Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otvety_fin.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
154 Кб
Скачать
☆

Г) всі відповіді правильні.

  1. Якщо громадянин одночасно отримує всі перераховані нижче доходи, вкажіть до яких буде застосовано податкову соціальну пільгу при розрахунку податку на доходи фізичних осіб:

А) заробітну плату за основним місцем роботи,

  1. Яка ставка податку на доходи фізичних осіб застосовується до доходів, одержаних за неосновним місцем роботи:

В) 15 (17) %;

  1. Чи включаються до загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи дохід у вигляді коштів на відрядження:

Б) ні

  1. Податкова знижка при розрахунку податку на доходи фізичних осіб застосовується:

Г) з метою зменшення ставки оподаткування.

  1. Універсальний акциз – це:

А) непрямий податок, який встановлюється державою у вигляді надбавки до загального обігу реалізації товарів (робіт, послуг);

  1. Які із перерахованих осіб є платниками ПДВ?

Б) особи, які ввозять товари на митну територію України;

  1. Об'єктом оподаткування щодо ПДВ є:

А) обороти з реалізації товарів, робіт, надання послуг, а також їх експорт;

  1. Підакцизні товари є об’єктом оподаткування щодо ПДВ:

А) так;

  1. Документ, який дає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення витрат по сплаті ПДВ до податкового кредиту:

Б) податкова накладна;

  1. В Україні відшкодування по ПДВ проводиться:

В) через 36 днів після подання заяви і податкової декларації;

  1. Чи дозволяється сільським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних чи фізичних осіб?

А) не дозволяється;

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

  1. Визначення чистого грошового потоку від операційної діяльності.

ЧГП– це різниця між загальною ціною вхідного грош. потоку і вихідного грош. потоку.

Якщо значення грошового потоку від’ємне, це не означає, що підприємство балансує на межі банкрутства. Наявність додаткового грошового потоку дає підприємству можливість сформувати фонди грошових коштів для розвитку.

  1. Методика розробки плану Кеш-фло та його призначення.

Кеш-фло є інструментом для управління грошовими потоками від реалізації інвестиційних проектів та фінансової діяльності. Він об’єднує грошові надходження від усіх видів діяльності при реалізації інв.. поектівПлан грю потоків , розроблений методом Кеш-фло, від обр. Рух гр.. коштів та діяльність під-вавід одного періоду до іншого. Кеш-баланс, тобто залишоу нрю коштів на рахунку під-ва, формується за рахунок вхідних і вихідних потоків.

Призначення план гр.. потоків є осн. Документом для визначення потреби в капіталі, розробки стратегії фінансування під-ва, а також для оцінки ефективності його викор.

За допомогою пл. кеш-фло здійснюється управління грошовими потоками від інвестиційної діяльності. Цей план обєднує вхідні та вихідні грош потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, і дозволяє визначити чистий грошовий потік ЧГП (Кеш-фло) від кожного виду діяльності, і кеш-баланс по всіх видах діяльності. Якщо кеш – баланс вивели зі знаком “+” це означає, що підприємство взмозі профінансувати проєкт, якщо з “-“, то проєкт відхиляється, оскільки не взмозі покрити свої витрати, тобто фактично є банкрутом. Метою упр. фін. та інв.. дія-стю є забезп. достатнього ліквідного залишку гр.. коштів у кожному з періодів часу від початку до кінця реалізації проекту.

  1. Формування прибутку від операційної діяльності.

операційний прибуток – це прибуток від операційної діяльності тобто виробництва продукції, робіт, послуг. Відображається в Ф№2. Осн. Метою упр. прибутком є оптимізація гр. надходжень та витрат, виявлення резервів та їх мобілізація. Прибуток від опю дія-сті розрах. у декілька етапів. 1) ЧВвід РП =Виручка- Непрямі податки-Інші вирахування з доходу

2)Валовий прибуток= ЧВвід РП -Собів реал. Прод.

3)П.від опер. Діяльн.=ВП+ІОД-ІОВ-АВ-ВЗ

  1. Методика визначення порогу рентабельності та запасу фінансової стійкості графічним і аналітичним способом.

