Специфіка санітарно-епідеміологічного контролю в закладах охорони здоров’я

Санітарно-епідеміологічний контроль являє собою контроль за виконанням санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, а також приписів, постанов і вимог у санітарній сфері.

Метою державного санітарно-епідеміологічного контролю є запобігання, виявлення та припинення порушень санітарного законодавства.

Основними завданнями державного санітарно-епідеміологічного нагляду є:

• контроль за виконанням санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів;

• контроль за санітарною та епідемічною ситуацією на території України;

• проведення санітарних та епідеміологічних розслідувань, спрямованих на встановлення причин та умов виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень людей;

• розроблення пропозицій щодо проведення санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів:

• здійснення державного санітарно-епідеміологічного нормування;

• проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

• статистичне спостереження у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, державний облік інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень людей у зв’язку із шкідливим впливом факторів середовища життєдіяльності;

• вжиття заходів для припинення порушень санітарного законодавства та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні таких правопорушень.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється головними державними санітарними лікарями, їх заступниками, іншими посадовими особами, а також установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби у порядку запобіжного та поточного нагляду.

Санітарно-епідеміологічний контроль медичних закладів здійснють установи Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Санітарно-протиепідемічний контроль медичних закладів – це комплекс організаційних, санітарно-профілактичних, гігієнічних та протиепідемічних заходів, які направлені на попередження внутрішньо лікарняної інфекції.

Запобіжний державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється шляхом:

1) державного санітарно-епідеміологічного нормування, що полягає у:

• розробленні вимог до проведення науково-дослідних робіт з обгрунтування санітарних норм;

• розробленні (перегляді), експертизі, затвердженні та опублікуванні санітарних норм;

• гігієнічній регламентації та державній реєстрації небезпечних для здоров’я і життя людини факторів середовища життєдіяльності;

• нагляді за впровадженням санітарних норм;

• реєстрації санітарних норм, формуванні та веденні бази даних щодо державного санітарно-епідеміологічного нормування;

2) державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

3) видачі передбачених законодавством висновків та дозволів.

Специфіка санітарно-епідеміологічного контролю закладів охорони здоров’я полягає в:

• здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням вимог санітарного законодавства закладами охорони здоров’я;

• проводенні державної санітарно-епідеміологічної експертизи, обстеження, розслідування, лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань, а також санітарної, гігієнічної, токсикологічної, епідеміологічної та інших видів оцінки середовища життєдіяльності людини в медичних закладах;

• виданні висновку щодо відповідності (невідповідності) функціонування медичних закладів згідно з вимогами санітарних норм;

• аналізі санітарної та епідемічної ситуації в медичних закладах;

• погодженні санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, контролі їх здійснення в медичних закладах;

• затвердженні та вводенні у дію санітарних норм;

• видачі обов’язкових для виконання приписів і постанов щодо усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров’я і життя людини факторів середовища життєдіяльності, причин та умов виникнення і поширення інфекційних хвороб в медичних закладах;

• організації ведення державного обліку інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей в закладах охорони здоров’я;

• визначенні методів випробування дезінфекційних засобів, регламентації та контролі їх застосування.