- •I. Загальна характеристика держави
- •Формальності і правила в'їзду до Австралії
- •Візи до Австралії
- •Список документів для отримання візи
- •Митні правила в Австралії
- •Кліматичні умови.
- •II. Аналіз функціонування туристської сфери Австралії
- •Національний парк Какаду
- •2.2 Характеристика визначних туристичних центрів Австралії
- •2.3 Аналіз основних типів туризму розвинених в Австралії
- •2.4 Спеціальна туристична інформація про Австралію
- •Глава 6. Характеристика туристичних центрів
- •Висновки
- •Країнознавство - Масляк п.О.
Митні правила в Австралії
Ввезення національної та іноземної валюти не обмежений, суми більше 10 тисяч австралійських доларів (AUD), а також безготівкові платіжні засоби, підлягають декларуванню.
Кліматичні умови.
Розвитку туризму сприяє ідеальний для відпочинку клімат. Тут ніколи не буває холоду і спеки. Середня температура літа - плюс 26 ° С, а зими - плюс 18 ° С. До туристичних центрів Австралії зараховують ділову столицю - місто Сідней, культурну столицю - місто Мельбурн і адміністративну столицю - місто Канберра.
Переважна частина Австралії має тропічний континентальний сухий або вкрай сухий клімат, на сході (поза бар'єром гір) — вологий; північна частина — у зоні екваторіального клімату (на краях Північної території та в північній частині півострова Кейп-Йорк — мусонна різновидність); на південному-заході і південному-сході узбережжі, а також на Тасманії — субтропічний морський клімат.
Сезонні коливання температур виявляються в основному у внутрішніх районах тропічного поясу та в субтропіках. Жаркий район із січневими температурами вище 40 °C — на північному заході (Марбл-Бар). Абсолютний максимум температур 53,1 °C спостерігався у Клонкаррі (Квінсленд). Абсолютні мінімуми температур у внутрішніх районах Австралії падають до −4, −6 °C. Морози стійкі тільки в Австралійських Альпах, де відзначені температури до −22 °C.
Рельєф.
Австралія розташовується на одній Індо-Австралійської літосферних плиті, у складі якої часто виділяють дві дрібніші плити: Індостанському (Індійську) і Австралійську. Індо-Австралійська плита рухається на північний схід зі швидкістю 67 мм на рік. При цьому на планеті чітко виділяються місця її зіткнення з іншими плитами. На півночі при зіткненні Індостану з Євразією формуються гори Гімалаї. На сході і північному сході - острови Океанії (Нова Зеландія, Соломонові, Нові Гебріди, Фіджі, Нова Гвінея) і Великі Зондські острови.
Велика частина Австралії розташовується на Австралійській платформі і, таким чином, сформувалася ще в архейської складчастість (більше 1600 млн. Років тому). Це призвело до того, що материк практично не має гірських систем, так як горотворення в Австралії давно припинилося, і процеси вивітрювання перетворили поверхню Австралії в рівнини.
Єдина велика гірська система Австралії розташовується на сході материка - це Великий Вододільний хребет (на фото). Тут горотворення закінчилося найпізніше (460-230 млн. Років тому) З цієї причини, Великий вододільний хребет відноситься до старих, сильно зруйнованим горам.
Найвища точка Австралії - гора Косцюшко (2228 метрів). Найнижчою точкою материка вважається западина озера Ейр глибиною до -20 м. В цілому, в Австралії переважають висоти близько 200 метрів над рівнем моря, це дуже рівний материк.
Австралія - єдиний материк Землі, де повністю відсутні вулкани. Землетрясіння тут украй рідкісні. Все це також пояснюється віддаленістю Австралії від кордонів зіткнення Індо-Австралійської плити, на якій вона знаходиться. На противагу материку на островах Океанії процеси вулканізму особливо активні.
1.2 Головним видом туризму в регіоні з 1996 року є внутрішній, переважно під час австралійської зими.
За оцінками 2003 року, туризм в Великому Бар'єрному Рифі дає більше, ніж $ 4 млрд. щорічно. Щороку приблизно два мільйони людей відвідують Великий Бар'єрний риф. Хоча більшість з цих візитів управляються в партнерстві з морською індустрією туризму, поширюється занепокоєння, що туризм є шкідливим для Великого Бар'єрного рифу.
Різноманітні тури та круїзи пропонують поїздки. Розміри суден варіюють від човна до супер-яхт. Човни з прозорим дном та підводні обсерваторії, такі ж популярні, як і польоти на вертольотах. Досі найпопулярнішою туристичною діяльністю в районі Великого Бар'єрного рифу є підводне плавання і дайвінг, для яких використовуються понтони, часто район закритий для рибальських сіток. Зовнішня частина Великого Бар'єрного рифу сприяє такій діяльності, через якість води. Управління туризму Великого Бар'єрного Рифу спрямоване на створення екологічно сталого туризму. Щоденний збір йде на дослідження Великого бар'єрного рифу. Стратегія на круїзних суднах -- закріплення меж руху на Великому Бар'єрному Рифі.
Однак екосистема Великого Бар'єрного рифу настільки вразлива, що на всій його протяжності заборонено будь-які гірничі роботи, видобуток нафти і газу, а також комерційне підводне полювання як з аквалангом, так і без нього.
Туристи можуть відвідувати лише певні, спеціально обрані для цього острови. Ціна поїздки залежить від рівня забезпечуваного комфорту. Острови Лізард і Хеймен, наприклад, прирівняні до п'ятизіркових готелів, і подорож на них коштує недешево, а на островах Уайтсандейз і Норт-Молл можна за невелику плату розбити намет у відведеному для цього місці. На островах туристи повинні дотримуватися суворих правил. Під водою туристам не дозволяється торкатися рифів, і паркові доглядачі пояснюють відвідувачам, як отримати задоволення від занурення з аквалангом, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Оскільки заселено лише кілька островів Великого рифу, виникають труднощі в забезпеченні житлом все зростаючого потоку туристів.
Однак Австралія стає все більш привабливим напрямком міжнародного туризму. Значна частина іноземних туристів, а це головним чином японці і вихідці з інших країн Азіатсько - Тихоокеанського регіону, приїжджає в Австралію подивитися на унікальних тварин, що мешкають на цьому континенті: кенгуру, коалу та ін.. Фауна Австралії включає 379 видів ссавців, у тому числі 159 сумчастих, 76 кажанів і 69 гризунів.
3.2 Мова, культура та мистецтво Австралії та їх вплив на розвиток туризму
Австралійські мови -- майже цілком безписемні (за дуже рідкісними винятками) мови, переважно ізоляти, корінних племен Австралії.
У XVIII столітті, до приходу європейців у Австралію, за оцінками, нараховувалось близько 300 000 тубільців, які розмовляли не менш як 200 окремими мовами. Під час колонізації XIX -- початку ХХ сторіч, колонізація почасти являла прямий етногеноцид, чисельність корінних австралійців різко скоротилася.
За даними SIL International (2004) зі 170 000 австралійців, які мають тубільне походження, лише близько 47 000 мають хоч-якісь знання рідних (австралійських) мов. Таким чином, переважна більшість (майже всі) австралійських мов в наш час[Коли?] є або зниклими, або такими, що знаходяться на грані зникнення -- кількість носіїв більшості мов обраховується десятком, а то й одиницями, декількома десятками, значно рідше сотнею або й декількома. Деякі з них умовно можна віднести до «благополучних» -- завдяки спрямованій роботі зі збереження і вивчення для них створено нарешті писемність, вони представлені у ЗМІ, в тому числі ними видається преса, ведеться радіо- і телемовлення.
