У регіоні Д. за останні 5 років відмічається ріст летальності від інфаркту міокарда. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи кардіологічних стаціонарів регіону. Визначити одиницю спостереження в цьому випадку.

1. Кардіологічний стаціонар*

2. Випадок госпіталізації до кардіологічного стаціонару

3. Оснащення діагностичним обладнанням кардіологічного стаціонару

4. Укомплектованість лікарями-кардіологами

5. Своєчасність звертання за медичною допомогою до кардіологічного стаціонару

Визначити одиницю спостереження при вивченні середньої тривалості перебування в стаціонарі хворих з апендектомією в залежності від термінів доставки в стаціонар і клінічної форми апендициту.

1. Хворий з апендектомією*

2. Хворий, що був госпіталізований у стаціонар

3. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі

4. Терміни доставки хворого

5. Клінічна форма апендициту

Визначити статистичну одиницю спостереження при вивченні впливу кількості цукру в крові на загоєння ранової поверхні в післяопераційному періоді у 40 хворих.

1. Хворий у післяопераційному періоді*

2. Кількість цукру

3. Аналіз крові

4. Хворий, що має ранову поверхню

5. Хворий, що виписався на доліковування

В дитячій поліклініці проведено вивчення захворюваності дітей алергічними захворюваннями шляхом викопіювання даних з облікової медичної документації. Відповідно з програмою дослідження для формування вибіркової сукупності в реєстратурі була відібрана кожна третя історія розвитку дитини. Визначити, який метод формування вибіркової сукупності використовували дослідники.

1. Механічний*

2. Спрямований

3. Випадковий

4. Типологічний

5. Серійний

У 40 хворих визначали вплив кількості цукру в крові на загоєння ранової поверхні в післяопераційному періоді. Визначити облікову ознаку.

1. Кількість цукру*

2. Хворий у післяопераційному періоді

3. Аналіз крові

4. Хворий, що має ранову поверхню

5. Хворий, що виписався на доліковування

Поліклініка надає медичну допомогу дорослому населенню. При оцінці її діяльності розраховувались показники поширеності захворювань, структура захворюваності, середнє число відвідувань на одного мешканця на рік, навантаження лікарів на амбулаторному прийомі, забезпеченість населення лікарями, ліжками та інші. Який з наведених показників є показником співвідношення?

1. Забезпеченість населення лікарями і ліжками*

2. Поширеність захворювань

3. Структура захворюваності

4. Кількість відвідувань на одного мешканця

5. Навантаження лікарів на амбулаторному прийомі

Сільська лікарська амбулаторія надає медичну допомогу населенню. При оцінці її діяльності розраховувались показники поширеності захворювань, структура захворюваності, середнє число відвідувань на одного мешканця на рік, навантаження лікарів на амбулаторному прийомі, забезпеченість населення лікарями, ліжками та інші. Який з наведених показників є інтенсивним показником?

1. Поширеність захворювань*

2. Забезпеченість населення лікарями і ліжками

3. Структура захворюваності

4. Кількість відвідувань на одного мешканця

5. Навантаження лікарів на амбулаторному прийомі

При оцінці діяльності міської поліклініки № 1 розраховувались показники поширеності захворювань, структура захворюваності, середнє число відвідувань на одного мешканця на рік, навантаження лікарів на амбулаторному прийомі, забезпеченість населення лікарями, ліжками та інші. Який з наведених показників є екстенсивним показником?

1. Структура захворюваності*

2. Поширеність захворювань

3. Забезпеченість населення лікарями і ліжками

4. Кількість відвідувань на одного мешканця

5. Навантаження лікарів на амбулаторному прийомі

У місті 100000 мешканців. Із 160 випадків інфекційних захворювань — 75 припадає на грип. Який показник захворюваності на грип відносно всіх інфекційних хвороб треба використати?

1. Екстенсивний показник*

2. Інтенсивний показник

3. Відносної інтенсивності

4. Наочності

5. Співвідношення

В районі Н. 50 тис. населення. На протязі року було зареєстровано 7000 захворювань. Який показник необхідно використати для характеристики розповсюдженості захворювань серед населення?

1. Інтенсивний показник*

2. Екстенсивний показник

3. Наочності

4. Співвідношення

5. Стандартизації

При порівнянні з минулим роком рівень захворюваності грипом збільшився на 20 %. Який показник використаний для даного розрахунку?

1. Наочності*

2. Відносної інтенсивності

3. Співвідношення

4. Інтенсивний показник

5. Екстенсивний показник

В місті Ш. 100 тис. населення. В лікувально-профілактичних закладах міста працюють 458 лікарів. Який показник можна розрахувати за даними задачі?

1. Співвідношення*

2. Інтенсивний показник

3. Екстенсивний показник

4. Наочності

5. Стандартизації

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2003 рік?

1. 50 – 52 = -2*

2. Розрахувати неможливо

3. 52 – 50 = 2

4. 50 / 52 × 100 = 96,2

5. 49 – 52 = -3

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати темп приросту за 2003 рік?

1. (50 – 52) / 52 × 100 = -4*

2. Розрахувати неможливо

3. 52 / 50 × 100 = 104

4. 50 / 52 × 100 = 96,2

5. 50 – 52 = -2

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати темп росту за 2003 рік?

1. 50 / 52 × 100 = 96,2*

2. Розрахувати неможливо

3. -2 / 52 × 100 = -4

4. 52 / 50 × 100 = 104

5. 50 – 52 = -2

В місті Р. народжуваність в 2007 р. становила 10 ‰, в 2008 р. – 11 ‰, в 2009 р. – 12 ‰. Чому дорівнює показник наочності для 2009 р.?

1. 120 %*

2. 110 %

3. 2 %

4. + 2 %

5. 12 %

При оцінці ступеня неоднорідності середнього зросту школярів встановлено, що коефіцієнт варіації склав 9 %. Оцініть ступінь варіації досліджуваної ознаки:

1. Низький*

2. Дуже низький

3. Високий

4. Середній

5. Дуже високий

На вибірковій сукупності мешканців міста Н. вивчали середній рівень і характер різноманітності таких лабораторних показників: рівень загального білка сироватки крові, швидкості осідання еритроцитів, кількість лейкоцитів та еритроцитів. На підставі якого статистичного критерію необхідно зробити висновок про найбільш різноманітний лабораторний показник?

1. Коефіцієнта варіації*

2. Критерію Стьюдента

3. Середньої арифметичної зваженої

4. Середнього квадратичного відхилення

5. Середньої арифметичної простої

При вивченні середнього рівня та характеру різноманітності деяких лабораторних показників отримані такі дані: для загального білка сироватки крові — середнє квадратичне відхилення ±4 г/л, коефіцієнт варіації 6 %; для ШОЕ — відповідно ±2 мм/год, 23 %. Яка з цих ознак є найбільш варіабельна?

1. Швидкість осідання еритроцитів*

2. Загальний білок сироватки крові

3. Відмінності в різноманітності ознак відсутні

4. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розрахунки

5. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові дослідження

У 10 хворих на гостру пневмонію вивчали рівень ШОЕ. Отримані показники: 15, 18, 18, 21, 21, 21, 25, 28, 28, 30 (мм/год). Яка статистична величина узагальнює ці дані?

1. Середня арифметична*

2. Мода

3. Медіана

4. Ліміт

5. Амплітуда

У 10 хворих на гостру пневмонію вивчали рівень ШОЕ. Отримані показники: 15, 18, 18, 21, 21, 21, 25, 28, 28, 30 (мм/год). Визначте моду даного варіаційного ряду.

1. 21*

2. 18

3. 28

4. 15

5. 30

У 10 хворих на гостру пневмонію вивчали рівень ШОЕ. Отримані показники: 15, 18, 18, 21, 21, 21, 25, 28, 28, 30 (мм/год). Визначте медіану даного варіаційного ряду.

1. 21*

2. 18

3. 28

4. 15

5. 30

У 10 хворих на гостру пневмонію вивчали рівень ШОЕ. Отримані показники: 15, 18, 18, 21, 21, 21, 25, 28, 28, 30 (мм/год). Визначте ліміт даного варіаційного ряду.

1. 15 ÷ 30*

2. 30 – 15

3. 21

4. 15

5. 30

У 10 хворих на гостру пневмонію вивчали рівень ШОЕ. Отримані показники: 15, 18, 18, 21, 21, 21, 25, 28, 28, 30 (мм/год). Визначте амплітуду даного варіаційного ряду.

1. 30 – 15*

2. 15 ÷ 30

3. 21

4. 15

5. 30

Встановлено, що на 100 пологів у жінок, які мають фактори ризику, було 30 передчасних, а у жінок, які не мають факторів ризику, на 100 пологів було 5 передчасних. Який метод статистичної обробки даних оптимально використати лікарю, щоб оцінити суттєвість різниці у порівнювальних групах?

1. Розрахунок критерію Стьюдента*

2. Метод стандартизації

3. Розрахунок відносних величин

4. Кореляційний аналіз

5. Розрахунок середніх величин

У практику хірургічного відділення стаціонару було впроваджено методику лапароскопічної холецистектомії. У результаті середня тривалість післяопераційного лікування хворих скоротилася до 3,4±0,8 дня порівняно з 7,3±1,1 дня при звичайній холецистектомії. Яким методом медичної статистики можна підтвердити достовірність різниці показників?

1. Розрахунок довірчого коефіцієнта Стьюдента*

2. Розрахунок відносних величин

3. Розрахунок коефіцієнта кореляції

4. Розрахунок середніх величин

5. Розрахунок стандартизованих показників

Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см – 4 хлопчики. Назвіть причину, чому ці дані можуть бути недостовірні?

1. Мала кількість спостережень*

2. Велика кількість спостережень

3. Неоднорідність статистичної сукупності

4. Різноманітність статистичної сукупності

5. Неправильність групування

Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, склала: 42, 41, 44, 47, 38, 40, 35, 38, 43, 41. Який показник визначає ступінь достовірності?

1. Похибка репрезентативності*

2. Екстенсивні показники

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В результаті впровадження нової методики лікування середня тривалість госпіталізації в експериментальній групі хворих склала 12,3±0,2 дні порівняно із 15,4±0,4 дні в контрольній групі хворих, яких лікували за старою схемою. Обчисленням якого коефіцієнта (критерію) можна оцінити суттєвість різниці цих результатів?

1. Коефіцієнт вірогідності (t-критерій Стьюдента)*

2. Т-критерій Вілкоксона

3. Критерій знаків (z-критерій)

4. Критерій відповідності (χ-квадрат)

5. Критерій Колмогорова-Смирнова

Проведено клініко-статистичне дослідження дії нового фармакологічного препарату на хворих з ішемічною хворобою серця. Який параметричний критерій (коефіцієнт) може бути використано для оцінки вірогідності результатів?

1. Коефіцієнт Стьюдента (t)*

2. Коефіцієнт відповідності

3. Критерій знаків

4. Т-критерій Вілкоксона

5. Критерій Колмогорова – Смирнова

При вивченні смертності в двох регіонах, які мають різний статевий та віковий склад населення, отримані такі дані: в районі А смертність дорівнювала 14,0 ‰, в районі Б — 16,0 ‰. Який статистичний метод треба застосувати для порівняння цих показників?

1. Стандартизації*

2. Динамічні ряди

3. Відносні показники

4. Середні величини

5. Кореляції

Показник загальної смертності в районі А становить 11,9 ‰, а в районі Б — 15,9 ‰. У віковій структурі населення району А частка осіб віком 50 років і понад — 30,0 ‰, а в районі Б — 40,0 ‰. Необхідно перевірити, чи вплинула на різницю показників загальної смертності неоднорідність вікової структури населення. Яким методом медичної статистики найдоцільніше скористатися в цьому випадку?

1. Розрахунку стандартизованих показників*

2. Розрахунку відносних величин

3. Розрахунку довірчого коефіцієнта

4. Розрахунку середніх величин

5. Розрахунку коефіцієнта кореляції

Головний лікар МСЧ поставив завдання проаналізувати захворюваність в цехах підприємства. Статевий склад робітників в цехах різний. Який метод статистичної обробки результатів вивчення захворюваності треба використати?

1. Стандартизації*

2. Кореляції

3. Середні величини

4. Оцінка вірогідності результатів

5. Динамічні ряди

Необхідно провести порівняльну оцінку захворюваності робітників двох різновікових груп. Середній вік 1 групи складає 30,0 років, 2 групи - 40,0 років. Який статистичний метод необхідно застосувати для розрахунку показників захворюваності, щоб усунути вплив на їх величину відмінностей у віці порівнюваних груп робітників?

1. Метод динамічних рядів*

2. Метод кореляції

3. Метод стандартизації

4. Метод отримання інтенсивних показників

5. Метод отримання середніх арифметичних показників

Була вивчена структура первинної захворюваності населення за 21-м класом хвороб. За допомогою якого типу діаграми повинні бути графічно відображені результати даного дослідження?

1. Секторною діаграмою*

2. Стовпчиковою діаграмою

3. Радіальною діаграмою

4. Лінійною діаграмою

5. Картограмою

Була вивчена щорічна динаміка захворюваності населення хворобами системи кровообігу за минулі 10 років. За допомогою якого типу діаграми повинна бути графічно відображена представлена динаміка показників захворюваності населення?

1. Лінійною діаграмою*

2. Радіальною діаграмою

3. Секторною діаграмою

4. Стовпчиковою діаграмою

5. Картограмою

Захворюваність дітей грипом в загальноосвітній школі склала серед учнів шостих класів 40 випадків, а серед учнів четвертих класів - 60 випадків на 1000 чоловік. За допомогою якого типу діаграми повинні бути графічно відображені представлені показники захворюваності школярів грипом?

1. Стовпчиковою діаграмою*

2. Лінійною діаграмою

3. Радіальною діаграмою

4. Секторною діаграмою

5. Картограмою

За даними звернень населення в районну поліклініку було виявлено: у січні 257 випадків захворювань грипом, лютому 222, березні 210, квітні 81, травні 26, червні 5, липні 3, серпні 8, вересні 19, жовтні 29, листопаді 49, грудні 152. Необхідно наочно показати сезонність коливань рівня захворюваності на грип. Який вид графічного зображення найбільш доцільний у даному випадку?

1. Радіальна діаграма*

2. Картограма

3. Секторна діаграма

4. Гістограма

5. Стовпчикова діаграма

Для аналізу роботи лікарів поліклініки статистичний відділ використав дані про структуру повікової смертності населення дільниць. Визначити, яку діаграму необхідно використати в цьому випадку.

1. Внутрішньо-стовпчикову діаграму*

2. Картограму

3. Радіальну діаграму

4. Стовпчикову діаграму

5. Лінійну діаграму

Обласне статистичне управління проводило аналіз рівнів смертності населення області. Ці рівні були графічно відображені в кожному районі. Визначити, як називається цей вид діаграм.

1. Внутрішньо-стовпчикову діаграму*

2. Картограму

3. Радіальну діаграму

4. Стовпчикову діаграму

5. Лінійну діаграму

Вікова структура населення району розподілена таким чином: частка дітей (0—14 років) складає 15 %, частка населення у віці 15—49 років — 50 %, частка населення у віці 50 років та старших — 35 %. Визначити тип вікової структури населення району.

1. Регресивний тип*

2. Стаціонарний тип

3. Прогресивний тип

4. Депопуляційний тип

5. Ретроспективний тип

Дитина народилася з вродженою вадою серця. Незважаючи на проведене лікування, померла на 32 дні життя. В який спеціальний показник смертності немовлят увійде цей випадок?

1. Показник постнеонатальної смертності*

2. Показник інтранатальної смертності

3. Показник ранньої неонатальної смертності

4. Показник пізньої неонатальної смертності

5. Показник перинатальної смертності

При аналізі смертності дітей першого року життя було встановлено, що питома вага неонатальної смертності склала 53,5 % від загальної смертності дітей першого року життя. Визначити, який це тип смертності немовлят.

1. Тип А*

2. Тип В

3. Тип С

4. Тип D

5. Тип Е

В результаті аналізу смертності немовлят в населеному пункті К. установлено, що в неонатальному періоді помирає 48 % дітей від загальної кількості померлих на першому році життя. Визначити тип, смертності немовлят в даному населеному пункті.

1. Тип А*

2. Тип В

3. Тип С

4. Тип регресивний

5. Тип прогресивний

У пологовому будинку за рік народилося живими 616 дітей, 1 дитина народилася мертвою, 1 дитина померла на 5-й день життя. Визначити, за допомогою якого показника можна охарактеризувати дану демографічну ситуацію.

1. Перинатальна смертність*

2. Загальна смертність

3. Народжуваність

4. Смертність немовлят

5. Шлюбна плідність

Громадянка Н. народила в міському пологовому будинку здорову доношену дитину. На п’ятий день після пологів матір і дитину виписали. При виписці матір попередили про необхідність зареєструвати дитину в органах реєстрації актів громадянського стану. На підставі якого документу це можна зробити?

1. Медичне свідоцтво про народження*

2. Обмінна карта: відомості пологового будинку про новонародженого

3. Виписка з історії розвитку новонародженого

4. Виписка з історії пологів

5. Свідоцтво про народження

Громадянка Н. народила в міському пологовому будинку здорову доношену дитину. На п’ятий день після пологів матір і дитину виписали. При виписці матір попередили про необхідність зареєструвати дитину в органах реєстрації актів громадянського стану. Протягом якого часу з дня народження дитини це потрібно зробити згідно з чинним законодавством України?

1. Не пізніше трьох місяців*

2. Не пізніше одного місяця

3. Не пізніше трьох днів

4. Не пізніше одного року

5. Не пізніше десяти днів

Громадянка Д. народила в міському пологовому будинку мертву дитину. Згідно з чинним законодавством України необхідно зареєструвати випадок мертвонародження в органах реєстрації актів громадянського стану. На підставі якого документу це можна зробити?

1. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть*

2. Лікарське свідоцтво про смерть

3. Обмінна карта: відомості пологового будинку про новонародженого

4. Медичне свідоцтво про народження

5. Свідоцтво про смерть

Після тривалого захворювання вдома помер громадянин С. Дільничний лікар виписав «Лікарське свідоцтво про смерть» і повідомив родичів, що його потрібно зареєструвати в місцевому органі реєстрації актів громадянського стану. Протягом якого часу з дня смерті це потрібно зробити згідно з чинним законодавством України?

1. Не пізніше трьох днів*

2. Не пізніше трьох місяців

3. Не пізніше десяти днів

4. Не пізніше одного місяця

5. Не пізніше одного року

Оргметодкабінету ЦРЛ доручено вивчити народжуваність по всій території району. Завідувач оргметодвідділу доручив це лікарю-статистику. За яким документом в даному випадку буде вивчена народжуваність в районі?

1. За корінцем медичного свідоцтва про народження*

2. За картою фізичного розвитку дитини

3. За свідоцтвом про народження

4. За обмінною картою вагітної

5. За довідкою пологового будинку про народження

У структурі населення Н-ського регіону питома вага осіб віком від 0 до 14 років становить 31 %, а питома вага осіб віком 50 років і понад — 20 %. Оцініть Віковий тип населення, що найбільш влучно характеризує дану демографічну ситуацію:

1. Прогресивний тип населення*

2. Імміграція населення

3. Регресивний тип населення

4. Стаціонарний тип населення

5. Еміграція населення

У структурі населення регіону питома вага осіб віком від 0 до 14 років — 25 %, питома вага населення віком 50 років і понад — така ж сама. Яке поняття найбільш точно характеризує цю демографічну ситуацію?

1. Стаціонарний тип населення*

2. Прогресивний тип населення

3. Еміграція населення

4. Регресивний тип населення

5. Імміграція населення

Визначити тип смертності немовлят, якщо на першому місяці життя помирає менше 30 % дітей від загальної кількості тих, що померли на першому році життя.

1. Тип А*

2. Тип В

3. Тип С

4. Тип Д

5. Тип Е

В антенатальному періоді померло 4 дитини, в інтранатальному — 2. Всього померлих на першому році життя — 30, з них на першому місяці — 20, в тому числі на першому тижні — 15. Визначити число померлих в постнатальному періоді:

1. 15 дітей*

2. 5 дітей

3. 6 дітей

4. 21 дитина

5. 35 дітей

За звітний рік в м. К рівень народжуваності становив 15,2 ‰, смертності – 15,4 ‰, смертності немовлят – 15,8 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності, природного приросту та смертності немовлят.

1. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.*

2. Народжуваність – високий рівень, смертність – середній, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

3. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – низький.

4. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – високий.

5. Народжуваність – середній рівень, смертність – середній, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – середній.

За звітний рік в м. В. рівень народжуваності становив 9,9 ‰, смертності – 16,6 ‰, смертності немовлят – 11,0 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності, природного приросту та смертності немовлят.

1. Народжуваність – низький рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.*

2. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

3. Народжуваність – високий рівень, смертність – високий, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – середній.

4. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – низький.

5. Народжуваність – низький рівень, смертність – середній, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

В м. С. 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16 років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому місяці життя – 8 дітей, в перші 10 днів – 6, на першому тижні життя померло 4 дітей, мертвонароджених було 5, в тому числі під час пологів померло 2 дитини. Скільки дітей померло в антенатальний період?

1. 3*

2. 4

3. 5

4. 6

5. 8

В м. С. 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16 років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому місяці життя – 8 дітей, в перші 10 днів – 6, на першому тижні життя померло 4 дітей, мертвонароджених було 5, в тому числі під час пологів померло 2 дитини. Скільки дітей померло в інтранатальний період?

1. 2*

2. 4

3. 5

4. 6

5. 3

В м. С. 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16 років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому місяці життя – 8 дітей, на першому тижні життя померло 4 дітей, мертвонароджених було 5, в тому числі під час пологів померло 2 дитини. Скільки дітей померло в ранній неонатальний період?

1. 4*

2. 2

3. 5

4. 6

5. 3

У класі середньої школи навчається 38 школярів. Протягом року 4 учні не хворіли зовсім, 8 хворіли один раз, 11 — двічі, 6 — тричі, 4 учні — 4 рази, 5 учнів — 6 разів і більше. Скільки учнів у класі належать до групи часто хворіючих?

1. 9 учнів*

2. 1 учень

3. 2 учні

4. 4 учні

5. 15 учнів

Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один раз – 30 %, два рази – 15 %, три рази – 22 %, чотири рази хворіли – 18 %, 5 і більше разів – 5 %. Яка питома вага службовців, віднесених до І групи здоров'я?

1. 40 %*

2. 37 %

3. 15 %

4. 60 %

5. 22 %

Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один раз – 30 %, два рази – 15 %, три рази – 22 %, чотири рази хворіли – 18 %, 5 і більше разів – 5 %. Яка питома вага службовців, віднесених до ІІ групи здоров'я?

1. 37 %*

2. 40 %

3. 15 %

4. 60 %

5. 22 %

Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один раз – 30 %, два рази – 15 %, три рази – 22 %, чотири рази хворіли – 18 %, 5 і більше разів – 5 %. Яка питома вага службовців, віднесених до ІІІ групи здоров'я?

1. 23 %*

2. 18 %

3. 5 %

4. 45 %

5. 22 %

Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань відноситься до первинної захворюваності?

1. 480*

2. 300

3. 180

4. 458

5. 930

Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань відноситься до загальної захворюваності?

1. 930*

2. 1480

3. 180

4. 480

5. 458

Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань відноситься до вичерпної захворюваності?

1. 1480*

2. 180

3. 480

4. 458

5. 930

Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань відноситься до патологічної ураженості?

