4) Об’єктивно орієнтована.
5) Напівструктурована.
(22) Елементи реляційної моделі даних.
Елемент реляційної моделі |
Форма представлення |
Відношення |
Таблиця |
Схема відношення |
Заголовок таблиці |
Кортеж |
Строка таблиці |
Сутність |
Опис властивостей об’єкта |
Атрибут |
Заголовок стовпця таблиці |
Домен |
Множина допустимих значень атрибута |
Значення атрибута |
Значення поля в запису |
Первинний ключ |
Один чи кілька атрибутів |
Тип даних |
Тип значень елементів таблиці |
Атрибут – стовпчик
Домен – набір допустимих значень одного або кількох атрибутів.
Кортеж – рядок таблиці(розширений екземпляр, стан)
Степінь відношення – кількість кортежів які містяться у відношенні.
(23) Елементи теорії нормалізації.
Нормалізація - це розбивка таблиці на дві або більш, які характеризуються кращими властивостями при доповненні , зміні і вилученні даних. Кінцева мета нормалізації зводиться до отримання такого проекту бази даних, у котрому кожний факт з'являється лише в однім місці, тобто виключена надлишковість інформації.
Теорія нормалізації грунтується на наявності тієї або іншої залежності між полями таблиці.
Основні властивості нормальних форм:
· кожна наступна нормальна форма в деякому змісті краще попередньої;
· при переході до наступної нормальної форми властивості попередніх нормальних властивостей зберігаються.
(24) SQL:мова структурованих запитів.
SQL ( мова структурованих запитів) — декларативна мова програмування для взаємодії користувача з базами даних, що застосовується для формування запитів, оновлення і керування реляційними БД, створення схеми бази даних і її модифікації, системи контролю за доступом до бази даних.
SQL складається з наступних елементів мови:
Положення, які є складовими компонентами заяв і запитів.
Предикати для тризначної логіки (3VL) (так / ні / невідомо) або логічних значень, які використовуються для обмеження наслідків заяв та *запитів або змінити хід виконання програми.
Запити для видачі скалярних величин або таблиць, що складаються із стовпців і рядків даних.
Запити вилучення даних на основі певних критеріїв.
Заяви впливу на схеми і даних, зв'язків.
Заяви управлінням транзакціями, ходом виконання програми, завдань та діагностики.
(25) Огляд концепцій зберігання інформації.
Зберігання і накопичення є одними з основних дій, здійснюваних над інформацією і головним засобом забезпечення її доступності протягом деякого проміжку часу. В даний час визначальним напрямом реалізації цієї операції є концепція бази даних, складу (сховища) даних.
База даних може бути визначена як сукупність взаємозв'язаних даних, використовуваних декількома користувачами, які зберігаються з регульованою надлишковістю. Дані, що зберігаються, не залежать від програм користувачів, для модифікації і внесення змін застосовується загальний управляючий метод.
Банк даних - система, що представляє певні послуги із зберігання і пошуку даних певній групі користувачів з певної тематики.
Система баз даних - сукупність управляючої системи прикладного програмного забезпечення, бази даних, операційної системи і технічних засобів, що забезпечують інформаційне обслуговування користувачів.
Сховище даних (СХД - використовують також терміни Data Warehouse, «склад даних», «інформаційне сховище») - це база, що зберігає дані, агреговані по багатьох вимірюваннях.
Вітрини даних - множина тематичних БД, що містять інформацію, яка відноситься до окремих інформаційних аспектів наочної області. Ще одним важливим напрямом розвитку баз даних є репозиторії.
Репозиторій, в спрощеному вигляді, можна розглядати просто як базу даних, призначену для зберігання не користувацьких, а системних даних. Технологія репозиторіїв виникає із словників даних, які у міру збагачення новими функціями і можливостями набували рис інструменту для управління метаданими
Концептуальний рівень пов'язаний з особистим представленням даних групи користувачів у вигляді зовнішньої схеми, що об'єднуються спільністю використовуваної інформації.
(26) Сутність інформаційних систем, їх класифікація та види.
Система - сукупність взаємопов’язаних елементів функціонування яких спрямоване на досягнення конкретного результату.
Інформаційні системи – сукупність взаємопов’язаних елементів, методів, засобів, спеціалістів які беруть участь в процесі обробки інформації будь якого характеру.
Автоматизована інформаційна система – сукупність інформації, методів технічних засобів,спеціалістів для обробки інформації та прийняття управлінських рішень.
В залежності від ступеня (рівня) автоматизації виділяють ручні, автоматизовані й автоматичні інформаційні системи.
За місцем діяльності ІС
наукові ІС — призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, керування експериментом.
ІС автоматизованого керування — призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розроблювачів нової техніки (технології).
ІС організаційного керування — призначені для автоматизації функції адміністративного (управлінського) персоналу.
ІС керування технологічними процесами — призначені для автоматизації різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетика тощо).
За функціональним призначенням: Керувальні; Проектувальні; Наукового пошуку; Діагностичні, моделювальні; Систем підготовки прийняття рішення.
(27) Структура інформаційної системи.
Компоненти інформаційних систем:
Інформація – нові знання, які отримує споживач у результаті сприйняття і переробки повних відомостей.
Інформаційні технології – сукупність методів в-х процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
Організаційні одиниці управління – це структурні підрозділи, користувачі, які виконують функції управління з використанням засобів інформаційних технологій АІС (автоматизована ІС)
Функціональні компоненти – система функцій управління, комплекс взаємопов’язаних у часі і просторі робіт щодо управління, необхідних для досягнення поставлених цілей.
(28) Основні етапи розвитку інформаційних систем.
1) найпростішими були механічні машини з ручним набором вихідних даних (1641 машина Пасаля до кінця 19ст.)
2) з’явились дані які могли вводитися в персональні обчислювальнімашини при допомозі перфокарт. З 20ст. ПОМ
3) Комплексна організація облікових і планових робіт (50-60 р. 20ст.ЕОМ)
4) АСУ – автоматизовані системи управління – системи організаційного управління .
5) використання засобів обчислювальної техніки. Перехід від централізованої до персональної обробки даних.
6) використання безпровідних технологій мобільних пристроїв, хмарні технології.
(29) Перспективні засоби і напрямки розвитку інформаційних систем. Перспективи розвитку інформаційних систем лежать в області інтеграції рішень, заснованих на використанні сховищ даних і доставці інформації користувачам із застосуванням WEBтехнологій.
Найбільш активно використовуються інформаційні служби Всесвітньої Павутини (World Wide Web – WWW), що підтримують розподілені гіпертекстові структури. Web-браузери надають зручний і легко освоюваний інтерфейс. Базова мова розробки Web-сторінок HTML у сукупності з протоколом взаємодії Web-сервера і Web-клієнта HTTP забезпечують, зокрема, можливості заповнення форм на стороні клієнта і передачі заповнених форм серверу.
Інший перспективний напрямок розвитку інформаційних систем – застосування аналітиками і керівниками корпорацій систем оперативної аналітичної обробки (On-Line Analitical Processing – OLAP), які є подальшим розвитком технологій експертних систем. Для побудови таких систем потрібно використання дуже об'ємних, що накопичуються протягом довгого часу, звичайно збережених у декількох різнорідних базах даних складів даних ( datawarehouse ).
(30) Принципи створення та функціонування АІС.
1) принцип системності передбачає встановлення структурних зв’язків між елементами системи та елементами інших систем.
2) розвитку – можливість поповнення та оновлення функцій системи та її складу.