Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МетодВказівки_ДиплРоботи_2015.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
927 Кб
Скачать
☆

5. Вимоги до дипломної роботи спеціаліста

5.1. Дипломна робота спеціаліста повинна мати цілісний, логічний, доказовий і аргументований характер, містити аналіз проблеми дослідження, реальні обґрунтовані пропозиції щодо розширення асортименту, вдосконалення якості товарів та надання послуг, запровадження систем якості та безпечності продукції, бути належно оформленою і мати всі необхідні супровідні документи.

5.2. Тема дипломної роботи спеціаліста повинна відображати проблематику напрямів діяльності й основних функцій та типових завдань діяльності, що формують складові професійної компетентності спеціаліста.

Тема дипломної роботи обирається за переліком, затвердженим кафедрою. Тематика дипломних робіт не є постійною та підлягає періодичному перегляду та уточненню. Це уточнення полягає в розширенні і доповненні тематики, виключення тем, що втратили свою актуальність або викликають труднощі в розробці, й введенні нових тем, пов’язаних з новітніми досягненнями науки і техніки або вимогами практичної діяльності. Основні напрямки дипломних досліджень, що рекомендуються, пов’язані з виявленням і мобілізацією внутрішніх резервів і підвищенням ефективності діяльності підприємств.

Вибір теми дипломної роботи спеціаліста є початком дипломування. Ознайомлення студентів з орієнтовною тематикою дипломних робіт спеціаліста проводиться кафедрою на початку осіннього семестру. Тема роботи також може бути запропонована керівництвом організації, яка визначена базою переддипломної практики студента. Тему дипломної роботи спеціаліста може запропонувати й сам студент, обґрунтувавши її доцільність та актуальність.

5.3. Після узгодження теми студент пише заяву про її затвердження (Додаток Ж), а потім розробляється план дипломної роботи спеціаліста, який включається в завдання на дипломну роботу студента (Додаток Б).

Тема дипломної роботи спеціаліста подається студентом і науковим керівником роботи завідувачу кафедри для затвердження. Остаточно теми дипломних робіт затверджуються наказом директора інституту.

Після затвердження директором тем дипломних робіт спеціаліста не дозволяється вносити будь-які зміни до назв тем.

Керівник дипломної роботи спеціаліста не має права надавати відгук на дипломну роботу, а завідувач кафедри допускати дипломну роботу до захисту, якщо назва теми не відповідає тій, що затверджена директором.

5.4. Керівник зі студентом оформлює завдання на виконання дипломної роботи спеціаліста. Завдання на виконання дипломної роботи спеціаліста повинне містити план-графік її виконання, попередньо затверджений кафедрою.

6. Порядок оформлення дипломної роботи спеціаліста

6.1. Загальні вимоги

Дипломні роботи спеціаліста, як правило, виконуються українською мовою.

Текст друкують за допомогою комп'ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А-4 (210 х 297 мм) через 1,5 міжрядкових (комп'ютерних) інтервали, шрифт Times New Roman, розміру 14.

Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 25 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – 20 мм. Розмір абзацу – 1,27.

Під час виконання дипломної роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж всієї роботи. У дипломній роботі спеціаліста мають бути чіткі, не розпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Усі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж всієї дипломної роботи.

Заголовки структурних елементів «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ та пропозиції», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів; друкують великими літерами звичайним шрифтом по центру строки.

Текст основної частини поділяють на розділи та підрозділи.

Заголовки структурних елементів дипломної роботи і заголовки розділів (наприклад, РОЗДІЛ 1) слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами звичайним шрифтом без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів дипломної роботи друкують звичайним шрифтом маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу, не підкреслюючи. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком розділу та заголовком підрозділу повинна дорівнювати двум 1,5 інтервалам, а між заголовком підрозділу і текстом повинна дорівнювати одному 1,5 інтервалу. Кожен розділ дипломної роботи спеціаліста слід починати з нової сторінки.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту дипломної роботи.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у дипломній роботі наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову всієї дипломної роботи, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Скорочення слів і словосполучень у дипломній роботі – відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила»).

Не допускається розміщувати назву підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

6.2. Переліки

Переліки (якщо вони є в дипломній роботі) можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Приклад:

а) форма і розмір клітин;

б) живий склад клітин:

- частини клітин;

- неживі включення протопластів;

в) утворення тканини.

6.3. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака № .

Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту дипломної роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Першою сторінкою дипломної роботи спеціаліста є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші, листах завдання, анотаціях та змісту номер сторінки не проставляють, але враховують у загальну кількість аркушів дипломної роботи. На наступних сторінках (починаючи з ВСТУПУ) номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Підписи розділів «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» подаються у тексті без додавання порядкового номеру.

Порядковий номер розділу ставлять тільки після слова «РОЗДІЛ», наприклад, «РОЗДІЛ 1». Після номера розділу крапку не ставлять, заголовок розділу друкують з нового рядка.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад: 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. (Додаток Л 2)

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т. д.

Сторінки, на яких розміщуються «ДОДАТКИ» та «СПИСОК ВИКОРСИТАНИХ ДЖЕРЕЛ» НУМЕРУЮТЬСЯ.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрація позначається словом «Рис. __», яке разом з номером та назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних послідовно під ілюстрацією в центрі.

Наприклад:

Рис. 1.1 Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт, млн.грн.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, Рис. 3.2 – другий рисунок третього розділу.

Якщо ілюстрації (таблиці) створені не автором роботи, то при їх поданні необхідно посилатися на джерело, з якого вони взяті.

Наприклад:

Таблиця 1.1

Розгляд концепції капіталу різними авторами

Автор концепції

Основні положення концепції

1

2

1. А.Сміт

Прибуток розглядається як результат функціонування капіталу і результат праці робітника.

2. Д. Рікардо

Величина прибутку залежить від заробітної плати прибуток зростає, якщо знижується заробітна плата.

3. Ж.-Б. Сей

Розгляд прибутку як комплексного явища у вигляді прибутку на процент та підприємницького дохіду.

4. Дж.С. Мілль

Прибуток являє собою економічну категорію, що виражається у винагороді підприємця за утримання від споживання.

5. К. Маркс

Прибуток розглядається як перетворена форма додаткової вартості.

6. Й. Шумпетер

Прибуток розглядається як новаторство підприємців.

Джерело: складено автором за даними [139, 143].

Основними видами ілюстративного матеріалу в роботах є: схема, діаграма, графік, фотознімок.

Схема – це зображення, котре передає за допомогою умовних позначень і без збереження масштабу основну ідею якогось процесу, пристрою або споруди та показує взаємозв'язок між їхніми головними елементами. На схемах обов'язково витримують товщину ліній зображення основних і допоміжних, відкритих і закритих від спостереження деталей і товщину ліній їхнього зв'язку.

Діаграма – один із способів графічного зображення залежності між величинами. У діаграмах наочно відбивають і аналізують масові дані. Відповідно до форми побудови розрізняють діаграми площинні, лінійні й об'ємні. Найбільшого розповсюдження набули лінійні діаграми, а з площинних - стовпчикові (стрічкові) і секторні.

Фотознімок – найбільш переконливий і достовірний засіб наочної передачі дійсності. У багатьох галузях науки і техніки фотознімок – це не тільки ілюстрація, а й науковий документ (зображення ландшафту, виду рослини або тварини, розташування об'єктів спостереження і т.ін.). Фотознімки розміром менше формату А4 можна наклеювати на аркуші білого паперу зазначеного формату.

Посилання на ілюстрації у тексті дипломної роботи оформляють у вигляді круглих дужок, наприклад: (рис. 3.1) або як зворот типу: «як це видно з рис. 3.1» чи «як це показано на рис. 3.1».

Формули або рівняння нумерують у межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул або рівняння пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках арабськими цифрами, наприклад: (3.1), перша формула третього розділу.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Таблиці теж нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Слово «Таблиця __» вказують один раз у правому верхньому куті над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження табл. __» з зазначенням номера таблиці. При переносі частини таблиці на іншу сторінку повторюють головку або, якщо головка громіздка, її можна не повторювати, але в такому разі пронумеровують графи і переносять цю нумерацію на наступну сторінку.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Посилання на таблиці у тексті дипломної роботи оформляють у вигляді круглих дужок, наприклад: (табл. 2.1) або як зворот типу: «як це видно з табл. 3.1» чи «як це показано у табл. 3.2».

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові й пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2. …

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

Наприклад:

Таблиця 2.6

Споруди для зберігання кормів

Споруди

Кількість корму, т

Місткість 1-єї споруди, т

Кількість

споруд

1

2

3

4

Сіносховища

Кормосховища для:

- концентратів

- коренеплодів

- мінеральних кормів

Кагати для коренебульбоплодів 1

Примітка.

