22) Нормативно-правові акти: поняття ,класифікація та загальна характеристика

Нормативно-правовий акт — це письмовий документ компетентного органу держави або самого народу, в якому закріплюються встановлені та забезпечувані державою формально обов'язкові правила фізичної поведінки суб'єктів суспільного життя.

Головним критерієм поділу нормативно-правових актів є їхня юридична сила. Вони, відповідно, поділяються на закони та підзаконні нормативно-правові акти.

Юридична сила — це специфічна властивість нормативноправових актів, яка відображає їхнє співвідношення і взаємозалежність за формальною обов'язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави.

Види нормативно-правових актів:

- За суб’єктами правотворчості:

1.Прийнятий безпосередньо народом (на референдумі);

2. Глави держави;

3. Органу законодавчої влади;

4. Органу виконавчої влади;

5. Контрольно-наглядового органу;

6. Органу місцевого самоврядування;

7. Керівника підприємства, установи чи організації або  фізичної особи-працедавця.

- За юридичною силою:

а) закони; б) підзаконні акти.

- За характером і обсягом дії:

а) загальної дії (акти, що охоплюють усю сукупність відносин  певного виду на відповідній території);

б) виключної дії (застосовуються лише за надзвичайних обставин, наприклад при запровадженні правового режиму воєнного стану);

в) обмеженої дії (є чинним лише на окремій території чи щодо чітко визначених суб’єктів, які перебувають на даній території, наприклад щодо спеціальної економічної зони, нерезидентів).

23) Дія нормативно-правових актів у часі просторі та за колом осіб.

Дія нормативно-правових актів - це фактичний вплив нормативно-правових актів

на суспільні відносини.

Дія нормативно-правового акту у часі обмежена моментом набрання ним

юридичної сили та моментом втрати останньої. При характеристиці дії нормативно-

правового акту в часі, зокрема, закону слід розрізняти такі моменти:

а) набуття юридичної сили;

б) введення в дію;

в) припинення дії;

г) зворотну силу дії.

Типовим або загальновизнаним є правило, що нормативно-право-вий акт не має

зворотної сили, тобто він не поширюється на відносини, що виникли до набуття ним

чинності.

Дія нормативно-правових актів у часі є:

пряма, тобто він поширюється на всі факти, які виникли після набрання ним

чинності, та на факти, які виникли до набрання ним чинності, але продовжують існувати,

проте тільки з моменту набрання ним чинності;

зворотна дія, яка має місце тоді, коли нормативно-правовий акт поширюється на

факти, які виникли до набрання ним чинності, але вже з моменту їхнього виникнення,

тобто відбувається перегляд попередніх рішень з цих фактів вже за новим нормативно-

правовим актом;

Дія нормативно-правового акту у просторі - це поширення його впливу на всю

територію України, відповідну адміністративно-територіальну одиницю або на певну їх

частину, а у випадках, визначених законом, - за межами України.

Закон (норма права) може діяти відповідно до одного з наведених правил:

1. У всьому просторі держави.

2. В межах тієї частини держави, яка обумовлена законом (нормативним актом).

3. У межах тієї частини території, на яку поширюються повноваження органу, що

видав акт.

Дія нормативно-правового акту за колом осіб визначається його

розповсюдженням на певне коло осіб.

Види законів у дії за колом осіб:

1.  Загальні — розраховані на все населення. Низка законів, насамперед кримінальних, поширюються на громадян держави незалежно від місця їх перебування (за кордоном);

2.  Спеціальні — розраховані на певне коло осіб. Одні закони поширюються на всіх індивідуальних і колективних суб'єктів, інші — лише на конкретну категорію осіб (пенсіонерів, військовослужбовців, лікарів, вчителів тощо), їх дія в просторі та за колом осіб не збігається.