1. 550*

2. 1480

3. 480

4. 458

5. 930

При обстеженні дитини п’яти років лікар-педіатр встановив факт захворювання на дифтерію. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 12 годин, в санепідстанцію*

2. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

3. Протягом 12 годин, в інфекційну лікарню

4. Протягом 3 діб, в кабінет інфекційних захворювань

5. Термінова госпіталізація в інфекційну лікарню

При обстеженні хворого лікар-гастроентеролог запідозрив факт захворювання на сальмонельоз. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 12 годин, в санепідстанцію*

2. Протягом 12 годин, в інфекційну лікарню

3. Термінова госпіталізація в інфекційну лікарню

4. Протягом 3 діб, в кабінет інфекційних захворювань

5. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

У вагітної, яка знаходилася на спостереженні в жіночій консультації був виявлений СНІД. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 12 годин, в санепідстанцію*

2. Протягом 3 діб, в кабінет інфекційних захворювань

3. Протягом 12 годин, в дерматовенерологічний диспансер

4. Термінова госпіталізація в інфекційну лікарню

5. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

При обстеженні хворої дільничний лікар-терапевт запідозрив рак грудей. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 3 діб, в онкодиспансер*

2. Протягом 12 годин, в онкодиспансер

3. Протягом 12 годин, в інфекційну лікарню

4. Термінова госпіталізація в онкодиспансер

5. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

У вагітної, яка знаходилася на спостереженні в жіночій консультації була виявлена гонорея. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 3 діб, в дерматовенерологічний диспансер*

2. Протягом 12 годин, в дерматовенерологічний диспансер

3. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

4. Протягом 12 годин, в терапевтичне відділення лікарні

5. Термінова госпіталізація в дерматовенерологічний диспансер

Цеховий лікар-терапевт Тернопільського комбайнового заводу щорічно проводить аналіз захворюваності із тимчасовою втратою працездатності. Загальна чисельність населення м. Тернополя 230000. На 2000 працюючих було 230 випадків тимчасової непрацездатності, в тому числі на гострі респіраторні інфекції – 45, 4050 днів тимчасової непрацездатності. Як розрахувати показник випадків тимчасової непрацездатності?

1. 230 / 2000 × 100*

2. 230 / 2000 × 1000

3. 230 / 230000 × 1000

4. 230 / 230000 × 100

5. 4050 / 230000 × 1000

Цеховий лікар-терапевт Тернопільського комбайнового заводу щорічно проводить аналіз захворюваності із тимчасовою втратою працездатності. Загальна чисельність населення м. Тернополя 230000. На 2000 працюючих було 230 випадків тимчасової непрацездатності, в тому числі на гострі респіраторні інфекції – 45, 4050 днів тимчасової непрацездатності. Як розрахувати показник календарних днів тимчасової непрацездатності?

1. 4050 / 2000 × 100*

2. 230 / 230000 × 1000

3. 4050 / 2000 × 1000

4. (230+4050) / 230000 × 100

5. 4050 / 230000 × 1000

Цеховий лікар-терапевт Тернопільського комбайнового заводу щорічно проводить аналіз захворюваності із тимчасовою втратою працездатності. Загальна чисельність населення м. Тернополя 230000. На 2000 працюючих було 230 випадків тимчасової непрацездатності, в тому числі на гострі респіраторні інфекції – 45, на грип – 38, на гіпертонічну хворобу – 20, 4050 днів тимчасової непрацездатності. Як розрахувати частку гострих респіраторних інфекцій?

1. 45 / 230 × 100*

2. 45 / 230 × 1000

3. 45 / 2000 × 1000

4. 45 / 230000 × 100

5. 45 / 230000 × 1000

Цеховий лікар-терапевт Тернопільського комбайнового заводу щорічно проводить аналіз захворюваності із тимчасовою втратою працездатності. Загальна чисельність населення м. Тернополя 230000. На 2000 працюючих було 230 випадків тимчасової непрацездатності, в тому числі на гострі респіраторні інфекції – 45, на грип – 38, на гіпертонічну хворобу – 20, 4050 днів тимчасової непрацездатності. Як розрахувати середню тривалість одного випадку непрацездатності?

1. 4050 / 230*

2. 4050 / 230 × 100

3. 4050 / 230 × 1000

4. 230 / 4050 × 100

5. 230 / 4050

Захворюваність гінекологічними захворюваннями серед дівчаток СШ № 28 за даними медичних профілактичних оглядів на 60 % перевищила дані про поширеність цієї патології за даними звертальності за медичною допомогою. Визначте вид профілактичного огляду, який використовувався в даній ситуації.

1. Цільовий*

2. Попередній

3. Планований

4. Періодичний

5. Поточний

Робітник К. перед оформленням на роботу, пройшов медичний профілактичний огляд, результат якого дозволив йому працювати в умовах даного підприємства. Визначити вид медичного профілактичного огляду, який використовувався в даній ситуації.

1. Попередній*

2. Цільовий

3. Плановий

4. Періодичний

5. Поточний

На міській терапевтичній дільниці проживає 3000 дорослого населення і 1400 – дитячого. Як розрахувати кількість ставок дільничного лікаря-терапевта?

1. 3000 × 1 / 1700*

2. 1400 × 1 / 800

3. 1400 × 1 / 1700

4. 3000 × 1 / 800

5. 3000 × 1 / 2500

На міській терапевтичній дільниці проживає 3000 дорослого населення і 1400 – дитячого. Як розрахувати кількість ставок дільничного лікаря-педіатра?

1. 1400 × 1 / 800*

2. 3000 × 1 / 1700

3. 1400 × 1 / 1700

4. 3000 × 1 / 800

5. 3000 × 1 / 2500

На міській терапевтичній дільниці проживає 3000 дорослого населення і 1400 – дитячого. Як розрахувати кількість ставок лікаря-стоматолога для дорослого населення?

1. 3000 × 0,25 / 1000*

2. 3000 × 1 / 800

3. 1400 × 0,25 / 1000

4. 3000 × 0,25 / 1700

5. 3000 × 1 / 2500

На міській терапевтичній дільниці проживає 3000 дорослого населення і 1400 – дитячого. Як розрахувати кількість ставок лікаря-стоматолога для дитячого населення?

1. 1400 × 0,25 / 1000*

2. 3000 × 0,25 / 1000

3. 1400 × 1 / 800

4. 1400 × 0,25 / 1700

5. 3000 × 1 / 2500

На міській терапевтичній дільниці проживає 3000 дорослого населення, з них жінок - 1800. Як розрахувати кількість ставок акушера-гінеколога жіночої консультації?

1. 1800 × 1 / 3300*

2. 3000 × 1 / 1800

3. 1800 × 0,25 / 800

4. 1800 × 1 / 1700

5. 3000 × 1 / 2500

Учні середньої школи 1 раз на рік проходять медичні профілактичні огляди. Визначте вид профілактичного огляду, який використовувався в даній ситуації.

1. Періодичний*

2. Цільовий

3. Попередній

4. Планований

5. Комплексний

У міському військкоматі призовники проходять медичний огляд, який здійснюється лікарями різних спеціальностей, на придатність до військової служби. Визначити вид медичного профілактичного огляду, який використовувався в даній ситуації.

1. Комплексний*

2. Попередній

3. Цільовий

4. Плановий

5. Періодичний

Наприкінці року в стаціонарі лікарні були отримані підсумкові дані про середньорічну кількість розгорнутих ліжок та кількість хворих, пролікованих протягом року. Який з показників роботи стаціонару можна розрахувати за наведеними даними?

1. Обіг ліжка*

2. Середньорічну зайнятість ліжка

3. Лікарняну летальність

4. Середню тривалість перебування хворого на ліжку

5. Рівень госпіталізації

Наприкінці року в стаціонарі лікарні були отримані підсумкові дані про середньорічну кількість розгорнутих ліжок та кількість ліжко-днів, проведених хворими в стаціонарі. Який з показників роботи стаціонару можна розрахувати за наведеними даними?

1. Середньорічну зайнятість ліжка*

2. Обіг ліжка

3. Лікарняну летальність

4. Середню тривалість перебування хворого на ліжку

5. Рівень госпіталізації

Наприкінці року в стаціонарі лікарні були отримані підсумкові дані про кількість хворих, пролікованих протягом року, та кількість ліжко-днів, проведених хворими в стаціонарі. Який з показників роботи стаціонару можна розрахувати за наведеними даними?

1. Середню тривалість перебування хворого на ліжку*

2. Середньорічну зайнятість ліжка

3. Обіг ліжка

4. Лікарняну летальність

5. Рівень госпіталізації

Наприкінці року в стаціонарі лікарні були отримані підсумкові дані про кількість хворих, пролікованих протягом року, та в тому числі хворих, які померли. Який з показників роботи стаціонару можна розрахувати за наведеними даними?

1. Лікарняну летальність*

2. Середню тривалість перебування хворого на ліжку

3. Середньорічну зайнятість ліжка

4. Обіг ліжка

5. Рівень госпіталізації

В області проживає 950 тисяч населення. Наприкінці року в стаціонарах області були отримані підсумкові дані про кількість хворих, пролікованих протягом року. Який з показників роботи стаціонару можна розрахувати за наведеними даними?

1. Рівень госпіталізації*

2. Лікарняну летальність

3. Середню тривалість перебування хворого на ліжку

4. Середньорічну зайнятість ліжка

5. Обіг ліжка

Жінка звернулася до жіночої консультації, де їй встановлено вагітність 10 тижнів та поставлено на облік. Скільки разів відвідувати жіночу консультацію протягом вагітності за нормального її перебігу слід порадити жінці?

1. 12-13 разів*

2. 6-8 разів

3. 14-16 разів

4. 16-18 разів

5. 10-12 разів

Мати із здоровою новонародженою дочкою виписалася з пологового будинку додому. На протязі якого часу повинен відвідати педіатр дитину?

1. У перші два – три дні після виписки*

2. У перший тиждень після виписки

3. У перший місяць після виписки

4. У перші 10 днів після виписки

5. У перший 15 днів після виписки

У здоровпункт до медсестри у вечірній час звернувся хворий з високою температурою, був встановлений факт втрати працездатності. Визначити порядок експертизи в даному випадку.

1. Видається довідка про звільнення від роботи в нічну зміну, що використовується для видачі лікарняного листка датою попереднього дня*

2. Видається листок непрацездатності на 1 день

3. Видається листок непрацездатності до 3 днів

4. Видається листок непрацездатності на 3 дні

5. Ніякий документ не видається

Працівник Н. внаслідок захворювання був тимчасово непрацездатним протягом 17 днів. Лікувався амбулаторно під спостереженням дільничного лікаря. На який термін в цьому випадку лікуючий лікар може видати листок непрацездатності особисто?

1. На 10 календарних днів*

2. До 6 календарних днів

3. До 30 календарних днів

4. На 14 календарних днів

5. На весь період тимчасової непрацездатності

Працівниця М. знаходилась під спостереженням акушера-гінеколога жіночої консультації з приводу вагітності, яка закінчилась фізіологічними пологами. На який загальний термін повинні видати листок непрацездатності цій жінці за місцем спостереження?

1. На 126 календарних днів*

2. На 140 календарних днів

3. На 70 календарних днів

4. На 56 календарних днів

5. На 180 календарних днів

Робітниці 6.03 був зроблений аборт за медичними показаннями, вона знаходилася в стаціонарі по 17.03. На який термін їй видається листок непрацездатності?

1. На 12 днів*

2. На 3 дні

3. На 5 днів

4. На 6 днів

5. На 10 днів

В зоні радіаційного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС у працюючої жінки захворіла дитина обструктивним бронхітом. Лікування дитина одержувала амбулаторно. За дитиною протягом 19 днів доглядала мати. Який документ засвідчить тимчасову непрацездатність матері й на який строк він буде виданий?

1. Листок непрацездатності на весь період хвороби*

2. Довідку по догляду за хворою дитиною на всі дні

3. Листок непрацездатності на 6 днів та довідка на 12 днів

4. Листок непрацездатності на 10 днів + довідка на 9 днів

5. Листок непрацездатності на 14 днів та довідка на 5 днів

У громадянки Н., яка працює, захворіла дитина 7 років. Діагноз: гостре респіраторне захворювання. Усі члени сім'ї також працюють. Дільничний педіатр видав листок непрацездатності на 10 днів (5+5). Дитина продовжує хворіти. Хто має право продовжити листок непрацездатності?

1. Завідувач відділення, лікуючий лікар*

2. Лікуючий лікар, головний лікар

3. Головний лікар, завідувач відділення

4. Заступник головного лікаря

5. Лікар-отоларинголог

Громадянці А. по догляду за хворою дитиною був виданий листок непрацездатності на 14 днів. Дитина продовжує хворіти. Якій документ в подальшому засвідчує тимчасову непрацездатність матері?

1. Довідка по догляду за хворою дитиною*

2. Довідка довільного зразку

3. Листок непрацездатності на 5 днів

4. Листок непрацездатності на 10 днів

5. Листок непрацездатності до видужання дитини

У сільській місцевості до лікаря амбулаторії звернувся тракторист зі скаргами на сильний кашель (лікар внесений у список осіб, що мають право видавати одноосібне листки непрацездатності). Був встановлений діагноз обструктивний бронхіт. На який максимальний термін цей лікар має право одноосібно продовжувати листок непрацездатності?

1. На 14 днів*

2. На 5 днів

3. На 7 днів

4. На 10 днів

5. На увесь час хвороби робітника

На медико-соціальній експертній комісії проводиться огляд хворого, у якого ампутовано обидві ноги. Хворий не може себе обслуговувати, потребує постійної допомоги і догляду. Критеріям якої групи інвалідності відповідають показники здоров'я даного хворого?

1. І групи*

2. II А групи

3. II Б групи

4. III А групи

5. III Б групи

У жінки, яка працює, захворіла дитина 5 років. Діагноз: пневмонія. Дитина не госпіталізована. На який максимальний термін у дитячій поліклініці може видаватись листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною?

1. До 14 днів*

2. До 5 днів

3. До 10 днів

4. До 30 днів

5. На весь час хвороби дитини

Семирічна дитина знаходилась на лікуванні в стаціонарі дитячої лікарні 25 днів. Догляд за нею в цей час здійснювала мати – працівниця одного з підприємств. На який термін повинні видати листок непрацездатності матері дитини?

1. На весь період перебування в стаціонарі з дитиною*

2. Максимально до 14 днів, на решту днів – довідка

3. Довідка на весь час перебування в стаціонарі

4. Максимально до 10 днів, на решту днів – довідка

5. Максимально до 7 днів, на решту днів – довідка

Мати, що перебуває у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, захворіла і була госпіталізована. Який документ буде видано в цьому випадку працюючому батькові, який доглядатиме дитину під час хвороби матері?

1. Листок непрацездатності*

2. Довідка про хворобу матері

3. Довідка про необхідність догляду за дитиною

4. Витяг з медичної картки стаціонарного хворого

5. Витяг з медичної картки амбулаторного хворого

Медична сестра Т. перебувала на обліку в жіночій консультації з приводу вагітності. Під час пологів мало місце ускладнення, що потребувало хірургічного втручання. Є довідка з акушерського відділення. Яка тривалість допологової і післяпологової відпустки має бути в цьому випадку?

1. 70 днів до пологів і 70 днів після пологів*

2. 70 днів до пологів і 56 днів після пологів

3. 56 днів до пологів і 70 днів після пологів

4. 56 днів до пологів і 56 днів після пологів

5. 90 днів до пологів і 90 днів після пологів

До фельдшера сільського фельдшерсько-акушерського пункту звернувся механізатор із скаргами на підвищення температури тіла, головний біль та сильний кашель. Як проводиться експертиза тимчасової непрацездатності в даній ситуації?

1. Фельдшер має право видавати листок непрацездатності особисто і одночасно на термін не більше 3 днів з наступним направленням хворого до лікаря.*

2. Фельдшер не має права видавати листок непрацездатності особисто.

3. Фельдшер повинен терміново направити хворого на ЛКК.

4. Фельдшер має право видавати листок непрацездатності особисто і одночасно на термін не більше 5 днів з наступним направленням хворого до лікаря.

5. Фельдшер повинен терміново направити хворого до лікаря.

Службовець П. знаходився на амбулаторно-поліклінічному лікуванні з приводу загострення виразкової хвороби протягом 18 днів. Трудовий стаж службовця – 3 роки. Який розмір компенсації заробітної плати від загального трудового стажу він отримає?

1. 60 %*

2. 50 %

3. 70 %

4. 80 %

5. 100 %

Службовець К., постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії, знаходився на амбулаторно-поліклінічному лікуванні з приводу загострення хронічного бронхіту протягом 14 днів. Трудовий стаж службовця – 3 роки. Який розмір компенсації заробітної плати від загального трудового стажу він отримає?

1. 100 %*

2. 50 %

3. 60%

4. 70 %

5. 80 %

Механізатор Ц., знаходився на амбулаторному лікуванні з приводу гострого бронхіту протягом 15 днів. Трудовий стаж службовця – 5 років. Який розмір компенсації заробітної плати від загального трудового стажу він отримає?

1. 80 %*

2. 50 %

3. 60%

4. 70 %

5. 100 %

У хворого внаслідок хронічного гломерулонефриту виникла стійка повна непрацездатність. Стороннього догляду хворий не потребує. Встановіть групу інвалідності.

1. ІІ*

2. І

3. ІІІ

4. ІV

5. V

У хворого внаслідок хронічного гломерулонефриту виникла стійка часткова непрацездатність. Встановіть групу інвалідності.

1. ІІІ*

2. І

3. ІІ

4. ІV

5. V

У хворого внаслідок перелому плечової кістки виникла повна непрацездатність, загальним строком на 2 місяці. Вкажіть вид непрацездатності.

1. Тимчасова непрацездатність*

2. Інвалідність І групи

3. Інвалідність ІІ групи

4. Інвалідність ІІІ групи

5. Стійка, постійна непрацездатність

Для аналізу наведені дані про структуру захворювань. Визначити, яку діаграму необхідно використати в цьому випадку.

1. Внутрішньо-стовпчикову діаграму*

2. Картограму

3. Радіальну діаграму

4. Стовпчикову діаграму

5. Лінійну діаграму

Була вивчена структура первинної захворюваності населення по МКХ-10. За допомогою якої діаграми повинні бути графічно зображені результати даного дослідження?

1. Секторної діаграми*

2. Стовпчикової діаграми

3. Радіальної діаграми

4. Лінійної діаграми

5. Фігурної діаграми

Серед причин смертності населення у лікаря загальної практики за останній рік перше місце займають серцево-судинні захворювання (65,0 %), друге — новоутворення (13,0 %), потім — травми (8,3 %) тощо. Яка діаграма ілюструє структуру явищ, що вивчаються?

1. Секторна діаграма*

2. Стовпчикова діаграма

3. Картограма

4. Лінійна діаграма

5. Радіальна діаграма

Захворюваність на шигельоз у районі по місяцях року в абсолютних цифрах становить: січень 6; лютий 9; березень 11; квітень 10; травень 16; червень 23; липень 19; серпень 33; вересень 58; жовтень 19; листопад 11; грудень 5. Усього за рік 220 випадків. Який вид графічного зображення найбільш наочно покаже помісячні відхилення захворюваності на шигельоз від середнього рівня?

1. Радіальна діаграма*

2. Картограма

3. Стовпчикова діаграма

4. Картодіаграма

5. Секторна діаграма

За даними звернень населення в районну поліклініку було виявлено: у січні 257 випадків захворювань грипом, лютому 222, березні 210, квітні 81, травні 26, червні 5, липні 3, серпні 8, вересні 19, жовтні 29, листопаді 49, грудні 152. Необхідно наочно показати сезонність коливань рівня захворюваності на грип. Який вид графічного зображення найбільш доцільний у даному випадку?

1. Радіальна діаграма*

2. Картограма

3. Секторна діаграма

4. Гістограма

5. Стовпчикова діаграма

Визначити вид графічного зображення помісячних відомостей про число зареєстрованих випадків гострих кишкових інфекцій у порівнянні їх із середніми помісячними величинами, які отримані за 5 попередніх років.

1. Лінійна діаграма*

2. Радіальна діаграма

3. Секторна діаграма

4. Фігурна діаграма

5. Криволінійна

Показник малюкової смертності за минулий рік склав — 9,7 ‰, у нинішньому році — 9,5 ‰. Визначити вид діаграми, який можна використати для графічного зображення.

1. Стовпчикова діаграма*

2. Секторна діаграма

3. Фігурна діаграма

4. Внутрішньо-стовпчикова діаграма

5. Радіальна діаграма

При порівнянні з минулим роком рівень захворюваності на грип збільшився на 30 %. Який показник використаний в цьому випадку?

1. Наочності*

2. Інтенсивний

3. Екстенсивний

4. Співвідношення

5. Відносної інтенсивності

Рівень загальної смертності в Україні склав: в 2000 р. - 14,4 %, 2001 р. - 14,2 %, 2002 р. - 15,3 %, 2003 р. - 16,0 %. Який вид діаграми можна використати для зображення цих даних?

1. Лінійну діаграму*

2. Внутрішньо-стовпчикову діаграму

3. Картограму

4. Секторну діаграму

5. Радіальну діаграму

В районі проживає 70 000 населення. З них у віці 0—14 років —13,0 %, 15—49 років — 52,0 %, 50 років і старших — 35 %. За допомогою якого виду графічного зображення найдоцільніше відобразити вікову структуру населення району?

1. Секторна діаграма*

2. Радіальна діаграма

3. Лінійна діаграма

4. Стовпчикова діаграма

5. Картограма

Фотохронометражне дослідження прийому хворих лікарями-терапевтами поліклініки № 1 у місті А. в 2003 р. показало, що на підготовку і ознайомлення з медичною документацією витрачається 10,6 %, на опитування хворого — 15,1 %, на огляд і обстеження — 35,9 %, на інші елементи роботи — 38,4 % загального часу прийому одного хворого. За допомогою якого виду діаграм можна наочно проілюструвати результати дослідження?

1. Секторна діаграма*

2. Стовпчикова діаграма

3. Картодіаграма

4. Лінійна діаграма

5. Радіальна діаграма

Захворюваність дітей грипом в загальноосвітній школі склала серед хлопчиків 40 випадків, а серед дівчаток - 60 випадків на 1000 чоловік. За допомогою якого типу діаграми повинні бути графічно відображені представлені показники захворюваності школярів грипом?

1. Стовпчиковою діаграмою*

2. Лінійною діаграмою

3. Радіальною діаграмою

4. Секторною діаграмою

5. Картограмою

Була вивчена щорічна динаміка захворюваності населення хворобами системи кровообігу за минулі 10 років. За допомогою якого типу діаграми повинна бути графічно відображена представлена динаміка показників захворюваності населення?

1. Лінійною діаграмою*

2. Радіальною діаграмою

3. Секторною діаграмою

4. Стовпчиковою діаграмою

5. Картограмою

Була вивчена структура первинної захворюваності населення за 21-м класом хвороб. За допомогою якого типу діаграми повинні бути графічно відображені результати даного дослідження?

1. Секторною діаграмою*

2. Стовпчиковою діаграмою

3. Радіальною діаграмою

4. Лінійною діаграмою

5. Картограмою

Вікова структура населення району розподілена таким чином: частка дітей (0—14 років) складає 15 %, частка населення у віці 15—49 років — 50 %, частка населення у віці 50 років та старших — 35 %. Визначити тип вікової структури населення району.

1. Регресивний тип*

2. Стаціонарний тип

3. Прогресивний тип

4. Депопуляційний тип

5. Ретроспективний тип

Дитина народилася з вродженою вадою серця. Незважаючи на проведене лікування, померла на 32 дні життя. В який спеціальний показник смертності немовлят увійде цей випадок?

1. Показник постнеонатальної смертності*

2. Показник інтранатальної смертності

3. Показник ранньої неонатальної смертності

4. Показник пізньої неонатальної смертності

5. Показник перинатальної смертності

При аналізі смертності дітей першого року життя було встановлено, що питома вага неонатальної смертності склала 53,5 % від загальної смертності дітей першого року життя. Визначити, який це тип смертності немовлят.

1. Тип А*

2. Тип В

3. Тип С

4. Тип D

5. Тип Е

У великому місті планується комплекс заходів щодо зниження загальної смертності населення. На яку групу населення слід звернути першочергову увагу?

1. Особи 60 років і старші*

2. Особи працездатного віку

3. Працюючі пенсіонери

4. Діти до 15 років

5. Особи до 60 років

На металургійному комбінаті великого промислового міста Н. працює 230 чоловіків, які проживають у сільській місцевості і щоденно витрачають 2 години часу на дорогу до комбінату і назад. Визначити, яку міграцію здійснюють робітники.

1. Маятникову міграцію*

2. Постійну міграцію

3. Сезонну міграцію

4. Щоденну міграцію

5. Щомісячну міграцію

В результаті аналізу смертності немовлят в населеному пункті К. установлено, що в неонатальному періоді помирає 48 % дітей від загальної кількості померлих на першому році життя. Визначити тип, смертності немовлят в даному населеному пункті.

