5 Файли

Файл - це сукупність даних, які розміщені на зовнішніх носіях.

Ключовими моментами в роботі з файлами є:

• відкриття файлу для роботи з ним;

• запис даних до файлу або читання з нього;

• закриття файлу після роботи з ним;

• керування створеними файлами в цілому – в найпростішому випадку це знищення файлу в процесі роботи програми та зміна поточної назви конкретного файлу.

Для будь-якої операції з файлами використовуються стандартні бібліотечні функції мови програмування С. Відповідно, прототипи всіх функцій, що забезпечують роботу з файлами, описані в бібліотечному заголовочному файлі stdio.h. Цей файл підключається до кожної програми в самому початку коду.

5.1 Типи файлів і оголошення файлових змінних

Файли класифікують за типом компонентів і за методом доступу до них. За типом компонентів розрізняють текстові та бінарні (двійкові) файли, а за методом доступу — файли послідовного і прямого доступу. Текстові файли призначені для збереження текстів, а бінарні файли використовуються для збереження даних різних типів.

Текстовий файл є сукупністю символьних рядків змінної довжини. Кожен рядок завершується маркером кінця рядка — спеціальною парою керуючих символів. Приклад текстового файла, що складається з двох рядків:

Рисунок 4 – Текстовий файл, що є сукупністю рядків.

5.2 Закриття файлів

Після завершення роботи з файлом, його слід закрити. Для закриття файлів слугує бібліотечна функція fclose ( ). Аргументом функції є вказівник на файлові структуру, асоційовану з файловим потоком.

5.3 Операції керування файлами

Функції, що забезпечують керування файлами з середовища програмування С надають можливості зміни поточного імені файлу та знищення вказаного файлу.

Для перейменування файлу призначена функція rename ( ). У функції два аргументи – поточне та нове ім'я файлу. Функція повертає до основної функції (main ( )) значення цілого типу – 0 (у випадку вдалої зміни імені файлу) або – 1 (у разі виникнення помилки). В даному випадку помилкою вважається відсутність файлу, у відношенні якого відбувається спроба перейменування, або наявність файлу з іменем, яке повинне бути привласнене перейменованому файлу. Ще одним варіантом помилки може бути спроба перемістити файл з одного логічного диску комп’ютера на інший за допомогою операції перейменування.

Для знищення файлів призначена функція remove ( ). В якості аргументу до функції передається ім'я файлу, який підлягає видаленню. Функція повертає до основної функції (main ( )) значення цілого типу – 0 (у випадку вдалого знищення файлу) або – 1 (у разі виникнення помилки).

6. Вказівники

Вказівник – це змінна яка містить адресу іншої змінної.

При декларації змінної в програмі на С, компілятор виділяє для її зберігання ділянку пам’яті з унікальною адресою. Компілятор асоціює цю адресу з іменем змінної. І кожного разу, коли в ході виконання програми використовується ім’я цієї змінної, відбувається звернення за адресою до відповідного місця пам’яті.

6.1 Операції з вказівниками

Мови програмування, в яких передбачений тип вказівник, містять, як правило, дві основні операції над ними: присвоювання і розіменування. Операція присвоювання записує в значення вказівника певну адресу в пам'яті комп'ютера.