- •Індивідуальне завдання з історії україни (1939-2015 рр.)
- •Тема 1. Україна на початку Другої світової війни (1939 – 1941 рр.)
- •Тема 2. Україна під час Другої світової війни (1939 – 1945).
- •Тема 3. Україна у повоєнний період (1944-1953рр.)
- •Тема 4. Україна в умовах десталінізації ( 1954-1964) іі. Дати.
- •Тема 5. Україна в умовах загострення кризи радянської системи( 1965-1985)
- •Тема 6. Урср в умовах трансформації суспільно-політичного розвитку(друга половина 1980-х – 1991рр.) іі. Дати.
- •Тема 7. Україна в умовах незалежності.
Тема 2. Україна під час Другої світової війни (1939 – 1945).
ІІ. Дати.
22 червня 1941р. |
Німеччина напала на СРСР. Перетворення Київського особливого військового округу на Південно-Західний фронт. Просування в тилу німецьких військ похідних груп ОУН з метою організації українського самоврядування на місцях. |
||
24 червня 1941р. |
Москва. ЦК ВКП(б) і РНК СРСР ухвалили постанову про створення Ради з евакуації. Вашингтон. Заява президента США Ф.Д.Рузвельта про готовність американського уряду надати допомогу СРСР у війні проти Німеччини. |
||
23-29 червня 1941р. |
Найбільша танкова битва початкового етапу війни по лінії Луцьк-Броди-Рівне-Дубно. Радянські війська зазнали величезних втрат. |
||
30 червня 1941р. |
Москва. ЦК ВКП(б), президія Верховної Ради СРСР і РНК СРСР утворили виший надзвичайний орган влади на період війни - Державний Комітет Оборони |
||
30 червня 1941р. |
Львів. Акт проголошення відновлення Української держави, здійснений керівництвом ОУН(Б). Головою уряду став Я.Стецько. Протягом місяця німці ліквідували само утворену державу, заарештувавши 300 членів ОУН ( в тому числі С.Бандеру ,який з вересня 1941 р. до вересня 1944 р. перебував у концтаборі Заксенгаузен. та Я. Стецька), 15 керівних діячів розстріляли. |
||
1 серпня 1941р. |
Берлін. Створення на території Львівської, Дрогобицької, Станіславської і Тернопільської областей УРСР дистрикту "Галичина" з включенням його до складу Генерального губернаторства. |
||
11 липня- 26 вересня 1941р. |
Оборона Києва ( 72 дні). Обороною командував генерал Михайло Кирпоніс, який загинув в останні дні оборони. |
||
9 серпня-16 жовтня 1941р. |
Оборона Одеси (73 дні). |
||
19 серпня 1941р. |
Бухарест. Декрет румунських властей про встановлення окупаційної адміністрації на території УРСР між Дністром і Бугом -"Трансністрії". |
||
20 серпня 1941р. |
Берлін. Декрет А.Гітлера про утворення "Рейхскомісаріату Україна" з центром у Ровно. |
||
29-30 вересня 1941р. |
Київ. Зондеркоманда 4-а в урочищі Бабин Яр стратила 33 771 єврея. Це - найбільш масова за весь час голокосту винищувальна акція гітлерівців. Всього в Бабиному Яру, перетвореному на місце розстрілів, за роки окупації було винищено понад 100 тис. радянських громадян. |
||
18 жовтня 1941р. |
Сумська область. У Спадшанському лісі створено Путивльський партизанський загін під командуванням С.Ковпака і С.Руднєва. |
||
Жовтень- листопад 1941р. |
Після тяжких боїв радянські війська залишили Донбас. |
||
30 жовтня 1941р.-4 липня 1942р. |
Оборона Севастополя ( 250 днів). |
||
25 грудня 1941р.-2 січня 1942р. |
Керченсько- Феодосійська десантна операція .Радянські війська захопили Керченський півострів, але надати допомогу оборонцям Севастополя і визволити Крим їм не вдалось. А в 1942р. німці знову захопили півострів |
||
Травень 1942р. |
Харківська операція. Наступ радянських військ закінчився повним провалом. Війська були оточені і розгромлені. |
||
30 травня 1942р. |
Створення Центрального штабу партизанського руху під керівницт14вом П.Пономаренка |
||
20 червня 1942р |
Створення Українського штабу партизанського руху на чолі з Т.Строкачем, який контролював найбільші партизанські з’єднання Ковпака,Федорова,Мельника, Наумова, Сабурова. |
||
22 серпня 1942р. |
Радянські війська залишили м.Свердловськ Ворошиловградської обл..,після чого вся Україна опинилась під німецькою окупацією. |
||
14 жовтня 1942р. |