1. Тип «В»*

2. Тип «А»

3. Тип «С»

4. Тип «Регресивний»

5. Тип «Прогресивний»

У пологовому будинку за рік народилося живими 616 дітей, 1 дитина народилася мертвою, 1 дитина померла на 5-й день життя. Визначити, за допомогою якого показника можна охарактеризувати дану демографічну ситуацію.

1. Перинатальна смертність*

2. Загальна смертність

3. Народжуваність

4. Смертність немовлят

5. Шлюбна плідність

У районі Н., де мешкає 60 000 чоловік, за рік народилося живими 616 дітей. Визначити, за допомогою якого показника можна охарактеризувати дану демографічну ситуацію.

1. Народжуваність*

2. Коефіцієнт життєстійкості

3. Загальна плідність

4. Природний приріст населення

5. Шлюбна плідність

Громадянка Н. народила в міському пологовому будинку здорову доношену дитину. На п’ятий день після пологів матір і дитину виписали. При виписці матір попередили про необхідність зареєструвати дитину в органах реєстрації актів громадянського стану. На підставі якого документу це можна зробити?

1. Медичне свідоцтво про народження*

2. Обмінна карта: відомості пологового будинку про новонародженого

3. Виписка з історії розвитку новонародженого

4. Виписка з історії пологів

5. Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу

Лікар сільської лікарської амбулаторії був викликаний до громадянки О., жительки віддаленого села, яка вдома без надання медичної допомоги народила дитину. Який документ повинен оформити лікар для того, щоб зареєструвати цей випадок народження дитини?

1. Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу*

2. Історія розвитку дитини

3. Історія розвитку новонародженого

4. Історія пологів

5. Медичне свідоцтво про народження

Громадянка Н. народила в міському пологовому будинку здорову доношену дитину. На п’ятий день після пологів матір і дитину виписали. При виписці матір попередили про необхідність зареєструвати дитину в органах реєстрації актів громадянського стану. Протягом якого часу з дня народження дитини це потрібно зробити згідно з чинним законодавством України?

1. Не пізніше трьох місяців*

2. Не пізніше одного місяця

3. Не пізніше трьох днів

4. Не пізніше одного року

5. Не пізніше десяти днів

Громадянка Н. народила в міському пологовому будинку мертву дитину. Згідно з чинним законодавством України необхідно зареєструвати випадок мертвонародження в органах реєстрації актів громадянського стану. На підставі якого документу це можна зробити?

1. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть*

2. Лікарське свідоцтво про смерть

3. Обмінна карта: відомості пологового будинку про ново­народженого

4. Медичне свідоцтво про народження

5. Виписка з історії пологів

Після тривалого захворювання вдома помер громадянин С. Дільничний лікар виписав «Лікарське свідоцтво про смерть» і повідомив родичів, що його потрібно зареєструвати в місцевому органі реєстрації актів громадянського стану. Протягом якого часу з дня смерті це потрібно зробити згідно з чинним законодавством України?

1. Не пізніше трьох днів*

2. Не пізніше трьох місяців

3. Не пізніше десяти днів

4. Не пізніше одного місяця

5. Не пізніше одного року

Після тривалого захворювання, з приводу якого останні 7 років знаходився на диспансерному спостереженні в районній поліклініці, вдома помер громадянин С. Згідно з чинним законодавством України випадок смерті потрібно зареєструвати в місцевому органі реєстрації актів громадянського стану. На підставі якого документу це можна зробити в даному випадку?

1. Лікарське свідоцтво про смерть*

2. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть

3. Фельдшерська довідка про смерть

4. Виписка з журналу обліку померлих

5. Карта обліку диспансерного спостереження

Головному педіатру району доручено провести аналіз рівня смертності немовлят і визначити, наскільки вона залежить від керованих причин, пов'язаних з недоліками в організації лікувально-профілактичної допомоги дітям. Який показник найточніше це відображає?

1. Частка неонатальної смертності в загальній смертності немовлят*

2. Частка постнатальної смертності в загальній смертності немовлят

3. Показник смертності немовлят за календарний місяць

4. Показник перинатальної смертності

5. Показник смертності дітей у віці до 1-го року

Оргметодкабінету ЦРЛ доручено вивчити народжуваність по всій території району. Завідувач оргметодвідділу доручив це лікарю-статистику. За яким документом в даному випадку буде вивчена народжуваність в районі?

1. За корінцем медичного свідоцтва про народження*

2. За картою фізичного розвитку дитини

3. За обмінною картою вагітної

4. За результатами переписів населення

5. За довідкою пологового будинку про народження

У структурі населення Н-ського регіону питома вага осіб віком від 0 до 14 років становить 31 %, а питома вага осіб віком 50 років і понад — 20 %. Оцініть Віковий тип населення, що найбільш влучно характеризує дану демографічну ситуацію:

1. Прогресивний тип населення*

2. Імміграція населення

3. Регресивний тип населення

4. Стаціонарний тип населення

5. Еміграція населення

У структурі населення М-ського регіону питома вага осіб віком 0-14 років становить 15 %, а віком 50 років і понад — 30 %. Оцініть віковий тип населення, що найбільш точно характеризує дану демографічну ситуацію:

1. Регресивний тип населення*

2. Прогресивний тип населення

3. Імміграція

4. Еміграція

5. Стаціонарний тип населення

У структурі населення регіону питома вага осіб віком від 0 до 14 років — 25 %, питома вага населення віком 50 років і понад — така ж сама. Яке поняття найбільш точно характеризує цю демографічну ситуацію?

1. Стаціонарний тип населення*

2. Прогресивний тип населення

3. Еміграція населення

4. Регресивний тип населення

5. Імміграція населення

Районним педіатром проведено аналіз смертності немовлят на підпорядкованій території. Які показники були ним використані?

1. Смертність дітей віком до 1 року за статтю, причинами смерті та періодами життя*

2. Смертність підлітків у районі

3. Смертність дітей за віком, у стаціонарах

4. Смертність дітей віком до 18 років, мертвонароджуваність

5. Смертність дітей до 14 років

У Н-ському регіоні через сприятливі природнокліматичні, екологічні та соціально-економічні умови відмічено збільшення кількості пенсіонерів, які переїхали до регіону з інших куточків країни. Держадміністрація, оцінивши резервну місткість регіону, ввела ряд пільг, які спричинили аналогічне масове переселення з-за кордону. Визначити, який вид механічного руху населення відбувається в регіоні.

1. Імміграція населення*

2. Прогресивний тип населення

3. Стаціонарний тип населення

4. Еміграція населення

5. Регресивний тип населення

В поточному році народилося живими 600 дітей. Померли на першому році життя — 10. В минулому році народилося живими 550 дітей. Який показник слід розрахувати на основі цих даних?

1. Смертність немовлят*

2. Народжуваність

3. Загальна смертність

4. Природний рух

5. Перинатальна смертність

Протягом року народилося живим 500 дітей, мертвими — 5. В перші 7 днів життя померло 8 дітей. Який з наведених показників слід розрахувати за цими даними?

1. Перинатальну смертність*

2. Загальну смертність

3. Народжуваність

4. Смертність немовлят

5. Природний рух

При народженні дитини лікар, якій приймав пологи, констатував, що плід з терміном вагітності до 28 тижнів, довжиною менше 35 см і масою 1000 гр. був народжений без самостійного подиху, але при наявності серцебиття та пульсації пуповини. Кваліфікуйте народження плоду:

1. Живонароджений*

2. Мертвонароджений

3. Викидень

4. Аборт

5. Перинатальна смерть

Дільничному педіатру доручено провести аналіз смертності немовлят. Кого він повинен взяти за одиницю спостереження у вивченні цієї смертності?

1. Дитину, яка померла на першому році життя*

2. Дитину, яка померла в перший місяць життя

3. Дитину, яка померла на другому році

4. Дитину, яка померла до сьомого дня життя

5. Дитину, яка померла на третьому році

Визначити тип смертності немовлят, якщо на першому місяці життя помирає від 30 до 49 % дітей від загальної кількості тих, що померли на першому році життя.

1. Тип В*

2. Тип А

3. Тип С

4. Тип Д

5. Тип Е

Визначити тип смертності немовлят, якщо на першому місяці життя помирає менше 30 % дітей від загальної кількості тих, що померли на першому році життя.

1. Тип С*

2. Тип А

3. Тип В

4. Тип Д

5. Тип Е

В антенатальному періоді померло 4 дитини, в інтранатальному — 2. Всього померлих на першому році життя — 30, з них на першому місяці —- 20, в тому числі на першому тижні — 15. Визначити число померлих в постнатальному періоді.

1. 15 дітей*

2. 5 дітей

3. 6 дітей

4. 21 дитина

5. 35 дітей

В районі К. інтенсивно росте смертність немовлят. Для встановлення можливих причин цього росту ендо- і екзогенного характеру смертність немовлят аналізувалась в конкретних вікових періодах. Необхідно вказати ці періоди (період):

1. Неонатальний й постнеонатальний*

2. Тільки неонатальний

3. Тільки постнеонатальний

4. Ранній неонатальний

5. Ранній неонатальний і неонатальний

Населення міста А. має наступну вікову структуру: 0-14 років – 30 %. 15-49 років – 50 %, 50 і більше років – 20 %. Який тип вікової структури населення даного міста?

1. Прогресивний*

2. Стаціонарний

3. Стабільний

4. Регресивний

5. Депопуляційний

Населення сільського району має наступну вікову структуру: 0-14 років – 20 %, 15-49 років – 50 %, 50 і більше років – 30 %. Який тип вікової структури має населення даного сільського району?

1. Регресивний*

2. Прогресивний

3. Наростаючий

4. Стаціонарний

5. Стабільний

Населення міста А. має стаціонарний тип вікової структури. Яка мінімальна частка дітей повинна бути серед населення даного міста?

1. 25 %*

2. 10 %

3. 15 %

4. 20 %

5. 30 %

Серед населення міста А. спостерігається 15 % людей у віці 60 років і старші. Яка глибина постаріння населення міста А. за шкалою Рассета?

1. Виражений процес старіння*

2. Постаріння немає

3. Старіння не виражене

4. Початкова стадія старіння

5. Фаза старіння

Серед населення сільського району спостерігається 9 % людей у віці 60 років і старше. Яка глибина постаріння населення сільського району за шкалою Рассета?

1. Початкова стадія старіння*

2. Постаріння немає

3. Старіння не виражене

4. Фаза старіння

5. Виражений процес старіння

За звітний рік в м. К рівень народжуваності становив 15,2 смертності – 15,4 ‰, смертності немовлят – 15,8 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності, природного приросту та смертності немовлят.

1. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.*

2. Народжуваність – високий рівень, смертність – середній, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

3. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – низький.

4. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – високий.

5. Народжуваність – середній рівень, смертність – середній, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – середній.

За звітний рік в м. Б рівень народжуваності становив 8,7 смертності – 9,4 ‰, смертності немовлят – 9,0 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності, природного приросту та смертності немовлят.

1. Народжуваність – низький рівень, смертність – середній, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.*

2. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

3. Народжуваність – високий рівень, смертність – середній, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

4. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – низький.

5. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – високий.

За звітний рік в м. М рівень народжуваності становив 27,0 смертності – 26,1 ‰, смертності немовлят – 26,4 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності, природного приросту та смертності немовлят.

1. Народжуваність – високий рівень, смертність – високий, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – середній.*

2. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

3. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – низький.

4. Народжуваність – високий рівень, смертність – низький, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – високий.

5. Народжуваність – низький рівень, смертність – середній, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

За звітний рік в м. О рівень народжуваності становив 16,7 смертності – 16,1 ‰, смертності немовлят – 16,4 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності, природного приросту та смертності немовлят.

1. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – низький.*

2. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

3. Народжуваність – високий рівень, смертність – високий, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – середній.

4. Народжуваність – високий рівень, смертність – низький, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – високий.

5. Народжуваність – низький рівень, смертність – середній, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

За звітний рік в м. Х рівень народжуваності становив 9,9 смертності – 16,6 ‰, смертності немовлят – 11,0 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності, природного приросту та смертності немовлят.

1. Народжуваність – низький рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.*

2. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

3. Народжуваність – високий рівень, смертність – високий, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – середній.

4. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – низький.

5. Народжуваність – низький рівень, смертність – середній, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

За звітний рік в м. В рівень народжуваності становив 20,0 смертності – 14,9 ‰, смертності немовлят – 30,4 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності, природного приросту та смертності немовлят.

1. Народжуваність – середній рівень, смертність – середній, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – середній.*

2. Народжуваність – високий рівень, смертність – високий, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – середній.

3. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – низький.

4. Народжуваність – високий рівень, смертність – низький, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – високий.

5. Народжуваність – низький рівень, смертність – середній, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

За звітний рік в м. Ф рівень народжуваності становив 20,0 смертності – 18,5 ‰, смертності немовлят – 50,4 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності, природного приросту та смертності немовлят.

1. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – високий.*

2. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

3. Народжуваність – високий рівень, смертність – високий, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – середній.

4. Народжуваність – високий рівень, смертність – низький, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – високий.

5. Народжуваність – низький рівень, смертність – середній, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

За звітний рік в м. Р рівень народжуваності становив 14,3 смертності – 16,2 ‰, смертності немовлят – 26,8 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності, природного приросту та смертності немовлят.

1. Народжуваність – низький рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – середній.*

2. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

3. Народжуваність – низький рівень, смертність – високий, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – середній.

4. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – низький.

5. Народжуваність – високий рівень, смертність – низький, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – високий.

За звітний рік в м. Ц рівень народжуваності становив 23,6 смертності – 14,9 ‰, смертності немовлят – 35,1 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності, природного приросту та смертності немовлят.

1. Народжуваність – середній рівень, смертність – середній, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – середній.*

2. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

3. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – низький.

4. Народжуваність – високий рівень, смертність – низький, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – високий.

5. Народжуваність – низький рівень, смертність – середній, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

За звітний рік в м. Т рівень народжуваності становив 12,8 смертності – 8,9 ‰, смертності немовлят – 19,7 ‰. Проведіть оцінку рівнів народжуваності, смертності, природного приросту та смертності немовлят.

1. Народжуваність – низький рівень, смертність – низький, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – низький.*

2. Народжуваність – середній рівень, смертність – високий, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – низький.

3. Народжуваність – високий рівень, смертність – високий, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – середній.

4. Народжуваність – середній рівень, смертність – низький, природний приріст – позитивний, смертність немовлят – низький.

5. Народжуваність – високий рівень, смертність – низький, природний приріст – від’ємний, смертність немовлят – високий.

В м. Т 12100 населення, народилося за рік 162, померло – 197, в т. ч. у віці 0-14 років – 22 дітей, на першому році життя – 5 дітей, з них на першому тижні життя померла 1 дитина, на першому місяці життя – 2 дітей. Розрахуйте показник народжуваності.

1. *

2. 

3. 

4. 

5. 

В м. Т 12100 населення, народилося за рік 162, померло – 197, в т. ч. у віці 0-14 років – 22 дітей, на першому році життя – 5 дітей, з них на першому тижні життя померла 1 дитина, на першому місяці життя – 2 дітей. Розрахуйте показник загальної смертності.

1. *

3. 

В м. Т 12100 населення, народилося за рік 162, померло – 197, в т. ч. у віці 0-14 років – 22 дітей, на першому році життя – 5 дітей, з них на першому тижні життя померла 1 дитина, на першому місяці життя – 2 дітей, мертвонароджених було 4. Розрахуйте показник смертності немовлят.

1. *

2. 

3. 

4. 

5. 

В м. Т 12100 населення, народилося за рік 162, померло – 197, в т. ч. у віці 0-14 років – 22 дітей, на першому році життя – 5 дітей, з них на першому тижні життя померла 1 дитина, на першому місяці життя – 2 дітей, мертвонароджених було 4. Розрахуйте показник неонатальної смертності.

1. *

В м. Т 12100 населення, народилося за рік 162, померло – 197, в т. ч. у віці 0-14 років – 22 дітей, на першому році життя – 5 дітей, з них на першому тижні життя померла 1 дитина, на першому місяці життя – 2 дітей, мертвонароджених було 4. Розрахуйте показник ранньої неонатальної смертності.

1. *

2. 

4. 

5. 

В м. Т 12100 населення, народилося за рік 162, померло – 197, в т. ч. у віці 0-14 років – 22 дітей, на першому році життя – 5 дітей, з них на першому тижні життя померла 2 дитина, на першому місяці життя – 2 дітей, мертвонароджених було 4. Скільки дітей померло в перинатальному періоді?

1. 6*

2. 5

3. 4

4. 2

5. 22

В м. Т 12100 населення, народилося за рік 162, померло – 197, в т. ч. у віці 0-14 років – 22 дітей, на першому році життя – 5 дітей, з них на першому тижні життя померла 1 дитина, на першому місяці життя – 2 дітей, мертвонароджених було 4. Розрахуйте показник перинатальної смертності.

1. *

3. 

4. 

В м. Г 15000 населення, народилося за рік 200, померло – 250, в т. ч. у віці 0-14 років – 20 дітей, на першому році життя – 7 дітей, з них на першому тижні життя померло 2 дітей, на першому місяці життя – 3 дітей, мертвонароджених було 4. Розрахуйте показник народжуваності.

1. *

2. 

3. 

4. 

5. 

В м. Г 15000 населення, народилося за рік 200, померло – 250, в т. ч. у віці 0-14 років – 20 дітей, на першому році життя – 7 дітей, з них на першому тижні життя померло 2 дітей, на першому місяці життя – 3 дітей, мертвонароджених було 4. Розрахуйте показник смертності.

1. *

2. 

В м. Г 15000 населення, народилося за рік 200, померло – 250, в т. ч. у віці 0-14 років – 20 дітей, на першому році життя – 7 дітей, з них на першому тижні життя померло 2 дітей, на першому місяці життя – 3 дітей, мертвонароджених було 4. Розрахуйте показник смертності немовлят.

1. *

2. 

3. 

4. 

5. 

В м. Г 15000 населення, народилося за рік 200, померло – 250, в т. ч. у віці 0-14 років – 20 дітей, на першому році життя – 7 дітей, з них на першому тижні життя померло 2 дітей, на першому місяці життя – 3 дітей, мертвонароджених було 4. Розрахуйте показник неонатальної смертності.

1. *

5. 

В м. Г 15000 населення, народилося за рік 200, померло – 250, в т. ч. у віці 0-14 років – 20 дітей, на першому році життя – 7 дітей, з них на першому тижні життя померло 2 дітей, на першому місяці життя – 3 дітей, мертвонароджених було 4. Розрахуйте показник ранньої неонатальної смертності.

1. *

4. 

5. 

В м. Г 15000 населення, народилося за рік 200, померло – 250, в т. ч. у віці 0-14 років – 20 дітей, на першому році життя – 7 дітей, з них на першому тижні життя померло 2 дітей, на першому місяці життя – 3 дітей, мертвонароджених було 4. Скільки дітей померло в перинатальному періоді?

1. 6*

2. 7

3. 5

4. 3

5. 20

В м. Г 15000 населення, народилося за рік 200, померло – 250, в т. ч. у віці 0-14 років – 20 дітей, на першому році життя – 7 дітей, з них на першому тижні життя померло 2 дітей, на першому місяці життя – 3 дітей, мертвонароджених було 4. Розрахуйте показник перинатальної смертності.

1. *

3. 

4. 

В м. С 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16 років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому тижні життя померло 4 дітей, в перші 10 днів – 6, на першому місяці життя – 8 дітей, мертвонароджених було 5, в тому числі під час пологів померло 2 дитини. Скільки дітей померло в антенатальний період?

1. 3*

2. 4

3. 5

4. 6

5. 8

В м. С 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16 років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому тижні життя померло 4 дітей, в перші 10 днів – 6, на першому місяці життя – 8 дітей, мертвонароджених було 5, в тому числі під час пологів померло 2 дитини. Скільки дітей померло в інтранатальний період?

1. 2*

2. 4

3. 5

4. 6

5. 3

В м. С 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16 років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому тижні життя померло 4 дітей, в перші 10 днів – 6, на першому місяці життя – 8 дітей, мертвонароджених було 5, ва тому числі під час пологів померло 2 дитини. Скільки дітей померло в ранній неонатальний період?

1. 4*

2. 2

3. 5

4. 6

5. 3

В м. С 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16 років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому тижні життя померло 4 дітей, в перші 10 днів – 6, на першому місяці життя – 8 дітей, мертвонароджених було 5, ва тому числі під час пологів померло 2 дитини. Скільки дітей померло в перинатальний період?

1. 9*

2. 2

3. 4

4. 5

5. 6

В м. С 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16 років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому тижні життя померло 4 дітей, в перші 10 днів – 6, на першому місяці життя – 8 дітей, мертвонароджених було 5, ва тому числі під час пологів померло 2 дитини. Скільки дітей померло в пізній неонатальний період?

1. 4*

2. 2

3. 6

4. 5

5. 3

В м. С 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16 років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому тижні життя померло 4 дітей, в перші 10 днів – 6, на першому місяці життя – 8 дітей, мертвонароджених було 5, ва тому числі під час пологів померло 2 дитини. Скільки дітей померло в постнеонатальний період?

1. 7*

2. 15

3. 6

4. 4

5. 5

В м. С 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16 років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому тижні життя померло 4 дітей, в перші 10 днів – 6, на першому місяці життя – 8 дітей, мертвонароджених було 5, ва тому числі під час пологів померло 2 дитини. Скільки дітей померло у віці немовлят?

1. 15*

2. 10

3. 14

4. 30

5. 9

В м. С 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16 років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому тижні життя померло 4 дітей, в перші 10 днів – 6, на першому місяці життя – 8 дітей, мертвонароджених було 5, ва тому числі під час пологів померло 2 дитини. Скільки дітей померло у віці новонароджених?

1. 6*

2. 15

3. 10

4. 8

5. 9

В м. С 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16 років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому тижні життя померло 4 дітей, в перші 10 днів – 6, на першому місяці життя – 8 дітей, мертвонароджених було 5, ва тому числі під час пологів померло 2 дитини. Скільки дітей померло в дитячому віці?

1. 30*

2. 15

3. 10

4. 38

5. 43

В м. С 40000 населення, народилося за рік 510, померло – 490, в т. ч. у віці 0-14 років – 30 дітей, 14-16 років – 8, 16-18 років – 5, на першому році життя – 15 дітей, з них на першому тижні життя померло 4 дітей, в перші 10 днів – 6, на першому місяці життя – 8 дітей, мертвонароджених було 5, ва тому числі під час пологів померло 2 дитини. Скільки дітей померло в підлітковому віці?

1. 8*

2. 15

3. 5

4. 43

5. 30

В результаті аналізу дитячої смертності в населеному пункті К. встановлено, що в неонатальному періоді помирає 54 % дітей від загальної кількості померлих на першому році життя, в постнеонатальному – 46 %. Визначте тип смертності немовлят в даному населеному пункті.

1. Тип «А»*

2. Тип «В»

3. Тип «С»

4. Тип «D»

5. Тип «E»

В результаті аналізу дитячої смертності в населеному пункті А. встановлено, що в неонатальному періоді помирає 35 % дітей від загальної кількості померлих на першому році життя, в постнеонатальному – 65 %. Визначте тип смертності немовлят в даному населеному пункті.

1. Тип «В»*

2. Тип «А»

3. Тип «С»

4. Тип «D»

5. Тип «E»

В результаті аналізу дитячої смертності в населеному пункті Д. встановлено, що в неонатальному періоді помирає 28 % дітей від загальної кількості померлих на першому році життя, в постнеонатальному – 72 %. Визначте тип смертності немовлят в даному населеному пункті.

1. Тип «С»*

2. Тип «А»

3. Тип «В»

4. Тип «D»

5. Тип «E»

В результаті аналізу дитячої смертності в населеному пункті Т. встановлено, що в неонатальному періоді помирає 61 % дітей від загальної кількості померлих на першому році життя, в постнеонатальному – 39 %. Визначте тип смертності немовлят в даному населеному пункті.

1. Тип «А»*

2. Тип «В»

3. Тип «С»

4. Тип «D»

5. Тип «E»

В результаті аналізу дитячої смертності в населеному пункті А. встановлено, що в неонатальному періоді помирає 45 % дітей від загальної кількості померлих на першому році життя, в постнеонатальному – 54 %. Визначте тип смертності немовлят в даному населеному пункті.

