18.Принцип дії свинцевих акумуляторів

При заряді відбувається перетворення сірчанокислого свинцю PbSO₄ в Pb та PbO_2, виділенням в електроліт сірчаної кислоти (d=1.84г/см³) за рахунок чого буде збільшуватись густина електроліту. В кінці заряду, коли буде використаний увесь PbSO₄, зростання густини припиниться, що буде свідчити про завершення заряду. При заряді, при напрузі 2,3-2,4В починається, за рахунок розкладання води на кисень та водень, газовиділення, яке стає інтенсивним в кінці заряду.

Під час розряду акумулятора в результаті реакції відбувається вихід води, а на пластинах обох типів утворюється сірчанокислий свинець. Через розбавлення водою розчину сірчаної кислоти падає її концентрація і різниця потенціалів між виводами. Оскільки сірчанокислий свинець володіє низькою питомою провідністю — зростає внутрішній опір акумулятора.

19.Конструкція свинцевих акумуляторів

В залежності від потрібної напруги і загальної ємності акумулятори збирають з кількох елементів. Тому у більшості випадків акумулятор виконується у вигляді послідовного (або паралельного) з'єднання кількох "елементів" — кожен з яких забезпечує напругу у 2 В і складається з кількох груп свинцевих пластин вкритих окисом свинцю і кислотою. Свинцева решітка покрита окисом свинцю називають пластиною. Кожен свинцевий елемент, який є групою пластин, має по дві клеми на позитивній стороні елемента, і на негативній. Пластини елемента акумулятора виконують зі свинцю і його двоокису, а роль електроліту належить сірчаній кислоті. Пластини з металевого свинцю мають негативний заряд, а пластини, покриті двоокисом (перекисом) свинцю — позитивний заряд. Пластини чергують таким чином, щоб між пластинами зі свинцю розташовувалися пластини з покриттям з двоокису свинцю. Щоб запобігти короткому замиканню між позитивними і негативними пластинами через фізичний контакт їх розмежовують або/або: сеператорами у вигляді листів або загортають у матеріал з волокнами скловолокна, а потім у пластикову оболонку. Пластини поміщають в контейнер (зазвичай з пластика) і заливають водним розчином кислоти.

Акумулятори мають аварійний клапан через який у небезпечних ситуаціях скидається надлишок газу (так званий "герметизований акумулятор").

У гель-свинцевих акумуляторах застосовують гелеподібний електроліт.

20. Основні роботи при технічного обслуговування свинцевих акумуляторів

Термін служби акумуляторних батарей за умови правильної експлуатації їх та своєчасного догляду за ними становить чотири роки або 75 тис. Км пробігу автомобіля. Проте цей термін може значно скорочуватися в разі порушення правил експлуатації та зберігання батарей. На технічний стан акумуляторних батарей особливо впливають забруднення електроліту, робота й зберігання при підвищеній температурі електроліту та низькому його рівні, порушення режимів заряджання, заливання електроліту підвищеної густини (це найчастіше буває,якщо замість дистильованої води для доведення рівня в акумулятори додають електроліт). Основні несправності.  · підвищене саморозряджання;  · коротке замикання різнойменних пластин;  · сульфатація пластин;  · корозія решіток позитивних пластин.  · окиснення полюсних штирів і наконечників;  · підтікання електроліту.  Саморозряджання  Нормальне саморозряджання справної батареї становить 1...2 % з а добу.  П р и ч и н а м и підвищеного саморозряджання можуть бути: - забруднення поверхні батареї; - застосування для доливання звичайної (не дистильованої) води. - потрапляння всередину акумуляторів частинок металу та інших речовин. Коротке замикання  всередині акумулятора виникаэ кипіння електроліту та різке зниження напруги, що найчастіше спричиняється осипанням активної маси й руйнуванням сепараторів.  Сульфатація пластин  утворення на них великих кристалів сірчанокислого свинцю у вигляді білого нальоту.  Ознаки сульфатації пластин : під час заряджання батареї швидко збільшуються напруга та температура електроліту й відбувається бурхливе газовиділення («кипіння»), а густина електроліту підвищується не істотно. Основні причини сульфатації: - розряджання батареї нижче 1,7 В на один акумулятор; - оголення пластин унаслідок зниження рівня електроліту; - тривале зберігання батареї без підзаряджання (особливо —розрядженої); - велика густина електроліту; - тривале користування стартером під час пуску двигуна. Окиснення полюсних штирів  призводить до збільшення опору в зовнішньому колі й навіть до припинення струму. Для усунення несправності треба зняти зі штирів наконечники проводів (затискачі), зачистити штирі та затискачі й закріпити останні на штирях. Після цього штирі та затискачі потрібно змастити тонким шаром технічного вазеліну.  Підтікання електроліту  крізь тріщини в баці виявляють оглядом.Для усунення несправності батарею здають у ремонт. У разі вимушеної тимчасової експлуатації батареї з цією несправністю необхідно періодично додавати в несправне відділення бака електроліт, а не дистильовану воду.