6. Крах апартеїду на півдні Африки
Апартеїд – офіційна політика расової дискримінації, сегрегації та гноблення, яку впродовж 1948–1991 рр. проводили правлячі кола Південно-Африканської Республіки (до 1961 р. Південно-Африканський Союз) проти місцевого чорношкірого населення, а також переселенців з Азії. В основу цієї політики було покладено ідею про відособлений розвиток європейського і неєвропейського населення Південної Африки. Внаслідок застосування норм апартеїду більшість населення ПАР була зведена до безправного стану. Кольорове населення (бантові, індіанці, метиси) не мало таких само цивільних прав, як білі (наприклад, 23 млн. негрів не мали права голосу на виборах у парламент). Світове співтовариство рішуче засудило расистський режим ПАР, а ООН запровадила проти нього економічні, політичні та інші санкції. Боротьбу проти апартеїду вела чорношкіра більшість населення ПАР, одначе ця боротьба послаблялася міжплемінними протиріччями. У країні існували два ворогуючі політичні угруповання чорних – Африканський національний конгрес (АНК) і зулуський рух «Інката». У 1961 р. АНК і компартія, яка також діяла в підпіллі, створили збройне формування «Спис нації», однак діяльність його паралізували масові арешти, а лідера АНК Нельсона Манделу засудили до довічного ув'язнення. Режим апартеїду дискредитував уряд ПАР перед світовою громадою. В 1976 р. набрала чинності Міжнародна конвенція ООН про припинення злочинів апартеїду і покарання за нього. Ліквідація системи апартеїду почалася після приходу до влади в ПАР уряду Фредеріка де Клерка (1989). У 1991 р. президент ПАР Ф. де Клерк скасував дію основних елементів законів про апартеїд. Було легалізовано всі опозиційні політичні партії, амністовано багатьох політичних в'язнів. У 1991 р. вийшов на свободу Нельсон Мандела. У квітні 1994 р. в ПАР уперше відбулися вибори до парламенту без расової дискримінації. За підсумками виборів АНК, за якого проголосувало 62,55% виборців, здобув більшість місць у нижній палаті парламенту (національна асамблея), у верхній (сенат). Президентом ПАР став Нельсон Мандела. Новий президент та його уряд твердо здійснювали політику національного примирення, в тому числі через збереження статус-кво в економічній системі та становища білого населення з одночасним ужиттям масштабних заходів для поліпшення соціально-економічних умов життя чорних африканців.
Основні терміни, поняття, імена
Великий стрибок- економічна і політична кампанія в Китаї у 1958 - 1960 рр., розпочата з ініціативи Мао Цзедуна, націлена на зміцнення індустріальної бази та різкий підйом економіки країни. Дилетантські рішення влади призвели до хаосу в економіці й голоду, від якого загинуло кільканадцять млн. осіб.
Культурна революція в Китаї- термін, позначаючий політичні події з листопада 1965 р. по жовтень 1976 р. в історії Китайської народної республіки, що характеризувалися сильною політизацією всіх сфер міського життя, насиллям, яке творили мотивовані зверху банди молоді та хаосом в партійному керівництві країни.
Рух неприєднання- міжнародна організація, об'єднуюча країни світу на принципах неучасті у військових блоках. Рух неприєднання офіційно створено 25 державами на Белградській конференції у вересні 1961 року.