Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
demchan_kursova.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
103 Кб
Скачать
☆

2.2.2. Техніка володіння м'ячем.

Техніка включає в себе наступну групу прийомів:

- удари;

- зупинки;

- ведення;

- обманні рухи;

- відбір м'яча.

Удари по м'ячу

Це основний спосіб ведення гри. Вони виконуються ногою і головою. Спрямованість ударів розрізняється траєкторією і швидкістю руху м'яча. Швидкість руху м'яча залежить від початкової швидкості ударної ланки (нога або голова) і м'яча в момент зіткнення, а також від співвідношення їхніх мас.

Удари по м'ячу ногою ділять на два види:

- прямі;

- різані.

Удар, що проходить через центр м'яча або в безпосередній його близькості, прийнято називати прямим. Прямий удар виконується практично всіма способами.

При різаних ударах напрямок руху ноги йде по дотичній до м'яча, що викликає його обертання. Сильно обертовий м'яч зустрічає опір повітря, що змінює його траєкторію (ефект Магнуса) і відхиляє убік обертання. Часто тактичні розуміння викликають необхідність скоротити час виконання фаз руху, зменшити його амплітуду і м'язові зусилля.

Удар розділяють на три фази:

Попередня фаза - розбіг. Довжину і розбіг визначають від індивідуальних особливостей футболістів. Розбіг сприяє нарощуванні швидкості удару.

Підготовча фаза - постановка опорної ноги( злегка зігнута у колінному суглобі, ставлять збоку від м'яча), замах ударною ногою. Замах виконується під час останнього бігового кроку, відбувається розгинання у тазостегновому суглобі і згинання у колінному, розтягується м'язи передньої поверхні стегна, що дозволяє зробити удар необхідної сили.

Робоча фаза - ударний рух і проводка. Ударний рух починається із згинання в тазостегновому суглобі в момент постановки опорної ноги, кут, утворений стегном і гомілкою , зберігається. Різким захльостуючим рухом гомілки і стопи б’ють по м’ячу. Проводка визначає напрямок м’яча.

Удари по м'ячу ногою виконуються:

Удари по м'ячу ногою виконуються наступними основними способами: внутрішньою стороною стопи, внутрішньою, середньою і зовнішньою частинами підйому, носком і п'яткою. Удари виробляють по нерухомому, м'ячу, що котиться або летить з місця, рухаючись, у стрибку, з поворотом, у падінні і т.д. Можна виділити основні фази рухів, що є загальними для багатьох способів.

Техніка ряду способів удару має деякі специфічні особливості:

• Удар внутрішньою стороною стопи застосовується в основному при коротких і середніх передачах, а також при ударах із близької відстані . Ударний рух починається з одночасного згинання стегна і повороту назовні ударної ноги. У момент удару і проводки стопа знаходиться строго під прямим кутом до напрямку польоту м'яча.

• Внутрішньої частиною підйому (застосовується при "середніх" і "довгих" передачах, "прострілах" вздовж воріт і ударах по цілі з усіх дистанцій). Розбіг під кутом 30-60 відносно м’яча і цілі. Опорна нога на зовнішньому звіді підошви, тулуб нахилений у бік опорної ноги, носок відтягнутий до низу.

• Середньою частиною підйому(схожа з внутрішньою частиною підйому, значна площа зіткнення стопи і м'яча дозволяє виконати удар досить точно). Замах і ударний рух виконуються в одній площині, носок відтягнутий донизу. Умовна вісь ,що з’єднає м’яч і колінний суглоб , у момент удару і проводки строго вертикальна.

• Удар зовнішньою частиною підйому найбільше часто застосовується для виконання різаних ударів. Структура рухів при ударах середньою і зовнішньою частиною підйому схожа. Відмінності полягають у тім, що під час ударного руху гомілка і стопа повертаються усередину (Рис. 1, г). Удар носком використовується, коли необхідно зробити несподіваний, без підготовки, удар по меті. При ударі місце початку розбігу, м'яч і ціль знаходяться на одній лінії. Останній крок розбігу – замах. У момент удару носок трохи піднятий.

• Носком (при необхідності зробити несподіваний удар по цілі). Початок розбігу, м’яч і ціль - на одній лінії. У момент удару носок трохи піднятий.

• Удар п'ятою рідше застосовується в грі через складність виконання, незначної сили і точності. Достоїнство удару – несподіванка для суперників. Опорна нога ставиться на рівні м'яча. Для замаху ударна нога рухається над м'ячем і виноситься вперед. Удар виконується різким рухом ноги назад. Стопа розташована паралельно землі.