1)графічний метод. Визначаємо точки беззбитковості (ПР) безбиткового обсягу продукції

Обсяг у точці беззбитковості немає ні прибутку ні збитку

Обсяг у точці беззбитковості немає ні прибутку ні збитку

у натуральних од.

2)аналітичний метод розрахунок ПР(точка беззбитковості) через ВМ. 1) ; 2) %ВМ=

3) 4) ЗФМ=РП-ПР.

  1. Методика визначення обсягів товарної продукції, реалізованої продукції.

Реалізація продукції – це госп. Операція , яка передбачає передачу права власності на продукцію іншому суб’єкту в обмін на еквівалентну суму грошей або боргових зобов’язань Обсяг виробництва в натуральному виразі=обсягу поставок продукції (Nпаі)-Nспі(залишок виробів на складі на кінець періоду)

  1. Nbі= Nпосі -Nспі+ Nскі

  2. ТП= Nbі* Ці

  3. РП=ТП+Зп-Зк

ТП(обсяг товарної продукції в вартісному виразі.

РП(обсяг реалізованої продукції,З n-номенклат. Прод., Зк-залишок готової продукції на складі на початок і кінець планового періоду.

Реалізована продукція — це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства — постачальника або мають надійти у зазначений термін.

  1. Формування та розподіл чистого прибутку.

ЧП- це прибуток який залишається у розпорядженні підприємства після сплати податків і є джерелом формування фонду споживання та фонду накопичення.

ЧП(збиток)=фінансовий результат звичайної діяльності +(-)дохід від надзвичайної діяльності+(-)податок на прибуток від надзв. діяльн.+(-)витрати від надзв. діяльн.+(-)зменьшення податку на прибуток від надзв. діяльн.

Напрямки використання ЧП:

Фонд мат.заохочення

Фонд споживання Фонд виплати дивідендів

Фонд соц. розвитку

Ч истий прибуток

Фонд накопичення Резервний фонд Фонд розвитку

  1. Методика визначення видів рентабельності.

Р- це якіснй вартісний показник, який характеризує рівень віддачі витрат або міру прибутковості та викор. фін. ресурсів в процесі виробництва та реаліз. прод-ї. Види рентабельності:

; ; ,

; ; ; ПК=ДовЗ+ПЗ;

; .

НПК(Дюпона)=П/К=П/РП*РП/К (вітчизн), НПК= ; ; (об).

  1. Склад та джерела формування власного капіталу акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю.

ВК-це вартість засобів, які належать власникам виробництва.

ВК= А-З; А=ВК+З.

Функції ВК:1) Довгостроковість фінансування. ВК знаходиться на підприємстві до моменту ліквідації.2)Відповідальності і захисту прав кредиторів.Обсяг ВК є гарантією захисту прав кредиторів і критерієм відповідальності.3)Компенсація понесених збитків за рахунок ВК.4)Кредитоспроможність- частка ВК в А є показником кредитоспроможності.7)Розподілу доходів і активів-дивиденди та майно при ліквідації розподіляються пропорційно часткам у статутному капіталі.

Склад ВК: Статутний капітал (пайовий) – внески зафіксовані в установчих документах. Додатково вкладений капітал- сума перевищення номінал. вартості акцій при їх реалізації. Інший додатковий капітал- сума дооцінки необорт.А, безкоштовно передані активи. Резервний капітал – сума резервів створених за рахунок нерозподіленого прибутку. Нерозподілений прибуток – сума прибутку реінвестована у підприємство. Неоплачений капітал-вар-сть акцій, на яку підписалися акціонери, але не викупили. Вилучений капітал - вар-сть акцій, яку викупило акціонерне тов.-во з метою анулювання.

ВК акціонерного тов.-ва поділений на визначену к-сть акцій рівної ном. Вар-сті. ВК ТОВ формується за допомогою грошових внесків засновників, частка яких визначається установчим договором.

  1. Методика аналізу та оцінки платоспроможності підприємства.