1. Тип «В»*

2. Тип «А»

3. Тип «С»

4. Тип «D»

5. Тип «E»

В результаті аналізу дитячої смертності в населеному пункті Д. встановлено, що в неонатальному періоді помирає 25 % дітей від загальної кількості померлих на першому році життя, в постнеонатальному – 75 %. Визначте тип смертності немовлят в даному населеному пункті.

1. Тип «С»*

2. Тип «А»

3. Тип «В»

4. Тип «D»

5. Тип «E»

Дільничному педіатру доручено провести аналіз смертності немовлят. Що він повинен взяти за одиницю спостереження в її вивченні?

1. Дитину, що померла у віці до 1 року*

2. Дитину, що померла після 28 днів життя

3. Дитину, що померла на першому місяці життя

4. Дитину, що померла у перші 7 днів

5. Дитину, що померла під час пологів

Акушеру-гінекологу жіночої консультації доручено провести аналіз смертності немовлят та мертвонароджених. Що він повинен взяти за одиницю спостереження при її вивченні в антенатальному періоді?

1. Дитину, що померла в період з 22 тижня вагітності до пологів*

2. Дитину, що померла в період з 28 тижня вагітності до пологів

3. Дитину, що померла на першому місяці життя

4. Дитину, що померла під час пологів

5. Дитину, що померла у перші 7 днів

Акушеру-гінекологу жіночої консультації доручено провести аналіз смертності немовлят та мертвонароджених. Що він повинен взяти за одиницю спостереження при її вивченні в інтранатальному періоді?

1. Дитину, що померла під час пологів*

2. Дитину, що померла в період з 28 тижня вагітності до пологів

3. Дитину, що померла на першому місяці життя

4. Дитину, що померла у перші 7 днів

5. Дитину, що померла в період з 22 тижня вагітності до пологів

Акушеру-гінекологу жіночої консультації доручено провести аналіз смертності немовлят та мертвонароджених. Що він повинен взяти за одиницю спостереження при її вивченні в ранньому неонатальному періоді?

1. Дитину, що померла у перші 7 днів*

2. Дитину, що померла в період з 28 тижня вагітності до пологів

3. Дитину, що померла на першому місяці життя

4. Дитину, що померла під час пологів

5. Дитину, що померла в період з 22 тижня вагітності до пологів

Лікарю-педіатру дитячої поліклініки доручено провести аналіз смертності немовлят та мертвонароджених. Що він повинен взяти за одиницю спостереження при її вивченні в неонатальному періоді?

1. Дитину, що померла на першому місяці життя*

2. Дитину, що померла в період з 28 тижня вагітності до пологів

3. Дитину, що померла під час пологів

4. Дитину, що померла у перші 7 днів

5. Дитину, що померла в період з 22 тижня вагітності до пологів

Лікарю-педіатру дитячої поліклініки доручено провести аналіз смертності немовлят. Що він повинен взяти за одиницю спостереження при її вивченні в постнеонатальному періоді?

1. Дитину, що померла в період з 29 дня життя до 12 місяців*

2. Дитину, що померла на першому місяці життя

3. Дитину, що померла під час пологів

4. Дитину, що померла у перші 7 днів

5. Дитину, що померла в період з 22 тижня вагітності до пологів

Лікарю-педіатру дитячої поліклініки доручено провести аналіз смертності дітей. Що він повинен взяти за одиницю спостереження при її вивченні?

1. Дитину, що померла у віці 0 – 14 років*

2. Дитину, що померла у віці 0 – 18 років

3. Дитину, що померла на першому році життя

4. Дитину, що померла у віці 0 – 3 роки

5. Дитину, що померла у віці 0 – 16 років

Лікарю-педіатру дитячої поліклініки доручено провести аналіз смертності новонароджених дітей. Що він повинен взяти за одиницю спостереження при її вивченні?

1. Дитину, що померла у перші 10 днів*

2. Дитину, що померла в період з 29 дня життя до 12 місяців

3. Дитину, що померла на першому місяці життя

4. Дитину, що померла під час пологів

5. Дитину, що померла у перші 7 днів

Лікарю-педіатру дитячої поліклініки доручено провести аналіз смертності підлітків. Що він повинен взяти за одиницю спостереження при її вивченні?

1. Дитину, що померла у віці 14 – 16 років*

2. Дитину, що померла у віці 0 – 18 років

3. Дитину, що померла у віці 14 – 18 років

4. Дитину, що померла у віці 0 – 14 років

5. Дитину, що померла у віці 0 – 16 років

Заступник головного лікаря з медичної роботи провів дослідження рівня загальної смертності населення, яке обслуговується у поліклініці, за останні 5 років. За допомогою яких статистичних величин він може обчислити рівень загальної смертності?

1. Відносні величини*

2. Абсолютні величини

3. Стандартизовані величини

4. Середні величини

5. Величини динамічного ряду

Серед населення міста А. зареєстровано 120 випадків народження на 10000 населення. За допомогою якого статистичного показника відображена народжуваність населення?

1. Інтенсивний*

2. Співвідношення

3. Наочності

4. Екстенсивний

5. Середні величини

В районі Ш. смертність немовлят становила 15 випадків на 1000 населення. Який з наведених нижче показників характеризує рівень смертності немовлят?

1. Інтенсивний*

2. Співвідношення

3. Екстенсивний

4. Наочності

5. Стандартизований

При вивченні структури смертності населення міста Ф. злоякісні новоутворення склали 11,7 %. Який статистичний показник відображує питому вагу злоякісних новоутворень?

1. Екстенсивний*

2. Співвідношення

3. Інтенсивний

4. Наочності

5. Відносної інтенсивності

В місті Л. мешкає 100000 населення. Із 170 випадків смерті протягом року 32 припадає на травми та отруєння. Який показник смертності від травм та отруєнь використовується в даному випадку?

1. Екстенсивний*

2. Інтенсивний

3. Наочності

4. Співвідношення

5. Відносної інтенсивності

При вивченні структури смертності населення міста Ж. хвороби органів кровообігу склали 63,1 %. Який статистичний показник відображує питому вагу хвороб органів кровообігу?

1. Екстенсивний*

2. Співвідношення

3. Інтенсивний

4. Наочності

5. Відносної інтенсивності

З метою аналізу стану здоров'я населення та рівня медичної допомоги в кардіологічному диспансері були розраховані такі показники: рівень первинної захворюваності хворобами системи кровообігу - 62 ‰; рівень загальної захворюваності хворобами системи кровообігу - 483,55 ‰; рівень смертності від хвороб системи кровообігу - 10,9 ‰; питома вага випадків смерті від хвороб системи кровообігу серед усіх причин смерті - 67,0 %; рівень первинної інвалідності від хвороб системи кровообігу - 16,2 на 10 тис. населення. Який з наведених показників є екстенсивною величиною?

1. Питома вага випадків смерті від хвороб системи кровообігу серед усіх причин смерті*

2. Рівень первинної захворюваності хворобами системи кровообігу

3. Рівень загальної захворюваності хворобами системи кровообігу

4. Рівень первинної інвалідності від хвороб системи кровообігу

5. Рівень смертності від хвороб системи кровообігу

Серед усієї кількості зареєстрованих причин смертності немовлят міста В. вроджені аномалії склали 25,6 %. Який статистичний показник приведений?

1. Екстенсивний*

2. Середня величина

3. Інтенсивний

4. Наочності

5. Співвідношення

Серед усієї кількості зареєстрованих причин смертності немовлят міста Н. стани, які виникли в перинатальному періоді склали 48,3 %. Який статистичний показник приведений?

1. Екстенсивний*

2. Середня величина

3. Інтенсивний

4. Співвідношення

5. Наочності

Серед усієї кількості зареєстрованих причин смертності немовлят міста Н. травми та отруєння склали 6,2 %. Який статистичний показник приведений?

1. Екстенсивний*

2. Середня величина

3. Інтенсивний

4. Співвідношення

5. Наочності

Смертність від серцево-судинних захворювань у районі по місяцях року в абсолютних цифрах склала: січень - 6; лютий - 9; березень - 11; квітень - 10; травень -16; червень - 23; липень - 19; серпень - 33; вересень - 58; жовтень - 19; листопад - 11; грудень - 5. Всього за рік - 220 випадків. Який вид графічного зображення найбільш наочно покаже помісячні відхилення смертності від серцево-судинних захворювань?

1. Радіальна діаграма*

2. Картодіаграма

3. Картограма

4. Секторна діаграма

5. Стовпчикова діаграма

Серед причин смерті населення у лікаря загальної практики Б. в поточному році перше місце займають серцево-судинні захворювання (60 %), друге - новоутворення (18 %), третє - травми (8,3 %) тощо. За допомогою яких діаграм лікар найбільш наочно зможе ілюструвати структуру явищ, що вивчаються?

1. Секторна*

2. Картограма

3. Лінійна

4. Радіальна

5. Стовпчикова

Було вивчено структуру смертності немовлят міста Г. За допомогою якого типу діаграми повинні бути графічно відображені результати даного дослідження?

1. Секторна*

2. Радіальна

3. Стовпчикова

4. Лінійна

5. Картограма

В районі проживає 70 000 населення. З них у віці 0-14 років - 13,0 %, 15-49 років - 52,0 %, 50 років і старші - 35,0 %. За допомогою якого виду графічного зображення найдоцільніше відобразити вікову структуру населення району?

1. Секторна діаграма*

2. Радіальна діаграма

3. Лінійна діаграма

4. Стовпчикова діаграма

5. Картограма

В минулому звітному році народжуваність в м. К складала 10,2 ‰, в м. С – 15 ‰, в м. М – 12 ‰. За допомогою якого виду графічного зображення найдоцільніше відобразити народжуваність в цих містах?

1. Стовпчикова діаграма*

2. Радіальна діаграма

3. Секторна діаграма

4. Лінійна діаграма

5. Картограма

В минулому звітному році смертність в м. Н складала 16,2 ‰, в м. З – 20 ‰, в м. Х – 9,4 ‰. За допомогою якого виду графічного зображення найдоцільніше відобразити народжуваність в цих містах?

1. Стовпчикова діаграма*

2. Радіальна діаграма

3. Секторна діаграма

4. Лінійна діаграма

5. Картограма

Динаміка загальної смертності в м. П складала: в 2005 р. – 16,2 ‰, в в 2006 р. – 18,0 ‰, в 2007 р. – 17,8 ‰, в 2008 р. – 16,9 ‰. За допомогою якого виду графічного зображення найдоцільніше відобразити цей процес?

1. Лінійна діаграма*

2. Радіальна діаграма

3. Секторна діаграма

4. Стовпчикова діаграма

5. Картограма

Вивчались рівні загальної смертності населення в 17 районах Тернопільської області. Визначені райони з високим, середній та низьким рівнями загальної смертності. За допомогою якого виду графічного зображення найдоцільніше відобразити дане дослідження?

1. Картограма*

2. Радіальна діаграма

3. Секторна діаграма

4. Лінійна діаграма

5. Стовпчикова діаграма

Показник загальної смертності в районі А. становить 11,9 ‰, а в районі Б. - 15,9 ‰. У віковій структурі населення району А. частка осіб 50 років і старших складає 30 %, а в районі Б. - 40 %. Необхідно перевірити, чи вплинула на різницю показників загальної смертності неоднорідність вікової структури населення. Яким методом медичної статистики найдоречніше скористатися в цьому випадку?

1. Розрахунок стандартизованих показників*

2. Розрахунок коефіцієнта кореляції

3. Розрахунок довірчого коефіцієнта Стьюдента

4. Розрахунок середніх величин

5. Розрахунок відносних величин

В місті Л в першому півріччі з 2000 працюючих чоловіків вмерли від травм - 8, з 4000 працюючих жінок - 2. В другому півріччі із 6000 чоловіків померло 5, з 2000 жінок - 1. Який метод статистичної обробки даних є оптимальним для усунення розбіжностей у складі працюючих за статтю і різного рівня травм у них?

1. Метод стандартизації*

2. Кореляційний аналіз

3. Регресійний аналіз

4. Розрахунок середніх величин

5. Розрахунок відносних величин

Якщо прийняти частоту смертності від інфаркту міокарда в районі Ч. у 2006 р. за 100 %, то в наступні роки даний показник буде мати такий вигляд: 2007 р. – збільшення на 62,5 %, 2008 р.- збільшення на 25 %. Який показник був використаний при аналізі приведених даних?

1. Наочності*

2. Екстенсивний

3. Інтенсивний

4. Співвідношення

5. Темп росту

У місті Л при порівнянні з минулим роком рівень смертності від туберкульоз збільшився на 8 %. Який показник використано для аналізу?

1. Наочності*

2. Стандартизований

3. Інтенсивний

4. Екстенсивний

5. Співвідношення

За результатами п'ятирічного моніторингу оцінювали міру впливу чинників навколишнього середовища, умов праці, шкідливих звичок на показники смертності населення. Який статистичний метод треба обрати для оцінки зв'язку між вказаними ознаками?

1. Обчислення коефіцієнта кореляції*

2. Обчислення коефіцієнта вірогідності відмінностей

3. Обчислення коефіцієнта відповідності

4. Обчислення стандартизованого коефіцієнта

5. Обчислення показників динамічного ряду

В одній із країн рівень загальної смертності населення становив 11,4 ‰, рівень смертності немовлят – 8 ‰, середня тривалість життя – 70,5 років, тип вікової структури населення – регресивний. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Економічно розвинуті країни*

2. Недостатньо економічно розвинуті країни

3. Країни, що розвиваються

4. Країни на межі економічної кризи

5. Всі вищеперечислені країни

В одній із країн рівень загальної смертності населення становив 12,0 ‰, рівень смертності немовлят – 15,0 ‰, тип вікової структури населення – регресивний, провідні місця в структурі смертності займають хронічні неепідемічні хвороби. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Економічно розвинуті країни*

2. Недостатньо економічно розвинуті країни

3. Країни, що розвиваються

4. Країни на межі економічної кризи

5. Всі вищеперечислені країни

В одній із країн рівень загальної смертності населення становив 10,0 ‰, рівень смертності немовлят – 12,2 ‰, значний темп постаріння населення, провідні місця в структурі смертності займають хронічні неепідемічні хвороби. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Економічно розвинуті країни*

2. Країни на межі економічної кризи

3. Недостатньо економічно розвинуті країни

4. Країни, що розвиваються

5. Всі вищеперечислені країни

В одній із країн рівень загальної смертності населення становив 8,7 ‰, рівень смертності немовлят – 9,3 ‰, середня очікувана тривалість життя – 71 рік, значний темп постаріння населення, тип вікової структури населення – регресивний, провідні місця в структурі смертності займають хронічні неепідемічні хвороби. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Економічно розвинуті країни*

2. Країни на межі економічної кризи

3. Недостатньо економічно розвинуті країни

4. Країни, що розвиваються

5. Всі вищеперечислені країни

В одній із країн рівень смертності немовлят – 10,4 ‰, середня тривалість життя – 69,8 років, провідні місця в структурі смертності займають хронічні неепідемічні хвороби. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Економічно розвинуті країни*

2. Недостатньо економічно розвинуті країни

3. Країни, що розвиваються

4. Країни на межі економічної кризи

5. Всі вищеперечислені країни

В одній із країн рівень загальної смертності населення становив 13,6 ‰, рівень смертності немовлят – 16,2 ‰, середня тривалість життя – 59,5 років, тип вікової структури населення – стаціонарний. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Недостатньо економічно розвинуті країни*

2. Економічно розвинуті країни

3. Країни, що розвиваються

4. Країни на межі економічної кризи

5. Всі вищеперечислені країни

В одній із країн рівень загальної смертності населення становив 15,2 ‰, рівень смертності немовлят – 20,0 ‰, тип вікової структури населення – стаціонарний, провідні місця в структурі смертності займають хронічні неепідемічні хвороби. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Недостатньо економічно розвинуті країни*

2. Економічно розвинуті країни

3. Країни, що розвиваються

4. Країни на межі економічної кризи

5. Всі вищеперечислені країни

В одній із країн рівень загальної смертності населення становив 16,1 ‰, рівень смертності немовлят – 24,4 ‰, помірний темп постаріння населення, провідні місця в структурі смертності займають хронічні неепідемічні хвороби. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Недостатньо економічно розвинуті країни*

2. Країни на межі економічної кризи

3. Економічно розвинуті країни

4. Країни, що розвиваються

5. Всі вищеперечислені країни

В одній із країн рівень загальної смертності населення становив 15,0 ‰, рівень смертності немовлят – 18,3 ‰, середня очікувана тривалість життя – 64 роки, помірний темп постаріння населення, тип вікової структури населення – стаціонарний, провідні місця в структурі смертності займають хронічні неепідемічні хвороби. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Недостатньо економічно розвинуті країни*

2. Країни на межі економічної кризи

3. Економічно розвинуті країни

4. Країни, що розвиваються

5. Всі вищеперечислені країни

В одній із країн рівень смертності немовлят – 19,8 ‰, середня тривалість життя – 63 роки, провідні місця в структурі смертності займають хронічні неепідемічні хвороби. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Недостатньо економічно розвинуті країни*

2. Економічно розвинуті країни

3. Країни, що розвиваються

4. Країни на межі економічної кризи

5. Всі вищеперечислені країни

В одній із країн рівень загальної смертності населення становив 17,2 ‰, рівень смертності немовлят – 26,3 ‰, середня тривалість життя – 49,4 років, тип вікової структури населення – прогресивний. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Країни, що розвиваються*

2. Економічно розвинуті країни

3. Недостатньо економічно розвинуті країни

4. Країни на межі економічної кризи

5. Всі вищеперечислені країни

В одній із країн рівень загальної смертності населення становив 18,8 ‰, рівень смертності немовлят – 26,6 ‰, тип вікової структури населення – прогресивний, провідні місця в структурі смертності займають інфекційні хвороби. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Країни, що розвиваються*

2. Недостатньо економічно розвинуті країни

3. Економічно розвинуті країни

4. Країни на межі економічної кризи

5. Всі вищеперечислені країни

В одній із країн рівень загальної смертності населення становив 23,9 ‰, рівень смертності немовлят – 30,4 ‰, низький темп постаріння населення, провідні місця в структурі смертності займають інфекційні хвороби. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Країни, що розвиваються*

2. Країни на межі економічної кризи

3. Економічно розвинуті країни

4. Недостатньо економічно розвинуті країни

5. Всі вищеперечислені країни

В одній із країн рівень загальної смертності населення становив 22,0 ‰, рівень смертності немовлят – 30,3 ‰, середня очікувана тривалість життя – 48 років, низький темп постаріння населення, тип вікової структури населення – прогресивний, провідні місця в структурі смертності займають інфекційні хвороби. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Країни, що розвиваються*

2. Країни на межі економічної кризи

3. Економічно розвинуті країни

4. Недостатньо економічно розвинуті країни

5. Всі вищеперечислені країни

В одній із країн рівень смертності немовлят – 31,8 ‰, середня тривалість життя – 47 років, провідні місця в структурі смертності займають інфекційні хвороби. Для якого рівня розвитку країни характерний даний тип патології населення?

1. Країни, що розвиваються*

2. Економічно розвинуті країни

3. Недостатньо економічно розвинуті країни

4. Країни на межі економічної кризи

5. Всі вищеперечислені країни

В місті М середня очікувана тривалість життя становить 66 років, питома вага осіб, старших від 60 років становить 15 %. Охарактеризуйте ці явища.

1. Середня тривалість життя – високий рівень, значний темп постаріння населення*

2. Середня тривалість життя – середній рівень, значний темп постаріння населення

3. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення

4. Середня тривалість життя – низький рівень, помірний темп постаріння населення

5. Середня тривалість життя – низький рівень, низький темп постаріння населення

В місті С середня очікувана тривалість життя становить 63 роки, питома вага осіб, старших від 60 років становить 16 %. Охарактеризуйте ці явища.

1. Середня тривалість життя – середній рівень, значний темп постаріння населення*

2. Середня тривалість життя – високий рівень, значний темп постаріння населення

3. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення

4. Середня тривалість життя – низький рівень, помірний темп постаріння населення

5. Середня тривалість життя – низький рівень, низький темп постаріння населення

В місті Р середня очікувана тривалість життя становить 49 років питома вага осіб, старших від 60 років становить 18 %. Охарактеризуйте ці явища.

1. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення*

2. Середня тривалість життя – високий рівень, значний темп постаріння населення

3. Середня тривалість життя – середній рівень, значний темп постаріння населення

4. Середня тривалість життя – низький рівень, помірний темп постаріння населення

5. Середня тривалість життя – низький рівень, низький темп постаріння населення

В місті Д середня очікувана тривалість життя становить 75 років, питома вага осіб, старших від 60 років становить 8 %. Охарактеризуйте ці явища.

1. Середня тривалість життя – високий рівень, помірний темп постаріння населення*

2. Середня тривалість життя – високий рівень, значний темп постаріння населення

3. Середня тривалість життя – середній рівень, помірний темп постаріння населення

4. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення

5. Середня тривалість життя – низький рівень, низький темп постаріння населення

В місті Н середня очікувана тривалість життя становить 64 роки, питома вага осіб, старших від 60 років становить 9 %. Охарактеризуйте ці явища.

1. Середня тривалість життя – середній рівень, значний темп постаріння населення*

2. Середня тривалість життя – високий рівень, значний темп постаріння населення

3. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення

4. Середня тривалість життя – низький рівень, помірний темп постаріння населення

5. Середня тривалість життя – середній рівень, помірний темп постаріння населення

В місті Ф середня очікувана тривалість життя становить 45 років питома вага осіб, старших від 60 років становить 6 %. Охарактеризуйте ці явища.

1. Середня тривалість життя – низький рівень, помірний темп постаріння населення*

2. Середня тривалість життя – високий рівень, помірний темп постаріння населення

3. Середня тривалість життя – середній рівень, значний темп постаріння населення

4. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення

5. Середня тривалість життя – низький рівень, низький темп постаріння населення

В місті К середня очікувана тривалість життя становить 66 років, питома вага осіб, старших від 60 років становить 4,8 %. Охарактеризуйте ці явища.

1. Середня тривалість життя – високий рівень, низький темп постаріння населення*

2. Середня тривалість життя – високий рівень, значний темп постаріння населення

3. Середня тривалість життя – середній рівень, низький темп постаріння населення

4. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення

5. Середня тривалість життя – високий рівень, помірний темп постаріння населення

В місті Ж середня очікувана тривалість життя становить 60 років, питома вага осіб, старших від 60 років становить 4 %. Охарактеризуйте ці явища.

1. Середня тривалість життя – середній рівень, низький темп постаріння населення*

2. Середня тривалість життя – високий рівень, значний темп постаріння населення

3. Середня тривалість життя – низький рівень, низький темп постаріння населення

4. Середня тривалість життя – низький рівень, помірний темп постаріння населення

5. Середня тривалість життя – середній рівень, помірний темп постаріння населення

В місті А середня очікувана тривалість життя становить 49 років питома вага осіб, старших від 60 років становить 3 %. Охарактеризуйте ці явища.

1. Середня тривалість життя – низький рівень, низький темп постаріння населення*

2. Середня тривалість життя – високий рівень, помірний темп постаріння населення

3. Середня тривалість життя – середній рівень, низький темп постаріння населення

4. Середня тривалість життя – низький рівень, значний темп постаріння населення

5. Середня тривалість життя – низький рівень, помірний темп постаріння населення

Населення міста А., в якому проживає 40000 мешканців, в тому числі жінок 54 %, чоловіків – 46 %, населення у віці 0-14 років – 30 %; 15-44 років – 50 %; 50 і більше років – 20 %. Рівень народжуваності – 8,9 ‰, смертності – 15,9 ‰. Середня тривалість життя становить 65 років. Який тип вікової структури населення даного міста?

1. Прогресивний*

2. Уповільнений

3. Стаціонарний

4. Прискорений

5. Регресивний

В структурі населення регіону питома вага осіб від 0 до 14 років складає 25 %, вона однакова з питомою вагою населення у віці 50 років і старше. Середня тривалість життя становить 70 років. Яке поняття найбільш влучно характеризує цю демографічну ситуацію?

