Амортизаційна вартість: норми та методи нарахування

ПКУ	П(С)БО 7
I. Амортизаційна вартість
Ст.146. Амортизації підлягають витрати на: - придбання основних фондів і нематеріальних активів для власного виробничого користування; - самостійне виготовлення ОЗ для власних виробничих потреб, включаючи виплати на зарплату працівникам, які були зайняті виготовленням таких ОЗ; - проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення ОЗ	П.4. Амортизаційна вартість – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням ліквідаційної вартості
II. Норми і методи нарахування амортизації
Ст.145.1. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визначені цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в п.145.1: група 3- 20(15) років; група 4 – 5 (2) років; група 5 – 5 років; група 6 – 4 років; група 9 – 12 років; група 10 та група 11 – 50% його вартості в першому місяці використання, та решта 50% вартості, у місяці їх вилучення з активів, група 14 – 6 років; група 15 – 5 років. На основні засобі груп 1 та 13 амортизація не нараховується і призупиняється на період його виводу з експлуатації. Ст.145.1.4. Методи такі ж як в П(С)БО 7.	П.26. Амортизація ОЗ (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується з застосуванням таких методів: - прямолінійного; - зменшення залишкової вартості; - прискореного зменшення залишкової вартості; - кумулятивного; - виробничого. Підприємство може застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством
Ст.146.2. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.	П.29. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

П(С)БО 7 надає право підприємствам самостійно встановлювати термін корисного використання по кожному об’єкту, відповідно до ПКУ встановлені норми для різних груп ОЗ. Так, незважаючи на те, що амортизація об’єктів основних засобів в податковому обліку здійснюється протягом строку їх корисного використання, законодавчо встановлюються мінімально допустимі їх строки (ст.145.1).

Таким чином, аптеки та фірми самостійно встановлюють термін корисного використання ОЗ, виходячи з наступних передумов:

• технічно можливий термін служби, наприклад, будівлі чи аптечного обладнання по виготовленню екстемпоральних ліків;

• термін служби з урахуванням морального старіння об’єкта, наприклад, для комп’ютерної техніки;

• термін, визначений договором з власником, наприклад, для основних засобів, переданих представникам інофірми та ін.;

• економічно оптимальний термін використання.

У багатьох випадках необхідно одразу враховувати декілька передумов. Перевагою такого підходу є економічно обумовлений термін амортизаційного періоду кожного об’єкта, на відміну від податкового обліку, де терміни визначені нормативно для всіх об’єктів. Позитивним є також те, що термін корисного використання основних засобів не має обмежень, і підприємства мають право змінювати його в силу зміни економічних умов.

Важливо також відзначити міжнародну норму П(С)БО 7 п.22, яка стосується ненарахування амортизації на такі специфічні об’єкти ОЗ, як земельні ділянки, природні ресурси (ПКУ ст.145.1).

У відповідності до П(С)БО 7 підприємствам запропоновано вибір з п’яти основних методів амортизації, а також надано право застосовувати норми і методи амортизації, встановлені ПКУ.

Оскільки основні засоби приносять аптеці економічні вигоди протягом кількох років, необхідно розподілити вартість цих активів між звітними періодами для забезпечення відповідності доходів і витрат. Це досягається шляхом амортизації.

Амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів протягом терміну їх корисного використання. Амортизація основних засобів нараховується щомісячно протягом терміну корисного використання (експлуатації) і призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При цьому, найбільш складним питанням облікової політики є вибір методу нарахування амортизації для кожного об’єкта окремо. Методи амортизації, наведені у П(С)БО 7, застосовуються не тільки до основних, але й до нематеріальних активів.

При введені об’єкта основного засобу в експлуатацію дуже важливим є не лише визначення приналежності об’єкта ОЗ до відповідної податкової групи, не менш значним є вибір методу податкової амортизації, та обов’язкове його визначення у Наказі про облікову політику підприємства (ст145.1.9).

Методи амортизації в податковому обліку повністю повторюють методи амортизації бухгалтерського обліку:

1) прямолінійний;

2) зменшення залишкової вартості;

3) прискореного зменшення залишкової вартості;

4) кумулятивний;

5) виробничий.

