- •З. М. Остропольська системи технологій
- •Розділ 6. Система технологій маркетингових
- •Термінологічний словник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179 список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 190 вступ
- •Розділ 1. Технологічні системи і технологічні процеси, їх характеристика
- •Поняття і сутність технології
- •Етапи розвитку технологій
- •Поняття техніки і науки, їх сутність
- •Взаємозв’язок техніки, технології і науки
- •Поняття системи
- •Технологічні системи та процеси
- •1.5.2. Поняття технологічної системи
- •1.5.3. Організаційні основи технологічних систем
- •1.5.4. Технологічний процес. Класифікація технологічних процесів
- •Розділ 2. Технологічний розвиток та його ефективність
- •Сутність, зміст і характеристика технологічного розвитку
- •Ефективність технологічного розвитку
- •Інновації як передумова економічного розвитку
- •Характеристика інноваційних теорій
- •Розділ 3. Пріоритетні напрями технологічного розвитку і прогресивні види технологій
- •3.1. Пріоритетні напрями розвитку науки, техніки і технології в Україні
- •3.1.1. Концептуальні принципи державної науково-технологічної й інноваційної політики
- •3.1.2. Інструменти здійснення державного впливу в
- •3.1.3. Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні
- •3.2. Сучасні види та характеристика прогресивних технологій виробництва
- •3.3. Тенденції розвитку світових ринків технологій
- •Розділ 4. Сучасний технологічний розвиток на рівні підприємства
- •4.1. Техніко-технологічна база підприємства
- •4.1.1. Поняття техніко-технологічної бази підприємства
- •4.2. Автоматизація виробництва як вищий етап технологічного розвитку підприємства
- •4.2.1. Поняття автоматизації виробництва
- •4.2.2. Поняття гнучких виробничих систем, їх структура та властивості
- •4.3. Науково-технічна підготовка сучасного виробництва і роль нддкр у ньому
- •4.3.1 Місце і роль ндр у системі науково-технічної підготовки виробництва
- •4.4. Автоматизовані системи науково-технічної підготовки виробництва
- •Розділ 5. Рівень технологій виробництва та їх оцінка
- •Технологічний рівень виробництва та його економічна оцінка
- •Рівні технологій: високі, середні та низькі технології
- •Техніко-організаційний і технологічний рівні виробництва, їх економічна оцінка
- •Визначення оптимальних параметрів технологічного процесу. Основні поняття стандартизації, сертифікації та метрології
- •Стандартизація, сертифікація та їх функції
- •5.2.2. Метрологічне забезпечення технологічних процесів
- •Розділ 6. Система технологій маркетингових комунікацій
- •6.1. Маркетингові комунікації
- •Поняття «комунікація»
- •Поняття «маркетингові комунікації»
- •Рекламні технології
- •6.2.1. Поняття реклами, її функції та роль у суспільстві
- •6.2.2. Технологічні аспекти рекламної діяльності
- •6.3.1. Поняття «паблік-рилейшнз» (пр), його сутність
- •Термінологічний словник
- •Список використаної літератури
Розділ 1. Технологічні системи і технологічні процеси, їх характеристика
Навчальні цілі:
з’ясувати зміст та сутність понять технології, техніки, науки, висвітлити їх взаємозв’язок;
розглянути етапи розвитку технологій;
визначити зміст понять «система» та «технологічна система», класифікувати технологічні системи;
розглянути зміст поняття технологічного процесу та принципи його організації; ознайомитися з класифікацією технологічних процесів.
Поняття і сутність технології
Вивчення означеного навчального курсу неможливе без попереднього ознайомлення з його основними поняттями і перш за все з такими, як «технологія», «техніка», «наука», «технологічна система», «технологічний процес». Ці та інші поняття, що використовуються при викладі матеріалу, є своєрідним «інструментарієм», за допомогою якого «препаруються» знання тієї галузі науки, що дістала назву «системи технологій».
Термін «технологія» походить від давньогрецьких слів techne , що означає мистецтво, майстерність, уміння та logos, тобто слово, вчення. У довідкових джерелах, зазвичай, розрізняють чотири основні значення поняття «технологія»:
сукупність засобів, способів, методів одержання, обробки, виготовлення, змінення стану, властивостей, форми сировини, матеріалів, напівфабрикатів чи виробів, що здійснюються в різних галузях промисловості;
операції з добування, обробки, транспортування, зберігання, контролю стану сировини, матеріалів, виробів тощо, що є складовою загального виробничого процесу;
галузь науки, що вивчає фізичні, хімічні, механічні та ін. закономірності, які діють у технологічних процесах;
наукова дисципліна, що розробляє і вдосконалює засоби, способи, методи
того чи іншого виду людської діяльності.