1. Стаціонарний склад населення*

2. Прогресивний склад населення

3. Регресивний склад населення

4. Імміграція населення

5. Еміграція населення

У структурі населення N-ського регіону питома вага осіб у віці 0-14 років склала 15 %, а питома вага осіб у віці 50 років і старших склала 30 %. Середня тривалість життя становить 68 років. Оцініть склад населення, що найбільш вірно характеризує дану демографічну ситуацію.

1. Регресивний склад населення*

2. Стаціонарний склад населення

3. Прогресивний склад населення

4. Прискорений склад населення

5. Уповільнений склад населення

У структурі населення S-ського регіону питома вага осіб у віці від 0 до 14 років склала 31 %, а питома вага осіб у віці 50 років і старших склала 20 %. Середня тривалість життя становить 72 роки. Оцініть склад населення, що найбільш вірно характеризує дану демографічну ситуацію.

1. Прогресивний склад населення*

2. Еміграція населення

3. Регресивний склад населення

4. Стаціонарний склад населення

5. Імміграція населення

Вікова структура населення району розподілена наступним чином: частка дітей 0-14 років складає 15 %, частка населення у віці 15-49 років - 50 %, частка населення у віці 50 років та старших - 35 %. Середня тривалість життя становить 66 років. Оцініть тип вікової структури населення.

1. Регресивний*

2. Стаціонарний

3. Прогресивний

4. Уповільнений

5. Прискорений

У структурі населення W-ського регіону питома вага осіб у віці 0-14 років склала 15 %, частка населення у віці 15-49 років - 55 %, питома вага осіб у віці 50 років і старших склала 30 %, в тому числі питома вага осіб старших 60 років склала 22 %. Середня тривалість життя становить 68 років. Оцініть склад населення, що найбільш вірно характеризує дану демографічну ситуацію.

1. Регресивний склад населення, значний темп постаріння населення*

2. Стаціонарний склад населення, помірний темп постаріння населення

3. Прогресивний склад населення, значний темп постаріння населення

4. Прискорений склад населення, низький темп постаріння населення

5. Уповільнений склад населення, помірний темп постаріння населення

У структурі населення Z-ського регіону питома вага осіб у віці 0-14 років склала 14 %, частка населення у віці 15-49 років - 68 %, питома вага осіб у віці 50 років і старших склала 18 %, в тому числі питома вага осіб старших 60 років склала 6 %. Середня тривалість життя становить 65 років. Оцініть склад населення, що найбільш вірно характеризує дану демографічну ситуацію.

1. Регресивний склад населення, помірний темп постаріння населення*

2. Регресивний склад населення, значний темп постаріння населення

3. Стаціонарний склад населення, помірний темп постаріння населення

4. Прогресивний склад населення, помірний темп постаріння населення

5. Прискорений склад населення, низький темп постаріння населення

У структурі населення D-ського регіону питома вага осіб у віці 0-14 років склала 15 %, частка населення у віці 15-49 років - 69 %, питома вага осіб у віці 50 років і старших склала 16 %, в тому числі питома вага осіб старших 60 років склала 4 %. Середня тривалість життя становить 67 років. Оцініть склад населення, що найбільш вірно характеризує дану демографічну ситуацію.

1. Регресивний склад населення, низький темп постаріння населення*

2. Регресивний склад населення, значний темп постаріння населення

3. Стаціонарний склад населення, помірний темп постаріння населення

4. Прогресивний склад населення, помірний темп постаріння населення

5. Регресивний склад населення, помірний темп постаріння населення

У структурі населення L-ського регіону питома вага осіб у віці 0-14 років склала 15 %, частка населення у віці 15-49 років - 70 %, питома вага осіб у віці 50 років і старших склала 15 %, в тому числі питома вага осіб старших 60 років склала 17 %. Середня тривалість життя становить 70 років. Оцініть склад населення, що найбільш вірно характеризує дану демографічну ситуацію.

1. Стаціонарний склад населення, значний темп постаріння населення*

2. Регресивний склад населення, значний темп постаріння населення

3. Стаціонарний склад населення, помірний темп постаріння населення

4. Прогресивний склад населення, помірний темп постаріння населення

5. Регресивний склад населення, низький темп постаріння населення

У структурі населення V-ського регіону питома вага осіб у віці 0-14 років склала 22 %, частка населення у віці 15-49 років - 56 %, питома вага осіб у віці 50 років і старших склала 22 %, в тому числі питома вага осіб старших 60 років склала 8 %. Середня тривалість життя становить 69 років. Оцініть склад населення, що найбільш вірно характеризує дану демографічну ситуацію.

1. Стаціонарний склад населення, помірний темп постаріння населення*

2. Регресивний склад населення, значний темп постаріння населення

3. Прогресивний склад населення, помірний темп постаріння населення

4. Регресивний склад населення, низький темп постаріння населення

5. Стаціонарний склад населення, значний темп постаріння населення

У структурі населення V-ського регіону питома вага осіб у віці 0-14 років склала 20 %, частка населення у віці 15-49 років - 60 %, питома вага осіб у віці 50 років і старших склала 20 %, в тому числі питома вага осіб старших 60 років склала 3 %. Середня тривалість життя становить 67 років. Оцініть склад населення, що найбільш вірно характеризує дану демографічну ситуацію.

1. Стаціонарний склад населення, низький темп постаріння населення*

2. Регресивний склад населення, значний темп постаріння населення

3. Стаціонарний склад населення, помірний темп постаріння населення

4. Прогресивний склад населення, низький темп постаріння населення

5. Регресивний склад населення, значний темп постаріння населення

У структурі населення Y-ського регіону питома вага осіб у віці 0-14 років склала 23 %, частка населення у віці 15-49 років - 57 %, питома вага осіб у віці 50 років і старших склала 20 %, в тому числі питома вага осіб старших 60 років склала 19 %. Середня тривалість життя становить 72 роки. Оцініть склад населення, що найбільш вірно характеризує дану демографічну ситуацію.

1. Прогресивний склад населення, значний темп постаріння населення*

2. Стаціонарний склад населення, значний темп постаріння населення

3. Прогресивний склад населення, помірний темп постаріння населення

4. Стаціонарний склад населення, низький темп постаріння населення

5. Регресивний склад населення, значний темп постаріння населення

У структурі населення R-ського регіону питома вага осіб у віці 0-14 років склала 25 %, частка населення у віці 15-49 років - 53 %, питома вага осіб у віці 50 років і старших склала 22 %, в тому числі питома вага осіб старших 60 років склала 9 %. Середня тривалість життя становить 67 років. Оцініть склад населення, що найбільш вірно характеризує дану демографічну ситуацію.

1. Прогресивний склад населення, помірний темп постаріння населення*

2. Стаціонарний склад населення, значний темп постаріння населення

3. Прогресивний склад населення, значний темп постаріння населення

4. Стаціонарний склад населення, низький темп постаріння населення

5. Регресивний склад населення, значний темп постаріння населення

У структурі населення Q-ського регіону питома вага осіб у віці 0-14 років склала 19 %, частка населення у віці 15-49 років - 64 %, питома вага осіб у віці 50 років і старших склала 17 %, в тому числі питома вага осіб старших 60 років склала 2 %. Середня тривалість життя становить 67 років. Оцініть склад населення, що найбільш вірно характеризує дану демографічну ситуацію.

1. Прогресивний склад населення, низький темп постаріння населення*

2. Стаціонарний склад населення, значний темп постаріння населення

3. Прогресивний склад населення, помірний темп постаріння населення

4. Стаціонарний склад населення, значний темп постаріння населення

5. Регресивний склад населення, значний темп постаріння населення

Сільський сімейний лікар досліджував склад сімей на своїй дільниці. Виявлено, що 120 сімей були бездітні, 90 – мали 1 дитину, 50 – 2 дітей, 20 – 3 дітей, 10 – 4 дітей і більше та 300 осіб були самотні. Для скількох сімей характерний звужений тип відтворення населення?

1. 210*

2. 120

3. 90

4. 170

5. 30

Сільський сімейний лікар досліджував склад сімей на своїй дільниці. Виявлено, що 120 сімей були бездітні, 90 – мали 1 дитину, 50 – 2 дітей, 20 – 3 дітей, 10 – 4 дітей і більше та 300 осіб були самотні. Для скількох сімей характерний стаціонарний тип відтворення населення?

1. 50*

2. 120

3. 90

4. 170

5. 30

Сільський сімейний лікар досліджував склад сімей на своїй дільниці. Виявлено, що 120 сімей були бездітні, 90 – мали 1 дитину, 50 – 2 дітей, 20 – 3 дітей, 10 – 4 дітей і більше та 300 осіб були самотні. Для скількох сімей характерний розширений тип відтворення населення?

1. 30*

2. 120

3. 90

4. 50

5. 170

Міський сімейний лікар досліджував склад сімей на своїй дільниці. Виявлено, що 200 сімей були бездітні, 110 – мали 1 дитину, 80 – 2 дітей, 40 – 3 дітей, 25 – 4 дітей і більше та 250 осіб були самотні. Для скількох сімей характерний звужений тип відтворення населення?

1. 310*

2. 200

3. 80

4. 230

5. 255

Міський сімейний лікар досліджував склад сімей на своїй дільниці. Виявлено, що 200 сімей були бездітні, 110 – мали 1 дитину, 80 – 2 дітей, 40 – 3 дітей, 25 – 4 дітей і більше та 250 осіб були самотні. Для скількох сімей характерний стаціонарний тип відтворення населення?

1. 80*

2. 200

3. 310

4. 230

5. 255

Міський сімейний лікар досліджував склад сімей на своїй дільниці. Виявлено, що 200 сімей були бездітні, 110 – мали 1 дитину, 80 – 2 дітей, 40 – 3 дітей, 25 – 4 дітей і більше та 250 осіб були самотні. Для скількох сімей характерний розширений тип відтворення населення?

1. 65*

2. 200

3. 310

4. 80

5. 230

Сімейний лікар досліджував число дітей, народжених жінками фертильного віку. Всі дітей було 850, в тому числі дівчаток 510, а хлопчиків – 340, дівчат старших 15 років – 120. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку показника сумарного відтворення населення?

1. 850*

2. 510

3. 120

4. 340

5. Немає необхідних показників

Сімейний лікар досліджував число дітей, народжених жінками фертильного віку. Всі дітей було 850, в тому числі дівчаток 510, а хлопчиків – 340, дівчат старших 15 років – 120. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку брутто-коефіцієнта відтворення населення?

1. 510*

2. 850

3. 120

4. 340

5. Немає необхідних показників

Сімейний лікар досліджував число дітей, народжених жінками фертильного віку. Всі дітей було 850, в тому числі дівчаток 510, а хлопчиків – 340, дівчат старших 15 років – 120. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку нетто-коефіцієнта відтворення населення?

1. 120*

2. 850

3. 510

4. 340

5. Немає необхідних показників

Сімейний лікар досліджував число дітей, народжених жінками фертильного віку. Всі дітей було 700, в тому числі дівчаток 450, а хлопчиків – 250, дівчат старших 15 років – 80. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку показника сумарного відтворення населення?

1. 700*

2. 450

3. 250

4. 80

5. Немає необхідних показників

Сімейний лікар досліджував число дітей, народжених жінками фертильного віку. Всі дітей було 700, в тому числі дівчаток 450, а хлопчиків – 250, дівчат старших 15 років – 80. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку брутто-коефіцієнта відтворення населення?

1. 450*

2. 250

3. 80

4. 700

5. Немає необхідних показників

Сімейний лікар досліджував число дітей, народжених жінками фертильного віку. Всі дітей було 700, в тому числі дівчаток 450, а хлопчиків – 250, дівчат старших 15 років – 80. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку нетто-коефіцієнта відтворення населення?

1. 80*

2. 450

3. 250

4. 700

5. Немає необхідних показників

Районний акушер-гінеколог за наказом головного лікаря ЦРЛ досліджував народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі проживало 18000 населення, було 10000 жінок, з них фертильного віку – 6000. За минулий рік народилося всього 200 дітей, в тому числі дівчаток 130, хлопчиків – 70. Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 320 дівчаток, 290 хлопчиків, 15 років і старші – 490 дівчаток і 480 хлопців. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку показника сумарного відтворення населення?

1. 200*

2. 130

3. 70

4. 490

5. 480

Районний акушер-гінеколог за наказом головного лікаря ЦРЛ досліджував народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі проживало 18000 населення, було 10000 жінок, з них фертильного віку – 6000. За минулий рік народилося всього 200 дітей, в тому числі дівчаток 130, хлопчиків – 70. Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 320 дівчаток, 290 хлопчиків, 15 років і старші – 490 дівчаток і 480 хлопців. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку брутто-коефіцієнта відтворення населення?

1. 130*

2. 200

3. 70

4. 490

5. 480

Районний акушер-гінеколог за наказом головного лікаря ЦРЛ досліджував народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі проживало 18000 населення, було 10000 жінок, з них фертильного віку – 6000. За минулий рік народилося всього 200 дітей, в тому числі дівчаток 130, хлопчиків – 70. Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 320 дівчаток, 290 хлопчиків, 15 років і старші – 490 дівчаток і 480 хлопців. Яка кількість дітей необхідна для розрахунку нетто-коефіцієнта відтворення населення?

1. 490*

2. 200

3. 130

4. 70

5. 480

Районний акушер-гінеколог за наказом головного лікаря ЦРЛ досліджував народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі проживало 18000 населення, було 10000 жінок, з них фертильного віку – 6000. За минулий рік народилося всього 200 дітей, в тому числі дівчаток 130, хлопчиків – 70. Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 320 дівчаток, 290 хлопчиків, 15 років і старші – 490 дівчаток і 480 хлопців. Як розрахувати сумарний показник відтворення населення?

1. *

2. 

3. 

4. 

5. 

Районний акушер-гінеколог за наказом головного лікаря ЦРЛ досліджував народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі проживало 18000 населення, було 10000 жінок, з них фертильного віку – 6000. За минулий рік народилося всього 200 дітей, в тому числі дівчаток 130, хлопчиків – 70. Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 320 дівчаток, 290 хлопчиків, 15 років і старші – 490 дівчаток і 480 хлопців. Як розрахувати брутто-коефіцієнт відтворення населення?

1. *

5. 

Районний акушер-гінеколог за наказом головного лікаря ЦРЛ досліджував народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі проживало 18000 населення, було 10000 жінок, з них фертильного віку – 6000. За минулий рік народилося всього 200 дітей, в тому числі дівчаток 130, хлопчиків – 70. Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 320 дівчаток, 290 хлопчиків, 15 років і старші – 490 дівчаток і 480 хлопців. Як розрахувати нетто-коефіцієнт відтворення населення?

1. *

3. 

За наказом головного лікаря ЦРЛ районний акушер-гінеколог досліджував народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі проживало 40000 населення, було 28000 жінок, з них фертильного віку – 16000. За минулий рік народилося всього 450 дітей, в тому числі дівчаток 220, хлопчиків – 230. Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 600 дівчаток, 590 хлопчиків, 15 років і старші – 840 дівчаток і 900 хлопців. Як розрахувати сумарний показник відтворення населення?

1. *

2. 

3. 

4. 

5. 

За наказом головного лікаря ЦРЛ районний акушер-гінеколог досліджував народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі проживало 40000 населення, було 28000 жінок, з них фертильного віку – 16000. За минулий рік народилося всього 450 дітей, в тому числі дівчаток 220, хлопчиків – 230. Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 600 дівчаток, 590 хлопчиків, 15 років і старші – 840 дівчаток і 900 хлопців. Як розрахувати брутто-коефіцієнт відтворення населення?

1. *

За наказом головного лікаря ЦРЛ районний акушер-гінеколог досліджував народжуваність, відтворення населення, захворюваність дітей району. Всього в районі проживало 40000 населення, було 28000 жінок, з них фертильного віку – 16000. За минулий рік народилося всього 450 дітей, в тому числі дівчаток 220, хлопчиків – 230. Розподіл дітей за віком складав: 0-14 років – 600 дівчаток, 590 хлопчиків, 15 років і старші – 840 дівчаток і 900 хлопців. Як розрахувати нетто-коефіцієнт відтворення населення?

1. *

Склад населення району Ц у минулому звітному році становив: все населення 31100, в тому числі жінок 17000, чоловіків – 14100, у віці 0-14 років – 4000 дівчаток і 3800 хлопчиків, 15-49 років – 10000 жінок і 9000 чоловіків, 50-59 років – 2000 жінок і 800 чоловіків, 60 років і старші – 1000 жінок і 500 чоловіків. Яка кількість жінок фертильного віку проживає в даному районі?

1. 10000*

2. 17000

3. 4000

4. 2000

5. 3000

У регіоні Н. через сприятливі природнокліматичні, екологічні та соціально-економічні умови відзначено підвищення числа пенсіонерів, що переїхали до регіону з інших куточків країни. Держадміністрація, оцінивши резервну місткість регіону, ввела ряд пільг, які викликали аналогічне масове переселення з-за кордону. Оцініть рух населення, що характеризує останнє демографічне явище?

1. Імміграція населення*

2. Реімміграція населення

3. Еміграція населення

4. Репатріація населення

5. Рееміграція населення

Народжуваність в одній із областей України за останні 5 років становила: 8,3 ‰, 7,8 ‰, 7,8 ‰, 8,5 ‰, 9,0 ‰. Який динамічний ряд наведено?

1. Інтервальний*

2. Моментний

3. Згрупований

4. Дискретний

5. Відкритий

Рівень захворюваності на хронічний бронхіт за ряд років: 60‰, 80‰, 76‰, 74‰, 76‰, 88‰, 78‰, 88‰. Який метод можна використати для вирівнювання цього ряду?

1. Збільшення інтервалу спостережень*

2. Розрахунок середньої арифметичної

3. Метод стандартизації

4. Метод «Хi-квадрат«

5. Визначення достатнього числа спостережень

Народжуваність в одній з областей України за останні 5 років становила 8,3‰, 8,1‰, 7,8‰, 7,8‰, 9,0‰. Який вид динамічного ряду наведено?

1. Складний*

2. Моментний

3. Простий

4. Дискретний

5. Інкретний

Кількість населення в одній з областей України за останні 5 років на 1 січня становила (абсолютні дані в тис.) 2900, 2895, 2790, 2710, 2600. Який вид динамічного ряду наведено?

1. Простий*

2. Дискретний

3. Інтервальний

4. Складний

5. Зважений

Рівень захворюваності на хронічний бронхіт за ряд років становив: 60‰, 80‰, 76‰, 74‰, 76‰, 88‰, 78‰. 88‰. Який метод вирівнювання динамічного ряду можна використати в цьому випадку?

1. Метод ковзної середньої*

2. Визначення достатнього числа спостережень

3. Розрахунок середньої арифметичної

4. Метод стандартизації

5. Метод «Хі-квадрат»

Представлені дані про кількість викликів швидкої медичної допомоги за добу. Який вид динамічного ряду вони представляють?

1. Момент ний*

2. Варіаційний

3. Інтервальний

4. Дискретний

5. Інкретний

Число лікарів по району за 5 років (на 1.01 щорічно) становило 120; 122; 125; 121; 118. Який динамічний ряд наведено?

1. Моментний*

2. Складний

3. Інтервальний

4. Ранговий

5. Вирівняний

Число випадків народжень у районі за 4 останні роки становило: 527; 511; 418; 405. Який динамічний ряд наведено?

1. Інтервальний*

2. Простий

3. Моментний

4. Ранговий

5. Стаціонарний

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Напишіть формулу розрахунку абсолютного приросту.

1. Показник даного рівня динамічного ряду - показник попереднього рівня динамічного ряду*

2. Показник попереднього рівня динамічного ряду - показник даного рівня динамічного ряду

3. Показник даного рівня динамічного ряду / показник попереднього рівня динамічного ряду × 100

4. Показник попереднього рівня динамічного ряду / показник даного рівня динамічного ряду × 100

5. Показник даного рівня динамічного ряду + показник попереднього рівня динамічного ряду

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2002 рік?

1. Розрахувати неможливо*

2. 50 – 52 = -2

3. 52 – 50 = 2

4. 50 / 52 × 100 = 96,2

5. 49 – 52 = -3

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2003 рік?

1. 50 – 52 = -2*

2. Розрахувати неможливо

3. 52 – 50 = 2

4. 50 / 52 × 100 = 96,2

5. 49 – 52 = -3

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2004 рік?

1. 49 – 50 = -1*

2. Розрахувати неможливо

3. 50 – 49 = 1

4. 49 / 50 × 100 = 98

5. 49 – 52 = -3

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2005 рік?

1. 48,5 – 49 = -0,5*

2. Розрахувати неможливо

3. 49 – 48,5 = 0,5

4. 48,5 / 49 × 100 = 99

5. 48,5 – 52 = -3,5

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2006 рік?

1. 48 – 48,5 = -0,5*

2. Розрахувати неможливо

3. 48,5 – 48 = 0,5

4. 48,5 / 48 × 100 = 101

5. 48 – 52 = -4

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2007 рік?

1. 47 – 48 = -1*

2. Розрахувати неможливо

3. 48 – 47 = 1

4. 47 / 48 × 100 = 97,9

5. 47 – 52 = -5

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2008 рік?

1. 46,7 – 47 = -0,3*

2. Розрахувати неможливо

3. 47 – 46,7 = 0,3

4. 46,7 / 47 × 100 = 99,4

5. 46,7 – 52 = -5,3

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Напишіть формулу розрахунку темпу приросту.

1. Абсолютний приріст / показник попереднього рівня динамічного ряду × 100*

2. Показник даного рівня динамічного ряду - показник попереднього рівня динамічного ряду

3. Показник попереднього рівня динамічного ряду - показник даного рівня динамічного ряду

4. Показник даного рівня динамічного ряду / показник попереднього рівня динамічного ряду × 100

5. Показник попереднього рівня динамічного ряду / показник даного рівня динамічного ряду × 100

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати темп приросту за 2002 рік?

1. Розрахувати неможливо*

2. -2 / 52 × 100 = -4

3. 52 / 50 × 100 = 104

4. 50 / 52 × 100 = 96,2

5. 50 – 52 = -2

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати темп приросту за 2003 рік?

1. -2 / 52 × 100 = -4*

2. Розрахувати неможливо

3. 52 / 50 × 100 = 104

4. 50 / 52 × 100 = 96,2

5. 50 – 52 = -2

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати темп росту за 2003 рік?

1. 50 / 52 × 100 = 96,2*

2. Розрахувати неможливо

3. -2 / 52 × 100 = -4

4. 52 / 50 × 100 = 104

5. 50 – 52 = -2

В поточному році в районі діяльності поліклініки зареєстровано 1450 захворювань на 1000 населення, в тому числі 650 випадків з вперше встановленим діагнозом. На основі якого офіційного документу розраховані ці показники?

1. Медична карта амбулаторного хворого*

2. Статистичний талон для реєстрації заключного (уточненого) діагнозу

3. Журнал реєстрації хворих

4. Листок непрацездатності

5. Щоденник лікаря

В районі діяльності ЦРБ в поточному році госпіталізована захворюваність склала 200 випадків на 1000 населення. На основі якого офіційного документу розрахований цей показник?

1. Статистична карта хворого, що вибув із стаціонару*

2. Листок непрацездатності

3. Статистичний талон для реєстрації заключного (уточненого) діагнозу

4. Історія хвороби

5. Журнал реєстрації хворих

На прийом до лікаря-терапевта поліклініки прийшов пацієнт, у якого він виявив гіпертонічну хворобу. Який офіційний статистичний документ повинен заповнити лікар в цьому випадку?

1. Статистичний талон для реєстрації заключного (уточненого) діагнозу*

2. Історія хвороби

3. Статистична карта хворого, що вибув із стаціонару

4. Листок непрацездатності

5. Журнал реєстрації хворих

На машинобудівному заводі проведено поглиблене вивчення захворюваності з тимчасовою непрацездатністю. Визначити обліковий документ, що використовувався в цьому випадку.

1. Особова карта обліку тимчасової непрацездатності*

2. Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів

3. Медична карта амбулаторного хворого

4. Звіт про причини тимчасової непрацездатності

5. Лікарняний листок

У даному році на дільниці лікаря К. міської лікарні № 2 зареєстровано 1300 випадків гострих захворювань, 5 випадків з вперше установленим діагнозом хронічних і 35 хронічних захворювань, зареєстрованих у попередні роки. Визначити дані, які необхідні для розрахунку «розповсюдженості» хвороб.

