Дифузна мастопатія

1) з перевагою кістозного компоненту

2) з перевагою фіброзного компоненту

3) змішана форма

4) склерозуючий аденоз (перевага залозистого компоненту)

ВУЗЛОВА ФОРМА.

Основними клінічними проявами|виявами| мастопатії| |з'являються|є:

1. масталгія;

2. мастодинія.

Ці симптоми мають циклічний характер,| залежать від фази менструального циклу і обумовлені тими анатомічними змінами, які відбуваютьс|походять|я в тканині МЗ: набряк, кістоутворення|, стискання| нервових закінчень і так далі.

Враховуючи, що частота РМЗ різко зростає після 35 років, то у молодих жінок (до 35) з наявністю об'ємних утворень МЗ доцільне застосування видозміненого «потрійного тесту», а саме:

• клінічне обстеження МЗ;

• УЗД;

• тонкоголкова аспіраційна біопсія з|із| цитологічним| дослідженням аспірату.

Консервативній терапії підлягають хворі з|із| деякими формами дифузної мастопатії| (|із|з перевагою залозистого, фіброзного компонентів, змішані форми). При мастопатії||із| з перевагою кістозного компоненту, піс|потім|ля проведення біопсії, пункції і переконливих доказів відсутності проліферативних| змін в епітеліальних структурах можна проводити консервативне лікування, |та|але тіл|лише|ьки під спостереженням онкол|онкології|ога.

Сучасна терапія ДЗМЗ передбачає багатокомпонентне, етапне лікування і визначається виходячи з віку, ступеня вираженості, особливості клінічної симптоматики, форми ДЗМЗ, гормонального гомеостазу пацієнтки, а також залежить від наявних чинників ризику розвитку раку молочної залози і супутніх захворювань.

В обов'язковому порядку повинні проводитися курси комплексної патогенетичної терапії, що направлені на стабілізацію гормонального і імунного гомеостазу, функції ШКТ, стану ЦНС, і т.д.

У консервативній терапії мастопатій використовуються:

• гестагени;

• андрогени;

• антиестрогени;

• антипролактинові препарати;

• мікродози препаратів йоду;

• вітаміни А, Е, В1, В2;

• харчовий режим.

Найбільш патогенетично|патогенетичний| обгрунтованим в лікуванні пацієнток з|із| ДЗМЗ є|з'являється| застосування|вживання| гестагенів|. Поступаюч|надходити|и в кров’яне русло, прогестагени| надаю|роблять|ть біологічну дію прямим шлях|колією|ом зв'язуючись|із| з рецепторами до прогестерону.

Опосередкований вплив гестагенів| полягає в гальмуванні циклічної секреції гонадотропінів|, що |призводить|веде до зменшення секреції естрогену яєчниками, тобто опосередковано забезпечується антиестрогенний ефект.

Терапія андрогенами здавна|здавна| застосовується для лікування мастопатій|, прот|однак|е в даний ча|нині|с не |з'являється|є терапією вибору, в зв’язку з таким побічним ефектом, як вірилізація. Інод|інколи|і жінкам післ|потім|я 45 років призначають метилтестостерон|, тестобромлецид|, даназол|.

В даний час|нині| широко використовуються антиестрогенні препарати: тамоксифен, фаристон|, нольвадекс|. Механізм дії їх оснований на конкурентному зв'язан|зв'язуванні|ні з рецепторами естрадіолу в клітинах тканини МЗ, що патогенетич|патогенетичний|но обгрунтовано, враховуючи значення естрогену в генезі пухлинного |зросту|росту і найбільш показано при кістозних формах гіперплазій молочної залози.