- •1.Державне право зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна
- •2.Система та джерела державного права зарубіжних країнах
- •3.Поняття, форма та структура конституцій
- •4.Порядок прийняття,зміни і скасування конституції
- •5.Класифікація конституцій
- •6.Права людини і громадянина,їх класифікація
- •7.Історичний розвиток прав і свобод.Покоління прав людини
- •8.Поняття громадянства/підданства.Режим іноземців
- •9.Способи набуття громадянства
- •10.Поняття та способи припинення громадянства
- •11.Поняття та види політичних партій.Функції політичних партій
- •12.Партійні системи зарубіжних країн та їх види
- •13.Монархія-поняття і сутність.Основні ознаки монархії.Види монархій
- •14.Республіка-поняття і сутність.Ознаки республіканської форми правління.Види республік
- •15.Унітарна держава(унітаризм).Основні ознаки унітарної держави
- •16.Федеративний устрій(федералізм). Основні ознаки федеративного устрою
- •17.Державний режим.Співвідношення державного режиму і політичного режиму
- •18.Ознаки та види антидемократичного режиму
- •19. Ознаки та види демократичного режиму
- •20.Поняття та принципи виборчого права.Активне і пасивне виборче право.Виборчі цензи
- •21.Поняття виборчої системи.Мажоритарна і пропорційна виборчі системи
- •22.Поняття і види референдумів.Предмет референдуму.Формула референдуму.Народна законодавча ініціатива.
- •23.Виникнення і розвиток парламенту.Парламент та парламентаризм
- •24.Структура парламенту і організація його палат. Загальна характеристика верхніх палат в двопалатних парламентах
- •25.Компетенція парламентів і способи її закріплення
- •26.Голова держави:поняття,основні ознаки та види. Місце голови держави в системі вищих органів державної влади
- •27. Місце уряду у системі вищих органів державної влади.Види урядів
- •28.Інститут конституційного контролю(нагляду) в зарубіжних країнах
- •29.Поняття судової влади та судової системи в зарубіжних країнах.Статус суддів
- •30.Поняття та організація конституційного контролю. Компетенція органів конституційного контролю і механізм її органзації.
- •31.Загальна характеристика неписаної Британської конституції :основні риси і особливості. Джерела Британської конституції
- •32.Політичні партії та партійна система Великобританії
- •33.Монарх як глава держави, його повноваження. Порядок престолонаслідування у Великобританії
- •34.Уряд і Кабінет Міністрів Великої Британії.Внутрішній кабінет
- •35.Судова система Великобританії
- •36. Загальна характеристика конституції Франції:характерні риси й особливості
- •37.Судова система Франції
- •38.Президент Франції.Його повноваження і місце в системі державних органів
- •39.Парламент Франції.Його структура,порядок формування та повноваження
- •40.Уряд Франції.Рада міністрів.Кабінет міністрів
- •41.Органи конституційного контролю Франції.Порядок формування і компетенція Конституційної Ради Франції
- •42.Загальна характеристика основного закону фрн
- •43.Федеральний конституційний суд як орган конституційного контролю
- •44.Вищі федеральні державні органи фрн
- •45.Федеральний президент,порядок його обрання.Повноваження президента
- •46.Федеральний уряд,його склад.Порядок формування уряду.Повноваження уряду
- •47.Німецький федералізм.Правове становище земель
- •48.Загальна характеристика Конституції Польщі:характерні риси й особливості
- •49.Інститут та форми конституційного контролю в Польщі
- •50.Вищі державні органи Польщі
- •51.Президент республіки Польщі.Порядок його обрання та компетенція
- •52.Уряд республіки Польща.Його склад та порядок формування
- •53.Структура та компетенція парламенту республіки Польща
- •54.Загальна характеристика судової влади.Конституційний та державний трибунал
- •55.Загальна характеристика конституції сша
- •56.Партійна система сша,її особливості
- •57.Структура Конгресу і порядок формування Палати представників та Сенату
- •58.Президент сша, його місце в конституційному механізмі
- •59.Система органів виконавчої влади сша
- •60.Судова влада:поняття,конституційні основи її організації в сша
12.Партійні системи зарубіжних країн та їх види
Партійна система - система відносин суперництва та співробітництва між існуючими у конкретному суспільстві політичними партіями (іноді деякі дослідники вважають, що між легально діючими партіями).