Але є особливості застосування відповідних методів у податковому обліку:

- метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовують для груп 4, 5;

- прямолінійний або виробничий метод застосовують для груп 9, 14, 15;

- амортизація не нараховується – групи 1, 13.

Але в той же час залишаються розбіжності в бухгалтерському і податковому обліку ОЗ. Так, незважаючи на те, що амортизація об’єктів ОЗ в податковому обліку здійснюється протягом строку їх корисного використання, законодавчо встановлюються мінімально допустимі їх строки.

Серед п’яти вказаних методів амортизації найбільше розповсюдження серед фармацевтичних фірм отримав прямолінійний метод.

Прямолінійний метод. Амортизаційна вартість об’єкта рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну його корисного використання. Цей метод доцільно застосовувати до тих об’єктів, які по мірі їх використання протягом корисного терміну зношуються рівномірно (наприклад, споруда аптеки). Для нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів, наприклад, інвентарної тари в аптеках, застосовується тільки прямолінійний метод.

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів. Формула розрахунку норми амортизаційних відрахувань:

Норма амортизації I =

Приклад. Початкова вартість об’єкта ОЗ (торгівельне обладнання аптеки) дорівнює 10 тис. грн., ліквідаційна вартість – 1 тис. грн. Термін корисного використання об’єкта – 4 роки. Амортизаційна вартість складає: 10 – 1 = 9 тис. грн.

Норма амортизації І = 1 / 4 х 100 = 25%

Річна сума амортизації = 9 х 25 / 100 = 2,25 тис. грн.

Метод зменшення залишкової вартості відноситься до методів прискореної амортизації, застосовується до об’єктів, які досить швидко морально старіють і тому втрачають свою корисність (комп’ютерна техніка).

Амортизація нараховується спочатку від первісної, а потім від залишкової вартості. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або його первісної вартості на дату початку нарахування амортизації, та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість. Формула розрахунку норми амортизації така:

Норма амортизації II =

де n – корисний термін експлуатації

Приклад. Початкова вартість об’єкта основних засобів (торгівельне обладнання аптеки) дорівнює 10 тис. грн. Термін корисного використання об’єкта – 4 роки.

Норма амортизації ІІ = (1 – ) х 100% = 4,38%

Розрахунок річних сум амортизації за роками корисного терміну використання:

1-й рік 10 х 4,38 / 100 = 4,38 тис. грн.

2-й рік 5,62 х 4,38 / 100 = 2,46 тис. грн.

3-й рік 3,16 х 4,38 / 100 = 1,38 тис. грн.

4-й рік 1,78 х 4,38 / 100 = 0,78 тис. грн.

Таким чином, ліквідаційна вартість об’єкта дорівнює: 1,78 – 0,78 = 1 тис. грн.,

а сума амортизаційних відрахувань за корисний термін використання – первісній вартості: (4,38 + 2,46 +1,38 + 0,78) = 10 тис. грн.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості також є методом прискореної амортизації. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об’єкта, і подвоюється.

Норма амортизації III =

Приклад. Початкова вартість об’єкта основних засобів (торгівельне обладнання аптеки) дорівнює 10 тис. грн. Термін корисного використання об’єкта – 4 роки.

Норма амортизації ІІІ = 2 / 4 х 100 = 50%

Розрахунок річних сум амортизації буде наступним:

1-й рік 10 х 50 / 100 = 5 тис. грн.

2-й рік 5 х 50 / 100 = 2,5 тис. грн.

3-й рік 2,5 х 50 / 100 = 1,25 тис. грн.

4-й рік 1,25 х 50 / 100 = 0,625 тис. грн.

Залишкова вартість буде складати 1,25-0,625 = 0,625 тис. грн. і включається в затрати звітного періоду. Як бачимо, річні суми амортизації у 1-й і 2-й роки вищі ніж по ІІ методу.