Створення УПА. Перші загони утворились на Волині під проводом Тараса Бульби (Боровця), у 1943-1950рр.головнокомандуючим УПА був Роман Шухевич( Тарас Чупринка |
||
Грудень 1942-січень 1943р. |
Початок визволення України( звільнено частину Донбасу і Харківської обл..) |
||
23 серпня 1943р. |
Визволення Харкова в результаті перемоги у Курській битві. |
||
11 серпня 1943р. |
Початок будівництва німцями « Східного валу» по Дніпру для зупинення наступу радянських військ. |
||
Вересень 1943р |
Визволення Сум, Сталіно(Донецьк),Чернігова,Полтави. |
||
20 жовтня 1943р. |
. Воронежський, Степовий,Південно-Західний та Південний фронти переіменовано у відповідний І, ІІ,ІІІ, ІV Українські фронти |
||
6 листопада 1943р. |
Визволення Києва. Падіння Східного валу. |
||
Червень-жовтень 1943р. |
Карпатський рейд по західних областях України партизанського з’єднання Сидора Ковпака. |
||
Червень 1943р. |
ІІІ Надзвичайний Великий Збір ОУН-Б. |
||
36 |
Січень - лютий 1944 |
Корсунь-Шевченківська наступальна операція, внаслідок якої було звільнено Правобережну Україну
|
|
37 |
Березень 1944 |
Проскурівсько-Чернівецька операція, яка поклала початок звільненню західноукраїнських земель. |
|
38 |
Квітень - травень 1944 |
Кримська наступальна операція, внаслідок якої повністю визволено Кримський півострів |
|
39 |
1944 |
Масове виселення « кримських татар» в Середню Азію ; |
|
~4o~1 |
Червень 1944 |
Операція «Багратіон», яка зачепила Західну Білорусію і Західну Україну . |
|
41 |
Липень - серпень 1944 |
Львівсько-Сандомирська наступальна операція, внаслідок якої визволено майже всю Західну Україну |
|
42 |
Серпень 1944 |
.Яссько-Кишинівська наступальна операція, внаслідок якої визволено Молдавію і Ізмаїльську область України |
|
43 4?~ 45 |
8 жовтня 1944 |
Визволено останній населений пункт України у її довоєнних межах -село Лавочне Дрогобицької області внаслідок Східно-Карпатської операції |
|
|
14 жовтня 1944 |
Урочисте засідання і парад у Києві з нагоди визволення України |
|
|
28 жовтня 1944 |
Звільнення Закарпаття j |
|
46 |
Січень - липень 1944 |
Формування за ініціативою ОУН-Б Української головної визвольної ради (УГВР). Її метою була боротьба до повної незалежності України як і з нацистами, так і з більшовиками |
|
|
!944- 1945 |
Масові департанії українців зі Східної Польщі в Україну, а поляків із Західної України в Польщу, які охопили майже мільйон чоловік |
|
49 |
1941 – 1945 |
Діяльність видатних українських науковців: • С.Патон - автоматичнее зварювання корпусів танків Т-34; • М.Доброхотов - нові методи виплавки броньованих сталей; | • М.Стражеско - консультант евакуаційних госпіталів, вивчав | проблему сепсису ран: j • В.Філатов-розробляв хірургію ока; ] • О.Богомолець - фізіолог, також займався вивченням переливання крові |
|
50 |
1941 - 1945 |
Діяльність видатних українських літераторів: • O.Teліга - «Душа на сторожі», страчена німцями в Бабиному Яру в 1942р. • М.Бажан - «Сталінградський зошит», «Клятва» • П.Тичина - «Ми йдемо на бій», «Перемагать і жить!» • М.Рильський - «Слово про рідну матір», «Світла зброя» • Л.Малишко - «Україно, моя» • В.Сосюра - «Любіть Україну» • О.Довженко - «Україна в огні» • О.Корнійчук - «Партизани в степах України» О.Вишня - "Зенітка" |
|
ІІІ.Терміни.
План « ОСТ» - секретний план уряду Третього Рейху з проведення освоєння земель Східної Європи і її німецької колонізації після перемоги над СРСР. План «Ост» був розроблений з метою реалізації гітлерівської ідеї життєвого простору на Сході та втілення третього пункту програми НСДАП щодо нових територій та земель для німців. Ще раніше до приходу Гітлера до влади серед німецьких радикальних, шовіністичних кіл поширювалась ідея колонізації східних земель, заселених слов'янами .Сам Гітлер в своїй книзі "Майн Кампф" неоднаразово відзначав, що майбутня німецька колонізація земель має відбуватися на східних землях, заселених слов'янами.
Новий порядок – означав фізичний і моральний терор проти так званих расово-неповноцінних народів: євреїв, циган, українців, росіян, а також представників радянської влади і комуністів.
