, ліній та їх поєднань, доповнені літерно–цифровими і кольоровими позначками. Існують три групи:

1) Площинні умовні знаки, які застосовуються для заповнення контурів, які обмежують площу об'єктів, що виражаються в масштабі карти, а графічні характеристики цих областей визначають вигляд елемента зображення, що позначається.

2) Позамасштабні умовні знаки, що застосовуються для показу об'єктів, площа яких не виражається в масштабі карти (положенню об'єкта на місцевості відповідає певна точка знака). Це так звані компактні елементи.

3) Лінійні умовні знаки, за допомогою яких зображуються лінійно витягнуті об'єкти, при цьому їх довжини виражаються в масштабі карти, а ширина може бути перебільшеною. Лінійні елементи визначаються трасою їх розміщення в полі зображення, уздовж якої міститься умовний знак того чи іншого виду лінії відповідно до виду позначуваного елемента зображення. Ця лінія обов'язково має деяку умовно виражену товщину, не пов'язану з реальним поперечним розміром відповідного елемента об'єкта, що необхідно для її сприйняття, оскільки лінія нульової (або занадто малої) товщини фізично не може бути сприйнята.

4) Атрибути – це числові або символьні характеристики, які містяться в базі даних, вони можуть належати як до самих примітивів, так і до об'єктів, що складаються з них.

1.4.2 Визначення складу та кількості шарів цм

ГІС Maplnfo містить всю інформацію – графічну, текстову тощо – у так званих таблицях; кожна таблиця є групою файлів-компонентів, кожен з яких містить інформацію одного типу: графічні об'єкти, базу даних або індекси. Коли Ви відкриваєте файл даних, Maplnfo створює таблицю. Таблиці можна уявляти собі як шари. Кожна таблиця у вікні карти являє собою шар карти (рис. 1.8). Ці шари схожі на прозорі плівки. Кожна прозора плівка містить окремий тип даних для карти. Наприклад: один шар може містити річкову мережу, другий – ліси і лісопосадки, третій – населені пункти. Помістивши такі шари один поверх іншого, Ви отримаєте повну карту. Для створення комп'ютерної карти, що складається з шарів, необхідно визначити кількість шарів, виходячи з наявного растрового зображення.

Рисунок 1.8 – Шари карти

Для створення комп'ютерної карти, що складається з шарів, необхідно визначити кількість шарів, виходячи з наявного растрового зображення. Під час складання схеми розшарування карти слід врахувати, що до різних шарів розносяться насамперед об'єкти, що відрізняються типами характеристик (ті, які зв'язуються з різними базами атрибутивних даних). Від того, оскільки вдало це буде зроблено, визначиться коректність і зручність роботи з цифровою моделлю. До кожного шару планується набір атрибутивних даних, який зберігатиметься в табличній формі. Попередньо описуються структури та взаємозв'язки таблиць, які зберігатимуть дані. Відповідно до відібраної інформації визначаються коди об'єктів цифрової карти.