Кумулятивний метод також відноситься до прискореної амортизації. Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт Кк, що використовується як норма амортизації, розраховується щорічно діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів, на суму кількості років корисного використання. При використанні цього методу річна сума амортизації зменшується більш повільно. Кк розраховується щорічно за наступною формулою:

Кк =

Приклад. Початкова вартість об’єкта основних засобів (торгівельне обладнання аптеки) дорівнює 10 тис. грн. Термін корисного використання об’єкта – 4 роки.

Сума кількості років корисного використання за цією формулою дорівнює:

1 + 2 + 3 + 4 = 10

Розрахунок річних сум амортизації наведено у таблиці:

Роки використання	Розрахунок Кк	Вартість, яка амортизується	Розрахунок річних сум амортизації
1	4 / 10 = 0,4	9	9 х 0,4 = 3,6 тис. грн.
2	3 / 10 = 0,3	9	9 х 0,3 = 2,7 тис. грн
3	2 / 10 = 0,2	9	9 х 0,2 = 1,8 тис. грн.
4	1 / 10 = 0,1	9	9 х 0,1 = 0,9 тис. грн.
Всього:			9 тис. грн.

При використанні цього методу річна сума амортизації зменшується більш повільно.

Виробничий метод доцільно використовувати у випадках, коли використання об’єкта проходить нерівномірно, по мірі виробничої необхідності, оскільки при використанні цього методу амортизація нараховується пропорційно обсягу виконаної об’єктом роботи. Використання цього методу більш характерне для фармацевтичної промисловості. Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) із використанням об’єкта основних засобів.

Документальне оформлення руху основних засобів. ОЗ, які надходять до аптеки оформляються актом приймання-передачі основних засобів. Якщо основні засоби передаються іншим структурам одного й того ж підприємства – оформляється акт про внутрішнє переміщення.

Перелік типових форм первинних документів по обліку основних засобів

Назва документа	Примітка
Акт приймання-передачі основних засобів (ОС-1)	Складається окремо на кожний об’єкт ОЗ або на декілька об’єктів у випадку, якщо об’єкти однотипні, однакової вартості та прийняті одночасно на відповідальне зберігання однією особою
Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (ОС-2)	Вказується технічна характеристика та первинна вартість об’єкту. Актом такої форми оформляється прийом завершених робіт після добудови, реконструкції або модернізації ОЗ
Акт на списання основних засобів (ОС-3)	Після ліквідації ОЗ та складання актів на списання, один примірник передається у бухгалтерію, робиться запис у інвентарному списку
Акт на списання автотранспортних засобів (ОС-4)	Складається у двох примірниках, підписується членами комісії, затверджується керівником підприємства
Інвентарна картка обліку основних засобів (ОС-6)	Здійснюються записи на підставі актів приймання-передачі та акту списання ОЗ. Заповнюється у одному примірнику в бухгалтерії
Опис інвентарних карток по обліку основних засобів (ОС-7)	Застосовується для реєстрації інвентарних карток, складається у одному примірнику в бухгалтерії
Картка обліку руху основних засобів (ОС-8)	Застосовується для обліку руху ОЗ по класифікаційних групах. Відкривається у бухгалтерії в одному примірнику
Інвентарний список основних засобів (ОС-9)	По місцю експлуатації ОЗ. Дані повинні відповідати записам в інвентарних картках обліку основних засобів

На кожний об’єкт основних засобів відкривається інвентарна картка обліку. Кожному основному засобу присвоюється інвентарний номер, який проставляється на цьому ж засобі. Потім основні засоби реєструються в інвентарних картках обліку основних засобів. Дозволяється реєструвати основні засоби, які надійшли в аптеку в одному місяці, з однаковими технічними характеристиками й за однаковими цінами у груповій інвентарній картці. На підставі вказаних карток складаються описи інвентарних карток.

На місцях експлуатації основних засобів оформляється інвентарний список основних засобів.

Вибуття основних засобів, якщо вони зносилися і ліквідуються, оформляється актом на ліквідацію, який складається спеціально створеною для цього комісією. Якщо ОЗ передаються іншій аптеці, то оформлюють акт приймання-передачі основних засобів. Продаж основних засобів оформляється актом на списання. Щомісячно складається звіт про рух основних засобів, як складова звіту про господарську діяльність аптеки.