- •«Елементи і пристрої автоматики та систем управління»
- •6.050201 – «Системна інженерія»
- •1 Завдання на розрахунково-графічну роботу
- •2 Рекомендації щодо написання та оформлення розрахунково-графічної роботи
- •3 Вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи
- •3.1 Розрахунок схеми пристрою спряження термопари з ацп
- •Значення ємності обираємо близьким до значення .
- •Прийнявши, що , обумовлене застосовуваного фнч не повинно перевищувати загальної похибки , тобто:
- •3.2 Розрахунок схеми пристрою спряження термоопору з ацп
- •3.3 Розрахунок схеми пристрою термостата
- •4 Критерії оцінювання розрахунково-графічної роботи
- •Список літератури
- •Ряди номінальних опорів резисторів
- •«Елементи і пристрої автоматики та систем управління»
- •«Елементи і пристрої автоматики та систем управління»
Значення ємності обираємо близьким до значення .
Приймаємо
.
Номінальне значення
має задовольняти нерівності:
,
(3.8)
.
Приймаємо
.
Визначаємо
опір резистора
:
, (3.9)
Приймаємо
найближче стандартне значення з ряду
Е192 (Додаток Б),
.
Знаходимо
опір
:
, (3.10)
.
Приймаємо
найближче стандартне значення для ряду
Е192,
Визначаємо
опори резисторів
та
:
, (3.11)
,
,
(3.12)
.
Приймаємо
найближче стандартне значення для ряду
Е192,
.
Похибка
на виході ПС відповідає похибці на
виході ФНЧ
,
що визначається умовою:
, (3.13)
.
Прийнявши резистори типу С2–29В та конденсатори типу К71-4 [7], у яких похибка номіналів не перевищує 0,01 %, можна вважати, що похибка вихідної напруги обумовлена типом операційного підсилювача і не перевищує:
.
(3.14)
Прийнявши, що , обумовлене застосовуваного фнч не повинно перевищувати загальної похибки , тобто:
, (3.15)
звідки отримаємо:
.
За
визначеними даними з [2, 6] вибираємо ОП
типу К14ОУД14 з напругою зсуву нуля
,
знехтувавши малими вхідними струмами
(
)
і низькою споживаною потужністю (
).
Високий коефіцієнт підсилення (
)
дозволяє зневажити його впливом на
точність коефіцієнту передачі фільтра.
Масштабний підсилювач виконаємо за схемою, наведеною на рисунку 3.2.
Рисунок 3.2 – Схема масштабного підсилювача
В
даній схемі
призначений для початкового балансування
ОП,
– для точного регулювання підсилення
МП у процесі настроювання. Щоб значення
на виході ФНЧ не перевищувало значення,
визначеного за формулою (4.13), зміщення
нуля
ОП
МП не повинен перевищувати:
,
(3.16)
Згідно
[2, 6], приймемо як ОП МП К140УД17А з
.
У
процесі регулювання за допомогою
може бути знижено більше, ніж на порядок.
Коефіцієнт підсилення масштабного підсилювача визначається за формулою:
. (3.17)
Якщо
номінальне значення
,
то
Звідси
.
Прийнявши
,
що дозволяє зневажити впливом вхідних
струмів ОП, одержимо
(Е192). Задавши діапазон регулювання
в
межах
від
номінального значення, одержуємо
,
.
Остаточно з ряду Е 192 одержуємо
,
.
В якості
використовуємо
прецизійний 40-оборотний підстроювальний
резистор типу СП5-2,
та
– типу С2-29 В.
На закінчення складаємо принципову схему ПС у цілому (рис. 3.3).
Рисунок 3.3 – Принципова схема пристрою спряження термопари з АЦП
3.2 Розрахунок схеми пристрою спряження термоопору з ацп
Нехай
джерелом сигналу ПС є термоопір типу
ТСМ із
і
.
Діапазон температур
,
,
,
.
Опір
ТСМ можна визначити за формулою:
,
звідки
.
(3.18)
Перший
член у (3.18) необхідно вилучити, тому що
в противному випадку характеристика
перетворення ПС не проходить через 0 у
точці
.
Для цієї мети застосуємо схему суматора
(рис. 3.4) на основі ОП з інвертуванням
вхідного сигналу (DA2).
Крім цього, на вході ПС необхідно
застосувати перетворювач R/U
для перетворення опору ТСМ у напругу,
що найпростіше виконати на основі схеми
ОП з інвертуванням вхідного сигналу
(DA1).
На вході ПС необхідно використовувати
ФНЧ.
Проведемо розрахунок суматора і перетворювача R/ U (рис. 3.4).
Рисунок 3.4 – Схема перетворювача R/U із суматором
Напруга на виході DA1 може бути знайдене зі співвідношення:
, (3.19)
де
–
напруга
стабілізації
VD1.
