- •Передмова
- •1. Зміст контрольної роботи
- •2. Зміст структурних частин контрольної роботи
- •1.1. Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру
- •1.2 Ідентифікація факторів екологічного ризику техногенного характеру
- •3.1 Оцінка потенційної небезпеки промислового об’єкту на локальному рівні
- •3.2. Оцінка екологічної безпеки промислового виробництва регіону на основі аналізу балансу кисню
- •3. Вимоги до оформлення контрольної роботи
- •10008, М. Житомир, Старий бульвар, 7, жнаеу
- •Перелік інформаційних та літературних джерел
3.2. Оцінка екологічної безпеки промислового виробництва регіону на основі аналізу балансу кисню
У даному підрозділі контрольної роботи наводять результати оцінки екологічної безпеки промислового виробництва на основі аналізу балансу кисню відповідно до вихідних даних, наведених у таблиці 8.
Таблиця 6. Вихідні дані до виконання контрольної роботи (завдання 2)
Варіант |
Радіус СЗЗ підприємства rсзз, м |
Об’єм викиду забруднюючих речовин в атмосферу V, х106м3 |
Площа підприємства Sп, х 103 м2 |
Площа зони забруднення підприємства Ss, х 103м2 |
Забруднення атмосфери |
Забруднення гідросфери |
Площа зони озеленення підприємства Тоз, м2 |
Щільність населення в межах ареалу шкідливої дії підприємства Рп, люд/га |
Коефіцієнт цінності території в межах ареалу шкідливої дії підприємства (Ктер) |
|||||||
Назва речовини – забруднювача, (клас небезпечності) |
ГДКмр, мг/м3 |
Фактична кількість забруднювача, що викидається в атмосферу Мі, т/рік |
Гранично допустимий обсяг викидів забруднюючої речовини в атмосферу МГДВ, т/рік |
Назва речовини – забруднювача, (клас небезпечності) |
ГДК, мг/дм3 |
Фактична кількість забруднювача, що скидається Мі, т/рік |
Гранично допустимий обсяг скидів забруднюючої речовини МГДВ, т/рік |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
|
1 |
100 |
11 |
2 |
5 |
Бутил хлористий (1) NO2 (2) Диетилке тон (3) NH4 (4) |
0,07 0,085 0,5 0,2 |
14,8 |
10,1 |
Al (2) NO2 (3) Хлорфеноли (4) |
0,2 1,0 0,0003 |
0,71 |
2,31 |
200 |
10 |
4 |
|
2 |
300 |
12 |
4 |
12 |
15,7 |
12,3 |
0,85 |
1,52 |
400 |
15 |
5 |
|||||
3 |
500 |
13 |
6 |
24 |
16,5 |
12,8 |
0,92 |
1,06 |
600 |
20 |
6 |
|||||
4 |
1000 |
14 |
8 |
16 |
18,2 |
13,0 |
1,03 |
1,35 |
800 |
25 |
7 |
|||||
5 |
100 |
15 |
10 |
45 |
Етилен імін (1) Епіхлоргідрин (2) MnO (3) СО (4) |
0,001 0,2 0,4 5,0 |
37,7 |
29,5 |
Хлоро форм (2) F (3) Хлориди (4) |
0,06 1,5 250,0 |
21,1 |
28,7 |
1000 |
10 |
1 |
|
6 |
300 |
16 |
12 |
36 |
45,5 |
32,1 |
32,4 |
45,3 |
1200 |
15 |
2 |
|||||
7 |
500 |
17 |
14 |
28 |
56,3 |
45,8 |
41,5 |
48,6 |
1400 |
20 |
3 |
|||||
8 |
1000 |
18 |
16 |
64 |
63,1 |
55,6 |
52,6 |
55,4 |
1600 |
25 |
8 |
|||||
Продовження таблиці 6 |
||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
|
9 |
100 |
19 |
18 |
54 |
Озон (1) H2S (2) Пил зерновий (3) NH4 (4) |
0,16 0,008 0,2 0,2 |
5,3 |
4,5 |
Pb (2) Fe (3) Сульфати (4) |
0,01 0,3 250,0 |
19,2 |
22,3 |
1800 |
10 |
4 |
|
10 |
300 |
20 |
20 |
45 |
6,7 |
5,5 |
20,3 |
26,4 |
2000 |
15 |
5 |
|||||
11 |
500 |
21 |
22 |
68 |
8,2 |
6,5 |
25,6 |
32,2 |
2200 |
20 |
9 |
|||||
12 |
1000 |
22 |
24 |
125 |
9,4 |
7,5 |
31,7 |
36,7 |
2400 |
25 |
7 |
|||||
13 |
100 |
11 |
2 |
5 |
Пропілену оксид (1) SС (2) Фурфурол (3) Тетрафторетилен (4) |
0,08 0,03 0,05 6,0 |
13,8 |
11,1 |
Тетрахлорвуглець (2) Ni (3) Хлорфеноли (4) |
0,002 0,1 0,0003 |
0,81 |
1,31 |
200 |
10 |
4 |
|
14 |
300 |
12 |
4 |
12 |
16,7 |
10,3 |
0,75 |
2,52 |
400 |
15 |
5 |
|||||
15 |
500 |
13 |
6 |
24 |
17,5 |
13,8 |
0,82 |
1,26 |
600 |
20 |
6 |
|||||
16 |
1000 |
14 |
8 |
16 |
19,2 |
12,0 |
0,93 |
1,45 |
800 |
25 |
7 |
|||||
17 |
100 |
15 |