Отже, це поняття неоднозначне за своїм змістом, що певною мірою ускладнює його розуміння. Його доцільно визначати з двох позицій: технологія – це об’єктивне явище, воно притаманне матеріально-практичній діяльності як спосіб, засіб її здійснення. В такому сенсі йдеться про практичну технологію і необхідно звертатися до першого і другого з вищенаведених значень поняття «технологія»; якщо йдеться про вивчення методології людської діяльності, теоретичну розробку алгоритму здійснення тих чи інших процесів практичної діяльності, то в такому разі ми маємо справу з теоретичною технологією, тобто з певним ученням, системою ідей, положень, настанов щодо послідовності здійснення того чи іншого виду людської діяльності (третє і четверте значення поняття «технологія» з тих, що наведено вище).
Таким чином, у найзагальнішому плані технологія поділяється на два основні види: практична (об’єктивна) і теоретична (суб’єктивна). Практичну технологію, зазвичай, визначають як сукупність процесів і операцій зі створення певного виду споживчої вартості. ЇЇ призначення – вирішення завдань щодо оновлення виробничих процесів на основі впровадження нових наукових ідей і розробок, підвищення ефективності та якості виробництва завдяки впровадженню нової техніки або ж модернізації існуючої, підвищенню продуктивності праці на основі прийняття конкретних комплексних заходів у процесі виробництва тощо. Характерною ознакою практичної технології є її чітко визначений алгоритм, тобто суворо і чітко спланована логічна послідовність дій у виробничому процесі. Щоби досягти цього, розробники технологій (технологи) використовують математичні, логічні, відображувальні методи розробки технологічного процесу. Широко застосовуються також символи, креслення, малюнки, математичні формули, логічні схеми, технологічні карти і тому подібне. Теоретична технологія вивчає можливості й умови практичного втілення теорій, ідей і стратегій людської діяльності, здійснює розробку, обґрунтування та експериментальну перевірку певних технічних і соціокультурних проектів. Основним завданням цього виду технології є оптимальне вирішення стратегічних і тактичних питань щодо практичної реалізації тих чи інших ідей і проектів. Конкретним утіленням теоретичної технології є наукова технологія, яка ґрунтується на наукових підходах в процесі розробки й утілення в практику певних ідей і проектів. Загалом як практична, так і теоретична технології є невід’ємними складовими людського життя і в першу чергу виробничої економічної діяльності людини. Її ефективність визначається доцільністю, цілеспрямованістю і тими результатами, які досягаються в процесі впровадження в практику.
У виробничій діяльності людини вирізняють антропоморфні і неантропоморфні технології. Перші пов’язують з безпосередньою дією людини, яка за допомогою засобів виробництва здійснює певні операції, виготовляє продукт. Для других характерне мінімальне втручання людини в технологічний процес, продукт створюється завдяки фізичним, хімічним, біологічним процесам так, що перетворення сировини в продукцію здійснюється природно (полімеризація, висушування, цементація, окислення та інші процеси). Успішне опанування технологій – запорука прогресу людства, їх ігнорування часто спричиняє застій або ж зниження темпів суспільного розвитку. Стародавні цивілізації (шумерська, єгипетська, майя та інші) володіли технологіями зведення великих споруд, переміщення важких вантажів на великі відстані, обробки каменю і металів, але вони незворотно втрачені для людства.
Розрізняють також системи або ж комплекс технологій матеріальної та нематеріальної сфери виробництва. До останньої належать системи соціокультурних технологій – педагогічні, бізнесо-комунікативні (реклама, паблік-рилейшнз), технології соціальної роботи, туризму та ін. Особливого значення в умовах сьогодення набувають системи інформаційних технологій (сукупність методів збору, зберігання і переробки інформації). Системи технологій можна також класифікувати за ознакою належності до певної галузі народного господарства, наприклад: системи технологій металургійного, машинобудівного, сільсько-господарського виробництва і таке ін. Системи технологій також поділяють за специфічними видами виробництва (системи технологій видобутку нафти, газу, руди, системи біотехнологій, системи нанотехнологій, лазерні технологічні системи,
комп’ютерні технології і таке ін.).