Рух Опору - організовані зусилля частини цивільного населення країни, спрямовані на опір легітимній чи окупаційній владі і підрив громадського порядку та стабільності. Це поняття увійшло в політичну літературу під час Другої світової війни і спочатку вживалося на означення підпільної і повстанської боротьби народів Європи проти окупації Німеччиною та її союзниками. Найбільш відомими в Європі вважаються французькі «макі», італійська «Резистенца», польська Армія Крайова, Українська Повстанська Армія.
Анексія - це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку. За міжнародним правом анексія — один з видів агресії і спричиняє міжнародно-правову відповідальність. Анексію слід відрізняти від окупації, яка сама по собі не призводить до зміни юридичної належності території.
Колабораціонізм - співробітництво з фашистськими загарбниками в захоплених ними країнах під час Другої світової війни. На окупованій території республік СРСР з окупантами співробітничали частина колишніх білогвардійців, кримінальні елементи, деякі радянські військовополонені та цивільні особи, що повірили гітлерівській пропаганді про безвихідь свого становища. Формами колабораціонізму були здебільшого служба у створених окупаційною владою охоронних, поліційних, військових та інших збройних формуваннях, що вели боротьбу з партизанським і підпільним рухом, а також виконання функцій інформаторів, глав низових адміністрацій і т.п. В Україні на початковому етапі радянсько-німецької війни на шлях колабораціонізму стала ОУН, яка розраховувала в такий спосіб здобути для України статус національної держави під протекторатом Третього рейху. Після усвідомлення марності таких розрахунків керівництвом ОУН була створена Українська повстанська армія (УПА) для боротьби як з німецькими окупантами, так і з радянськими військами.
Голокост - переслідування і масове знищення євреїв і циган у Німеччині під час Другої світової війни; у ширшому розумінні, голокост — систематичне переслідування і знищення людей за ознакою їх расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
Геноцид - цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими або релігійними мотивами.
Гетто - райони міст, де добровільно або примусово, в більш-менш жорстких умовах проживають етнічні меншини. Слово має чіткий негативний відтінок і застосовується саме до районів з поганими умовами проживання, зрідка навіть без зв'язку з меншинами.
Евакуація - організоване вивезення людей, підприємств, установ та різних матеріальних цінностей з небезпечної місцевості під час війни, стихійного лиха і т. ін.
Депортація - примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання або з держави окремих осіб чи народів. Застосовується як засіб карного чи адміністративного покарання.
Мобілізація - комплекс заходів, спрямованих на переведення державної інфраструктури та військових сил країни у військовий стан у зв'язку з надзвичайними умовами всередині країни або ж за її межами. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Концтабір – місце для ізоляції і утримання « небажаних елементів», які оголошувались ворогами режиму,переважно в нелюдських умовах.
Окупація – тимчасове зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави.
Остарбайтер – німецький термін для позначення осіб,які були вивезені гітлерівцями зі східних окупованих територій під час Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.
ІV. Історичні постаті.
Іва́н Мики́тович Кожеду́б -легендарний український радянський льотчик-ас німецько-радянської війни, найрезультативніший льотчик-винищувач в авіації союзників за весь час Другої світової війни. Тричі Герой Радянського Союзу (1944, 1945). Маршал авіації (1985).
Кирпоно́с Миха́йло Петро́вич -радянський воєначальник, Герой Радянського Союзу (1940). Генерал-полковник ,командувач Південно-Західним фронтом СРСР із червня по вересень 1941 року. Загинув на фронті.
Тимоше́нко Семе́н Костянти́нович) — український радянський радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (1940), двічі Герой Радянського Союзу (1940, 1965), кавалер ордену Перемога.
Жу́ков Гео́ргій Костянти́нович— радянський полководець і державний діяч, Маршал Радянського Союзу, чотириразовий Герой Радянського Союзу, кавалер двох орденів Перемоги.
Рокосо́вський Костянти́н --видатний радянський і польський полководець та державний діяч, Маршал Радянського Союзу (1944), Маршал Польщі, двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), кавалер ордену Перемоги. Один з найвидатніших полководців Другої світової війни.
Ко́нєв Іва́н Степа́нович радянський воєначальник, маршал Радянського Союзу (1944), двічі Герой Радянського Союзу
Вату́тін Мико́ла Фе́дорович — радянський воєначальник, генерал армії (1943), Герой Радянського Союзу Загинкв на фронті.
Ковпа́к Си́дір Арте́мович - командир Путивльського партизанського загону (пізніше — Сумського партизанського з'єднання, ще пізніше — 1-ї Української партизанської дивізії СРСР), двічі Герой Радянського Союзу, генерал-майор, член ЦК КП(б) України.
