3.3 Фразеологізми з онімним компонентом за походженням

Стан практичної розробки питань про походження фразеологічних одиниць такий, що ми маємо відомості про генезу крилатих висловів завдяки працям українських дослідників Г. М. Удовиченка [146], А. П. Коваль [79], і зарубіжних В. М. Мокієнка [107], О. І. Молоткова [108], Г. Бюргер [162] та інші. Серед лінгвістів, що досліджували походження фразеологічних одиниць англійської мови загальновідоме ім’я О. В. Куніна [89]. Проблема генези фразем німецької мови розглядається в роботах Є. М. Солодухи [133]. Етимологічне дослідження фразеологізмів у плані виявлення їх національних особливостей, символів побуту, фактів історії народів, їх обрядів, пісень, казок – все це свідчить про індивідуальність кожного народу. Саме у фразеології тісно взаємодіють національне й інтернаціональне. Таким чином утворюється фразеологічний фонд народів, передаючи мовну специфіку українців, англійців та німців, їх духовну культуру.

В генетичному аспекті фразеологічні звороти сучасної української, англійської та німецької мов подібні до слів. Всі фразеологізми досліджуваних мов можна розділити на такі групи: питомо українські, англійські та німецькі; запозичені; фразеологічні кальки й напівкальки.

Так, наприклад, перша група охоплює ФО власне українські, англійські чи німецькі за походженням. Серед українських виділяємо спільнослов’янські і східнослов’янські, що виникли в давньоруську епоху (вони дуже малочисельні і визначення їх походження потребує ґрунтовних досліджень), а також власне українські. Наприклад, фразема хоч у Дніпро з мосту [28, с. 409] у значенні ‘бути у скрутному становищі’ є власне українським фразеологізмом. Цікавими є власне українські фразеологізми такі як, туди, куди Макар телят не ганяв [28, с. 365] у значенні ‘далеко’ і як Тарас Бульба з Андрієм [28, с. 48] у значенні ‘один проти одного’. «Тарас Бульба» – повість письменника М. В. Гоголя з циклу повістей «Миргород».

Для германських мов характерні такі фраземи, наприклад в англійській мові, Arkansas toothpick [91, с. 948] у значенні ‘довгий мисливський ніж’, Jack Horner [91, с. 503] у значенні ‘самовдоволений хлопчина’. Власне англійська фразема according to Cocker [91, с. 23], що дослівно перекладається як по Кокеру, у значенні ‘правильно, точно, за всіма правилами’. Е. Кокер – автор англійського підручника арифметики, широко розповсюдженого в XVI ст. Фразеологізми в англійській мові в своїй більшості є споконвічно англійськими оборотами, автори яких невідомі. Зафіксовані також і власне німецькі фраземи, типу, Hans Taps [26, с. 310] у значенні ‘тюхтій, незграба’, ein fauler Heinz [26, с. 320] у значенні ‘ледар, нероба’. Німці мавпою називають п’яну людина, наприклад einen Affen haben [26, с. 29], що дослівно перекладається як мати мавпу, у значенні ‘бути п’яним’. Творці більшості власне українських, англійських та німецьких фразеологічних одиниць залишаються невідомими. Фраземи такого типу – це прислів’їв та приказок. У цілому фразеологізми досліджуваних мов – це витвір народу, вияв його мудрості й лінгвістичного чуття. В багатьох фразеологізмах відображаються традиції, звичаї, повір’я українського, англійського та німецького народів, різноманітні реалії й факти їх історії.

У нашому дослідженні застосовано генетичну класифікацію Л. А. Булаховського [34], яка абсолютно підходить для опису українських, англійських та німецьких фразеологічних одиниць. У своїй вибірці ми виділяємо такі групи: приказки, фразеологізми античного та біблійного походження, прислів’я, крилаті вислови, влучні фрази видатних людей. В процесі дослідження ми спробували диференціювати фразеологізми досліджуваних мов за походженням, пов'язані з традиціями, звичаями та обрядами, а також з реаліями та історичними фактами.