10 |
45 |
Бутил хлористий (1) Хлор (2) Сажа (3) Тетрагідрофуран (4) |
0,07 0,1 0,15 0,2 |
34,7 |
28,5 |
Дибромхлор метан (2) Cu (3) Хлориди (4) |
0,01 1,0 250 |
19,1 |
26,7 |
1000 |
10 |
1 |
|
18 |
300 |
16 |
12 |
36 |
42,5 |
31,1 |
22,4 |
43,3 |
1200 |
15 |
2 |
|||||
19 |
500 |
17 |
14 |
28 |
51,3 |
44,8 |
31,5 |
45,6 |
1400 |
20 |
3 |
|||||
20 |
1000 |
18 |
16 |
64 |
65,1 |
53,6 |
43,6 |
51,4 |
1600 |
25 |
8 |
|||||
21 |
100 |
19 |
18 |
54 |
Зола сланцева (1) Формаль дегід (2) Толуол (3) Спирт ізобутило вий (4) |
0,3 0,035 0,6 0,1 |
6,3 |
5,5 |
Тригалометани (2) Mn (3) Сульфати (4) |
0,1 0,1 |
18,2 |
26,3 |
1800 |
10 |
4 |
|
22 |
300 |
20 |
20 |
45 |
5,7 |
4,5 |
21,3 |
22,4 |
2000 |
15 |
5 |
|||||
23 |
500 |
21 |
22 |
68 |
9,2 |
7,5 |
24,6 |
34,2 |
2200 |
20 |
9 |
|||||
24 |
1000 |
22 |
24 |
125 |
8,4 |
6,5 |
30,7 |
32,7 |
2400 |
25 |
7 |
|||||
Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного кисню тісно пов’язана з екологічною безпекою територій локального та регіонального рівнів. Її важливість і складність обумовлена як зміною структури промисловості, так і підвищенням ролі екологічного фактора в системі господарювання.
Згідно із загальною методикою розрахунку відновлення – споживання атмосферного кисню для визначення сальдо балансу відновлення – споживання атмосферного кисню необхідно встановити:
загальний об’єм відновлення кисню на території, виходячи з характеристик природних і штучних біогеоценозів;
загальний об’єм споживання атмосферного кисню при викиді забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
об’єм оптимального споживання кисню.
Об’єм відновлення атмосферного кисню на території визначають, виходячи з об’єму щорічного його відтворення і-тим рослинним угрупуванням. Загальний об’єм відтвореного кисню визначається як сума відтвореного кисню в ценозах за формулою (11):
Пв = ∑Sібгц Y (11),
де Пв – регіональне відтворення кисню, т/рік;
Sібгц – площа і-того біогеоценозу, км2;
Y – щорічне виробництво кисню і-тим рослинним угрупуванням, т/км2.
Виробництво кисню рослинним угрупуванням залежно від його типу становить, т/км2:
для мішаного лісу – 1000-1500;
для ріллі – 500-600;
для пасовища – 400-500;
для водної поверхні – 100;
для урбанізованої території – 80-100.
Загальний об’єм відтворюваного кисню коригується на коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна вилучити для потреб промисловості без нанесення певної шкоди екосистемам регіону. Відомо, що близько 60 % усього відтвореного кисню рослинні угрупування використовують на забезпечення своїх біологічних потреб (фактично ця частина відтвореного кисню не підлягає вилученню). Для розрахунків приймаємо умову, що коригуючий коефіцієнт становить 0,04, що відповідає 4 % використання промисловістю відтвореного кисню.
Фактичне споживання кисню розраховується, виходячи з об’ємів викидів забруднюючих речовин, які поступають від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Насамперед визначають об’єми тих забруднювачів, які зв’язують атмосферний кисень. Основними з них є оксиди вуглецю, азоту та сірчистий ангідрид. Перехід від об’ємів забруднювачів до об’ємів спожитого кисню здійснюється за формулами, які залежать від молярних мас забруднюючих речовин. Так, для оксидів вуглецю (по СО) такий перехідний коефіцієнт рівний 0,571, для оксидів азоту (по NО2) – 0,696, а для сірчистого ангідриду (so2) – 0,5.
Об’єм спожитого кисню можна розрахувати за допомогою формули (12):
Пс = 0,571VСО + 0,696 VNО2 + 0,5 VSО2 (12),
де VСО, VNО2, VSО2 – сумарні об’єми викидів відповідно оксидів вуглецю, азоту та сірки від пересувних та стаціонарних джерел забруднення, т/рік.
