Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1_-_Kopiya.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
237 Кб
Скачать
☆

4) Об’єктивно орієнтована.

5) Напівструктурована.

(22) Елементи реляційної моделі даних.

Елемент реляційної моделі

Форма представлення

Відношення

Таблиця

Схема відношення

Заголовок таблиці

Кортеж

Строка таблиці

Сутність

Опис властивостей об’єкта

Атрибут

Заголовок стовпця таблиці

Домен

Множина допустимих значень атрибута

Значення атрибута

Значення поля в запису

Первинний ключ

Один чи кілька атрибутів

Тип даних

Тип значень елементів таблиці

Фрагмент двовимірної реляційної таблиці

Атрибут – стовпчик

Домен – набір допустимих значень одного або кількох атрибутів.

Кортеж – рядок таблиці(розширений екземпляр, стан)

Степінь відношення – кількість кортежів які містяться у відношенні.

(23) Елементи теорії нормалізації.

Нормалізація - це розбивка таблиці на дві або більш, які характеризуються кращими властивостями при доповненні , зміні і вилученні даних. Кінцева мета нормалізації зводиться до отримання такого проекту бази даних, у котрому кожний факт з'являється лише в однім місці, тобто виключена надлишковість інформації.

Теорія нормалізації грунтується на наявності тієї або іншої залежності між полями таблиці.

Основні властивості нормальних форм:

· кожна наступна нормальна форма в деякому змісті краще попередньої;

· при переході до наступної нормальної форми властивості попередніх нормальних властивостей зберігаються.

(24) SQL:мова структурованих запитів.

SQL ( мова структурованих запитів) — декларативна мова програмування для взаємодії користувача з базами даних, що застосовується для формування запитів, оновлення і керування реляційними БД, створення схеми бази даних і її модифікації, системи контролю за доступом до бази даних.

SQL складається з наступних елементів мови:

  • Положення, які є складовими компонентами заяв і запитів.

  • Предикати для тризначної логіки (3VL) (так / ні / невідомо) або логічних значень, які використовуються для обмеження наслідків заяв та *запитів або змінити хід виконання програми.

  • Запити для видачі скалярних величин або таблиць, що складаються із стовпців і рядків даних.

  • Запити вилучення даних на основі певних критеріїв.

  • Заяви впливу на схеми і даних, зв'язків.

  • Заяви управлінням транзакціями, ходом виконання програми, завдань та діагностики.

(25) Огляд концепцій зберігання інформації.

Зберігання і накопичення є одними з основних дій, здійснюваних над інформацією і головним засобом забезпечення її доступності протягом деякого проміжку часу. В даний час визначальним напрямом реалізації цієї операції є концепція бази даних, складу (сховища) даних.

База даних може бути визначена як сукупність взаємозв'язаних даних, використовуваних декількома користувачами, які зберігаються з регульованою надлишковістю. Дані, що зберігаються, не залежать від програм користувачів, для модифікації і внесення змін застосовується загальний управляючий метод.

Банк даних - система, що представляє певні послуги із зберігання і пошуку даних певній групі користувачів з певної тематики.

Система баз даних - сукупність управляючої системи прикладного програмного забезпечення, бази даних, операційної системи і технічних засобів, що забезпечують інформаційне обслуговування користувачів.

Сховище даних (СХД - використовують також терміни Data Warehouse, «склад даних», «інформаційне сховище») - це база, що зберігає дані, агреговані по багатьох вимірюваннях.

Вітрини даних - множина тематичних БД, що містять інформацію, яка відноситься до окремих інформаційних аспектів наочної області. Ще одним важливим напрямом розвитку баз даних є репозиторії.

Репозиторій, в спрощеному вигляді, можна розглядати просто як базу даних, призначену для зберігання не користувацьких, а системних даних. Технологія репозиторіїв виникає із словників даних, які у міру збагачення новими функціями і можливостями набували рис інструменту для управління метаданими

Концептуальний рівень пов'язаний з особистим представленням даних групи користувачів у вигляді зовнішньої схеми, що об'єднуються спільністю використовуваної інформації.

(26) Сутність інформаційних систем, їх класифікація та види.

Система - сукупність взаємопов’язаних елементів функціонування яких спрямоване на досягнення конкретного результату.

Інформаційні системи – сукупність взаємопов’язаних елементів, методів, засобів, спеціалістів які беруть участь в процесі обробки інформації будь якого характеру.

Автоматизована інформаційна система – сукупність інформації, методів технічних засобів,спеціалістів для обробки інформації та прийняття управлінських рішень.

В залежності від ступеня (рівня) автоматизації виділяють ручні, автоматизовані й автоматичні інформаційні системи.

За місцем діяльності ІС

  • наукові ІС — призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, керування експериментом.

  • ІС автоматизованого керування — призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розроблювачів нової техніки (технології).

  • ІС організаційного керування — призначені для автоматизації функції адміністративного (управлінського) персоналу.

  • ІС керування технологічними процесами — призначені для автоматизації різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетика тощо).

За функціональним призначенням: Керувальні; Проектувальні; Наукового пошуку; Діагностичні, моделювальні; Систем підготовки прийняття рішення.

(27) Структура інформаційної системи.

Компоненти інформаційних систем:

Інформація – нові знання, які отримує споживач у результаті сприйняття і переробки повних відомостей.

Інформаційні технології – сукупність методів в-х процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

Організаційні одиниці управління – це структурні підрозділи, користувачі, які виконують функції управління з використанням засобів інформаційних технологій АІС (автоматизована ІС)

Функціональні компоненти – система функцій управління, комплекс взаємопов’язаних у часі і просторі робіт щодо управління, необхідних для досягнення поставлених цілей.

(28) Основні етапи розвитку інформаційних систем.

1) найпростішими були механічні машини з ручним набором вихідних даних (1641 машина Пасаля до кінця 19ст.)

2) з’явились дані які могли вводитися в персональні обчислювальнімашини при допомозі перфокарт. З 20ст. ПОМ

3) Комплексна організація облікових і планових робіт (50-60 р. 20ст.ЕОМ)

4) АСУ – автоматизовані системи управління – системи організаційного управління .

5) використання засобів обчислювальної техніки. Перехід від централізованої до персональної обробки даних.

6) використання безпровідних технологій мобільних пристроїв, хмарні технології.

(29) Перспективні засоби і напрямки розвитку інформаційних систем. Перспективи розвитку інформаційних систем лежать в області інтеграції рішень, заснованих на використанні сховищ даних і доставці інформації користувачам із застосуванням WEBтехнологій.

Найбільш активно використовуються інформаційні служби Всесвітньої Павутини (World Wide Web – WWW), що підтримують розподілені гіпертекстові структури. Web-браузери надають зручний і легко освоюваний інтерфейс. Базова мова розробки Web-сторінок HTML у сукупності з протоколом взаємодії Web-сервера і Web-клієнта HTTP забезпечують, зокрема, можливості заповнення форм на стороні клієнта і передачі заповнених форм серверу.

Інший перспективний напрямок розвитку інформаційних систем – застосування аналітиками і керівниками корпорацій систем оперативної аналітичної обробки (On-Line Analitical Processing – OLAP), які є подальшим розвитком технологій експертних систем. Для побудови таких систем потрібно використання дуже об'ємних, що накопичуються протягом довгого часу, звичайно збережених у декількох різнорідних базах даних складів даних ( datawarehouse ).

(30) Принципи створення та функціонування АІС.

1) принцип системності передбачає встановлення структурних зв’язків між елементами системи та елементами інших систем.

2) розвитку – можливість поповнення та оновлення функцій системи та її складу.