Першу групу становлять приказки. За нашою вибіркою, вони складають 26% одиниць. Приказка – усталений вислів узагальненого змісту, який часто має пряме значення (прикладання) до конкретної життєвої ситуації. Багато приказок є кальками чи напівкальками, як-от укр. усюди добре, а вдома найкраще [115, с. 412], англ. East or West, home is best [91, с. 276], нім. Ost und West, daheim das Best [26, с. 503]. Значення цих приказок однакове, а способи вираження різні. В англійській та німецькій мовах наявні макротопоніми East та West, а в українській мові взагалі немає оніма. Продуктивними для кожної мови є її власні, споконвічні приказки, безеквівалентні в інших мовах. Так українські приказки, з нашого Андрушка ні м’яса, ні юшка [28, с. 37] – ‘бути недолугою людиною’, до роботи – в Гриці порвані чоботи [28, с. 248] – ‘ледача людина’, пропав, як швед під Полтавою [115, с. 281] – ‘програти справу, зазнати невдачі’, несуть в собі національний колорит України.

Англійська приказка the vicar of Bray [91, с. 58] апелює до напівлегендарного вікарія з Брея, який жив у XVI столітті та чотири рази змінював свою релігію: двічі був протестантом і двічі католиком. Фразема the vicar of Bray являє собою ім’я-характериcтику, що створена не просто для називання тієї чи іншої особи, а для образної характеристики об’єкта. Назва в цьому випадку особливо підкреслює таку властивість людини, як безпринципність. Згідно з цією приказкою безпринципність для англійців – це непослідовність у вірі. Символом згаданої риси є конкретна історична особа, яка має в мові свою реалізацію. В українській та німецькій мовах немає прислів’їв та приказок, еквівалентних англійській приказці the vicar of Bray, що значно ускладнює виокремлення поняття і, відповідно, розуміння цієї мовної одиниці. Приказка  tо talk Billingsgate [91, с. 49] – одна з небагатьох англійських приказок з компонентом-топонімом, що мають україномовний еквівалент лаятися, як базарна торговка [115, с. 198]. Ії прототипом виступає великий рибний ринок в Лондоні – Billingsgate. Власне німецька приказка Falken und Tauben muß man nicht zusammensperren [26, с. 250], що дослівно перекладається як сокола і голуба в одну клітку не сажають має український еквівалент два ведмеді в одному барлозі не живуть [146, с. 107]. Значення ФО – ‘суперники в одній клітці не уживаються’. Німецька фразема er ist Hans Dampf in allen Gassen [26, с. 311] тобто ‘майстер на всі руки’, має еквіваленти і українській без нашого Гриця вода не освятиться [146, с. 110] і англійська приказка Jack of all trades [91, с. 502]. В усіх мовах семантика ФО передається через різні антропоніми, в українській мові – Гриця, в англійській – Jack, та в німецькій – Hans.

Другу групу складають фразеологічні одиниці античного походження. Вони складають 25% одиниць. Це кальки з грецької й латинської мов. Наприклад, з однаковим значенням ‘праці важкої й безплідної’ в українців, англійців та німців вживається одна і та ж фразеологічна єдність, укр. сізіфова праця [28, с. 982], англ. a labour of Sisyphus [91, с. 739], нім. Sisyphusarbeit [114, с. 349]. Фразеологічна єдність авгієві стайні [28, с. 26], англ. Augean stable [112, с. 30], нім. Augiasstall [26, с. 36] вживається в досліджуваних мовах із значенням ‘наводити порядок у занехаяній справі, чистити від бруду’. Фразема геркулесова праця [28, с. 694], англ. Herculean labour [91, с. 695], нім. Herkulesarbeit [26, с. 320] позначає ‘важку, гігантську працю’.

Способом калькування потрапили в українську, англійську та німецьку мови такі фразеологічні одиниці: укр. дамоклів меч [28, с. 386], англ. the sword of Damocles [91, с. 901], нім. das Damoklesschwert [26, с. 137]; укр. нести хрест [28, с. 364], англ. bear a cross [91, с. 84], нім. Kreuz tragen [26, с. 227]; укр. краще синиця в руках, ніж журавель в небі [115, с. 388], англ. a bird in the hand is worth two in the bush [91, с. 90], нім. besser ein Sperling in der Hand als eine Taube auf dem Dach [26, с. 669].