1. Розмір кагатів для коренеплодів або сховищ встановлюється з врахуванням ваги 1 м3 кормових буряків – 600-650 кг

6.4. Таблиці

Кожна таблиця може мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують малими літерами (крім першої великої) у центрі. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Таблицю розміщують в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною.

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Приклади побудови таблиці:

Таблиця 1.2

Динаміка рівня монетизації економіки України та інфляції з 2012 р. по 2014 р.

Рік

Агрегат МЗ, млн.тис.грн.

Номінальний ВВП, млн..тис.грн.

Коефіцієнт монетизації, %

Індекс споживчих

ЦІН, % 1

1

2

3

4

5

2012

515,3

949,9

54,25

122,3

2013

487,3

913,3

53,36

112,3

2014

597,9

1082,6

54,62

109,10

Примітка.

1 Розраховано автором на підставі даних Державного комітету статистики України та Національного банку України.

Таблиця 2.11

Розрахунок інтегрального показника зміни фінансової стійкості ПАТ «Дніпропетровський хлібзавод №9»

Показники

На 31.12.12

На 31.12.13

На 31. 12.14

Зміни за 2013 рік

Зміни за 2014 рік

1

2

3

4

5

6

Коефіцієнт довгострокового залучення коштів

0,006

0,004

0,003

-0,002

-0,001

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку):

Продовження табл. 2.11

Показники

На 31.12.11

На 31.12.12

На 31. 12.13

Зміни за 2012 рік

Зміни за 2013 рік

Коефіцієнт реальної вартості майна

0,659

0,607

0,605

-0,053

-0,001

або

Продовження табл. 2.11

1

2

3

4

5

6

Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами

0,264

-0,217

-0,195

-0,481

0,022

6.5. Формули

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено один вільний рядок. Рівняння і формули треба виділяти з тексту окремими рядками. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Наприклад:

або

де КЗ1, КЗ2..., КЗn – середні залишки кредиторської заборгованості, грн.;

Д1, Д2..., Дn – період обороту, дні;

КЗобщ – загальна величина кредиторської заборгованості за звітний період, грн.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою і в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Наприклад:

; (2.1)

де КПЛ – коефіцієнт поточної ліквідності;

ОА – оборотні активи; тис.грн.;

ПЗ – поточні зобов'язання, тис.грн.

Пояснення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка; кожний рядок завершують крапкою з комою, а останній – крапкою.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад

ƒ1(x ,y) = S1 і S1 ≤ S1max, (1.1)

ƒ2 (x ,y) = S2 і S2 ≤ S2max. (1.2)

6.6. Посилання на використані джерела

У процесі написання дипломної роботи спеціаліста студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які він наводить у роботі, або на яких ідеях і висновках розробляється проблема.

Посилання в дипломній роботі слід оформляти у вигляді квадратних дужок, безпосередньо після цитати чи даних, що потребують такого посилання. Спочатку зазначають арабськими цифрами порядковий номер джерела інформації, під яким воно внесено в «Список використаних джерел», а потім (через кому) – номер сторінки, на яких вміщено інформацію, наприклад «…текст цитати… [21, с. 46]» або «... у працях [1-7] ...»

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати: «... у розділі 4 ...», «...відповідно до 2.3. ...», «... згідно рис. 1.3 ...» або «...на рис. 1.3 ...», «... у табл.. 3.2 ...», «... за формулою (3.1) ...», «... у рівняннях (1.23) – (1.25) ...», «... у додатку Б ...»

6.7.Додатки

Додатки розміщують у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи спеціаліста.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дипломної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої посередині рядка сторінки.

Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток (наприклад – Додаток А).

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки (наприклад: додаток А, додаток Б), за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад: рисунок Д.3 – третій рисунок додатка Д; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

В посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рис. А.2 ...», «... на рис. А.1 ...» – якщо рисунок єдиний у додатку А; «... в табл.. Б.3 ...», «... за формулою (В.1) ...» в «... у рівнянні (Б.2) ...».

6.8. Список використаних джерел

Список використаних джерел будують у порядку появи посилань у тексті або в алфавітному порядку.

Джерела інформації написані іншими мовами (окрім української чи російської) розміщуються останніми в алфавітному порядку або за послідовністю згадування у тексті дипломної роботи.

Приклади оформлення списку використаних джерел наводяться в додатку Е.