Виконуються удари по:

- Нерухомому м'ячу

(при виконанні початкових, штрафних, вільних, кутових ударів і ударів від воріт);

- по м’ячу , що котиться не відрізняються від виконання ідентичних способів по нерухомому м'ячу. Головна задача полягає в тім, щоб скоординувати швидкість власного руху з напрямком і швидкістю м'яча. При ударі по м'ячу, що котиться від гравця, опорна нога ставиться збоку – за м'яч. При ударі по м'ячу, що котиться назустріч, опорна нога не доходить до м'яча. Якщо м'яч котиться збоку, то раціонально виконати удар ближчою до м'яча ногою. У всіх випадках відстань постановки опорної ноги від м'яча залежить від швидкості його руху. Ударний рух виконується, коли м'яч наблизиться до опорної ноги.

- що, летить (при ударах по низько летючому м'ячу структура руху така ж, як і при ударах по м'ячу що котиться). Головна задача - визначити місце зустрічі з м’ячем, котрий летить.

- з поворотом (використовується для зміни напрямку польоту м'яча, він виконується середньою частиною підйому по м’ячу котрий опускається або низько летить). Опорну ногу розвертають у напрямку удару, тулуб у бік опорної ноги. З поворотом тулуба починається ударний рух.

- через себе (виконується середньою частиною підйому по м'ячу, що летить та стрибає, коли необхідно зробити несподіваний удар в ціль або передачу через голову назад);

- з напівльоту проводиться середньою або зовнішньою частиною підйому по м'ячу відразу ж після його відскоку від землі. Опорна нога ставиться ближче до місця приземлення м'яча. Безпосередньо після відскоку наноситься удар. Гомілка в момент удару і «проводки» вертикальна.

Удари по м'ячу головою-ефективний спосіб ведення гри

Вони використовуються як при завершальних ударах, так і для передач партнерові. Удари виконуються без стрибка й у стрибку. У процесі гри в основному використовуються удари середньою і бічною частиною лоба.

Удар серединою лоба:

- без стрибка - (стійка, за якої ноги розташовані в невеликому кроці);

значний замах в передньозадній площині дозволяє виконати удар великої сили. Ударний рух починається з розгинання ніг, виправлення тулуба і закінчується різким рухом голови вперед. Маса тіла переноситься на ногу, що стоїть попереду.

Застосовують три варіанти удару серединою лоба:

- у стрибку - виконується угору поштовхом однієї або двома ногами, тулуб відхиляється назад. Удар по м’ячу у найвищий точці стрибка.

- з поворотом (застосовується, коли потрібно змінити траєкторію польоту м'яча).

Удар боковою частиною лоба використовують, коли м'яч летить збоку (справа або зліва) від гравця. Стійка” ноги нарізно” (30-50 см), м’яч ліворуч, праворуч тулуб нахиляють право, ліво. Ударний рух з розгинання ніг і виправлення тулуба. Маса тіла переноситься на ноги.

Удар головою в падінні виконується по важко досяжному м'ячу , котрий летить ( 3-4м від гравця)[11,c.67 – 84].

Зупинки м’яча

Мета зупинки - погасити швидкість м’яча, що котиться або летить для здійснення подальших доцільних дій. Зупинки виконуються ногою, тулубом і головою.

Зупинка м'яча ногою найбільш часто вживаний прийом. Він виконується різними способами:

- внутрішньою стороною стопи (використовується при прийомі м’яча,що котиться або летить. Ногу виносять на зустріч м'ячу, стопу розвертають на 90˚.Цей спосіб має високу ступінь надійності);

- зупинка м'яча підошвою (використовується при зупинці м’яча,що котиться або опускається. Ногу виносять вперед, носок піднятий вгору під кутом30-40˚. Зупинка може відбуватися в момент торкання м'яча землі, де його накривають підошвою);

- зупинка м'яча підйомом (вимагає точного управління системою руху; зупиняє поверхню припадає на середню частину підйому. Стопа зупиняючої ноги розташована паралельно землі. Поступливий рух - донизу-назад);

- зупинка м'яча стегном (можна зупиняти м’ячі,що опускаються з різною траєкторією м'ячі; м'яч стикається з середньою частиною стегна. Стегно під прямим кутом. Поступливий рух - донизу-назад);

- зупинка м'яча з переведенням (дозволяють не лише погасити швидкість м’яча, що котиться або летить, але й цілеспрямовано змінити його напрямок, зручно підготуватися для подальших дій);

- зупинка м'яча грудьми (зупинка м'яча,що летить на їх рівні і опускаються з різною траєкторією. Ноги на ширині плечей або у невеликому кроці, груди подаються вперед, руки зігнуті злегка. При прийомі м’яча тулуб відводять назад, плечі і руки висувають уперед).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]