6. Позичковий капітал підприємства

Рух позичкового капіталу здійснюється у формі кредиту. Кредит (кредитні відносини) - це відносини між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення і платності.

Кредитні взаємини між банком та суб’єктом господарської діяльності регулюються кредитним договором,який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. Крім заяви потрібно подати ще такі документи :

• Техніко-економічне обгрунтування кредитного заходу;

• Копії контрактів між продавцем і покупцями;

• Копії договорів оренди землі, приміщень, обладнань тощо;

• Розрахунки очікуваних доходів від проведення заходу, що кредитується,за рахунок яких очікується погасити майбутній кредит;

• Бухгалтерські та фінансові звіти;

• Виписки за рахунками позичальника,відкритими в інших банках;

• Висновки аудиторських фірм про фінансовий стан позичальника;

• Договір застави, поручительства, гарантії, страхування;

• Бізнес-план по здійснюваному заході;

• Розрахунки надходження і витрачання грошових коштів;

• Розрахунок одержання прибутку та його розподілу.

Якщо позичальник не є клієнтом банку, тоді він подає ще додаткові документи:

• Статут підприємства;

• Засновницький договір;

• Свідоцтво про реєстрацію;

• Довідка про знаходження на обліку в податковому органі;

• Картку зі зразками підписів осіб, які мають право розпоряджатися коштами на рахунках.

Кредитоспроможність (платоспроможність) - це здатність позичальника повністю та у визначений строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.

Головна мета оцінки кредитоспроможності позичальника - оцінка кредитного ризику та виявлення джерел погашення позичальником відсотків і заборгованості за кредитом.

Станом на 31 грудня 2013 року ПАТ «Львівелектромаш» має зобов’язання за короткостроковою позикою банківської установи у національній валюті в сумі 56 тис. грн..

Поточна кредиторська заборгованість за:

• товари, роботи, послуги 80 тис. грн.;

• розрахунки з бюджетом 155 тис. грн.;

• розрахунки зі страхування 74 тис. грн.;

• розрахунки з оплати праці 173 тис. грн..

Поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами становить 84 тис. грн..

Інші поточні зобов’язання – 4 тис. грн..

7. Юджетування на підприємстві

Фінансова діяльність суб’єктів господарювання передбачає планування всіх фінансових потоків, які опосередковують господарську діяльність, забезпечують контроль за формуванням та використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Процес планування діяльності підприємства, його структурних підрозділів методом розробки системи взаємопов’язаних бюджетів та встановлення всіх видів фінансових витрат, джерел їх покриття та очікуваних результатів являє собою бюджетування. Отже, процес складання бюджетів і контролю за їх виконанням – це бюджетування. До основних характеристик бюджетування можна віднести:

– короткостроковість (до одного року);

– високий рівень конкретизації;

– внутрішню спрямованість;

– тісну інтеграцію з контролем та аналізом відхилень.

Функції, що виконує бюджетування є наступними:

– функція регулювання фінансових компетенцій (визначення потреби у фінансових ресурсах, необхідних для досягнення поставлених цілей окремими підрозділами підприємства); – функція прогнозування (в бюджетах знаходять своє фінансове відображення майбутні операції підприємства);

– функція координації (наявні та мобілізовані фінансові ре­сурси повинні спрямовуватися на досягнення цілей, що визначені стратегією розвитку підприємства);

– функція мотивації (виконання бюджетних показників є критерієм ефективності діяльності окремих осіб, структурних підрозділів тощо).

Процес бюджетування на майбутній рік починається з вибірки та розрахунку основних цільових показників монетарного характеру, які випливають зі стратегічного плану підприємства. Після цього готується так звана бюджетна резолюція або лист з планування, в якому окреслюються основні орієнтири діяльності підприємства в бюджетному році в розрізі окремих сфер і параметрів діяльності. В листі з планування акцентується увага на основних факторах зовнішнього впливу, доводяться монетарні цілі на бюджетний рік та загальні рекомендації щодо їх досягнення.