1. 1300; 5; 35*

2. 1300; 5

3. 1300; 35

4. 1300

5. 5; 35

Протягом трьох років хворий М. знаходився на диспансерному обліку у зв'язку з захворюванням на пневмонію. У даному році він тричі звертався за медичною допомогою з приводу загострення цієї хвороби. Необхідно статистичне врахувати ці звернення:

1. Заповняється тільки один статистичний талон з (-) на перше звернення з приводу його загострення*

2. На всі три первинні звернення заповнюються статистичні талони зі знаком (+)

3. На жодне первинне звернення статистичний талони не заповнюються

4. Статистичний талон (+) заповнюється на перше загострення; друге та третє загострення фіксуються статистичними талонами зі знаками (-)

5. На всі три первинні звернення заповнюються статистичні талони зі знаком (-)

Хвора Н. 21.02. вперше в даному році звернулася до лікаря. Діагноз ГРВІ. Який обліковий статистичний медичний документ повинен заповнити лікар у цьому випадку?

1. Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів з позначкою (+)*

2. Статистичний талон для реєстрації заключних діагнозів заповнювати не треба

3. Статистичний талон заповнювати треба, але знак (+) не ставити

4. Варто заповнити термінове повідомлення про випадок інфекційного захворювання

5. Необхідна облікова форма не зазначена

Для аналізу діяльності стаціонару головний лікар запросив статистичні дані про частоту госпіталізованої захворюваності населення району. На основі якого статистичного документу розраховані ці дані?

1. Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару*

2. Листок руху хворих по стаціонару

3. Історія хвороби

4. Щоденник роботи лікаря

5. Статистичний талон для реєстрації заключного (уточненого) діагнозу

До лікаря сільської лікарської амбулаторії двічі протягом календарного року (у березні та листопаді) звертався пацієнт. У двох випадках йому було поставлено один і той же діагноз — ГРВІ. Як заповнити «Статистичні талони для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів» для обліку цих випадків захворювань?

1. На кожен випадок окремо з позначкою «+»*

2. На кожен випадок окремо з позначкою «-»

3. На перший випадок - з позначкою «+», на другий - з позначкою «-»

4. На перший випадок з позначкою «+», на другий - не заповнюється

5. На жодний із випадків — не заповнюється

З приводу гострого трахеїту хворий звертався у поліклініку 10.03 і 14.05. При цьому належить заповнити:

1. Два статистичних талони для реєстрації уточненого діагнозу з позначкою «+»*

2. Один статистичний талон для реєстрації уточненого діагнозу з позначкою «+»

3. Один статистичний талон для реєстрації уточненого діагнозу з позначкою «+» та один талон з позначкою «-»

4. Два статистичних талони для реєстрації уточненого діагнозу з позначкою «-»

5. Два статистичних талони для реєстрації уточненого діагнозу з позначкою «—» та один талон з позначкою «+»

Сімейний лікар вивчає первинну захворюваність серед пацієнтів своєї дільниці. Що з наведених положень є методикою розрахунку цієї захворюваності?

1. Кількість захворювань, які зареєстровані вперше в даному році (всі гострі + вперше в житті виявлені хронічні захворювання) × 1000 / Середньорічна чисельність населення*

2. Кількість зареєстрованих гострих захворювань × 1000 / середньорічна чисельність населення

3. Кількість зареєстрованих хронічних захворювань × 1000 / Середньорічна чисельність населення

4. Кількість хронічних захворювань, які зареєстровані вперше в даному році / Середньорічна чисельність населення

5. Кількість захворювань, які зареєстровані вперше в даному році (всі гострі + вперше виявлені хронічні захворювання) / Середньорічна чисельність населення

Первинна захворюваність на сільській лікарській дільниці з радіусом обслуговування 3—5 км складає 420 випадків на 1000 жителів. В районі, до якого належить ця дільниця, показник первинної захворюваності складає 650 ‰. Яка найімовірніша причина низького рівня захворюваності на дільниці?

1. Неповний облік захворювань*

2. Постаріння населення

3. Низькій рівень санітарної культури населення

4. Міграція населення

5. Проведені профілактичні заходи

Хворий К. звернувся вперше в календарному році з діагнозом виразкова хвороба шлунка, який був встановлений в минулому році. Як правильно заповнити статистичний талон?

1. Статистичний талон заповнити зі знаком (-)*

2. Статистичний талон заповнити зі знаком (+)

3. Статистичний талон не заповнювати

4. Статистичний талон заповнити, але не відмітити знака (+) і (-)

5. У статистичному талоні відмітити знак (+) і (-)

До лікаря-терапевта районної поліклініки звернувся хворий, що працює у цеху меблевої фабрики, де покривають меблі фарбами і лаком. Скарги хворого та об'єктивні дані свідчили про гостре професійне отруєння. Лікар тимчасово звільнив постраждалого від роботи, призначив лікування і заповнив «Екстрене повідомлення...». У яку з наведених установ він повинен його направити?

1. У районну санітарно-епідеміологічну станцію*

2. У спеціалізовану клініку, що підтверджує захворювання

3. На підприємство, де працює постраждалий

4. У медико-санітарну частину підприємства

5. Головному лікарю ТМО

У дитини після обстеження було встановлено діагноз: епідемічний паротит. Який документ слід заповнити для обліку даного захворювання?

1. Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання...*

2. Медичну карту амбулаторного хворого

3. Контрольну карту диспансерного спостереження

4. Талон амбулаторного пацієнта

5. Медичну карту стаціонарного хворого

На дільниці педіатра К. в кінці року рівень загальної захворюваності виріс на 75 %. Що в першу чергу необхідно вивчити для з'ясування причини такого росту?

1. Необхідно вивчити структуру захворюваності*

2. Необхідно вивчити побутові умови

3. Необхідно вивчити рівень санітарної культури батьків

4. Необхідно вивчити матеріальне становище сімей

5. Необхідно вивчити здоров'я батьків

Під час проведення аналізу захворюваності школярів вікових груп 7-10, 11 - 14 та 15-17 років встановлено, що один з класів захворювань найбільш поширений. Які це хвороби?

1. Хвороби органів дихання*

2. Інфекційні захворювання

3. Хвороби органів травлення

4. Травми й отруєння

5. Хвороби шкіри

Головний лікар поліклініки дав завдання дільничному лікарю вивчати поширеність Н-ної хвороби на дільниці. За яким документом лікар проводив вивчення цієї хвороби?

1. За статистичними талонами з позначками «+» і «—»*

2. За журналом профоглядів

3. За картами хворих, що вибули із стаціонару

4. За статистичними талонами зі знаком «+»

5. За талонами на прийом до лікаря

Головний лікар поліклініки дав завдання дільничному лікарю вивчати патологічну ураженість населення гіпертонічною хворобою на дільниці. За яким документом вивчається патологічна ураженість населення?

1. За журналом профоглядів*

2. За статистичними талонами зі знаком «-»

3. За талонами на прийом до лікаря

4. За статистичними талонами зі знаком «+»

5. За статистичними талонами зі знаком «+» і «-»

Лікарем-терапевтом вивчається рівень загальної захворюваності населення дільниці. Який обліково-статистичний документ було ним використано з цієї метою?

1. Статистичні талони зі знаками «+» і «-»*

2. Медичні карти амбулаторного хворого

3. Статистичні талони зі знаком «-»

4. Статистичні карти хворих, які вибули зі стаціонару

5. Статистичні талони зі знаком «-»

У класі середньої школи навчається 38 школярів. Протягом року 4 учні не хворіли зовсім, 8 хворіли один раз, 11 — двічі, 6 — тричі, 4 учні — 4 рази, 5 учнів — 6 разів і більше. Скільки учнів у класі належать до групи часто хворіючих?

1. 9 учнів*

2. 1 учень

3. 2 учні

4. 4 учні

5. 15 учнів

Дільничному лікарю доручено провести аналіз захворюваності на підпорядкованій йому дільниці. Який вид захворюваності визначає групу тривало і часто хворіючих?

1. 3 тимчасовою втратою працездатності*

2. Захворювання на найважливіші хвороби

3. Госпіталізована захворюваність

4. Загальна захворюваність

5. Інфекційна захворюваність

Дільничний лікар-терапевт веде амбулаторний прийом. Який статистичний документ використовує лікар для обліку звернень в поліклініку?

1. Статистичний талон для реєстрації заключного(уточненого) діагнозу*

2. Щоденник роботи лікаря

3. Екстрене повідомлення про гострозаразне захворювання

4. Талон на прийом до лікаря

5. Контрольну карту диспансерного нагляду

Сімейний лікар-терапевт на амбулаторному прийомі у хворого виявив гіпертонічну хворобу і взяв його під диспансерний нагляд. Які статистичні документи у цьому випадку заповнює лікар?

1. Статистичний талон для реєстрації уточненого(заключного) діагнозу, карту амбулаторного хворого, контрольну карту диспансерного нагляду*

2. Статистичний талон для реєстрації уточненого(заключного) діагнозу, контрольну карту диспансерного нагляду, повідомлення про хронічне захворювання

3. Талон на прийом до лікаря, карту амбулаторного хворого

4. Карту амбулаторного хворого, лікарняний листок

5. Карту вибулого із стаціонару, контрольну карту диспансерного нагляду

Протягом звітного року в місті Н з населенням 20 000 зареєстровано 14 000 випадків вперше в житті виявлених захворювань. Який показник здоров'я можна обчислити використовуючи ці дані?

1. Первинну захворюваність*

2. Патологічну враженість

3. Структуру захворюваності

4. Поширеність захворювань

5. Окремі види захворюваності

Лікарю-терапевту доручено провести аналіз захворюваності населення на дільниці. Яке джерело вивчення захворюваності забезпечує найбільш повний облік гострих захворювань?

1. Звернення в амбулаторно-поліклінічне відділення*

2. Опитування

3. Госпіталізація в стаціонари

4. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності

5. Профілактичні огляди

На автотранспортному підприємстві за останні 5 років зареєстрований ріст захворюваності робітників радикулітом ( у випадках на 100 працівників). Рік: 1-й. - 5,3; 2-й. - 5,5; 3-й. - 5,8; 4-й. - 6,1; 5-й. - 6,5. Яка група факторів в даному випадку більше всього обумовлює зростання захворюваності?

1. Умови праці*

2. Умови побуту

3. Спадковість

4. Характер відпочинку

5. Умови життя

Є дані про чисельність працівників, число випадків захворювань з тимчасовою втратою працездатності на заводі Н. Який показник можна розрахувати згідно форми 23тн?

1. Число випадків непрацездатності на 100 працюючих*

2. Питому вагу тих, хто хворіє

3. Число днів непрацездатності на 100 працюючих

4. Структуру випадків і днів непрацездатності з окремих хвороб

5. Середню тривалість одного випадку непрацездатності з усіх хвороб

Є дані про число працівників на хімічному підприємстві й число днів непрацездатності працюючих. Який показник можна розрахувати згідно форми 23тн?

1. Число днів непрацездатності на 100 працюючих*

2. Поширеність захворювань

3. Число випадків непрацездатності на 100 працюючих

4. Питому вагу захворілих

5. Індекс здоров'я

Наведені дані про загальне число випадків захворювань з тимчасовою втратою працездатності серед працюючих на машинобудівному заводі, а також по окремих нозологічних формах. Який показник можна розрахувати відповідно до форми 23тн?

1. Структуру випадків тимчасової непрацездатності*

2. Число випадків непрацездатності на 100 працюючих

3. Число випадків непрацездатності по окремих нозологічних формах на 100 працюючих

4. Число днів непрацездатності на 100 працюючих

5. Первинну захворюваність

Серед працюючих на промисловому підприємстві зареєстровано 1200 випадків непрацездатності та 12 000 днів непрацездатності. Який показник захворюваності з тимчасовою втратою працездатності слід розрахувати на основі цих даних?

1. Середню тривалість одного випадку*

2. Число випадків непрацездатності на 100 працюючих

3. Число днів непрацездатності на 100 працюючих

4. Відсоток робітників, які жодного разу не хворіли протягом року

5. Відсоток осіб, які тривало та часто хворіли

Приведені такі дані: на промисловому підприємстві середньорічна кількість працюючих — 200 чоловік, які були непрацездатними 12 000 днів. Який показник захворюваності з тимчасовою втратою працездатності можна розрахувати на основі цих даних?

1. Число днів непрацездатності на 100 працюючих*

2. Число випадків непрацездатності на 100 працюючих

3. Середню тривалість одного випадку

4. Відсоток робітників, які ні разу не хворіли протягом року

5. Відсоток осіб, які тривало та часто хворіли

Сімейному лікарю доручено вивчити захворюваність із тимчасовою втратою працездатності на прикріпленій дільниці. За допомогою яких облікових документів можна визначити показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності

1. Звіт про тимчасову непрацездатність, листок непрацездатності*

2. Звіт про тимчасову непрацездатність

3. Звіт про тимчасову непрацездатність, листок непрацездатності, карта хворого, що вибув із стаціонару

4. Звіт про тимчасову непрацездатність, листок непрацездатності, лікарське свідоцтво про смерть

5. Звіт про тимчасову непрацездатність, Листок непрацездатності, зведена відомість обліку захворювань та при­чин смерті в лікувальному закладі

Серед 11 000 працюючих на промисловому підприємстві зареєстровано 12 000 випадків непрацездатності. Який показник захворюваності з тимчасовою втратою працездатності слід розрахувати на підставі цих даних?

1. Кількість випадків непрацездатності на 100 працюючих*

2. Середня тривалість одного випадку

3. Кількість днів непрацездатності на 100 працюючих

4. Питома вага робітників, які жодного разу не хворіли протягом року

5. Питома вага осіб, які тривало та часто хворіли

При вивченні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності робітників машинобудівельного заводу середня тривалість одного випадку склала 20 днів. Які захворювання вплинули на величину показника?

1. Хронічні*

2. Гострі

3. З підгострим перебігом

4. Преморбідні форми хвороб

5. Важкообумовлені

Цеховому лікарю доручено вивчити захворюваність з тимчасовою втратою працездатності на підприємстві. За допомогою яких статистичних документів можна визначити показники захворю­ваності з тимчасовою втратою працездатності?

1. Звіт про тимчасову непрацездатність, листок непрацездатності*

2. Звіт про тимчасову непрацездатність, картка диспансерного спостереження

3. Звіт про тимчасову непрацездатність, зведена відомість обліку захворюваності населення

4. Листок непрацездатності, картка хворого, що вибув із стаціонару

5. Листок непрацездатності, лікарське свідоцтво про смерть

Визначити, до якої групи здоров'я буде віднесено хлопчика 10 років, якщо відомо, що він протягом року 3 рази хворів на гострі респіраторні інфекції.

1. Друга група здоров'я*

2. Перша група здоров'я

3. Третя група здоров'я

4. Четверта група здоров'я

5. П'ята група здоров'я

Дівчинка 14 років має хронічне захворювання на бронхіальну астму у стадії субкомпенсащї. За останній рік було 3 загострення хвороби. Яка група здоров'я у цієї дівчинки?

1. Четверта група здоров'я*

2. Перша група здоров'я

3. Друга група здоров'я

4. Третя група здоров'я

5. П'ята група здоров'я

Оцінюючи стан здоров'я учнів восьмого класу загальноосвітньої школи, лікар встановив наявність у одного з учнів гіпертрофії мигдаликів III ступеню, хронічного риніту та вегето-судинної дистонії. Функціональні можливості організму знижені. За станом здоров'я цей учень відноситься до:

1. IV групи*

2. V групи

3. І групи

4. II групи

5. III групи

Дільничному педіатру доручено провести аналіз первинної захворюваності немовлят. Що він повинен взяти за одиницю спостереження в її вивченні?

1. Випадок гострого захворювання*

2. Випадок загострення хронічного захворювання

3. Випадок хронічного захворювання

4. Випадок підгострого захворювання

5. Усі випадки захворювань

Дільничному терапевту доручено провести аналіз первинної захворюваності немовлят. Що він повинен взяти за одиницю спостереження в її вивченні?

1. Випадок хронічного захворювання, яке виникло вперше в даному році*

2. Випадок загострення хронічного захворювання

3. Випадок хронічного захворювання

4. Випадок підгострого захворювання

5. Усі випадки захворювань

Дільничному педіатру доручено провести аналіз вичерпної захворюваності дітей. Що він повинен взяти за одиницю спостереження в її вивченні?

1. Усі випадки захворювань при звертальності та профоглядах*

2. Усі випадки гострих захворювань

3. Випадок загострення хронічного захворювання

4. Усі випадки хронічних захворювань

5. Усі випадки гострих та хронічних захворювань

Заступник головного лікаря з медичної роботи провів дослідження рівня захворюваності населення, яке обслуговується у поліклініці, за останні 5 років. За допомогою яких статистичних величин він може обчислити рівні поширеності хвороб?

1. Відносні величини*

2. Абсолютні величини

3. Стандартизовані величини

4. Середні величини

5. Величини динамічного ряду

Лікар санстанції провів дослідження рівнів інфекційної захворюваності населення за останні 5 років. За допомогою яких статистичних величин він може обчислити рівні поширеності інфекційних хвороб?

1. Відносні величини*

2. Абсолютні величини

3. Стандартизовані величини

4. Середні величини

5. Величини динамічного ряду

Серед населення міста А. зареєстровано 500 випадків сечокам'яної хвороби на 10000 населення. За допомогою якого статистичного показника відображена поширеність захворюваності населення сечокам'яною хворобою?

1. Інтенсивний*

2. Співвідношення

3. Наочності

4. Екстенсивний

5. Середні величини

Серед населення міста Х. зареєстровано 800 випадків гіпертонічної хвороби на 10000 населення. За допомогою якого статистичного показника відображений рівень захворюваності населення гіпертонічною хворобою?

1. Інтенсивний*

2. Співвідношення

3. Наочності

4. Екстенсивний

5. Середні величини

Серед населення міста У. зареєстровано 32 випадки туберкульозу на 10000 населення. За допомогою якого статистичного показника відображений рівень захворюваності населення на туберкульоз?

1. Інтенсивний*

2. Співвідношення

3. Наочності

4. Середні величини

5. Екстенсивний

В районі Н. захворюваність серед населення становила 1156 випадків на 1000 населення. Який з наведених нижче показників характеризує поширеність захворювань серед населення?

1. Інтенсивний*

2. Співвідношення

3. Екстенсивний

4. Наочності

5. Стандартизований

За даними звіту про роботу поліклініки одержані дані про розподіл захворювань за класами хвороб, питому вагу та рівні окремих захворювань, а також про зниження загальної захворюваності на 5 %. Які з наведених показників є інтенсивними?

1. Рівні окремих захворювань*

2. Розподіл захворювань за класами хвороб

3. Зниження загальної захворюваності на 5 %

4. Питома вага окремих захворювань

5. Структура захворюваності

При вивченні структури захворюваності населення міста А. хвороби органів дихання склали 45,0 %. Який статистичний показник відображує питому вагу хвороб органів дихання?

1. Екстенсивний*

2. Співвідношення

3. Інтенсивний

4. Наочності

5. Середні величини

Протягом року в поліклініці міста П. було зареєстровано 11 600 випадків захворювань. Серед них: грип і гострі респіраторні захворювання - 5800, захворювання системи кровообігу - 3480, захворювання органів травлення - 1300, інші захворювання - 1020. Який відносний показник можна розрахувати на підставі цих даних?

1. Екстенсивний*

2. Інтенсивний

3. Наочності

4. Середні величини

5. Співвідношення

Протягом року в поліклініці міста К. було зареєстровано 15 000 випадків захворювань. Серед них: грип і гострі респіраторні захворювання - 6100, захворювання системи кровообігу - 5400, захворювання органів травлення - 1900, інші захворювання - 1600. Який відносний показник можна розрахувати на підставі цих даних?

1. Екстенсивний*

2. Інтенсивний

3. Наочності

4. Середні величини

5. Співвідношення

В місті мешкає 100000 населення. Із 160 випадків інфекційних захворювань протягом року 75 припадає на грип. Який показник захворюваності на грип по відношенню до всіх інфекційних хвороб треба використати?

1. Екстенсивний*

2. Інтенсивний

3. Наочності

4. Співвідношення

5. Відносної інтенсивності

Серед усієї кількості зареєстрованих захворювань населення міста В. хвороби органів кровообігу склали 23 %. Який статистичний показник приведений?

1. Екстенсивний*

2. Співвідношення

3. Інтенсивний

4. Наочності

5. Середня величина

З метою аналізу стану здоров'я населення та рівня медичної допомоги в кардіологічному диспансері були розраховані такі показники: рівень первинної захворюваності хворобами системи кровообігу - 62 ‰; рівень загальної захворюваності хворобами системи кровообігу - 483,55 ‰; рівень смертності від хвороб системи кровообігу - 10,9 ‰; питома вага випадків смерті від хвороб системи кровообігу серед усіх причин смерті - 67,0 %; рівень первинної інвалідності від хвороб системи кровообігу - 16,2 на 10 тис. населення. Який з наведених показників є екстенсивною величиною?

1. Питома вага випадків смерті від хвороб системи кровообігу серед усіх причин смерті*

2. Рівень смертності від хвороб системи кровообігу

3. Рівень первинної захворюваності хворобами системи кровообігу

4. Рівень загальної захворюваності хворобами системи кровообігу

5. Рівень первинної інвалідності від хвороб системи кровообігу

З метою аналізу стану здоров'я населення та рівня медичної допомоги в онкологічному диспансері були розраховані такі показники: рівень первинної захворюваності злоякісними новоутвореннями - 21 ‰; рівень загальної захворюваності злоякісними новоутвореннями - 183,55 ‰; рівень смертності від злоякісних новоутворень - 3,9 ‰; питома вага випадків смерті від злоякісних новоутворень - 11,7 %; рівень первинної інвалідності від злоякісних новоутворень - 52 на 10 тис. населення. Який з наведених показників є екстенсивною величиною?

1. Питома вага випадків смерті від злоякісних новоутворень серед усіх причин смерті*

2. Рівень смертності від злоякісних новоутворень

3. Рівень первинної захворюванос­ті злоякісними новоутвореннями

4. Рівень загальної захворюваності злоякісними новоутвореннями

5. Рівень первинної інвалідності від злоякісних новоутворень

Захворюваність дизентерією у районі по місяцях року в абсолютних цифрах склала: січень - 6; лютий - 9; березень - 11; квітень - 10; травень - 16; червень - 23; липень - 19; серпень - 33; вересень - 58; жовтень - 19; листопад - 11; грудень - 5. Всього за рік - 220 випадків. Який вид графічного зображення найбільш наочно покаже помісячні відхилення захворюваності дизентерією від середнього рівня?

1. Радіальна діаграма*

2. Картодіаграма

3. Картограма

4. Секторна діаграма

5. Стовпчикова діаграма

За даними звернень населення з приводу грипу до районної поліклініки, було виявлено: в січні - 257 випадків грипу, лютому - 222, березні - 210, квітні - 81, травні - 26, червні - 5, липні - 3, серпні - 8, вересні - 19, жовтні - 29, листопаді - 49, грудні - 152. Необхідно наочно показати сезонність коливань рівня захворюваності на грип. Який метод графічного зображення найбільш доцільний в даному випадку?

1. Радіальна діаграма*

2. Картограма

3. Секторна діаграма

4. Стовпчикова діаграма

5. Картодіаграма

Серед причин первинної інвалідності населення у лікаря загальної практики К. в поточному році перше місце займають серцево-судинні захворювання (30 %), друге - новоутворення (9 %), третє - травми (5,4 %) тощо. За допомогою яких діаграм лікар найбільш наочно зможе ілюструвати структуру явищ, що вивчаються?

1. Секторна*

2. Картограма

3. Лінійна

4. Радіальна

5. Стовпчикова

Було вивчено структуру первинної захворюваності населення за 21-м класом хвороб. За допомогою якого типу діаграми повинні бути графічно відображені результати даного дослідження?

1. Секторна*

2. Радіальна

3. Стовпчикова

4. Лінійна

5. Картограма

При вивченні захворюваності у місті N. було встановлено, що населення різних адміністративних районів відрізняється за своїм віковим складом. Який зі статистичних методів дозволяє виключити вплив цього чинника на показники захворюваності?

