1.4. Елементи методу бухгалтерського обліку.

Метод бухгалтерського обліку - це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в обліку. Він складається з ряду елементів, головні з яких:

1) документація;

2) інвентаризація;

3) рахунки;

4) подвійний запис;

5) оцінка;

6) калькуляція;

7) баланс;

8) звітність.

Документація являє собою відображення господарських операцій у визначених носіях інформації - на паперових бланках або технічних носіях (магнітних стрічках, магнітних дисках, перфострічках, дискетах); це письмове свідчення про здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

Інвентаризація - це спосіб перевірки в натурі наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру й оцінки всіх залишків господарських засобів і порівняння з даними бухгалтерського обліку.

Рахунки (бухгалтерські) - призначені для обліку наявності і руху господарських засобів, коштів та їх джерел.

Подвійний запис – відображення кожної господарської операції двічі в дебеті одного рахунку і в кредиті іншого рахунку на одну і ту ж саму суму.

Оцінка - це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству.

Калькуляція - це латинський термін, що означає "набирати", тобто набирати витрати з метою визначення собівартості продукції та послуг як в цілому, так і поодинці. Собівартість є базою для визначення ціни виробничої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Бухгалтерський баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов'язання і власний капітал на певну дату.

Бухгалтерська фінансова звітність - це система взаємопов'язаних і взаємозумовлених показників, що відображають господарсько-фінансову діяльність підприємства, організації, установи за визначений період і є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

РОЗДІЛ II РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1.Бухгалтерський облік.

2.1.1.Доходи від реалізації продукції

При відвантаженні готової продукції, товарів підприємства визначає процес реалізації за методом нарахування.

За принципом нарахування в момент відвантаження готова продукція (товари) вважається проданою, тому в обліку повинен відображатися дохід з однієї сторони (пасив) та на цю суму має бути зроблено збільшення активу-дебіторської заборгованості.

Відвантаження або відпуск готової продукції, товарів, виконаних робіт і послуг із складу покупцям проводять на підставі первинних документів:наказів-накладних або розпоряджень відділу сбуту. У первинній документації зазначають номер замовлення та адресу, за якою відправляють продукцію,кількість місць, вид упаковки, масу та інші дані, що характеризують відвантажену продукцію.

Постачальник-вантажовідправник на підставі вантажо-транспортних накладних,залізничних квитанцій про прийняття вантажу та інших документів виписує розрахункові документи для передачі їх покупцеві або в банк інкасо.

Розрахунковими документами є: рахунки-фактури, платіжні, вимоги, виписані на основі рахунків-фактур, специфікації ( за великої номенклатури відвантаженої продукції). У розрахункових документах містяться дані про відвантажену продукцію (найменування, кількість, ціна, вартість, тощо).

Банк, який обслуговує постачальника-вантажовідправника, надсилає для оплати його розрахункові документи установі банку, обслуговує покупця.

Аналітичний облік відвантажених товарів ведеться на складі відокремлено у картах складського обліку в натуральних показниках на основі наказів-накладних відділу збуту.

Відвантаження (відпуск) продукції в порядку продажу (реалізації) відбувається з укладеними договорами або шляхом вільного продажу через роздрібну торгівлю.

Договори укладаються з підприємствами-споживачами або посередницькими організаціями (посточальницько-збутовими, оптовою і роздрібною торгівлею тощо), як правило, на тривалий період.

Строки постачання передбачаються в договорі. Якщо вони не встановлені чи не впливають із суті та цілей договору, покупець має право вимагати поставки в будь-який час.

Бухгалтерія разом зі службою маркетингу (збуту) покликана контролювати своєчасність та повноту оплати рахунків покупця, з тим щоб підприємство могло виконати всі умови договорів поставки та реалізації продукції.

Часом виконання забов`язань по однорідній поставці вважається дата складання приймально-здавального акту чи розписки в отриманні продукції, а при відвантаженні виробів покупцю з іншого міста – день здачі цих документів транспортних організаціям чи органом зв`язку (поштовому відділенню).

Оперативний облік відвантаження веде службу збуту в спеціальних картках, журналах чи книгах.

На продукцію, що відвантажується, виписують наказ-накладну чи інший документ ( оповіщення про відправку, наказ про відпустку тощо), в яких вказують найменування, номенклатурний номер, сорт, розмір, кількість упаковок, виробів, найменування та адрес отримувача. На підставі документації про фактичний відпуск ( відвантаження) виписують платіжне доручення (рахунок-платіжне доручення) в декількох примірниках. Один з примірників із транспортними документами передається ( відправляється) покупцю для оплати, а інший прикладається до документів при передачі їх до банку на інкасо. Якщо умовою договору постачання є попередня оплата продукції, покупець переводить на рахунок постачальника належну йому суму платіжним дорученням.

Транспортні витрати по доставці продукції відносяться на постачальника чи покупця залежно від того, як це передбачено в договорі постачання.

Виписка розрахункових документів на оплату відвантаження продукції повинна бути максимально повною та оперативною, так як від цього багато в чому залежить сучасність надходження платежу від покупця та величини позики під відвантажені товари. В більшості випадків продукція обліковується як продана з моменту вивезення її з території підприємства.

Відвантаження (відпуск)продукції в порядку продажу (реалізації) відбувається у відповідності з укладеними договорами або шляхом вільного продажу через роздрібну торгівлю.

Договори укладаються з підприємствами-споживачами або посередницькими організаціями ( посточальницько-збутовими, оптовою і роздрібною торгівлею тощо), як правило, на тривалий період.

Строки постачання передбачають в договорі. Якщо вони не встановлені чи не випливають із суті та цілей договору, покупець має право вимагати поставку в будь-який час.

Бухгалтерія разом зі службою маркетингу (збуту) покликана контролювати своєчасність та повну оплату рахунків покупцями, з тим щоб підприємство могло виконати всі умови договорів поставки та реалізації продукції.

Часом виконання забов`язань по однорідній поставці вважається дата складання приймально-здавального акту чи розписки в отриманні продукції, а при відвантаженні виборів покупцю з іншого міста день здачі цих документів транспортних організацій чи органом зв`язку (поштовому відділенню).