Як
VD1 згідно з [7], застосуємо двосторонній
прецизійний стабілітрон КС191Р (для якого
,
,
),
що дозволить зневажити температурною
і тимчасовою нестабільністю
.
Приймемо
струм через ТСМ
,
у цьому випадку потужність, що розсіюється
на
складе:
, (3.20)
,
що дозволить зневажити похибкою, обумовленою саморозігрівом ТСМ.
Визначимо опір :
,
(3.21)
,
що відповідає стандартному значенню ряду Е192.
Визначаємо опір резистора :
, (3.22)
де
.
.
Приймаємо
стандартне значення
(ряд
Е24).
Визначимо
максимальне
і мінімальне
значення напруги на виході DA1:
(3.23)
, (3.24)
,
.
Визначимо
крутизну
перетворювача DA1:
, (3.25)
За
визначеним значенням крутизни
за дрейфом напруги зсуву ОП (
)
в якості
DА1 виберемо ІМС ОП К140УД17А, що має дрейф
напруги зсуву
.
Це дозволить знехтувати впливом дрейфу
на точність перетворення.
Прийнявши
з міркувань, викладених у прикладі 1,
,
визначимо опір інших резисторів у схемі
(рис. 4.4). Приймемо типове значення
.
У цьому випадку при
струми
через
і
співвідносяться як:
, (3.26)
отже:
.
Струм через R4:
(3.27)
Отже
.
Резистор
призначений для встановлення нульової
напруги на виході ПС. Прийнявши
,
приймемо стандартні значення
і
(для
С2-29В і СП5-2) при
:
,
а
струм через
:
.
Так
як
,
то максимальна напруга на виході DA2
складе:
отже:
.
Для
можливості підстроювання масштабу
перетворення ПС у цілому приймемо
стандартні значення
і
,
що забезпечать регулювання підсилення
каскаду на DА2 приблизно на
5 %.
Коефіцієнт підсилення каскаду DА2 складає:
Крутизна перетворення S на виході DA2:
.
Похибка
визначення температури
буде визначатися в основному даним
каскадом. Отже, дрейф напруги зсуву
ОП
DA2 повинний задовольняти умові:
.
Застосуємо
ІМС ОП К140УД17А (
).
Амплітуда перешкоди на виході DA1 дорівнює її амплітуді на терморезисторі, отже, амплітуда перешкоди на виході DA2 складе:
,
(3.28)
,
що неприпустимо, тому що вихідна напруга DA2, що являє собою суму корисного сигналу і перешкоди, може перевищити максимальне значення вихідної напруги ОО (12B). Отже, перед суматором необхідно установити ФНЧ.
Розрахуємо параметри ФНЧ.
Ослаблення перешкоди на частоті 50 Гц повинне бути не меншим, ніж:
,
або
децибелах
;
за формулою (4.5) знаходимо число каскадів:
Фільтр 3-го порядку складається з ланки 2-го порядку і ланки 1-го порядку (рис. 3.5)
Рисунок 3.5 – Схема ФНЧ третього порядку
З додатка А, відповідно до [3], вибираємо для першої ланки В = С = 1,00, для другого С = 1,00:
, (3.29)
приймаємо
.
, (3.30)
Приймаємо
найближче менше стандартне значення
.
Знаходимо R2:
,
(3.31)
З
додатка Б для ряду Е192 (резистори С2-29В)
знаходимо
,
, (3.31)
Приймаємо
(типу
С2 - 29В).
(3.32)
З
ряду Е192
для
С2 - 29В приймаємо
.
Розраховуємо ланку першого порядку:
Розраховуємо
за формулою
,
приймаємо
.
Для
:
,
(3.33)
Приймаємо
.
Принципова схема пристрою спряження приведена на рис.3.6.
Рисунок
3.6 – Схема пристрою спряження
ТСМ
з АЦП
Для забезпечення точності всі постійні резистори повинні бути прецизійними (напр. С2-29В) за винятком R3 (можна застосувати МЛТ).
Не важко переконатися, що у всіх наведених схемах найбільшу потужність розсіює резистор R3 (Рис. 4.6):
, (3.34)
,
отже, усі резистори можуть мати припустиму потужність розсіювання 0,125 Вт. Усі конденсатори повинні мати невеликий коефіцієнт залежності ємності від температури ТКЕ (напр. типу К71 - 4).
Якщо у ході розрахунків виявиться, що необхідно застосувати фільтр більш високого порядку, ніж показано в прикладах, то такий фільтр реалізовується каскадним з'єднанням ланок 2-го порядку (якщо парне). При непарному n на виході додається ланка 1-го порядку.