Олекса́ндр Микола́йович Сабу́ров— радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу (18 травня 1942), генерал-майор військ НКВС (з 1943 року).
Фе́доров Олексі́й Фе́дорович— генерал-майор НКВС, двічі Герой Радянського Союзу, радянський партійний і державний діяч, в роки Німецько-радянської війни командир Чернігівсько-волинського партизанського з'єднання, перший секретар Чернігівського і Волинського підпільних обкомів КПРС.
Наумов Михайло Іванович— радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни один з керівників партизанського руху в Україні, начальник штабу оперативної групи партизанських загонів Сумської області; командир партизанського кавалерійського з'єднання.
Тимофі́й Амвро́сійович Строка́ч— Радянський комуністичний і державний діяч, один з провідних керівників органів державної безпеки УРСР та СРСР, генерал-лейтенант.
Фрі́дріх Па́улюс -німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршал (1943) Вермахту. Під час Сталінградської битви командував 6-ю армією, що була оточена та капітулювала в Сталінграді. Автор плану Барбаросса.
Па́уль Лю́двіг Е́вальд фон Кляйст — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршал (1943) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовими листям та Мечами (1944). Командував танковими об'єднаннями у Європейських кампаніях та під час війни з Радянським Союзом.
Моріц Альбрехт Франц Фрідріх Федор фон Бок— німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршал (1940) Вермахту.. Командувач, групи армій «Центр» у 1941 році й групи армій «Південь» у 1942 році в ході війни проти СРСР.
Вільгельм Бодевін Йохан Густав Кейтель — німецький військовий діяч, начальник штабу Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини (1938–1945), генерал-фельдмаршал (1940). Підписав акт про капітуляцію Німеччини, який закінчив Другу світову війну в Європі. Один з головних військових злочинців нацистської Німеччини, що був засуджений Міжнародним військовим трибуналом в Нюрнберзі і страчений через повішення.
Андрі́й Атанасович Ме́льник полковник армії УНР, військовий і політичний діяч, один з найближчих соратників Євгена Коновальця. Організатор формації Січових Стрільців у Києві, один з організаторів УВО. З 1938 — голова Проводу ОУН; в'язень німецьких концтаборів. З 1945 — в еміграції.
Степа́н Андрі́йович Банде́ра (*1 січня 1909, Старий Угринів, тепер Калуського району Івано-Франківської області — †15 жовтня 1959, Мюнхен, ФРН) — український політичний діяч, ідеолог і теоретик українського націоналістичного руху ХХ століття[1], після розколу Організації українських націоналістів голова Проводу ОУН-Б.[2]
Рома́н Йо́сипович Шухе́вич— український політичний і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» в складі іноземних легіонів Вермахту (1941–1942). Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950). Романові Шухевичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави. Посмертно іменований пластовою старшиною найвищим почесним ступенем гетьманського скоба (1950).
Мико́ла Орестович Сцібо́рський - діяч УНР, УВО, один з фундаторів ОУН, підполковник, теоретик українського націоналізму,
Яросла́в Семе́нович— активний діяч ОУН. З 1941 р. — перший заступник провідника ОУН-Б С. Бандери. У 1942–1944 рр. перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення керував антибільшовицьким блоком народів, був головою Проводу ОУН-Б.
Степа́н Ленка́вський (*6 липня 1904, Угорники, біля Івано-Франківськ - †30 жовтня 1977, Мюнхен) — український політичний діяч, публіцист, один із ідеологів Організації Українських Націоналістів.
Кири́ло Іванович Осьма́к -діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, Президент Української Головної Визвольної Ради.
Ю́рій Іва́нович Ли́па— громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар, автор української геополітичної концепції, один з визначних ідеологів українського націоналізму.
Лев Роман Михайлович Ре́бет— український політичний діяч, публіцист і адвокат, один із лідерів ОУН.
Митрополит Андре́й Шепти́цький, ЧСВВ (мирське ім'я Рома́н Марі́я Алекса́ндр Шепти́цький; * 29 липня 1865, Прилбичі — † 1 листопада 1944, Львів) — граф, єпископ Української греко-католицької церкви; з 17 січня 1901 до смерті — Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви.
Володи́мир Миха́йлович Кубійо́вич- український історик, географ, енциклопедист, видавець, громадсько-політичний діяч, організатор видання та головний редактор Енциклопедії українознавства Як активний учасник українського національно-визвольного руху і щирий український патріот, проф. В. Кубійович в середині квітня 1940 року очолив Український Центральний Комітет (УЦК) у Кракові (був головою до 1944 р.)
