4.Роль соціології в суспільстві,функції,завдання

Соціологія як самостійна галузь знань реалізує всі властиві суспільній науці функції:теоретико-пізнавальну,критичну,описову,прогностичну,інформаційну,світоглядницьку.Соц.ф-ї розкривають шляхи і способи їх оптимізації.Оскільки соціологія дає вихідні уявлення про сусп-во як цілісну сис-му,частина її пізнав.ф-й має характер методології.Соц.дослідження впливають ідеологічно,привертають увагу до реальних супересностей,активізують діяльність,сприяють формуванню соц.мислення,свідомості.Теоретико-пізнав.,критична ф-ї:полягає в тому,що соціологія нагромаджує знання,систематизує їх,прагне сформувати найновішу картину відносин і процесів в сучасному світі.До неї належать обєктивні знання про основні соц.проблеми розвитку сучасного сусп-ва.Критична-соц. диференційовано підходить до дійсності,з одного боку, показує,що можна і треба зберегти,зміцнити,розвинути-адже не все треба зміцнювати, перебудовувати.З другого боку виявляє те,що справді вимагає радикальних перетворень.Описова і інформ.-діагностична-це систематизація інформації,опис досліджень у вигляді аналітичних записок,різноманітних наукових звітів,статей,книжок…В них є спроби відтворити ідеальну картину соц.обєкту,його дії,взаємозвязки.Соціологія не лише пізнає світ,а й дозволяє людині внести в пізнаний,усвідомлений світ свої корективи.Прогностична: формування соц.прогнозів.Соц.дослідження завершуються створенням короткострокового або довготривалого прогнозу для розвитку того чи іншого обєкту,що досліджується.Коли соціолог вивчає реальну проблему і прагне виявити оптимальні шляхи її вирішення,природно,охоплений бажанням показати перспективу і кінцевий результат,що стоїть за нею.Отже,так чи інакше прогнозується розв.соц.процесу.Перетворююча:Висновки,рекомендації,пропозиції соціолога,його оцінки стану соціологічного обєкту служать основою для вироблення і прийняття певних рішень.Світоглядна:обєктивно бере участь в соц.-політ.житті сусп-ва і своїми дослідженнями сприяє прогресу сусп-ва.Виявляється у використанні справді конкретних вивірених кількісних даних,фактів,що тільки здатні в чомусь переконати сучасну людину.Ідеологія-це сис-ма поглядів,ідей,що виражають та захищають інтереси соц.спільностей,верств,дають уявлення про сусп-во через призму соц.інтересів.Отже,основні ф-ї соц.визначають не тільки завдання,мету,а й місце соц.в системі суспільних наук.

5.Основні етапи розвитку соціол.Знання,їх загальна характеристика

Істор.розв.соц.пройщов к-ка етапів:1)протосоціолог.(протосоціологія)від появи примітивної уяви про сусп-во і триває до 30-хрр.19ст.,коли в Європі соц.виникає як наука.Містить донаукові.релігійні,так і елементи наук.знань про сусп-во,його соц.структуру,соц.відносини про людину,про форму організ.сусп.життя,управління соц.процесами.У межах протосоц. Виокремлюють соц. знання античності,Ст.Світу,соц.думкаСередн. та Епохи Відродження;соц.знання та емпіричні дослідження Нового часу.Значний внесок в накопичення соц.знання зробили:Конфуцій,Піфагор,Сократ,Августин Блажений,Т.Гоббс.Виділяють 3 основні групи передумов становлення соц.як науки:соц.-економ.,соц.-політ.,культурно-інтелект.Розвив.природничі науки.2)класичний(30-ті рр.19ст.-20ті рр.20ст.)-у межах періоду виділяють позитивістський період(30-ті рр.19ст.-кінець19ст),академічний (кін.19-поч20ст.).Домінуючі напрями:позитивізм,еволюціонізм,соц.дарвінізм.Академ.період(кін.19-поч.20ст)характериз.докорінним реформуванням,теоретико-методолог.засадами соц.,уточненням їїпредмета і обєкта.Завершується цей період інституалізац.соц.як науки і навч.дисципліни.(Карл Марк,М.Вебер,Е.Дюркгейм,Моска та ін.)3)сучасний(20-30тірр.20ст і до наших днів)-характериз.становленням основних теоретико-методолог.напрямів,подальшим досконаленням методів!соц.дослідження.Соціологія розрослася новими теоріями,концепціями,парадигмами.Виникає стр.-функц. Аналіз,етнометодологія Гарольда Гарфінкера,неомарксизм.Новітній!період!сучасного!часу(70-80рр20ст.) характер.когерентністю(обєднання праці) основних теорет.-методолог.напрямів і намаганням витворити універсал.соц.парадигму,осмислення інтеграл.проц.в сучасному світі,зростання їх практ.значення.Виникають теорії:інтеграл.соц.,світосистемний аналіз Імануїла Ватерстайла,теорія структуризації Е.Гіденса,терія інтеграл.обміну.

6.Протосоціологія:поняття,ідеї,напрямки(Стародавній світ(до V ст.);Протосоціологія – це передісторія соціологічного знання.Вивчає факти, здогадки, гіпотези, ідеї, концепції, емпіричні соціальні обстеження минулого, пов'язані з аналізом чи описом соціальних явищ, процесів, тенденцій, які безпосередньо належать до предметної сфери сучасної соціології.ід появи примітивної уяви про сусп-во і триває до 30-хрр.19ст.,коли в Європі соц.виникає як наука.Містить донаукові.релігійні,так і елементи наук.знань про сусп-во,його соц.структуру,соц.відносини про людину,про форму організ.сусп.життя,управління соц.процесами.У межах протосоц. виокремлюють соц. знання античності,Ст.Світу,соц.думкаСередн. та Епохи Відродження;соц.знання та емпіричні дослідження Нового часу.Значний внесок в накопичення соц.знання зробили:Конфуцій,Піфагор,Сократ,Августин Блажений,Т.Гоббс.Виділяють 3 основні групи передумов становлення соціології як науки:соц.-економ.,соц.-політ.,культурно-інтелект.Розвив.емпіричні дослідження в межах природничих наук.