Виходячи зі специфіки загальносистемних (тобто суто системних, не політичних) характеристик політичних систем, можуть бути запропоновані такі групи класифікацій цих систем:
1) стабільні та нестабільні;
2) здатні зберігати цілісність та такі, що розпадаються;
3) функціонуючі у нормальній та у надзвичайній обстановці;
4) поляризовані (точніше -- біполярні), багатополярні та атомізовані;
5) альтернативні (з визначенням принципу допустимості ротації, зміни правлячих партій) та неальтернативні;
6) молоді та такі, що мають досить тривалу історію і базуються на сталих традиціях;
7) партійні системи, що знаходяться на етапі свого зародження (це може бути так званий період “протопартійності”, тобто відсутності партій як таких, але виникнення двох або кількох чітко виражених, але ще недостатньо структурованих політичних блоків, що протистоять один одному), та такі партійні системи, що перебувають на стадії успішного розвитку або увійшли в період свого занепаду і саморуйнування;
8) наднаціональні, загальнонаціональні (ті, що відносяться до конкретної країни), регіональні та локальні (місцеві) партійні системи тощо.
13.Монархія-поняття і сутність.Основні ознаки монархії.Види монархій
«Монархія» у перекладі з грецької «єдиновладдя» - це форма державного правління, при які верховна влада зосереджена (повністю або частково) в руках одноособового глави держави, і, як правило, передається у спадок. Основні властивості (ознаки) монархічної форми правління
1.Найсуттєвішою ознакою, що простежується у змісті самого терміна «монархія», є єдиновладдя. Це означає, що державна влада, яка характеризується організаційною та функціональною єдністю своїх органів, сконцентрована в руках одного з них - глави держави, що персоніфікується монархом. 2. Суть другої ознаки, що вказує на монархічний характер системи влади цієї історичної епохи, полягає в тому, що суб'єкти державного населення усунуті від процесу формування влади в державі. Владні інституції формуються одним правителем і відповідальність несуть перед ним.3. Типовою ознакою монархічної форми правління є безвідповідальність глави держави. Правитель не несе конкретної політичної та юридичної відповідальності за результати свого правління, а за помилки і зловживання в державному керівництві відповідають державні чиновники.4. Спадковість при передачі влади від одного глави держави до іншого.5. Безстроковість, довічність влади правителя.
Монархії залежно від обсягу й характеру повноважень глави держави - монарха, повноти його влади можна поділити на необмежені та обмежені.Необмежена монархія - це така форма правління, де влада монарха не обмежується якимись органами чи законом: монарх відіграє роль єдинодержавного правителя. Різновидами необмеженої монархії є: деспотична та абсолютна монархії.Обмежена монархія - це монархія, в якій влада монарха обмежена конституцією, яка приймається парламентом, у сфері законодавства, а також в галузі контролю над діяльністю уряду. Різновидами обмежених монархій є: дуалістична та парламентська монархії. Абсолютна монархія - різновид необмеженої монархії, де верховна влада цілком і повністю зосереджена в руках однієї особи (короля, царя, монарха). Парламентська монархія - різновид обмеженої монархії, де влада монарха обмежується представницьким органом, що закріплюється, як правило, в конституції. Дуалістична монархія - перехідна форма державного правління, в якій влада поділяється між парламентом і монархом. Традиційно прийнята така класифікація монархічних форм правління: абсолютна (необмежена) і конституційна (обмежена). Остання, в свою чергу, представляє собою дуалістичні та парламентарні монархії.
