6. Фінанси в економічній системі держави.

Фінанси існують незалежно від типу економічної системи держави. Вони з’являються тоді, коли в економічному житті держави переважають товарно-грошові відносини, незалежно від того, яка модель економіки застосовується в даний час.

Незважаючи на об’єктивність самого існування фінансів незалежно від типу економічної системи, модель фінансових відносин, що складаються у цій системі тісно пов’язана із її характером.

			МОДЕЛІ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН
	ЗА ПОСЛІДОВНІСТЮ РОЗПОДІЛУ ВВП					ЗА РІВНЕМ ДЕРЖАВНОЇ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
	МОДЕЛЬ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ					АМЕРИКАНСЬКА МОДЕЛЬ 25-30%
	МОДЕЛЬ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ					ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА МОДЕЛЬ 35-45%
	МОДЕЛЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ТІНЬОВИХ СХЕМ ВИЛУЧЕННЯ ВПЛИВОВОЇ ЧАСТКИ ФІНАНСОВИХ КОШТІВ					СКАНДИНАВСЬКА МОДЕЛЬ 50-60%

Характерна ознака ринкової моделі полягає в тому, що держава отримує свої доходи насамперед на основі перерозподілу національного доходу.

Модель є відкритою, зрозумілою і точно характеризує фінансові реалії у суспільстві:

по-перше, у ній точно відображається рівень доходів кожної юридичної і фізичної особи, який у свою чергу характеризує їх вклад у створення національного доходу;

по-друге, достовірно визначається рівень оподаткування: кожний суб'єкт точно знає, скільки він заробляє і скільки віддає;

по-третє, чітко зафіксовано стимули до зростання доходів на основі зростання виробництва і підвищення продуктивності праці.

Характерна ознака адміністративної .моделі полягає в тому, що переважну частину своїх доходів держава отримує в процесі первинного розподілу національного доходу.

Модель є закритою і не відображає фінансові реалії у суспільстві:

по-перше, з неї не видно реального рівня доходів юридичних і фізичних осіб;

по-друге, доходи юридичних і фізичних осіб не відображають їх вклад у створення національного доходу;

по-третє, неможливо достовірно визначити рівень оподаткування;

по-четверте, відсутні стимули до продуктивної праці.

Модель із використанням тіньових схем вилучення впливової частки ВВП характеризується тим, що велика питома вага національного доходу вилучається з процесу перерозподілу. Наслідком такого розподілу є загострення проблем фінансової забезпеченості, скорочення обсягів легального виробництва, посилення соціальної напруженості в суспільстві, поглиблення структурних деформацій, зниження конкурентоспроможності національної економіки.

Американська модель, яка заснована на максимальному рівні самозабезпечення фізичних і самофінансування юридичних осіб, характеризується незначним рівнем бюджетної централізації - 25—30%. Фінансове втручання в економіку зведене до мінімуму. У соціальній сфері забезпечуються тільки ті верстви населення, які не в змозі обійтися без державної допомоги.

Модель створює максимальну фінансову стимуляцію: з одного боку, вона дає можливість заробляти, з іншого — вимагає цього. Це досить жорстка і жорстока модель, але вона водночас і високоефективна, оскільки заснована, по суті справи, на примусовій фінансовій стимуляції.

Західноєвропейська модель характеризується поміркованим рівнем централізації ВВП у бюджеті - 35—45%. За рахунок більш високого рівня централізації ВВП більш розгалуженою є і державна соціальна сфера, перш за все в галузі освіти. Суть моделі зводиться до паралельного функціонування державних і комерційних установ у соціальній сфері.

Скандинавська модель передбачає досить високий рівень бюджетної централізації ВВП — 50—60%. Відповідно вона характеризується розгалуженою державною соціальною сферою як в галузі освіти, так і охорони здоров'я. Вона створює клімат упевненості й соціальної врівноваженості. Однак така модель можлива тільки за умов високого рівня культури і свідомості народу, відповідного ставлення до праці й поваги до державного сектора.

Також можна виділити японську модель, яка передбачає невеликі обсяги концентрації ВВП у державному бюджеті, але значне акумулювання та подальший перерозподіл ВВП на рівні корпорацій та інших об’єднань. І саме на такі об’єднання покладається завдання соціального забезпечення своїх працівників.

Вибір моделі фінансових відносин залежить від багатьох чинників. Основний критерій — вплив на суспільство через установлення інтересів до праці і ефективного господарювання.