10.2.4 Освітлення

Норми освітлення в майстернях з ремонту електромедичної/дозиметричної апаратури повинні відповідати вимогам до освітлення приміщень промислових підприємств 9, які визначаються на основі розряду та характеристики зорової роботи. Роботи в майстернях відносяться до наступних характеристик зорової роботи: середньої точності, ІVа або IVб розряд.

В приміщенні має використовуватися комбіноване освітлення: природне через вікна та загальне штучне, представлене світильниками з люмінесцентними лампами. Виробниче освітлення в робочому приміщенні повинно відповідати встановленим санітарним нормам згідно 9 і складати 200 лк при системі загального освітлення.

При установленні штучного освітлення рекомендується використовувати люмінесцентні лампи із-за їх високої світлової віддачі (від 30 до 105 лм/Вт), невелике енергоспоживання і значний термін служби (до 42 тис. годин за умови використання електронних пускорегулювальних пристроїв), малої яскравості поверхні, що світиться, економічності і природнішого спектру (в порівнянні з лампами розжарювання). Найбільш прийнятними є люмінесцентні лампи ЛБ (білого світу) і ЛТБ (тепло-білого світла).

10.2.5 Шум та вібрація

Середній рівень шумів визначається згідно 10 і 11, де визначені допустимі еквівалентні рівні звукового тиску і залежить від розташування робочого місця.

Для робіт, пов’язаних з ремонтом електромедичної апаратури, рівень звуку в приміщенні майстерень повинен не перевищувати 80 дБ.

За спектральним складом цьому рівню звуку відповідають частоти октавних смуг, що приведені в таблиці 10.3.

Таблиця 10.3 – Допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот

Рівень звукового тиску, дБ										Еквівалентний рівень звуку, дБА
Середньо геометричні частоти октавних смуг, Гц
31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
107	95	87	82	78	75	73	71	69	80

При наявності обладнання, що є джерелом загальної або локальної вібрації гігієнічну оцінку та нормування слід проводити 12.

10.2.6 Небезпека ураження електричним струмом

Ремонт, монтаж, наладка та обслуговування електромедичного обладнання виконується в приміщеннях, куди підведена електромережа трифазна, чотирипровідна з глухозаземленим режимом нейтралі змінного струму напругою 220/380 В, частотою 50 Гц. За ступенем небезпеки ураження електричним струмом майстерня або лабораторія відповідно до 17 мають відноситися до категорії приміщень без підвищеної небезпеки з відсутністю ознак підвищеної або особливої небезпеки (сухе, без пилу, з нормальною температурою повітря, ізольованими підлогами і малим числом заземлених приладів). Електробезпека приміщення забезпечується відповідно до 17, 18. Небезпечна і шкідлива дія на людей електричного струму, електричної дуги і електромагнітних полів виявляється у вигляді електротравм і професійних захворювань. Міра небезпечної і шкідливої дії на людину електричного струму, електричної дуги і електромагнітних полів залежить від :

– роду і величини напруги і струму,

– частоти електричного струму,

– шляху струму через тіло людини,

– тривалість дії на організм людини.

До основних прич ин поразки від електричного струму персоналу при ремонті електромедичної апаратури відносяться наступні 14:

а) випадковий дотик без захисних засобів або небезпечне наближення до струмоведучих частин, що знаходяться від напругою;

б) дотик до не струмоведучих металевих частин електрообладнання, що опинилися під напругою внаслідок пошкод ження ізоляції чи захисних пристроїв;

в) порушення правил технічної експлуатації електроустановок та правил техніки безпеки.

Для захисту від ураження електричним струмом при проведенні ремонтних робіт електромеханік повинен дотримуватись окрім наведених нижче правил та вказівок щодо заходів безпеки в експлуатаційній та ремонтній документації на апарат, що ремонтується.

Для зменшення величини струму, що протікає крізь тіло людини при дотику до струмоведучих частин електроустановок, що знаходяться під напругою, необхідно штучно збільшувати сумарний опір організму людини за рахунок застосування ізолюючих захисних засобів.

Для ремонту та регулювання електромедичної апаратури і окремих вставних блоків стаціонарних апаратів та інших цілей необхідно організувати робоче місце: спеціально обладнаний робочий стіл достатньої площі та міцності, виготовлений з діелектричного матеріалу (деревина, пластик) та з наявністю полиць для розміщення контрольно-вимірювальної апаратури, джерел живлення, окремий електрощіток із загальним вимикачем, запобіжниками (автоматами), сигнальною лампою (вольтметром), штепсельними гніздами та розетками, а також затискачем загального заземлення. Регулювання може проводитися одним регулювальником в присутності другої особи, що має групу з техніки безпеки не нижче ІІІ.

Робочі місця електромеханіків мають бути відокремлені друг від друга перегородкою, добре освітлені і мати додаткове освітлення з можливістю підсвічування монтажу.

Електроживлення робочих місць має бути роздільним із запобіжниками на кожному столі. Забороняється вмикати апарат в розетку за допомогою оголених дротів без вилки.

Заземлені предмети, наприклад, металеві труби водопроводу, опалення чи каналізації, що знаходяться в приміщенні, де проводяться роботи з електромедичною апаратурою, що знаходиться під напругою, повинні бути захищені дерев’яними щитами (недоступними до дотику під час роботи).