ПЛ.- це здатність підприємства розрахуватися по своїх поточних зобовязаннях та одночасно здійснити фінансування плану виробництва і реалізаціїї продукції.

; );

(2-2,5); .

ЧОК=ОА+ВМП- ПЗ; ВОК = ВК – НА + ДовгЗ; ЧОК должен =ВОК

  1. Методика аналізу та оцінки фінансової стійкості підприємств.

Фін.стійкість – стан, структура та рівень викор. фін. ресурсів, який забезп. ефективність функт. Під-ств.. Фін. Стійкість оцінюється показниками рівня використання і стану необ. А; показниками використання обор. А, та показниками фін. Незалежності підприємства.Основні показники:

1)Кзаб.запасами=ВОК/Зап. (0,6-0,8); 2) ;

3) ; 4) ; 5) ;

6) ; 7) ; 8) (≥0,5);

9) (0,5-0,7); 10) (≤1);

  1. Порівняльна характеристика різних методів обрахування амортизаційних відрахувань (метод згідно податкового законодавства, рівномірного списання, метод суми одиниць продукції, подвійного зменшення залишку).

1)Виробничий метод

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації здійснюється на підставі сумарної кількості виробленої продукції об'єктом за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (одиницях виробленої продукції, відпрацьованих годинах, кілометрах пробігу та ін.). Є широкопоширеним, використовується переважно в галузях авіатранспорту і видобувних галузях. Виробнича ставка амортизації обчислюється співвідношенням амортизуючої вартості об'єкта основних засобів і плануючого обсягу продукції (робіт, послуг) за весь строк корисного використання такого об'єкта основних засобів. .

2 ) Метод прямолінійного списання- застосовується у тому випадку коли знецінення ОЗ найбільшою мірою залежить від строку, протягом якого вони використовуються. ЖЄ найбільш поширеним на більшості підприємств країни,оскільки простий у використанні.

3) Метод подвійного зменшення залишку (прискорена амортизація) використовується для тих ОЗ, які мають максимальну віддачу на початку року експлуатації. Це означає, що вартість активів зменьшується набагато швидше під впливом морального зносу, ніж у процесі фіз. старіння . ліквідаційна вартість не враховується.

4 ) Комулятивний метод. Річна сума амортизації в цьому методі визначається як добуток амортизуючої вартості й кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишилась до кінця строку корисного використання об'єкта, на суму чисел років корисного використання цього об'єкта.

Акумул.=(перв.варт.-лікв.варт.)*кумул.коеф.

Знаменник кумулятивного коефіцієнта формується із сумарного значення усіх років експлуатації обладнання ( н-д, якщо термін корисної експлуат. 5 р., то знам. кум. коеф. дорівнює 1+2+3+4+5=15), в чисельнику ставиться залишок років експлуатації, тобто кумулятивний коеф. в перший рік дорівнює 5/15; 2й – 4/15; 3й – 3/15 і т.д.

  1. Методика розрахунку відпускної ціни підприємства за сучасної методичної бази калькулювання собівартості продукції.

; ;

∑Аз=( ; ∑ПДВ= ;

  1. Методики обґрунтування відпускної ціни продукції із застосуванням ринкових методів ціноутворення.

До ринкових методів ціноутворення відносять: 1.Встановлення ціни на основі відчутної цінності товару; 2.На основі рівня поточних цін; 3.На основі закритих торгів.

1метод – продавець орієнтується на сприйняття цінності даного товару покупця. З метою впливу на рівень цін продавець може цілеспрямовано формувати у покупців необхідні йому уявлення про цінність даного товару.

2метод – продавець орієнтується на рівень поточних ринкових цін або цін основних конкурентів, або формуючи у покупця думку про те, що він має справу з іншим ніж у конкурентів товаром.

3метод – в даному випадку при призначенні своєї ціни продавець відштовхується від очікуваних цінових пропозицій конкурентів (передбачує ціни конкурентів), або будь якої інформації , яка може прояснити можливу цінову пропозицію конкурентів.

  1. Методика визначення вартості облігацій.

