3.2. Водорості дифляційних западин і піщаних дюн.
Найцікавіші, і в той же час унікальні види. Вони унікальні не тільки в Словінському парку але і в Європі. Є громади водоростей, які живуть у вологому піску в піщаних дюнах і дефлякційних депресіях. Вони активно діють і спонукають переміщення дюн на Лебській косі. Ці спільноти еупсанових водоростей знаходяться на піщаних дюнах, а попали вони туди з інших водойм за допомогою вітру або тварин.
На сипучіх рівнинах еупсамонові водорості зароджуються в початкових стадіях, на пустельних піщаних дюнах, або на піщаному ґрунті, який злегка покритий судинною рослинністю. Це явище спостерігається на початкоаих перших трьох стадіях вегетаційної сукцесії в зволоженому піщаному ґрунті[20], пісок тут може бути однорідним і дрібнозернистим. На дні піщаних заглиблень завжди волого. Ґрунтові води залягають на невеликій глибині 10-30 см. Від чого утворюється явище окиснення субстрату, при якому кислотність піску зростає від поверхні до внутрішньої частини піщаних оврагів.
Ефект інтенсивного розмноження еупсамонових водоростей легко можна помітити по зеленуватому нальоту піску. В результаті нукових досліджень, проведених вченими альгологами в окремих активних дефлякційних западинах та поверхні, що охоплює перші три етапи сукцесії рослинності, було винайдено 147 таксонів водоростей[19]. Ця флора дуже різноманітна, оскільки містить майже всі основні таксономічні одиниці. Але звертає увагу на богатство зелених водоростей (Chlorophyta) (більше 54% всіх видів рослин). Серед них розрізняють хламідофітові (Chlamidophyceae), більшість яких є новим відкриттям для флори Польші. Це такі види: Carteria klebsi, C. polysticta, Chlamydomonas bacillus, C. biconvexa, C. curvicauda, C. deasonii, C. geitleri, C. inflexa, C. noctigama, C. pumilioniformis, C. regularis, C. sphagnicola, Chlorogonium fusiforme, C. intermedium, C. minimum, Pteromonas aequiciliata, Sphaerellopsis gloeosphaera, S. iyegardii.
Напротивагу цьому, такі види як: Chlamydomonas eucallosa, C. kniepii, C. monadina, C. terricola, C. umbonata i Carteria multifilis, були до того часу занотовані в Польші як дуже рідкісні.
Звертає на себе увагу також Chlorophyceae, своїми нерозгалуженими нитчастими формами, які належать до роду (Ulothrichales) також тонкі розгалужені слоєвища з роду (Chaetophorales), а також ряд водоросмтей хлорококкових. Серед них є численні рідкісні види для Словінського національного парку: Characium ensiforme, C. terrestre, Chlorhormidium dissectum, C. flaccidum, Chlorosarcinopsis klebsii, C. subglobosa, Coccomyxa confluens, Cylindrocapsa conferta, C. geminella, Gloeocystis polydermatica, Hormidiella parvula, Uroneme confervicolum.
Висновки
- З громад водоростей Народного словінського парку, які досліджувалися, безсумнівно найприкметніші це еупсамонові водорості. Це єдиний вид не тільки в заповідній зоні Польщі, але і в Європі, які розвиваються в провідних активних і обширних частинах дефлякційних депресій піщаних дюн , тому що тільки на Лебській косі є всі умови для їх розмноження і проживаання.
- Винятковий характер цих громад свідчить про наявність в них багатьох нових видів для польської країни, головним чином хламідофіти. Слід однак мати на увазі що флора Chamydophycea є в цілому недостатньо досліджена. Крім того ці організми є типом еупсамонових водоростей ґрунту, і їх дослідження на сьогодні також недостатнє.
- Дуже цікаву особливість еупсамонових громад є те, що більшу частину таксонів займають в основному джгутикові форми. Ці джгутикові форми мають властивість виділяти спеціальне молочко. Такий біологічний спектр зумовлений умовами місцевого клімату. Вони побудовані за принципом самозбереження від сильного сонячного випромінювання, несприятливих змін температури та вологості піску.
- Надзвичайно важливою є роль еупсамонових водоростей в активних депресіях піщаних дюн. Вони є першопроходцями для судинних рослин. Їх зростання на піщаних дюнах ми можемо помітити по яскраво-зеленуватому забарвленні на піску. Вони збагачують ґрунти органічними речовинами.
- Тут ми можемо зустріти види ціанобактерій Anabaena oscillarioides, Cylindrspermum michailovskoensi, C. stagnale, які мають властивість виділяти вільний азот в атмосферу[ - ], що є дуже важливим для проживання всього живого. Численні типові ґрунтові водорості виділяють цпецифічні речовини, які стимулюють розвиток інших організмів.[ + ] Такі явища, ймовірно мають місце в громадах еупсамонових водоростей. Але це достовірно може підтвердитись тільки після належного дослідження. Це безумовна частина водоростей в стабілізованому складі піску. Цей вид секретує слиз або жилє на проверхневий піщаний шар, який стає біль стабільний до вітрових поривів. Це дослідили вчені альгологи в районах піщаних дюн на Куронській косі.