Процес бюджетування здійснюється на підприємствах на основі дії наступних принципів: повноти,координації, централізації, спеціалізації, періодичності, прозорості, точності, декомпозиції (інтегрованості), гнучкості,економічності, реальності. Принципи бюджетного планування діяльності структурних підрозділів і всього підприємства необхідно впроваджувати з метою економії фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат, більшої гнучкості в управлінні і контролі за собівартістю продукції, а також для підвищення точності заданих бюджетних показників.

Бюджетування, як один із видів фінансового планування, вдало поєднує інтереси підрозділів і підприємства в цілому, а також враховує особливості кожного з них через систему витрат і доходів, притаманних тільки даному підприємству.

Для цього на підприємстві розробляється низка взаємопов’язаних бюджетів, до яких входять:

– бюджет окремих операцій – плановий документ, який відображає надходження та витрати за господарськими операціями (бюджет реалізації продукції, бюджет запасів та матеріалів, бюджет витрат на оплату праці тощо);

– бюджетне планування доходів і витрат структурних підрозділів (функціональний бюджет) – розробляється окремими структурними підрозділами підприємства;

– зведений бюджет по підприємству – система окремих операційних та функціональних бюджетів.

Дієвість функціонування системи бюджетів на підприємстві в практиці планування в значній мірі залежить від організації цього процесу. Так, потребує чіткого визначення з процедурою планових робіт, включаючи встановлення порядку формування бюджетів, відповідальних виконавців і їхніх повноважень, термінів початку і завершення робіт, форм надання інформації.

Бюджет являє собою фінансовий документ, створений до того як передбачувані дії виконуються. На відміну від формалізованих звіту про прибутки і збитки чи бухгалтерський баланс, бюджет не має стандартизованої форми, що повинна строго дотримуватися.

Структура бюджету залежить від того, що є предметом бюджету, розміру організації, ступеня, у якій процес складання бюджету інтегрований з фінансовою структурою підприємства. Бюджет повинний подавати інформацію доступним і ясним образом так, щоб його зміст був зрозумілий користувачу. Бюджетний цикл містить у собі наступні етапи:

1) планування діяльності підприємства в цілому і по підрозділах;

2) підготовка проектів окремих бюджетів;

3) підготовка проекту загального бюджету;

4) внесення коригувань і узгодження бюджетів;

5) затвердження бюджету, проектування зворотних зв’язків і врахування мінливих умов.

В основі бюджетування є загальний (головний) бюджет, що являє собою скоординований за всіма підрозділами чи закріпленими функціями план роботи підприємства в цілому. Він складається з оперативного і фінансового бюджетів.

Оперативний бюджет: бюджет продажу, виробничий бюджет, бюджет виробничих запасів, бюджет закупівель (використання матеріалів чи прямих витрат на матеріали), бюджет загальновиробничих витрат, бюджет трудових витрат, бюджет комерційних витрат, бюджет загальних і адміністративних витрат, прогнозний звіт про прибутки і збитки.

Фінансовий бюджет: бюджет капітальних витрат (інвестиційний бюджет), бюджет коштів (касовий бюджет), прогнозний баланс.

Оперативний бюджет показує плановані операції на майбутній рік для сегмента чи окремої функції підприємства. У процесі його підготовки прогнозовані обсяги продажу і виробництва трансформуються в кількісні оцінки доходів і витрат для кожного з діючих підрозділів підприємства.

Фінансовий бюджет – це план, у якому відбиваються передбачувані джерела фінансових засобів і напрямку їхнього використання в майбутньому періоді. Розглянуті бюджети є статичними чи фіксованими, тому що вони розраховуються на один визначений рівень очікуваних продажів чи виробництва. Загальний бюджет, що включає всі періодичні бюджети, звичайно розробляється для фіксованого прогнозованого чи нормативного рівня випуску. Для цілей контролю перш, ніж аналізувати відхилення від бюджетних даних, самі бюджетні дані повинні бути скоректовані на відповідний фактичний випуск. Для цих цілей використовується гнучкий бюджет, що забезпечує прогнозні дані для різних рівнів випуску в межах звичайних рівнів діяльності. За допомогою гнучкого бюджету чітко позначається зв’язок між статичним бюджетом і фактичними результатами.

ПАТ «Львівелектромаш» керується фінансовим планом підприємства.