Умови для досягнення рівноваги за л. Вальрасом:

1. Товари на ринку повинні мати тільки одну ціну ;

2. Ціна товару зрівноважує кількість запропоновану і кількість споживану ;

3. Ціна має забезпечувати максимум вигоди і продавцю , і покупцю;

Припустимо, що народне господарство складається з l споживачів.

n — кількість різновидів благ, що використовуються;

m— кількість факторів, за допомогою яких виробляється благо.

Відомі функції корисності кожного споживача та його бюд­жет, який дорівнює цінності факторів виробництва, що належать виробнику.

Обсяг факторів виробництва, що є в наявності в даний час у кожного споживача, фіксований, тому пропозиція факторів аб­солютно нееластична.

Тоді функція попиту i-того споживача на j-е благо буде мати вигляд:

= ),

= *

-ціни відповідно благ і факторів , j= ,t=

-заданий обсяг t–го фактору , що належить i-му споживачу.

Кожний вид блага виробляється групою конкуруючих фірм І по технології, що представлена відповідною виробничою функцією. З метою спрощення пропонується, що будь-яка фірма виробляє один вид благ.

При заданій технології та відомих цінах на благо і фактори фір­ма, що максимізує прибуток, формує функцію попиту на фактори.

Сума пропозицій усіх фірм, що виробляють одне і те ж благо, утворює галузеву пропозицію:

=γ( )

Відповідно сумарний попит цих же фірм на фактори вироб­ництва виступає як галузевий попит на кожний з факторів вироб­ництва:

2. Економіка обміну . Загальна рівновага Парето.

Крива споживчих можливостей

Крива споживчих можливостей є аналогом кривої вироб­ничих можливостей. її місце розміщення визначається насам­перед обсягом ресурсів, доступних для споживання. Збільшен­ня їх кількості призводить до відсування кривої споживчих можливостей від початку координат, а отже, створює можли­вості для підвищення добробуту індивідів.

Криву споживчих можливостей зображено на рис 3. Як видно, точка початкового розміщення А виявилася під кривою споживчих можливостей, оскільки вона не розташована на контрактній кривій, що вказує на те, що за такого стану роз­міщення є можливість поліпшити становище, принаймні, од­ного з індивідів.