Виявлено також і напівкальки з англійської мови Так, дуже цікава етимологія фразеологізму дядько Сем, що вживається з однаковим значенням і в українській мові. Саме так називають США. Існує пояснення, що назва ця походить від прізвиська, яке одержав Семюель Вільсон, родом із Нью-Йорка. В кінці XVIII століття він жив у місті Трой на річці Гудзон, і місцеві жителі звали його дядько Сем. Під час II англо-американської війни (1812-1814) Вільсон був інспектором провіанту для армії. На ящиках з продовольчими товарами, що відправлялись в діючу армію, Вільсон ставив літери US, тобто United Station – США. Американці розшифрували ці літери як Uncle Sam тобто ‘дядько Сем’. [112, с. 725] У деяких дослідженнях заперечується це тлумачення як анекдотичне. Але воно показує нам американський гумор, який тепер став надбанням усіх народів.

Інший фразеологічний зворот the city of Angels [91, с. 66] є напівкалькою Лос-Анджелес – американського ‘міста янголів’.

В досліджуваних мовах поширена також і іншомовна фразеологія, переважно латинська, яка іноді використовується без перекладу, хоч і рідко. Це робиться для того, щоб краще показати колорит тієї чи іншої країни, її мови. Наприклад, out Caesar, out nihil [112, с. 55] у значенні ‘або Цезар, або ніщо’ має український відповідник без оніма aбо пан, або пропав [28, с. 883].

До третьої групи належать фразеологічні одиниці з компонентом онімом у трьох мовах, що мають у своїй основі біблійну або євангельську міфологію. Ці фраземи складають 22% одиниць. Наприклад: укр. вавилонське стовпотворіння у значенні ‘повне безладдя’ [28, с. 694], англ. the tower of Babel [91, с. 912], нім. die babylonische Verwirrung [26, с. 122]; укр. Содом і Гомора [30, с. 330] (‘місце розпусти, де нехтуються моральні підвалини суспільства’), англ. Sodom and Gomorrah [91, с. 899], нім. Sodom und Gomorrha [98, с.890]. У німецькій мові фіксуємо такі приклади, як Prokrustes-Bett (‘суворі вимоги, вузькі рамки, які щось обмежують’) [163, 1046], das Alpha und das Omega (‘початок і кінець’) [26, с. 27], von Adam und Eva [26, с. 23] у значенні ‘бути допотопним’.

До четвертої групи відносимо фразеологізми, пов'язані з традиціями, звичаями та обрядами, а також з реаліями та історичними фактами. Прислів’я становлять 21% від загальної кількості виявлених ФО. Прислів’я – це усталений вислів повчального характеру, що виражає переважно морально-етичну ідею, порівняймо,  українська фразема знайся кінь з конем, а віл з волом [115, с. 241] має відповідник в англійській мові geese with geese and women with women [91, с. 206] у значенні ‘не слід сунутися у чуже товариство’. Як видно з прикладів в українській мові вживається зоонім кінь та віл, а в англійській мові – гуска. В німецькій мові це прислів’я не має відповідника. Прислів'я та приказки відображають багатоманітне життя народних мас. Немає такої ділянки життя народу, його побуту, звичаїв, про які б не йшла мова у прислів'ях. Так, про настання весни українці говорили: на теплого Олекси щука-риба лід хвостом розбиває [28, с. 668], про тяжкі переднівки раннього літа — дождали Луки — ні хліба, ні муки [28, с. 473], Петрівка — на хліб катівка [147, с. 178], про новий урожай — на Іллі новий хліб на столі [115, с. 145]. Характерно, що у прислів'ях згадувалися тільки ті свята, які були пов'язані з землеробством. Вони не мали ніякого зв'язку з релігією, а приземлене зображення святих навіть переслідувалось церквою. Власне англійськими прислів’ями, які не мають відповідників у інших мовах є такі фраземи, як before one  can  say  Jack  Robinson [91, с. 754] у значенні ‘не встигнути і оком моргнути’.  Генетичним прототипом англійського прислів'я послужив реальний  історичний персонаж Джек Робінсон, який наносив своїм знайомим короткі візити і йшов перш, ніж оголошували про його прихід. Англійське прислів'я  when  Adam  delved  and  Eve  span  who  was  then  the  gentleman? [112, с. 48] виникла у зв'язку з певними історичними подіями.  Фразеологічні  словники дають інформацію про те, що дана мовна одиниця вживається в іронічному сенсі щодо людини, що хизується своїм родоводом. Мотивованість прислів'я стає зрозумілою тільки при зверненні до її внутрішної форми. Її прототипом виступає гасло селянської війни під керівництвом У. Тайлера (XIV ст.), приписуване ченцеві Джону Боллу. Воно стає зрозумілим при зверненні до причин повстання, що полягає в наступному: в Англії існувало сильне розходження між знаттю і простим людом, який до знемоги трудився на багатих, але практично нічого не одержував за свою працю. 1380 - 1381 роки були роками економічних поневірянь народу, які ще більше посилилися, коли король Річард II ввів подушний податок на населення старше 15 років. Неможливість простого людського існування призвела до того, що народ не захотів терпіти приниження і став замислюватися про своє єдине походження від єдиних батька і матері, Адама і Єви. Ці народні сподівання яскраво і лаконічною висловлював у своїх проповідях кентский священик Джон Болл. Один із його висловів і увійшов до англійської фразеології.