Для підготовки робочого місця при проведенні ремонту електромедичної апаратури повинні бути виконані наступні технічні заходи:

а) проведені необхідні відключення та прийняти міри, що перешкоджають помилковому або самові льному ввімкненню комутаційної апаратури;

б) вивішені заборонні плакати «Не вмикати – працюють люди» на дротах ручного та на ключах дистанційного управління комутаційної апаратури, при необхідності повинні бути встановлені огорожі;

в) перед початком робіт перевірити відсутність напруги на струмопровідних частинах перевіреним покажчиком напруги або переносним вольтметром. Перевірка справності приладу та відсутності напруги повинна проводитися в діелектричних рукавичках.

Основою організації безпечної роботи електромеханіків являються їх висока технічна грамотність та свідома дисципліна, оволодіння безпечними та раціональними прийомами роботи, суворе виконання організаційних та технічних заходів щодо забезпечення безпеки робіт.

Ремонт електромедичної апаратури, наприклад, заміна запобіжників, радіоелементів, ламп, пайка та монтаж в схемі апарата, підключення блоків, вимірювальних приладів, розбирання апарата і т.п. повинні виконуватися при відключеному від мер ежі живлення апараті і знятому заряді з конденсаторів, фільтрів випрямлячів та з електронно-променевої трубки. Забороняється ремонтувати електромедичну апаратуру від час її роботи.

При регулюванні електромедичної апаратури, що знаходиться під напругою, необхідно для забезпечення безпеки робіт виконувати наступні заходи:

- струмопровідні частини, що знаходяться під напругою, повинні розташовуватися або перед регулювальником або тільки з однієї бокової сторони;

- організовувати постійний нагляд за регулювальником при роботі;

- регулювальник повинен застосовувати придатні ізолюючі захисті засоби та застосування.

Регулювання електромедичної апаратури, що знаходиться під напругою, повинна здійснюватися особою, яка має достатню виробничу кваліфікацію і кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче ІІІ при роботі з апаратурою до 1000 В під наглядом другої особи, що володіє безпечними прийомами звільнення постраждалого від дії електричного струму та правилами надання першої допомоги при попаданні під напругу 19.

До початку регулювання електромедичної апаратури необхідно перевірити наявність та справність інструменту й захисних засобів:

а) електропаяльника – на відс утність замикання на корпус (жало заточувати тільки при вимкненому паяльнику);

б) наявність інструмента з ізольованими рукоятками і стан ізоляції;

в) огляд діелектричних рукавиць перед кожним використанням на відсутність проколів і наявність тавра, що засвідчує їх придатність;

г) відсутність механічних пошкоджень і строк придатності по штампу діелектричного гумового килимка;

д) живлючі дроти – на відсутність пошкодження ізоляції.

При регулюванні електромедичної апаратури під напругою необхідно використовувати інструмент з ізольованими ручками, працювати, при необхідності (мережева напруга і вище) в діелектричних рукавичках, під ногами регулювальника повинен бути діелектричний килимок. Регулювальник повинен працювати однією рукою, в одязі з довгими рукавами або в нарукавниках. Застосування захисних ізолюючих засобів і пристосувань (наприклад, екрану з оргскла) має виключати випадковий дотик регулювальника до неізольованих струмоведучих частин, що знаходяться під високою напругою.

Всі підключення і відключення контрольно-вимірювальних приладів при проведенні пошуку несправностей (зміна режимів роботи складових частин виробу), що потребують розриву електричних ланцюгів, що знаходяться під напругою, повинні виконуватися при повному знятті напруги.

При вимірюваннях (без розриву електричних ланцюгів) напруги до 1000 В дозволяється підключати і відключати вольтметр без зняття напруги в ланцюзі, що вимірюється, застосовуючи при цьому дроти з підвищено. Ізоляцією зі спеціальними ізолюючими наконечниками, які розраховані на робочу напругу з металевими електродами довжиною не більше 1 см. Прилад розташовується на робочому столі, полиці. Забороняється тримати вимірювальний прилад на руках або колінах. Вимірювання слід проводити в діелектричних рукавичках, захисних окулярах і стоячи на діелектричному килимку.

Необхідно брати до уваги, що після зникнення напруги на електромедичному апараті, воно може з’явитися раптово. Ні при яких умовах неможна торкатися струмопровідних частин при знятих корпусах апарата, не вимикаючи апарат від мережі.

Забороняється водночас регулювати електромеханіку під напругою декілька апаратів (блоків).

До подання напруги при регулюванні металеві корпуси електромедичної апаратури класу захисту І, 0І ті вимірювальних пристроїв мають бути заземлені (занулені) у відповідності до 20. При відключенні апаратури дріт захисного заземлення від’єднувати в останню чергу.

Апарат при регулюванні необхідно розташовувати так, щоб електролітичні конденсатори напругою вище 100 В не знаходилися навпроти обличчя регулювальника і не бу ли спрямовані в бік сусідніх робочих місць. При неможливості виконання даних умов слід застосовувати з боку сусідніх робочих місць огородження, а регулювальник повинен бути в масці з оргскла, яка захищає його від опіків електролітом конденсатора, що вибухнув.