Облігації – це цінні папери на предявника, який (борговим зобовязанням позичальника)повернути номінал вартості облігації і виплатити відсотки.

1.Облігація яка реалізується дешевше від номіналу а погашаєтся за номінальною вартістю. ; дохід за такою обл.. станов. Різницю між номіналом та увноюпридбання.

2.Облігація, що приносить одноразовий дохід, який виплачується при її погашенні.оцінка її здійсн. за теп.вартістю її номіналу ітеп. вартістю доходу, які виплачуються однарозово і одночасно.

; D - дохід по обл..

3.Облігація, яка приносить дохід рівними платежами через рівні проміжки часу. Оцінюється за теп. часом.номінальної вартості обл.. яка погашається одноразово та дходів які являють собою анюїтети.

; D – анюїтет.

  1. Розкрити відмінності між ф'ючерсними та форфардними угодами.

Фючерси:

Форварди:

1Біржова угода; 2Високоліквідні фінансові А. 3Базові А визначаються біржою. 4Контракти стандартизовані щодо кількості, якості базов.А, дати поставки. 5.меньше 2% ф’ючерсні угоди закінчується реальною поставкою. 6 Існують тимчасові грошові потоки. 7обовязк. участь клірингової палати яка виступає як протилежна сторона угоди,а також є гарантом виконання вимог угоди. 8.Низький кредитний ризик. 9. Хеджування за допомогою ф’ючерсних контрактів полягає в паралельному проведенні операцій на ринку СПОТ та на строковому ринку.

1Позабіржова угода. 2Ліквідність А значно меньша. 3 Базов. А може бути будь який А. 4. Обсяг поставки базов.А обумовлюється самими учасниками. 5 Фор. Орієнтовані на реальну поставку А. 6 Тимчасові грошові потоки у більшості випадків не виникають. 7 В угоді не беруть участі кліринг. палати , а учасниками є 2 сторони : продавець і покупець. 8 Високий кредитний ризик. 9 Хеджування за допомогою контрактів полягає в перенесенні операцій з реального ринку на ринок строкових угод.

  1. Умови обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (страхова сума, страхові тарифи, страхове відшкодування).

1.Страхова сума встановлюється в розмірі 6000 НМДГ, тобто СС=17*6000=102000грн.

2.Страховий платіж становить:а)для пасажирів всіх видів транспорту на між міських маршрутах 1,5% вартості проїзду, а на маршрутах приміського сполучення 3% варт. Проїзду; на міжнародних маршрутах 2%. б)для водіїв 0,18%СС

3.Страхове відшкодування при настанні страхового випадку становить:

-в разі загибелі або смерті,його спадкоємці в розмірі 100% СС.

-в разі одержання застрахованим травм і встановлення йому інвалідності 1гр – 90%, 2гр – 75%, 3гр- 50% СС.

- у разі ТВП за кожен день виплачується 0,2% страхової суми, але не більше ніж 50% страх. суми.

- страх. платіж виплачується не пізніше ніж через 10 діб після настання страх. вип.

  1. Умови добровільного страхування вантажів (страхова сума, страхові тарифи, страхове відшкодування).

1.Страхова сума повинна відповідати дійсній страховій вартості вантажу.

2. Страхові тарифи розраховані по атегорії страхування:

1кат. – часткова аварія 1-1,5%СС

2кат. – повна аварія 2-2,5%СС

3кат. – всі види ризиків 3-3,5%.

Розмір збитку визначається представниками страховика за участю страхувальника і виплачуються страховиком в межах СС згідно акту збитку . у випадку пропажі вантажу разом з транспортним засобом СВ виплачується в розмірі повної СС

Загалом страховик зобов’язаний

  • відшкодувати в межах страхової суми витрати на спасіння вантажу, витрати на перевантаження вантажів, витрати по тимчасовому зберіганні вантажів у разі настання СВип.

  • відшкодувати вартість пошкодженого чи знищеного вантажу відразу після отримання документів, що підтверджують ступінь збитків. Б.-я. сума, отримана страхувальником повинна відніматись від суми страх. відшкод.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]