Наприклад, деякі фразеологізми із топонімом Рим наявні в німецькій мові, проте не мають відповідників в українській, наприклад: in Rom ist nicht gut mit dem Papst zu straiten [163, с. 998], що перекладається як безглуздо сидіти в Римі й боротися з Папою Римським. Аналогічно wo der Papst ist, da ist Rom [163, с. 998] дослівний переклад де Папа, там і Рим. В українській мові маємо аналогії у Києві не женись, а в Ромні кобил не міняй [146, с. 312] у значенні ‘хочеш щось зробити добре – зроби сам, а тоді й інші допоможуть’. Значення ‘говорити нісенітницю, робити дурницю, дурість як вада’ передають власне українські фразеологізми у городі бузина, а в Києві дядько [146, с. 310], далеко п’яному до Києва [146, с. 311]. Фразема тільки й рідні, що в Києві Химка [146, с. 311] вживається у значенні ‘відсутності однодумців та самітності’. Так, українському прислів’ю на свиню хоч і сідло надінь, то все конем не буде [28, с. 784] відповідає німецький фразеологізм Affen bleiben Affen, auch wenn man sie in Samt kleidet [26, с. 16]. Ці прислів’я несуть однакове семантичне навантаження, хоча тварини, виокремленні у словосполуках, різні.

П’яту групу, за нашою вибіркою, становлять крилаті вислови письменників з компонентом онімом. Таких фразем виявлено 4% від загальної кількості фразеологічних одиниць. В українській мові поширеними є крилаті вислови українських письменників, як-от: Як не буде птахів, то і людське серце стане черствішим (М.Стельмах), Орлині крила маєм за плечима, самі ж кайданами прикуті до землі (Л.Українка). Вони виражають ставлення українців до дійсності. Англійський крилатий вислів Break a butterfly on the wheel [112, с. 59] узятий з твору О. Попа «Epistle to Dr. Arbuthnot» відповідає українській фраземі стріляти з гармат по горобцях [28, с. 165]. В англійській мові значна увага приділена крилатим висловам В. Шекспіра, наприклад з трагедії «Гамлет», Hamlet with Hamlet left out [112, с. 248] у значенні ‘що-небудь, позбавлене найважливішого, основного, самої суті’. Friends, Romans, countrymen, lend me your ears [112, с. 736] що перекладається як Друзі, співгромадяни, прислухайтесь до мене –  це  перші рядки промови з п’єси В. Шекспіра «Julius Caesar».

Загальновідомий крилатий вислів Вальтера Скота з роману у віршах «Мармион» Beard the lion in his den [112, с. 318] у значенні ‘напасти на небезпечного ворога в його власному помешканні’. Англійці називають земний рай висловом з епічної поеми Дж. Мільтона Heaven on Earth [112, с. 255].

Серед крилатих слів, широко вживаних в українській літературній мові ХІХ-ХХ ст., знаходимо і біблійні та євангельські слова та вислови (Адам і Єва, Ноїв ковчег), і ремінісценції античних міфів (Зевс-громовержець, стріла Амура, яблуко незгоди), і цитати з творів української та зарубіжної літератури (Ізольда Золотокоса), і висловлювання політичних, громадських діячів, учених  (перейти Рубікон), і фольклорні елементи (Козак Мамай, Маруся Богуславка).