Баланс відтворення кисню (П, т/рік) можна визначити за формулою (13) як різницю між об’ємом відтвореного і спожитого кисню:
П = 0,04 Пв – Пс, т/рік, (13),
де 0,04 – коригуючий коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна використати для потреб промисловості без нанесення певної шкоди екосистемам регіону;
Пв – об’єм відтвореного кисню, т/рік;
Пс – об’єм спожитого кисню, т/рік.
Завдання 3. Використовуючи вихідні дані до виконання контрольної роботи, наведені в таблиці 8:
розрахувати річний об’єм відтвореного кисню рослинними угрупуваннями для окремого адміністративного району;
визначити сумарний об’єм спожитого кисню пересувними і стаціонарними джерелами забруднення;
розрахувати та дати оцінку балансу відтворення та споживання атмосферного кисню. Зробити відповідні висновки.
Таблиця 8. Вихідні дані до виконання
контрольної роботи (завдання 3)
Варіант |
Назва адміністративного району |
Рілля, тис га |
Пасовища, тис га |
Ліси та інші лісовкриті площі, тис га |
Водовкриті площі, тис га |
Урбанізовані території, тис га |
Сумарні об’єми викидів від стаціонарних джерел, х 103 т/рік |
||
СО |
NО2 |
SО2 |
|||||||
1 |
АР Крим |
69,4 |
4,6 |
8,4 |
1,9 |
3,3 |
1,48 |
0,33 |
1,12 |
2 |
Вінницька |
32,4 |
10,9 |
39,3 |
1,1 |
2,2 |
1,35 |
0,27 |
1,32 |
3 |
Волинська |
38,5 |
9,6 |
23,1 |
2,4 |
1,7 |
1,42 |
0,33 |
1,25 |
4 |
Дніпропетровська |
49,8 |
8,1 |
10,7 |
1,9 |
5,0 |
1,84 |
0,56 |
1,28 |
5 |
Донецька |
42,7 |
2,5 |
4,0 |
0,9 |
1,6 |
1,23 |
0,13 |
1,39 |
6 |
Житомирська |
33,7 |
9,8 |
16,2 |
1,8 |
4,4 |
1,62 |
0,48 |
1,41 |
7 |
Закарпатська |
69,4 |
16,7 |
81,5 |
3,5 |
3,2 |
1,37 |
0,25 |
1,27 |
8 |
Запорізька |
48,0 |
11,9 |
46,0 |
2,6 |
5,7 |
1,92 |
0,64 |
1,46 |
9 |
Івано-Франківська |
48,2 |
14,2 |
49,0 |
2,1 |
6,3 |
1,89 |
0,61 |
1,43 |
10 |
Київська |
36,5 |
3,3 |
37,7 |
1,2 |
3,1 |
1,82 |
0,59 |
1,54 |
11 |
Кіровоградська |
18,9 |
7,0 |
52,6 |
1,1 |
1,9 |
1,45 |
0,43 |
1,37 |
12 |
Луганська |
50,9 |
4,2 |
5,3 |
1,5 |
1,8 |
1,58 |
0,46 |
1,34 |
13 |
Львівська |
46,0 |
12,2 |
53,7 |
2,6 |
4,1 |
1,79 |
0,53 |
1,28 |
14 |
Миколаївська |
21,5 |
5,1 |
64,0 |
1,3 |
1,8 |
1,33 |
0,28 |
1,39 |
15 |
Одеська |
65,8 |
23,3 |
79,0 |
3,5 |
4,6 |
1,65 |
0,55 |
1,30 |
16 |
Полтавська |
42,9 |
11,6 |
221,1 |
2,5 |
4,8 |
1,29 |
0,36 |
1,43 |
17 |
Рівненська |
36,8 |
9,5 |
65,1 |
2,1 |
3,7 |
1,44 |
0,33 |
1,35 |
18 |
Сумська |
24,0 |
7,3 |
156,9 |
3,2 |
5,3 |
1,32 |
0,38 |
1,31 |
19 |
Тернопільська |
70,4 |
6,3 |
11,2 |
3,2 |
4,1 |
1,74 |
0,55 |
1,52 |
20 |
Харківська |
53,5 |
9,0 |
40,5 |
2,7 |
2,8 |
1,63 |
0,44 |
1,48 |
21 |
Херсонська |
30,1 |
8,1 |
32,1 |
1,4 |
2,3 |
1,60 |
0,43 |
1,33 |
22 |
Хмельницька |
70,8 |
4,1 |
6,7 |
2,5 |
3,0 |
1,47 |
0,39 |
1,43 |
23 |
Черкаська |
38,2 |
9,5 |
16,3 |
1,8 |
2,2 |
1,45 |
0,40 |
1,37 |
24 |
Чернівецька |
47,9 |
12,5 |
6,1 |
1,2 |
2,5 |
1,61 |
0,58 |
1,51 |
25 |
Чернігівська |
56,9 |
9,5 |
12,8 |
2,1 |
3,3 |
1,67 |
0,60 |
1,34 |
Висновки. Необхідно зробити висновок стосовно того, якими навиками оволодів студент при виконанні контрольної роботи, чи виконані її завдання та чи досягнута мета її виконання.