- Скупчення еупсамонових водоростей потребує подальших конкретних досліджень, як і на активних природних рівнинах, так і на відкритих піщаних дюнах. Насамперед, потрібно чітко дослідити всю область Словінського народного парку і визначити, які види найбільш широко представлені з еупсамонових громад. Цікаві результати такого дослідження показали би взаємодію між водоростями макрофітами та іншими організмами, головним чином бактерій, грибів і судинних рослин. Лебська коса є відкритим полігоном для дослідження еупсамонових водоростей, через велику кількість проживання на ній інших організмів. Дослідження яких заслуговує увагу не тільки альгологів, але і іних спеціалістів - мікробіологів, мікологів і зоологів.
- В альгологічних експедиціях на терені Словінського народного парку, також в майбутньому будуть досліджуватися й інші спільноти водоростей макрофітів на озерах Довге Велике і Довге Мале, на торфовищах та в міждюнових западинах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бажан М. -2-ге вид.-К.: Гол. редакція УРЕ, 1974 -1985. Українська радянсмька енциклопедія.
2. Голлербах М.М. Паламар-Морвянцева, Г,М. Визначення прісноводних водоростей України.9. Харові водорості), - К.: Наукова думка, 1991. - 196 с.
3. "Дослідження про вплив макроцистових паличок та екологію рибного виробництва ставків". Африканський журнал біотехнології. 8(9); 1911-1918. (24 червня 2011).
4. Екологія-охорона природи-словник-довідник.Літораль.[Електронний ресурс]. - Режим доступу: html//subject.com.ua.
5. Клас зелені водорості-Chlorophyceae [Електронний ресурс]- Режим доступу: hrml//studopedia.org.
6. Климиноф Лошкевич, Слмон Джуем, Томас Корче: ключ к макрофитам для оценки екологического состояния поверхности вод. Мониторинг окружающей среды, с-299.
7. Стефан Гуминский "Ботанические сообщения" 33, стр. 3-6, 1989. Институт ботаники академии наук (Pol.).
8. Сценедесмус. Большая советская енциклопедия. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http//die.academy.ru.
9. Alison, R. Sherwood, Robert G. Sheath. Sistematics of the Hildenbrandiales (Rhodophyta): gene sequence and morphometric analyses of global collections. -422.
10. "Cyanobacteria: Microcystis" [Електронний ресурс].-Режим доступу: wiki//mikrocystis_aeryginosa.
11. Dambska I. 1978. Lebsko-Lake. W: Wjterski T (red.), Guide to the Polish International Excursion, 1-20 June 1978. Wyd. UAM w Poznaniu, Biol. 11: 86 - 88.
12. David Jaeques, Tom Phillips.107, s. 7 - 27, 2014 (ang.).
13. Drwal J. 1984. Zwiazki powierzchniowych i podziemnych wod ladowych oraz wod morskich. W: Augustowski B. (red.), Pobrzeze Pomorskie. Ossolineum, Wroclaw-Warszawa-Krakow-Gdansk-Lodz, 215-227.
14. Hildenbrandia rivularis. [Електронний ресурс].-Режим доступу: www. algaebase.org.
15. Hildenbrandia rivularis (Liebmanu), J. Aardh. [Електронний ресурс L]. - Режим доступу: pl.m. wikipedia.org.
16.Gollerbach M.M., Shtina E. A. 1969. Pocvennye vodorosli. Izd. "Nauka", Leningrad, 144-147.
17.Markowski R. 1980. Hildenbrandtia rivularis (Liebm.) I. Ag. na Pobrzezu i Pojezierzu Kaszubskim. Zesz. Nauk. Wydz. BiNoZ UG, Biol. 2: 91-99.
18. Oberholster, P.J. "Microcystis in drinking water". African Journal of Biotechnology. March 2004 Volume 3 pp 159-168.
19. Picinska - Faltynowiez mat. npbl
20.Piotrowska H. 1991. The development of the vegetation in the active deflation hollows of the Leba Bar (N Poland). Fragm. Flor. Geobot. 35.1-2: 173-215.
21.Plinski M. 1987. Roslinnosc. W: Augustowski B. (red.), Baltyk poludniowy. GTN, Ossolineum, Gdansk, 321-346.22.Pociene C. 1976. Rol pocvennych vodoroslej pri zarastanii djunnych peskov Kurshoj Kosy. W: Fitogeograficeskaja, floristiceskaja i geobotaniceskaja charakteristika primorskoj rastitelnosti. Akad. Nauk. Litovskoj SSR, Inst. Bot., Wilnjus, 117-118
23.Round F.E. 1985. The ecology of algae. Cambridge University Press, Cambridge, 191-202.
24. Sarah Griffiths: Stonehenge was the "LONDON of the Mesolithie: River Avonacted like an A - Road for ancient log boats, expert claims". [Електронний ресурс]. -Режим доступу: wiki//pl.m.wikipedia.org.
25.Strzelecki J., Poltorak T. 1971. Plankton przymorskiego jeziora Gardno w okresie letnim. Acta Hydrobiol. 13.3: 269-294.
26.Tyszecki S. 1981. Slowinski Park Narodowy. Wyd. Poznanskie, Poznan, 23-24.
27. Warming, E., 1884.Haaudbogi deu systematshe botanik. 2 nd. Kifbenkavn, 434 pp.
Зміст
Вступ.
Розділ 1. Загальна характеристика Словінського національного парку.
