Тема 2. Засади захисту комерційної таємниці у договірних відносинах з контрагентами. Захист інформації у трудових правовідносинах. Цивільно-правова відповідальність

1. Положення про організацію роботи з інформацією, що становить банківську і комерційну таємницю та є конфіденційною.

Визначення порядку захисту інформації, організації роботи з нею, як правило, здійснюється відповідно до Положення про організацію роботи з інформацією, що становить банківську і комерційну таємницю та є конфіденційною.

Положення передбачає:

□ права працівників підприємства, банку та інших осіб щодо отримання інформації з обмеженим доступом, обов'язки посадових осіб підприємства, банку по роботі з грифованими документами, виробами та засобами, правила ведення переговорів за допомогою засобів зв'язку, спілкування з клієнтами, контрагентами та відвідувачами;

□ правила оформлення доступу до інформації з обмеженим доступом, порядок розробки, зберігання, пересилання та руху грифованих документів в установах підприємства, банку;

□ загальні обов'язки персоналу підприємства, банку зі збереження їх таємниць;

□ порядок доступу на засідання і наради, де обговорюються питання, що стосуються комерційної таємниці; інші питання, що регулюють правила доступу до інформації з обмеженим доступом.

До нормативної бази підприємства, банку з питань захисту інформації також належать зобов'язання працівників стосовно зберігання комерційної таємниці, угоди про конфіденційність з клієнтами, контрагентами, партнерами та іншими суб'єктами, з якими підприємство, банк вступає у правовідносини, різного характеру пам'ятки, інструкції, заяви тощо.

Зупинимось на Положенні про комерційну таємницю і конфіденційну інформацію, яке можна охарактеризувати таким змістом:

◙Загальні положення.

◙Визначення переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію підприємства.

◙Порядок захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації підприємства.

◙Порядок видачі працівниками документів, відомостей, передача інформації, яка становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію підприємства контрагентам, клієнтам та державним органам.

◙Відповідальність за розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію.

Директор підприємства має бути наділений правом відмовити будь-якій особі у доступі до відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію підприємства, або надати такий доступ, але, звичайно, якщо у нього виникатимуть обґрунтовані підозри у ймовірності протиправного використання такої інформації.

У разі отримання запиту (письмового, усного, по електронній пошті, ICQ) на інформацію, яка становить комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, від контрагентів, клієнтів і державних органів, працівник зобов’язаний:

а) з’ясувати у контрагента, клієнта або представника державного органу необхідність отримання такої інформації (з чим пов’язаний такий запит; обсяг  інформації, яка повинна міститися у відповіді);

б) повідомити про такий запит керівника, який повноважний прийняти рішення про надання такої інформації та отримати його згоду;

в) записати координати особи, яка звернулась із запитом, і отримати від неї обґрунтування необхідності отримання такої інформації та її обсяг;

г) надавати тільки ту інформацію, про яку йдеться в запиті.

Працівники підприємства у випадку розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства, підлягають негайному звільненню з дотриманням порядку, передбаченого Кодексом законів про працю України. У випадку якщо діями працівника із збирання та розголошення комерційної таємниці підприємства були завдані збитки, такий працівник зобов’язаний відшкодувати всі збитки, пов’язані з його незаконними діями. І, звісно, у разі навмисних дій мова може йти про кримінальну відповідальність.

Таким чином, у результаті заходів організаційного характеру, як з боку керівника, так і з боку працівників і служби безпеки на підприємстві, вирішуються питання стосовно використання інформації з обмеженим доступом на підприємстві. Для того щоб така система працювала, знадобиться чимало зусиль та кваліфікованих управлінських рішень. Водночас, слід розуміти, що людина, котра має доступ до якоїсь цінної, нікому не відомої інформації, має спокусу скористатись такою інформацією задля власного збагачення. Саме тому в нових умовах технологічного прогресу дуже велику роль відіграє захист інформації як доступної звичайним способом, так і за допомогою спеціальних пристроїв отримання баз даних.