1. Стандартизація*

2. Аналіз динамічних рядів

3. Т-критерій Вілкоксона

4. Кореляційно-регресійний аналіз

5. Обчислення середніх величин

В минулому звітному році рівень первинної захворюваності в місті К складав 789,5 ‰, в місті М – 568 ‰, в місті С – 650 ‰. За допомогою якого типу діаграми повинні бути гра­фічно відображені дані результати?

1. Стовпчикова*

2. Радіальна

3. Секторна

4. Лінійна

5. Картограма

В минулому звітному році рівень загальної захворюваності в місті Ж складав 1789,5 ‰, в місті В – 1568 ‰, в місті Д – 1650 ‰. За допомогою якого типу діаграми повинні бути гра­фічно відображені дані результати?

1. Стовпчикова*

2. Радіальна

3. Картограма

4. Секторна

5. Лінійна

Динаміка первинної захворюваності в місті К становила: у 2005 р. – 584 ‰, у 2006 р. – 650 ‰, у 2007 р. – 680 ‰, у 2008 р. – 720 ‰. За допомогою якого типу діаграми повинні бути гра­фічно відображені дані результати?

1. Лінійна*

2. Радіальна

3. Картограма

4. Секторна

5. Стовпчикова

Показник загальної захворюваності в районі Ш. становить 1560,9 ‰, а в районі Я. - 1800,9 ‰. У віковій структурі населення району Ш. частка осіб 50 років і старших складає 30 %, а в районі Я. - 40 %. Необхідно перевірити, чи вплинула на різницю показників загальної захворюваності неоднорідність вікової структури населення. Яким методом медичної статистики найдоречніше скористатися в цьому випадку?

1. Розрахунок стандартизованих показників*

2. Розрахунок коефіцієнта кореляції

3. Розрахунок довірчого коефіцієнта Стьюдента

4. Розрахунок середніх величин

5. Розрахунок відносних величин

На підприємстві в першому півріччі з 2000 працюючих чоловіків мали травми - 320, з 4000 працюючих жінок - 280. В другому півріччі із 6000 чоловіків травмовано 720, з 2000 жінок травмовано 160. Який метод статистичної обробки даних є оптимальним для усунення розбіжностей у складі працюючих за статтю і різного рівня травм у них?

1. Метод стандартизації*

2. Кореляційний аналіз

3. Регресійний аналіз

4. Розрахунок середніх величин

5. Розрахунок відносних величин

При вивченні захворюваності у місті N. було встановлено, що населення різних адміністративних районів відрізняється за своїм віковим складом. Який зі статистичних методів дозволяє виключити вплив цього чинника на показники захворюваності?

1. Стандартизація*

2. Аналіз динамічних рядів

3. Т-критерій Вілкоксона

4. Кореляційно-регресійний аналіз

5. Обчислення середніх величин

Якщо прийняти частоту інфекційного гепатиту в районі А. у 2006 р. за 100 %, то в наступні роки даний показник буде мати такий вигляд: 2007 р. –збільшення на 62,5 %, 2008 р. – збільшення на 25 %. Який показник був використаний при аналізі приведених даних?

1. Наочності*

2. Екстенсивний

3. Інтенсивний

4. Співвідношення

5. Темп росту

Якщо прийняти частоту цукрового діабету в районі Н. у 2006 р. за 100 %, то в наступні роки даний показник буде мати такий вигляд: 2007 р. –збільшення на 32,5 %, 2008 р. – збільшення на 15 %. Який показник був використаний при аналізі приведених даних?

1. Наочності*

2. Екстенсивний

3. Темп росту

4. Інтенсивний

5. Співвідношення

У місті Л. при порівнянні з минулим роком рівень захворюваності на туберкульоз збільшився на 12 %. Який показник використано для аналізу?

1. Наочності*

2. Інтенсивний

3. Екстенсивний

4. Стандартизований

5. Співвідношення

У місті Ж. при порівнянні з минулим роком рівень захворюваності на інфаркт міокарду збільшився на 9 %. Який показник використано для аналізу?

1. Наочності*

2. Стандартизований

3. Екстенсивний

4. Інтенсивний

5. Співвідношення

У 200 хворих гіпертонічною хворобою вивчалася величина артеріального тиску та вік хворого. Якою статистичною величиною потрібно скористатися, щоб виміряти силу зв'язку між вказаними ознаками?

1. Коефіцієнт кореляції*

2. Коефіцієнт Стьюдента

3. Коефіцієнт варіації

4. Похибка репрезентативності

5. Сигмальне відхилення

У 300 хворих на цукровий діабет вивчалася глюкоземії та вік хворого. Якою статистичною величиною потрібно скористатися, щоб виміряти силу зв'язку між вказаними ознаками?

1. Коефіцієнт кореляції*

2. Коефіцієнт варіації

3. Коефіцієнт Стьюдента

4. Похибка репрезентативності

5. Сигмальне відхилення

За результатами п'ятирічного моніторингу оцінювали міру впливу чинників навколишнього середовища на рівень загальної захворюваності населення. Який статистичний метод треба обрати для оцінки зв'язку між вказаними ознаками?

1. Обчислення коефіцієнта кореляції*

2. Обчислення коефіцієнта вірогідності відмінностей

3. Обчислення коефіцієнта відповідності

4. Обчислення стандартизованого коефіцієнта

5. Обчислення показників динамічного ряду

При вивченні захворюваності на туберкульоз легень були отримані дані про соціально-економічні умови життя і шкідливі звички хворих. Обчислення якого з нижчеперелічених показників дозволяє оцінити зв'язок між зазначеними чинниками і захворюваністю на туберкульоз?

1. Коефіцієнт кореляції*

2. Коефіцієнт відповідності

3. Коефіцієнт регресії

4. Стандартизований показник

5. Коефіцієнт вірогідності

Цеховим лікарем на підприємстві щорічно проводиться аналіз стану здоров'я робітників. На які диспансерні групи здоров'я поділяються робітники підприємства у щорічному звіті?

1. Здорові, практично здорові, хворі за 3-ма стадіями компенсації*

2. Здорові, хворі на гострі захворювання, хворі з субкомпенсованим перебігом хвороби

3. Здорові, часто хворіючи з компенсованим перебігом хвороби

4. Здорові, хворі на важливі неепідемічні захворювання, практично здорові

5. Здорові, хворі з тимчасовою втратою працездатності, хворі з декомпенсованим перебігом захво­рювання

На диспансерному обліку в дільничного терапевта перебувають реконвалесценти після інфекційних захворювань, часто і тривало хворіючі, особи з хронічною патологією. Хто з приведених хворих повинен бути віднесений до III групи здоров'я?

1. З хронічною патологією в стадії компенсації*

2. Усі категорії хворих, приведені в умові задачі

3. Часто і тривало хворіючі

4. Реконвалесценти після інфек­ційних захворювань і особи з хро­нічною патологією

5. Особи, що страждають хроніч­ними захворюваннями

Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один раз - 30 %, два рази - 15 %, чотири рази хворіли - 5 %, всі інші - 5 і більше разів. Яка питома вага службовців, віднесених до І групи здоров'я?

1. 40 %*

2. 10 %

3. 55 %

4. 60 %

5. 22 %

Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один раз - 30 %, два рази - 15 %, чотири рази хворіли - 5 %, всі інші - 5 і більше разів. Яка питома вага службовців, віднесених до ІІ групи здоров'я?

1. 15 %*

2. 40 %

3. 10 %

4. 60 %

5. 22 %

Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один раз - 30 %, два рази - 15 %, чотири рази хворіли - 5 %, всі інші - 5 і більше разів. Яка питома вага службовців, віднесених до ІІІ групи здоров'я?

1. 10 %*

2. 40 %

3. 15 %

4. 60 %

5. 22 %

Хлопчик 13-ти років за останній рік п'ять разів хворів гострими респіраторними захворюваннями. До якої групи здоров'я належить цей хлопчик?

1. Третя*

2. Перша

3. Друга

4. Четверта

5. П'ята

Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 822 дітей. З них жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази – 150 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до першої групи здоров’я?

1. 250*

2. 50

3. 180

4. 370

5. 22

Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 822 дітей. З них жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази – 150 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до другої групи здоров’я?

1. 370*

2. 50

3. 250

4. 180

5. 22

Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 822 дітей. З них жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази – 150 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до третьої групи здоров’я?

1. 202*

2. 50

3. 250

4. 180

5. 370

Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 822 дітей. З них жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази – 150 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до групи частохворіючих?

1. 202*

2. 50

3. 250

4. 180

5. 370

Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 902 дітей. З них жодного разу не хворіло 100 дітей, 1 раз – 180 дітей, 2 рази – 200 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до першої групи здоров’я?

1. 280*

2. 100

3. 420

4. 220

5. 202

Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 902 дітей. З них жодного разу не хворіло 100 дітей, 1 раз – 180 дітей, 2 рази – 200 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до другої групи здоров’я?

1. 420*

2. 100

3. 280

4. 220

5. 202

Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 902 дітей. З них жодного разу не хворіло 100 дітей, 1 раз – 180 дітей, 2 рази – 200 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до третьої групи здоров’я?

1. 202*

2. 100

3. 280

4. 420

5. 220

Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 902 дітей. З них жодного разу не хворіло 100 дітей, 1 раз – 180 дітей, 2 рази – 200 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до групи частохворіючих?

1. 202*

2. 100

3. 420

4. 220

5. 280

Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1630 чоловік своєї дільниці. З них жодного разу не хворіло 100 чоловік, 1 раз – 230 чоловік, 2 рази – 240 чоловік, 3 рази – 420, 4 рази – 560 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до першої групи здоров’я?

1. 330*

2. 660

3. 230

4. 100

5. 640

Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1630 чоловік своєї дільниці. З них жодного разу не хворіло 100 чоловік, 1 раз – 230 чоловік, 2 рази – 240 чоловік, 3 рази – 420, 4 рази – 560 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до другої групи здоров’я?

1. 660*

2. 330

3. 240

4. 100

5. 640

Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1630 чоловік своєї дільниці. З них жодного разу не хворіло 100 чоловік, 1 раз – 230 чоловік, 2 рази – 240 чоловік, 3 рази – 420, 4 рази – 560 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до третьої групи здоров’я?

1. 640*

2. 330

3. 660

4. 240

5. 100

Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1630 чоловік своєї дільниці. З них жодного разу не хворіло 100 чоловік, 1 раз – 230 чоловік, 2 рази – 240 чоловік, 3 рази – 420, 4 рази – 560 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до групи частохворіючих?

1. 640*

2. 330

3. 660

4. 240

5. 100

Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1670 чоловік своєї дільниці. З них жодного разу не хворіло 120 чоловік, 1 раз – 250 чоловік, 2 рази – 300 чоловік, 3 рази – 320, 4 рази – 600 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до першої групи здоров’я?

1. 370*

2. 120

3. 250

4. 300

5. 680

Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1670 чоловік своєї дільниці. З них жодного разу не хворіло 120 чоловік, 1 раз – 250 чоловік, 2 рази – 300 чоловік, 3 рази – 320, 4 рази – 600 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до другої групи здоров’я?

1. 620*

2. 370

3. 250

4. 320

5. 680

Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1670 чоловік своєї дільниці. З них жодного разу не хворіло 120 чоловік, 1 раз – 250 чоловік, 2 рази – 300 чоловік, 3 рази – 320, 4 рази – 600 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до третьої групи здоров’я?

1. 680*

2. 620

3. 600

4. 320

5. 1000

Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1670 чоловік своєї дільниці. З них жодного разу не хворіло 120 чоловік, 1 раз – 250 чоловік, 2 рази – 300 чоловік, 3 рази – 320, 4 рази – 600 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до групи частохворіючих?

1. 680*

2. 620

3. 600

4. 320

5. 1000

Цеховий лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 2000 працівників комбайнового заводу. З них жодного разу не хворіло та не перебувало на листку непрацездатності 50 чоловік, 1 раз – 310 чоловік, 2 рази – 780 чоловік, 3 рази – 670, 4 рази – 110 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до першої групи здоров’я?

1. 360*

2. 190

3. 310

4. 670

5. 1450

Цеховий лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 2000 працівників комбайнового заводу. З них жодного разу не хворіло та не перебувало на листку непрацездатності 50 чоловік, 1 раз – 310 чоловік, 2 рази – 780 чоловік, 3 рази – 670, 4 рази – 110 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до другої групи здоров’я?

1. 1450*

2. 780

3. 310

4. 360

5. 670

Цеховий лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 2000 працівників комбайнового заводу. З них жодного разу не хворіло та не перебувало на листку непрацездатності 50 чоловік, 1 раз – 310 чоловік, 2 рази – 780 чоловік, 3 рази – 670, 4 рази – 110 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до третьої групи здоров’я?

1. 190*

2. 310

3. 860

4. 670

5. 110

Цеховий лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 2000 працівників комбайнового заводу. З них жодного разу не хворіло та не перебувало на листку непрацездатності 50 чоловік, 1 раз – 310 чоловік, 2 рази – 780 чоловік, 3 рази – 670, 4 рази – 110 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до групи частохворіючих?

1. 190*

2. 110

3. 310

4. 860

5. 670

Хлопчик 11-ти років за останній рік чотири рази хворів гострими респіраторними захворюваннями. До якої групи здоров’я належить цей хлопчик? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?

1. Третя група, 35 %*

2. Четверта група, 35 %

3. Друга група, 35 %

4. Третя група, 20 %

5. Четверта група, 20 %

В учня четвертого класу виявлено різко дисгармонійний фізичний розвиток. Хлопчик страждає на хронічний бронхіт без значних органічних порушень. Протягом року гострими захворюваннями не хворів. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?

1. Третя група, 35 %*

2. Четверта група, 35 %

3. Друга група, 35 %

4. Третя група, 20 %

5. Четверта група, 20 %

Чоловік К. на протязі п’яти років страждає на виразкову хворобу шлунку. За останній рік загострення захворювання було 1 раз. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?

1. Третя група, 35 %*

2. Четверта група, 35 %

3. Друга група, 35 %

4. Третя група, 20 %

5. Четверта група, 20 %

Під час медичного огляду в працівника М. не виявлено функціональних та органічних відхилень у стані здоров’я. Протягом року 1 раз хворів ГРЗ. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?

1. Перша група, 20 %*

2. Друга група, 35 %

3. Третя група, 35 %

4. Третя група, 20 %

5. Перша група, 35 %

У хворого Н. діагноз: ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Миготлива аритмія, постійна форма, тахісистолія. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. НК ІІІ ст. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?

1. П’ята група, 1 %*

2. П’ята група, 4 %

3. Четверта група, 1 %

4. Третя група, 35 %

5. Четверта група, 4 %

У хворого Ш., який знаходиться на стаціонарному лікуванні діагностовано: Хронічний гломерулонефрит, нефротичний синдром, ХНН ІІ ст. До якої групи здоров’я належить хворий? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?

1. Четверта група, 4 %*

2. П’ята група, 4 %

3. Четверта група, 1 %

4. Тертя група, 35 %

5. П’ята група, 1 %

Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань відноситься до первинної захворюваності?

1. 480*

2. 300

3. 180

4. 458

5. 930

Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань відноситься до загальної захворюваності?

1. 930*

2. 1480

3. 180

4. 480

5. 458

Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань відноситься до вичерпної захворюваності?

1. 1480*

2. 180

3. 480

4. 458

5. 930

Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Як розрахувати показник первинної захворюваності?

1. (300+180) / 1100 × 1000*

   1. (300+180+450) / 1100 × 1000

2. (300+180+450+550) / 1100 × 1000

3. (300+180) / (300+180+450+550) × 1000

   1. (180+450) / (300+180+450+550) × 1000

Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Як розрахувати показник загальної захворюваності?

1. (300+180+450) / 1100 × 1000*

2. (300+180+450+550) / 1100 × 1000

3. (300+180) / (300+180+450+550) × 1000

4. (300+180) / 1100 × 1000

5. (180+450) / (300+180+450+550) × 1000

Сімейний лікар, який обслуговує 1100 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 300 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 180 випадків, загострень хронічних захворювань – 450 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 550 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Як розрахувати показник вичерпної захворюваності?

1. (300+180+450+550) / 1100 × 1000*

2. (300+180+450) / 1100 × 1000

3. (300+180) / (300+180+450+550) × 1000

4. (300+180) / 1100 × 1000

5. (180+450) / (300+180+450+550) × 1000

Дільничний лікар, який обслуговує 1700 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 600 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 280 випадків, загострень хронічних захворювань – 650 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 850 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань відноситься до первинної захворюваності?

1. 880*

2. 600

3. 1530

4. 850

5. 2380

Дільничний лікар, який обслуговує 1700 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 600 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 280 випадків, загострень хронічних захворювань – 650 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 850 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань відноситься до загальної захворюваності?

1. 1530*

2. 600

3. 880

4. 850

5. 2380

Дільничний лікар, який обслуговує 1700 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 600 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 280 випадків, загострень хронічних захворювань – 650 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 850 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Скільки випадків захворювань відноситься до вичерпної захворюваності?

1. 2380*

2. 600

3. 880

4. 1530

5. 850

Дільничний лікар, який обслуговує 1700 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 600 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 280 випадків, загострень хронічних захворювань – 650 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 850 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Як розрахувати показник первинної захворюваності?

1. (600+280) / 1700 × 1000*

2. (600+280+650) / 1700 × 1000

3. (600+280+650+850) / 1700 × 1000

4. (600+280) / (600+280+650+850) × 1000

5. (180+650) / (600+280+650+850) × 1000

Дільничний лікар, який обслуговує 1700 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 600 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 280 випадків, загострень хронічних захворювань – 650 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 850 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Як розрахувати показник загальної захворюваності?

1. (600+280+650) / 1700 × 1000*

2. (600+280+650+850) / 1700 × 1000

3. (600+280) / (600+280+650+850) × 1000

4. (600+280) / 1700 × 1000

5. (180+650) / (600+280+650+850) × 1000

Дільничний лікар, який обслуговує 1700 міського населення, при написанні річного звіту аналізує захворюваність населення дільниці. 600 випадків захворювань – були гострі захворювання, вперше виявлених хронічних – було 280 випадків, загострень хронічних захворювань – 650 випадків, виявлених під час профілактичних оглядів – 850 випадків захворювань, смертності від захворюваності – 2. Як розрахувати показник вичерпної захворюваності?

1. (600+280+650+850) / 1700 × 1000*

   1. (600+280+650) / 1700 × 1000

   2. (600+280) / (600+280+650+850) × 1000

2. (600+280) / 1700 × 1000

3. (180+650) / (600+280+650+850) × 1000

При обстеженні дитини п’яти років лікар-педіатр встановив факт захворювання на дифтерію. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 12 годин, в санепідстанцію*

2. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

3. Протягом 12 годин, в інфекційну лікарню

4. Протягом 3 діб, в кабінет інфекційних захворювань

5. Термінова госпіталізація в інфекційну лікарню

При обстеженні хворого лікар-гастроентеролог запідозрив факт захворювання на дифтерію. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 12 годин, в санепідстанцію*

2. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

3. Протягом 24 годин, в інфекційну лікарню

4. Протягом 12 годин, в інфекційну лікарню

5. Протягом 3 діб, в кабінет інфекційних захворювань

При обстеженні хворого лікар-гастроентеролог запідозрив факт захворювання на черевний тиф. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 12 годин, в санепідстанцію*

2. Термінова госпіталізація в інфекційну лікарню

3. Протягом 12 годин, в інфекційну лікарню

4. Протягом 3 діб, в кабінет інфекційних захворювань

5. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

При обстеженні хворого лікар-гастроентеролог запідозрив факт захворювання на сальмонельоз. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 12 годин, в санепідстанцію*

2. Протягом 12 годин, в інфекційну лікарню

3. Термінова госпіталізація в інфекційну лікарню

4. Протягом 3 діб, в кабінет інфекційних захворювань

5. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

При обстеженні хворого лікар-гастроентеролог запідозрив факт захворювання на бруцельоз. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 12 годин, в санепідстанцію*

2. Протягом 12 годин, в інфекційну лікарню

3. Термінова госпіталізація в інфекційну лікарню

4. Протягом 3 діб, в кабінет інфекційних захворювань

5. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

При обстеженні хворого лікар-гастроентеролог запідозрив факт захворювання на дизентерію. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 12 годин, в санепідстанцію*

2. Протягом 12 годин, в інфекційну лікарню

3. Термінова госпіталізація в інфекційну лікарню

4. Протягом 3 діб, в кабінет інфекційних захворювань

5. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

У вагітної, яка знаходилася на спостереженні в жіночій консультації був виявлений СНІД. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 12 годин, в санепідстанцію*

2. Протягом 3 діб, в кабінет інфекційних захворювань

3. Протягом 12 годин, в дерматовенерологічний диспансер

4. Термінова госпіталізація в інфекційну лікарню

5. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

При обстеженні хворої дільничний лікар-терапевт запідозрив рак грудей. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 3 діб, в онкодиспансер*

2. Протягом 12 годин, в онкодиспансер

3. Протягом 12 годин, в інфекційну лікарню

4. Термінова госпіталізація в онкодиспансер

5. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

При обстеженні хворого дільничний лікар-терапевт запідозрив шизофренію. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 3 діб, в психоневрологічний диспансер*

2. Протягом 12 годин, в психоневрологічний диспансер

3. Протягом 12 годин, в хірургічне відділення лікарні

4. Термінова госпіталізація в психоневрологічний диспансер

5. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

У вагітної, яка знаходилася на спостереженні в жіночій консультації був виявлений сифіліс. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 3 діб, в дерматовенерологічний диспансер*

2. Протягом 12 годин, в дерматовенерологічний диспансер

3. Протягом 12 годин, в гінекологічне відділення лікарні

4. Термінова госпіталізація в дерматовенерологічний диспансер

5. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

У вагітної, яка знаходилася на спостереженні в жіночій консультації була виявлена гонорея. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 3 діб, в дерматовенерологічний диспансер*

2. Протягом 12 годин, в дерматовенерологічний диспансер

3. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

4. Протягом 12 годин, в хірургічне відділення лікарні

5. Термінова госпіталізація в дерматовенерологічний диспансер

Лікар-пульмонолог при обстеженні хворого запідозрив активний туберкульоз. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 3 діб, в протитуберкульозний диспансер*

2. Протягом 12 годин, в протитуберкульозний диспансер

3. Протягом 12 годин, в хірургічне відділення лікарні

4. Термінова госпіталізація в протитуберкульозний диспансер

5. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

Лікар-офтальмолог при обстеженні хворого запідозрив трахому. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 3 діб, в дерматовенерологічний диспансер*

2. Протягом 12 годин, в дерматовенерологічний диспансер

3. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

4. Протягом 12 годин, в хірургічне відділення лікарні

5. Термінова госпіталізація в дерматовенерологічний диспансер

Сімейний лікар при обстеженні хворої запідозрив трихофітію. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 3 діб, в дерматовенерологічний диспансер*

2. Протягом 12 годин, в дерматовенерологічний диспансер

3. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

4. Протягом 12 годин, в хірургічне відділення лікарні

5. Термінова госпіталізація в дерматовенерологічний диспансер

Сімейний лікар при обстеженні хворої запідозрив мікроспорію. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 3 діб, в дерматовенерологічний диспансер*

2. Протягом 12 годин, в дерматовенерологічний диспансер

3. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

4. Протягом 12 годин, в хірургічне відділення лікарні

5. Термінова госпіталізація в дерматовенерологічний диспансер

Лікар-педіатр при обстеженні хворої діагностував коросту. В який термін та куди в цьому випадку лікар повинен відправити відповідний обліковий документ?

1. Протягом 3 діб, в дерматовенерологічний диспансер*

2. Протягом 12 годин, в дерматовенерологічний диспансер

3. Протягом 3 діб, в санепідстанцію

4. Протягом 12 годин, в хірургічне відділення лікарні

5. Термінова госпіталізація в дерматовенерологічний диспансер

Цеховий лікар-терапевт Тернопільського комбайнового заводу щорічно проводить аналіз захворюваності із тимчасовою втратою працездатності. Загальна чисельність населення м. Тернополя 230000. На 2000 працюючих було 230 випадків тимчасової непрацездатності, в тому числі на гострі респіраторні інфекції – 45, 4050 днів тимчасової непрацездатності. Як розрахувати показник випадків тимчасової непрацездатності?