Власне англійськими є крилаті вислови відомих людей Англії й Америки, наприклад, вислів Дж. Г. Байрона Young barbarians [112, с. 85], що перекладається як юні варвари у значенні ‘студентів-аристократів, нерозвинених в інтелектуальному відношенні’, фраза Ф. Купера The last of the Mohikans [112, с. 724] у перекладі останній з могікан. Такі фразеологічні одиниці створюють національний фразеологічний фонд.

До шостої групи ми відносимо влучні фрази видатних людей, які складають 2% від загальної кількості фразем з онімом. Яскравим прикладом національної культури англійців є фразема Дж. Арбетнот, John Bull [91, с. 502] у значенні ‘глузливе прізвисько англійців’. Ця фраза вперше вжита придворним лікарем Дж. Арбетнотом в сатиричному памфлеті «Law is a Bottomless Pit», пізніше перевидано під назвою «The History of John Bull».

Як в українській так і в англійській мові спільною є фраза Д. Дефо у романі «Робінзон Крузо», man Friday [91, с. 337], що перекладається як П'ятниця у значенні ‘вірний відданий слуга’. Р. Кіплінг у своєму творі «Загадка майстерень» використав фразу the tail wags the dog [112, с. 238], що перекладається як хвіст виляє собакою, у значенні ‘підлеглий командує начальником’.

Зіставляючи фразеологічні одиниці в українській та англійській мовах з країнознавчою семантикою, можна говорити про їх неоднорідне походження. Найбільш в досліджуваних мовах народних фразеологізмів, наприклад, біла ворона [29, с. 84] у значенні ‘людини, що вирізняється в суспільстві своїм зовнішнім виглядом, поведінкою та світоглядом’. В англійській мові відповідником до згаданої фраземи є вираз a white crow [91, с. 905]. У німецькій мові це звучить як  die Eule unter Krähen [113, с. 164], що дослівно означає сова серед ворон і вживається у значенні ‘щось незрозуміле, посміховисько’. Треба враховувати й те, що українська, англійська та німецька мови різні за походженням, вони належать до різних мовних сімей, тому в переважній більшості власне англійські або німецькі фразеологізми або мають вільний (некалькований) переклад українською мовою зі збереженням відповідної семантики, або не мають відповідника з таким же значенням.

Наприклад, власне англійський фразеологічний вираз an Aunt Sally [91, с. 70], не має українського відповідника. Він віддзеркалює назву народної англійської гри, яка полягає у тому, щоб з певної відстані вибити битою глиняну трубку з рота дерев’яної жіночої голови, покладеної на стовп. Отже, в англійській мові ця фразема має значення ‘предмета нападів чи образ’ або ‘неправдивого, хибного аргумента, що висувається для того, щоб пізніше бути заперечним’.

Проблема дослідження фразеологічних онімів як засобів відображення особливостей осмислення позамовної (екстралінгвальної) реальності є актуальною в сучасному мовознавстві.

Фразеологічний фонд досліджуваних мов настільки великий, що повне його дослідження не увійло б у рамки даної роботи. Тим не менш, на прикладі розглянутих фразеологізмів можна чітко уявити, наскільки різноманітні за своєю семантикою фразеологізми української, англійської та німецької мов. 

Отже, джерела походження фразеологізмів дуже різні, зокрема, це антична міфологія та література, запозичення з інших мов, ФО біблійного походження, крилаті вислови письменників. Саме завдяки ґенезі ми можемо зрозуміти національно-культурну самобутність народу, ознайомитися з його звичаями та традиціями. Генетична класифікація, надзвичайно корисна з погляду історичного вивчення фразеології кожної національної мови, на жаль, не може охопити всіх фразеологічних одиниць, бо далеко не завжди можна, навіть на основі спеціальних досліджень, точно встановити джерело виникнення того чи іншого вислову. Дослідивши джерела походження фразеологізмів у досліджуваних мовах ми зафіксували такі групи ФО: приказки, фраземи античного та біблійного походження, прислів’я, крилаті вислови. Окрім вищезгаданих груп в англійській мові виявлено ще одну групу – влучні фрази. Як бачимо, в усіх мовах більшість фразем складають приказки, найменшу кількість в українській мові – крилаті вислови, в англійській – влучні фрази, в німецькій – фраземи біблійного походження.