Онтологія, гносеологія, феноменологія
Проблема буття в історії філософії. Уявлення про структуру буття (матеріальне, духовне, соціальне). Концепції монізму, дуалізму, плюралізму.
Діяльність як спосіб буття людини в світі. Структура і форми діяльності: предметно-практична, духовно-практична і духовно-теоретична.
Поняття культури. Культура як реалізація творчих сил людини. Культура і цивілізація. Масова культура та її роль в сучасному суспільстві.
Основні риси філософії постмодерну (Ж.Ліотар, Ж.Дерріда, Ж.Дельоз).
Проблема свідомості в марксизмі, фрейдизмі, неофрейдизмі, феноменології.
Проблема пізнання. Суб’єкт та об’єкт в процесі пізнання. Проблема інтерсуб’єктивності.
Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні (Гегель Г. Кто мыслит абстрактно?// Гегель Г. Работы разных лет. Т.1. — М., 1972).
Істина як гносеологічна категорія. Концепції істини.
Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового знання.
Основні форми наукового пізнання: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія, парадигма.
Класична, некласична та постнекласична наука.
Філософія позитивізму, неопозитивізму та постпозитивіму.
Соціальна філософія та філософія історії
Соціальне буття як проблема єдності об’єктивного і суб’єктивного чинників. Філософія історії: специфіка, головні проблеми.
Проблема типологізації історії. Культура, цивілізація, формація, епоха (К.Маркс, А.Тойбні, О.Шпенглер, К.Ясперс).
Історицизм і критика його К. Поппером. (Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги. Т.1,2.—К., 1994).
Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
Суспільство і природа: єдність і відмінність. Екологічні та демографічні проблеми в сучасному світі.
Людина і суспільство: проблема відчуження (Локк, Руссо, Гегель, Фейєрбах, Маркс). “Суспільство без опозиції” у ХХ ст. (Маркузе Г. Одномірна людина. Дослідження ідеології розвинутого індустріального суспільства //Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія.—К.,1996).
Наука і техніка як чинники суспільного розвитку. Сцієнтистські та технократичні концепції історичного процесу та їх оцінка.
Мораль і моральність як соціокультурні феномени. Категорії етики.
Політика і політична організація суспільства. Демократія і тоталітаризм.
Право і правосвідомість. Поняття правової держави та прав людини. Особливості Конституції (Основного закону) України.
Громадянське суспільство і держава. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.
Соціальна структура і соціальні відносини. Роль інтелігенції в суспільному розвитку. Проблема формування національної еліти.
Історичні форми людських спільнот. Етнос і нація. Особливості формування української нації. (Одна з праць на вибір: Костомаров М.П. “Закон Божий” //Книга буття українського народу.—К.,1991; Драгоманов М.П. Шевченко, українофіли і соціалізм // Драгоманов М.П. Вибране.—К., 1991; Липинський В. Релігія і церква в історії України.—К.,1995).
Проблема суб’єктів історії: особа, народні маси, класи, нації. (Одна з праць на вибір: Маркс К. К критике политической экономики. Предисловие //Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд.Т.13.—М.,1959. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? //Политические исследования.—М., 1994. №1).
Концепція історичного часу. Стадіальна та цивілізаційні парадигми осягнення історії (О.Шпенглер, А.Тойнбі).
Проблема сенсу та спрямованості історії. (Одна з праць на вибір: Фукуяма Ф. Конец истории? //Вопросы философии.—М., 1990. № 3. Ясперс К. Истоки истории и ее цель // Ясперс К. Смысл и назначение истории.—М.,1991).
Філософія людської тілесності в контексті сучасної антропології.