1. 230 / 2000 × 100*

2. 230 / 2000 × 1000

3. 230 / 230000 × 1000

4. 230 / 230000 × 100

5. 4050 / 230000 × 1000

Цеховий лікар-терапевт Тернопільського комбайнового заводу щорічно проводить аналіз захворюваності із тимчасовою втратою працездатності. Загальна чисельність населення м. Тернополя 230000. На 2000 працюючих було 230 випадків тимчасової непрацездатності, в тому числі на гострі респіраторні інфекції – 45, 4050 днів тимчасової непрацездатності. Як розрахувати показник календарних днів тимчасової непрацездатності?

1. 4050 / 2000 × 100*

2. 230 / 230000 × 1000

3. 4050 / 2000 × 1000

4. (230+4050) / 230000 × 100

5. 4050 / 230000 × 1000

Цеховий лікар-терапевт Тернопільського комбайнового заводу щорічно проводить аналіз захворюваності із тимчасовою втратою працездатності. Загальна чисельність населення м. Тернополя 230000. На 2000 працюючих було 230 випадків тимчасової непрацездатності, в тому числі на гострі респіраторні інфекції – 45, на грип – 38, на гіпертонічну хворобу – 20, 4050 днів тимчасової непрацездатності. Як розрахувати частку гострих респіраторних інфекцій?

1. 45 / 230 × 100*

2. 45 / 230 × 1000

3. 45 / 2000 × 1000

4. 45 / 230000 × 100

5. 45 / 230000 × 1000

Цеховий лікар-терапевт Тернопільського комбайнового заводу щорічно проводить аналіз захворюваності із тимчасовою втратою працездатності. Загальна чисельність населення м. Тернополя 230000. На 2000 працюючих було 230 випадків тимчасової непрацездатності, в тому числі на гострі респіраторні інфекції – 45, на грип – 38, на гіпертонічну хворобу – 20, 4050 днів тимчасової непрацездатності. Як розрахувати частку захворюваності на грип?

1. 38 / 230 × 100*

2. 38 / 230000 × 1000

3. 38 / 230 × 1000

4. 38 / 2000 × 1000

5. 38 / 230000 × 100

Цеховий лікар-терапевт Тернопільського комбайнового заводу щорічно проводить аналіз захворюваності із тимчасовою втратою працездатності. Загальна чисельність населення м. Тернополя 230000. На 2000 працюючих було 230 випадків тимчасової непрацездатності, в тому числі на гострі респіраторні інфекції – 45, на грип – 38, на гіпертонічну хворобу – 20, 4050 днів тимчасової непрацездатності. Як розрахувати частку захворюваності на гіпертонічну хворобу?

1. 20 / 230 × 100*

2. 20 / 230000 × 1000

3. 20 / 230 × 1000

4. 20 / 2000 × 1000

5. 20 / 230000 × 100

Цеховий лікар-терапевт Тернопільського комбайнового заводу щорічно проводить аналіз захворюваності із тимчасовою втратою працездатності. Загальна чисельність населення м. Тернополя 230000. На 2000 працюючих було 230 випадків тимчасової непрацездатності, в тому числі на гострі респіраторні інфекції – 45, на грип – 38, на гіпертонічну хворобу – 20, 4050 днів тимчасової непрацездатності. Як розрахувати середню тривалість одного випадку непрацездатності?

1. 4050 / 230*

2. 4050 / 230 × 100

3. 4050 / 230 × 1000

4. 230 / 4050 × 100

5. 230 / 4050

Лікарю-терапевту доручено провести аналіз захворюваності населення на підпорядкованій дільниці. Які з джерел вивчення захворюваності забезпечують найбільш повний облік гострих захворювань?

1. Звертання в амбулаторно-поліклінічні заклади*

2. Спеціально організоване дослі­дження

3. Причини смерті

4. Опитування населення

5. Профілактичні огляди

Цеховому лікарю доручено вивчити захворюваність із тимчасовою втратою працездатності на підприємстві. За допомогою яких статистичних документів можна визначити показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності?

1. Звіт про тимчасову непрацездатність, листок непрацездатності*

2. Звіт про тимчасову непрацездатність, картка диспансерного спостереження

3. Звіт про тимчасову непрацездатність, зведена відомість обліку захворюваності населення

4. Листок непрацездатності, картка хворого, що вибув зі стаціонару

5. Листок непрацездатності, лікарське свідоцтво про смерть

Лікарю доручено вивчити інфекційну захворюваність у місті. Який основний обліковий документ існує для реєстрації і вивчення інфекційних захворювань?

1. Екстрене повідомлення*

2. Медична картка амбулаторного хворого

3. Картка обліку щеплень

4. Талон реєстрації заключних діагнозів

5. Картка хворого, що вибув зі стаціонару

Дільничний лікар повинен дати характеристику захворюваності населення своєї дільниці для складання річного звіту про діяльність поліклініки. Які документи використовуються для реєстрації і вивчення загальної захворюваності?

1. Талон амбулаторного пацієнта, статистичний талон для реєстрації заключного діагнозу*

2. Контрольна картка диспансер­ного спостереження

3. Історія розвитку дитини, талон амбулаторного пацієнта

4. Медична картка амбулаторного хворого, статистичний талон для реєстрації заключного діагнозу

5. Листок непрацездатності, ста­тистична картка хворого, що вибув зі стаціонару

Серед працюючих на промисловому підприємстві зареєстровано 1200 випадків непрацездатності та 12-000 днів непрацездатності. Який показник захворюваності з тимчасовою втратою працездатності слід розрахувати на підставі цих даних?

1. Середня тривалість одного випадку*

2. Кількість випадків непрацездатності на 100 працюючих

3. Кількість днів непрацездатності на 100 працюючих

4. Питома вага робітників, які жодного разу не хворіли протягом року

5. Питома вага осіб, які тривало та часто хворіли

Лікарем-терапевтом вивчається рівень загальної захворюваності населення. Які обліково-статистичні документи використовуються з цією метою?

1. Статистичні талони з позначкою „+” і „−”*

2. Картки хворих, що вибули зі стаціонару

3. Статистичні талони з позначкою „+”

4. Статистичні талони з позначкою „−„

5. Талони амбулаторного пацієнта з числом „1” або „2”

Дільничному лікарю доручено провести аналіз захворюваності на підпорядкованій дільниці. За яким видом захворюваності визначається група тривало та часто хворіючих?

1. З тимчасовою втратою працездатності*

2. Госпіталізована

3. Загальна

4. Гостра інфекційна

5. На найважливіші неепідемічні хвороби

При вивченні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності робітників машинобудівного заводу середня тривалість одного випадку склала 20 днів. Які захворювання вплинули на величину показника?

1. Хронічні*

2. Гострі

3. З підгострим перебігом

4. Преморбідні форми хвороб

5. Важкообумовлені

У ході медичного огляду населення виявлялися і реєструвалися хронічні захворювання та різні патологічні стани, відхилення. Який показник доцільно вивчати в даній ситуації?

1. Патологічна ураженість*

2. Поширеність

3. Загальна захворюваність

4. Первинна захворюваність

5. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності

Головний лікар поліклініки дав завдання дільничному лікарю визначити захворюваність N-ою хворобою на дільниці. За яким документом визначається первинна захворюваність населення на дільниці?

1. Статистичні талони з позначкою „+”*

2. Статистичні талони з позначками „+” і „−”

3. Журнал профоглядів

4. Медична картка амбулаторного хворого

5. Талон на прийом до лікаря

Головний лікар поліклініки дав завдання дільничному лікарю визначити поширеність N-ою хворобою на дільниці. За яким документом визначається поширеність хвороб на лікарській дільниці?

1. Статистичні талони з позначками „+” і „−”*

2. Статистичний талон з позначкою „−”

3. Картка хворого, що вибув зі стаціонару

4. Талон на прийом до лікаря

5. Журнал профоглядів

Головний лікар поліклініки дав завдання дільничному лікарю визначити патологічну ураженість населення N-ою хворобою на дільниці. За яким документом визначається патологічна ураженість населення на хвороби на лікарській дільниці?

1. Журнал профоглядів та статистичні талони з позначками „+” і „−”*

2. Журнал профоглядів та талон на прийом до лікаря

3. Статистичний талон з позначкою „+”

4. Статистичний талон з позначкою „−”

5. Статистичні талони з позначками „+” і „−”

Дільничний терапевт на амбулаторному прийомі встановив хворому діагноз: гострий бронхіт. Який обліковий документ лікар повинен заповнити для реєстрації даного захворювання?

1. Статистичний талон для реєстрації заключного діагнозу*

2. Листок непрацездатності

3. Історію хвороби

4. Статистична картка хворого, який вибув зі стаціонару

5. Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання

Для оцінки здоров'я дитячого населення використовувались наступні показники: поширеність хвороб, первинна захворюваність, структура захворюваності, патологічна ураженість та інвалідність. Який із цих показників найбільшою мірою відображає рівень захворюваності дітей хронічними хворобами та морфофункціональними порушеннями?

1. Патологічна ураженість*

2. Інвалідність

3. Загальна захворюваність

4. Поширеність

5. Первинна захворюваність

Протягом трьох років хворий М. перебуває на диспансерному обліку в поліклініці з діагнозом: хронічний бронхіт. У даному році він тричі звертався за медичною допомогою з приводу загострення цього захворювання. Які статистичні документи необхідно заповнити для обліку цього захворювання?

1. На всі три звертання заповнюються статистичні талони з позначкою (−)*

2. На всі три звертання заповнюються статистичні талони з позначкою (+)

3. Заповнюється один статистичний талон з позначкою (−) на первинне звертання

4. Заповнюються: статистичний талон з позначкою (+) на первинне і з позначкою (−) на повторні звертання

5. Заповнюється один статистичний талон з позначкою (+) на первинне звертання

До лікаря сільської лікарської амбулаторії двічі протягом календарного року (у березні і в листопаді) звертався пацієнт. У двох випадках йому було поставлено один і той же діагноз − гостра респіраторно-вірусна інфекція. Які документи слід заповнити для реєстрації цих захворювань?

1. На кожен випадок окремо статистичний талон з позначкою „+”*

2. На перший випадок статистичний талон з позначкою „+”, на другий - не заповнюється

3. На кожен випадок окремо статистичний талон з позначкою „−”

4. На перший випадок статистичний талон з позначкою „+”, на другий − з позначкою „−”

5. На жоден з випадків статистичний талон не заповнюється

Протягом п’яти років хвора Л. перебуває на диспансерному обліку в поліклініці з діагнозом: виразкова хвороба. У даному році вона двічі зверталася за медичною допомогою з приводу загострення цього захворювання. Які статистичні документи необхідно заповнити для обліку цього захворювання?

1. На всі два звертання заповнюються статистичні талони з позначкою (−)*

2. На всі два звертання заповнюються статистичні талони з позначкою (+)

3. Заповнюється один статистичний талон з позначкою (−) на первинне звертання

4. Заповнюються: статистичний талон з позначкою (+) на первинне і з позначкою (−) на повторні звертання

5. Заповнюється один статистичний талон з позначкою (+) на первинне звертання

До лікаря сільської лікарської амбулаторії двічі протягом календарного року (у березні і в листопаді) звертався пацієнт. У двох випадках йому було поставлено один і той же діагноз − гостра респіраторно-вірусна інфекція. Які документи слід заповнити для реєстрації цих захворювань?

1. В талонах амбулаторного пацієнта двічі позначається код „1”*

2. В талонах амбулаторного пацієнта двічі позначається код „2”

3. На перший випадок статистичний талон з позначкою „+”, на другий − з позначкою „−”

4. На кожен випадок окремо статистичний талон з позначкою „−”

5. На жоден з випадків статистичний талон не заповнюється

Протягом десяти років хвора О. перебуває на диспансерному обліку в поліклініці з діагнозом: хронічний пієлонефрит. У даному році вона двічі зверталася за медичною допомогою з приводу загострення цього захворювання та один раз – з приводу грипу. Які статистичні документи необхідно заповнити для обліку цього захворювання?

1. Заповнюються два статистичні талони з позначкою (−) та один – з позначкою (+)*

2. На всі три звертання заповнюються статистичні талони з позначкою (+)

3. Заповнюються два статистичні талони з позначкою (+) та один – з позначкою (−)

4. Заповнюється один статистичний талон з позначкою (+) на первинне звертання

5. На всі три звертання заповнюються статистичні талони з позначкою (−)

Протягом десяти років хвора О. перебуває на диспансерному обліку в поліклініці з діагнозом: хронічний пієлонефрит. У даному році вона двічі зверталася за медичною допомогою з приводу загострення цього захворювання та один раз – з приводу грипу. Які статистичні документи необхідно заповнити для обліку цього захворювання?

1. В талоні амбулаторного пацієнта один раз позначається код «1» і двічі позначається код «4»*

2. На всі три звертання заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «1»

3. На всі три звертання заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «3»

4. В талоні амбулаторного пацієнта один раз позначається код «2» і двічі позначається код «3»

5. На всі три звертання заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «2»

До лікаря сільської лікарської амбулаторії тричі протягом календарного року звертався пацієнт. У двох випадках йому було поставлено грип, а один раз − гострий фарингіт. Які документи слід заповнити для реєстрації цих захворювань?

1. На всі три звертання заповнюються статистичні талони з позначкою (+)*

2. Заповнюється один статистичний талон з позначкою (−) на первинне звертання

3. Заповнюються: статистичний талон з позначкою (+) на первинне і з позначкою (−) на повторні звертання

4. Заповнюється один статистичний талон з позначкою (+) на первинне звертання

5. На всі три звертання заповнюються статистичні талони з позначкою (−)

До лікаря сільської лікарської амбулаторії тричі протягом календарного року звертався пацієнт. У двох випадках йому було поставлено грип, а один раз − гострий фарингіт. Які документи слід заповнити для реєстрації цих захворювань?

1. На всі три звертання заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «1»*

2. На всі три звертання заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «2»

3. На всі три звертання заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «3»

4. В талоні амбулаторного пацієнта один раз позначається код «1» і двічі позначається код «3»

5. В талоні амбулаторного пацієнта один раз позначається код «2» і двічі позначається код «3»

При аналізі захворюваності з тимчасовою непрацездатністю робітників машинобудівного заводу було використане поглиблене вивчення захворюваності. Назвати обліковий документ, що використовується при цьому.

1. Карта обліку тимчасової непрацездатності*

2. Особова карта робітника

3. Статистичний талон для реєстрації остаточних (уточнених) діагнозів

4. Листок непрацездатності

5. Звіт про причини тимчасової непрацездатності

В медико-санітарній частині проводиться відбір серед усіх хворих з тимчасовою непрацездатністю групи часто хворіючих. Які критерії при цьому будуть використані?

1. 4 і більше етіологічно пов’язаних захворювань за поточний рік.*

2. 5 і більше етіологічно пов’язаних захворювань за поточний рік.

3. 4 і більше етіологічно не пов’язаних захворювань за поточний рік.

4. Більше 3-ох випадків захворювань протягом року незалежно від етіології.

5. Більше 2-ох випадків захворювань протягом року незалежно від етіології.

В медико-санітарній частині проводиться відбір серед усіх хворих з тимчасовою непрацездатністю групи часто хворіючих. Які критерії при цьому будуть використані?

1. 6 і більше етіологічно не пов’язаних захворювань за поточний рік.*

2. 6 і більше етіологічно пов’язаних захворювань за поточний рік.

3. 5 і більше етіологічно не пов’язаних захворювань за поточний рік.

4. Більше 3-ох випадків захворювань протягом року незалежно від етіології.

5. Більше 2-ох випадків захворювань протягом року незалежно від етіології.

В медико-санітарній частині проводиться відбір серед усіх хворих з тимчасовою непрацездатністю групи довго хворіючих. Які критерії при цьому будуть використані?

1. 40 і більше днів у зв’язку з етіологічно пов’язаними захворюваннями за поточний рік.*

2. Більше 2-ох випадків захворювань протягом року незалежно від етіології.

3. 40 і більше днів у зв’язку з етіологічно не пов’язаними захворюваннями за поточний рік.

4. 60 і більше днів у зв’язку з етіологічно пов’язаними захворюваннями за поточний рік.

5. Більше 3-ох випадків захворювань протягом року незалежно від етіології.

В медико-санітарній частині проводиться відбір серед усіх хворих з тимчасовою непрацездатністю групи довго хворіючих. Які критерії при цьому будуть використані?

1. 60 і більше днів у зв’язку з етіологічно не пов’язаними захворюваннями за поточний рік.*

2. 40 і більше днів у зв’язку з етіологічно не пов’язаними захворюваннями за поточний рік.

3. 60 і більше днів у зв’язку з етіологічно пов’язаними захворюваннями за поточний рік.

4. Більше 2-ох випадків захворювань протягом року незалежно від етіології.

5. Більше 3-ох випадків захворювань протягом року незалежно від етіології.

Вивчається захворюваність госпіталізованих хворих. Які обліково-статистичні документи будуть використані з цією метою?

1. Статистичні карти хворих, що вибули зі стаціонару.*

2. Статистичний талон зі знаком “+”.

3. Журнал відмови в госпіталізації.

4. Історія хвороби.

5. Талон амбулаторного пацієнта.

З контингенту III групи здоров'я троє дітей видужали від хронічних захворювань і були зняті з диспансерного обліку. Оцініть "правильність" дій дільничного педіатра.

1. Дії неправильні – необхідний перевід в II групу здоров'я*

2. Дії неправильні – діти повинні спостерігатися фахівцями з профілю патології

3. Дії лікаря правильні – діти обліку не підлягають

4. Дії неправильні – необхідний перевід в І групу здоров'я

5. Діти повинні залишатися в тій же групі здоров'я

На дільниці педіатра Д. до кінця року рівень загальної захворюваності виріс на 75 %. Який захід, вимагає першочергового вивчення для з'ясування причин такого зростання?

1. Необхідно вивчити структуру захворюваності*

2. Необхідно вивчити житлові умови дітей

3. Необхідно вивчити рівень культури батьків

4. Необхідно вивчити матеріальне положення сімей

5. Необхідно вивчити здоров'я батьків

Протягом двох років хворий Ц. перебуває на диспансерному обліку в поліклініці з діагнозом: хронічний панкреатит. У даному році він один раз звертався за медичною допомогою з приводу загострення цього захворювання, один раз – з приводу грипу, в цьому ж році у хворого був виявлений цукровий діабет. Які статистичні документи необхідно заповнити для обліку цього захворювання?

1. Заповнюються два статистичні талони з позначкою (+) та один – з позначкою (−)*

2. На всі три звертання заповнюються статистичні талони з позначкою (+)

3. Заповнюються два статистичні талони з позначкою (−) та один – з позначкою (+)

4. Заповнюється один статистичний талон з позначкою (+) на пер­винне звертання

5. На всі три звертання заповнюються статистичні талони з позначкою (−)

Протягом двох років хворий Ц. перебуває на диспансерному обліку в поліклініці з діагнозом: хронічний панкреатит. У даному році він один раз звертався за медичною допомогою з приводу загострення цього захворювання, один раз – з приводу грипу, в цьому ж році у хворого був виявлений цукровий діабет. Які статистичні документи необхідно заповнити для обліку цього захворювання?

1. В талоні амбулаторного пацієнта один раз позначається код «1», один раз «2» і один раз позначається код «4»*

2. На всі три звертання заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «1»

3. На всі три звертання заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «3»

4. В талоні амбулаторного пацієнта один раз позначається код «2» і двічі позначається код «3»

5. На всі три звертання заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «2»

До лікаря сільської лікарської амбулаторії тричі протягом календарного року звертався пацієнт. В одному випадку йому було поставлено грип, один раз − загострення хронічного холециститу, вперше виявлена гіпертонічна хвороба. Які документи слід заповнити для реєстрації цих захворювань?

1. Заповнюються: два статистичні талони з позначкою (+) і один − з позначкою (−)*

2. На всі три звертання заповнюються статистичні талони з позначкою (+)

3. Заповнюється один статистичний талон з позначкою (−) на первинне звертання

4. Заповнюється один статистичний талон з позначкою (+) на первинне звертання

5. На всі три звертання заповнюються статистичні талони з позначкою (−)

До лікаря сільської лікарської амбулаторії тричі протягом календарного року звертався пацієнт. В одному випадку йому було поставлено грип, один раз − загострення хронічного холециститу, вперше виявлена гіпертонічна хвороба. Які документи слід заповнити для реєстрації цих захворювань?

1. В талоні амбулаторного пацієнта один раз позначається код «1», один раз «2» і один раз позначається код «3»*

2. На всі три звертання заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «2»

3. На всі три звертання заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «3»

4. В талоні амбулаторного пацієнта один раз позначається код «1» і двічі позначається код «3»

5. В талоні амбулаторного пацієнта один раз позначається код «2» і двічі позначається код «3»

Протягом шести років хворий Ж. перебуває на диспансерному обліку в поліклініці з діагнозом: ішемічна хвороба серця. У даному році він тричі звертався за медичною допомогою з приводу загострення цього захворювання, один раз – з приводу грипу, в цьому ж році у хворого був виявлений цукровий діабет. Які статистичні документи необхідно заповнити для обліку цього захворювання?

1. Заповнюються три статистичні талони з позначкою (−) та два – з позначкою (+)*

2. На всі п’ять звертань заповнюються статистичні талони з позначкою (+)

3. Заповнюються три статистичні талони з позначкою (+) та два – з позначкою (−)

4. Заповнюється один статистичний талон з позначкою (+) на первинне звертання

5. На всі п’ять звертань заповнюються статистичні талони з позначкою (−)

Протягом шести років хворий Ш. перебуває на диспансерному обліку в поліклініці з діагнозом: ішемічна хвороба серця. У даному році він тричі звертався за медичною допомогою з приводу загострення цього захворювання, один раз – з приводу грипу, в цьому ж році у хворого був виявлений цукровий діабет. Які статистичні документи необхідно заповнити для обліку цього захворювання?

1. На всі п’ять звертань заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «3»*

2. На всі п’ять звертань заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «1»

3. В талоні амбулаторного пацієнта один раз позначається код «1», один раз «2» і три рази позначається код «3»

4. В талоні амбулаторного пацієнта один раз позначається код «2» і двічі позначається код «3»

5. На всі п’ять звертань звертання заповню­ються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «2»

До лікаря сільської лікарської амбулаторії шість разів протягом календарного року звертався пацієнт. В одному випадку йому було поставлено грип, один раз − загострення хронічного холециститу, вперше виявлена гіпертонічна хвороба. З приводу останньої він звертався ще три рази. Які документи слід заповнити для реєстрації цих захворювань?

1. Заповнюються: три статистичні талони з позначкою (+) і три − з позначкою (−)*

2. На всі шість звертань заповнюються статистичні талони з позначкою (+)

3. Заповнюється один статистичний талон з позначкою (−) на первинне звертання

4. Заповнюється один статистичний талон з позначкою (+) на первинне звертання

5. На всі шість звертань заповнюються статистичні талони з позначкою (−)

До лікаря сільської лікарської амбулаторії шість разів протягом календарного року звертався пацієнт. В одному випадку йому було поставлено грип, один раз − загострення хронічного холециститу, вперше виявлена гіпертонічна хвороба. З приводу останньої він звертався ще три рази. Які документи слід заповнити для реєстрації цих захворювань?

1. В талоні амбулаторного пацієнта один раз позначається код «1», один раз «2» і чотири рази позначається код «3»*

2. На всі шість звертань заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «2»

3. В талоні амбулаторного пацієнта один раз позначається код «1» і п’ять разів позначається код «3»

4. В талоні амбулаторного пацієнта три рази позначається код «2» і тричі позначається код «3»

5. На всі шість звертань заповнюються талони амбулаторного пацієнта з позначкою «3»

У річному звіті наведені дані про рівні розповсюдженості захворювань серед населення району за ряд років. Який вид графічного зображення слід застосувати в даному випадку?

1. Лінійну діаграму*

2. Стовпчикову діаграму

3. Секторну діаграму

4. Картограму

5. Картодіаграму

Для аналізу представлені дані загальної захворюваності за останні 5 років. Визначити, яку діаграму необхідно використати в цьому випадку.

1. Лінійну діаграму*

2. Картограму

3. Секторну діаграму

4. Стовпчикову діаграму

5. Внутрішньо-стовпчикову діаграму