3. Дайте визначення шкільного самоврядування як засобу формування активної особистості учня. Назвіть завдання і функції шус, охарактеризуйте форми органів самоврядування в сучасній школі.

Учнівське самоврядування – добровільне об’єднання учнів з метою формування почуття господаря школи, класу, вміння співробітничати на принципах партнерства, гласності, демократизму. Також учнівське самоврядування вважають методом організації учнівського колективу, який формує відносини відповідальної залежності та організаторських якостей окремої особистості, результатом педагогічної взаємодії вчительського і учнівського колективів.

Основними принципами, якими керується учнівське самоврядування є:

• розширення реальних прав та повноважень органів самоврядування;

• свідомість, самодіяльність та активність учнів;

• доброзичлива вимога;

• регулярна почергова змінність виборного активу;

• відповідність віковим та індивідуальним особливостям учнів;

• конкретизація колективних творчих справ.

Завданнями, що їх вирішує самоврядування можна назвати: сприяння навчальній та творчій діяльності учнів; формування особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією; забезпечення комплексного виховного впливу на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої та систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи; формування ініціативної, здатної приймати нестандартні рішення, особистості; забезпечення захисту прав і інтересів учнів; створення широкого поля можливостей для самореалізації школярів в конкретних справах; виховання почуття власної гідності та вміння досягати індивідуальної та суспільної мети; відвертає дітей від асоціальних форм поведінки.

Функції самоврядування в школі досить широкі і охоплюють: забезпечення порядку у школі, організація чергування по школі, у класах; організацію дозвілля на перервах; проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій, виставок; організація самообслуговування в класах, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог; організацію роботи з благоустрою території школи; підготовка та проведення конкурсів, творчих свят, змагань; заслуховування звітів органів учнівського самоврядування; проведення соціологічних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів; участь у розробці плану виховної роботи школи на новий навчальний рік; участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядаються питання життєдіяльності учнівських колективів.

Головними вимогами для успішного розвитку учнівського самоврядування мають бути зацікавленість у його розвитку адміністрації, педагогічного колективу та більшості учнів; чіткий розподіл обов’язків по керівництву органами учнівського самоврядування; оптимальна структура учнівського самоврядування з врахуванням специфіки навчального закладу; чітка система роботи органів учнівського самоврядування в масштабі школі (єдина документація, вимоги, дні засідань); організація змагань через органи учнівського самоврядування; гласність в його роботі (стенди підсумків змагань, стінгазети тощо); нагородження, заохочення переможців через систему роботи учнівського самоврядування.

Структура самоврядування гнучка і варіативна. Вона залежить від традицій школи, інтересів і запитів дітей, можливостей педагогічного та учнівського колективів та інших факторів. Важливо пам’ятати, що діяльність учнівського самоврядування має бути соціально значущою, включати елементи гри і романтики.

В практиці роботи навчально-виховних закладів використовують різні структури самоврядування: учнівський парламент, учнівський комітет, шкільна президентська республіка, учнівська рада „Лідер”, рада організаторів шкільного життя, великі ради шкільних справ, козацька республіка.

Постійний орган учнівського колективу в багатьох школах — учнівський комітет, під керівництвом якого в системі самоврядування діють комісії з представників класів:

1) навчальна (облік відвідування; керівництво роботою навчальних кабінетів, гуртків, наукових товариств; організація огляду знань, підготовка та проведення олімпіад, конкурсів, предметних вечорів тощо);

2) трудова (обладнання майстерень та кабінетів, організація таборів праці та відпочинку, створення кабінетів профорієнтації, організація трудових справ та ін.);

3) господарська (організація самообслуговування, облік збереження майна, дрібний і поточний ремонт, упорядкування території);

4) дисципліни та порядку (організація та контроль за чергуванням, випуск «Блискавок», боротьба за дотримання учнями правил поведінки);

5) санітарна (виставлення оцінок за чистоту, піклування про зовнішній вигляд учнів, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних вимог тощо).

У школі можуть бути й інші органи самоврядування, що працюють під керівництвом відповідних комісій: рада з туризму, рада навчального кабінету, рада фізкультури.

Вищий орган самоврядування школи – загальношкільні збори, що скликаються не рідше раз на рік, вищий орган класу – класні збори.

Діяльність учнівського самоврядування має скеровуватись на підвищення якості навчання, зміцнення свідомої дисципліни, реалізацію вимог режиму роботи школи, на розвиток ініціативи і творчої самодіяльності учнів, реалізацію їхніх прав і обов’язків.

Сфери розвитку учнівського самоврядування різноманітні: культура, освіта, спорт, праця, дозвілля. Щоб самоврядування добре функціонувало, кожен учень, активно залучений до його роботи, повинен знати свої обов’язки, на яку допомогу інших він може розраховувати у їх виконанні. Ось чому з самого початку організації самоврядування необхідно чітко сформулювати права і обов’язки кожного активіста, ради, комісії чи іншого органу.