2.Діяльність захисника на стадії досудового розслідування

Процесуальні засоби діяльності в стадії поділяються на пізнавальні і суто процесуальні. І ті, й інші засоби можуть бути застосовані сторонами кримінального провадження та потерпілим. Однак кожна із сторін має застосовувати лише ті процесуальні засоби, що передбачені для неї процесуальним законом.

Сторона захисту і потерпілий вправі застосовувати такі пізнавальні засоби діяльності:

1) витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок;

2) ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;

3) інші дії, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Такими діями можуть бути будь-які дії, крім тих, що заборонені законом.

Крім пізнавальних на стадії досудового розслідування застосовуються суто процесуальні засоби, які поділяються на процесуальні дії та процесуальні рішення. В арсеналі сторони захисту і потерпілого є такі процесуальні дії, як: 1) заявлення клопотань; 2) подання зауважень; 3) оскарження дій, бездіяльності та рішень слідчого, прокурора; 4) заявлення відводів; 5)побачення захисника з підозрюваним тощо.

Заявлення клопотань

Клопотання ― це виражене у письмовій чи в усній формі звернення заінтересованого учасника досудового розслідування до посадової особи, яка його веде, з метою домогтися виконання певних процесуальних дій.

Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше 3 днів з моменту подання (ст. 220 КПК). На слідчого, прокурора покладений обов'язок задовольнити клопотання за наявності відповідних підстав. Цей обов'язок випливає із вимог засади публічності (ст. 25 КПК). Про результати розгляду клопотання необхідно повідомити учасника досудового розслідування, який його заявив. Повідомляючи особу, яка заявила клопотання, про результати його розгляду, слідчий, прокурор повинні роз'яснити особі, у якій частині клопотання задоволено, а у якій - ні і причини незадоволення клопотання. Закон (ч. 1 ст. 220 КПК) встановлює для слідчого, прокурора лише строк розгляду клопотання.

Суд, прокурор, слідчий зобов’язані роз’яснити особам, що беруть участь у кримінальному провадженні, їх права і забезпечити можливість здійснення цих прав. Тобто, особа, яка провадить досудове розслідування, зобов’язана роз’яснити процесуальні права особам, які набули процесуального статусу потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представникам, підозрюваним, обвинуваченим, як відразу після ознайомлення з таким рішенням, так і при провадженні конкретних процесуальних чи слідчих дій.

Ознайомлення з матеріалами до завершення розслідування

Слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за винятком матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню (матеріали кримінального провадження: у яких містяться дані, що можуть бути підставою для провадження негласних слідчих (розшукових) дій; ознайомлення з якими може стати причиною втрати предметів і документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; які містять державну та іншу охоронювану законом таємницю тощо. Висновок про те, чи може ознайомлення з матеріалами досудового розслідування завдати йому шкоди, роблять слідчий, прокурор).