Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бригада N5(звіт).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
404 Кб
Скачать
☆

3. Повірка перпендикулярності візирної осі до осі обертання труби (візирна вісь зорової труби VV повинна бути перпендикулярна горизонтальної осі нн теодоліта — колімаційна помилка с).

Колімаційною погрішністю називається кут між перпендикуляром до горизонтальної осі обертання зорової труби й візирною віссю цієї труби. Послідовність виконання повірки.

  1. Закріплюють лімб теодоліта й при положенні вертикального кола теодоліта ліворуч від труби (КЛ), повертаючи алідаду, наводять зорову трубу на будь-яку вилучену точку, розташовану приблизно на висоті інструмента.

  2. Закріпивши алідаду й виконавши точне сполучення перетинання сітки ниток з обраною точкою, беруть відлік по горизонтальному колу КЛ1.

  3. Відкріпивши зорову трубу, переводять її через зеніт, при цьому положення вертикального кола теодоліта буде праворуч від труби (КП).

4. Відкріпивши алідаду, знову наводять зорову трубу на обрану точку й беруть відлік по горизонтальному колу КП1

5. Послабивши затискний гвинт підставки, повертають теодоліт на 180° й знову закріплюють гвинт.

6. Знову наводять теодоліт на обрану точку при двох положеннях вертикального кола (КП і КЛ) і беруть відліки КП2 й КЛ2, тобто повторюють пункти 1-4.

7. Обчислюють величину колімаційної погрішності C :

Якщо величина погрішності C < 60", то умова повірки вважається виконаною, а якщо ні, то необхідно зробити юстировку.

Порядок виконання юстировки.

1. Визначають відлік КП0, вільний від впливу колімаційної погрішності:

КП 0 = КП 2 + С

2. Установлюють відлік КП0 на горизонтальнім колі, при цьому вертикальна нитка сітки

зміститься зі спостережуваної точки.

  1. Згвинчують ковпачок з окулярної частини труби й викруткою послабляють один з вертикальних виправних гвинтів сітки ниток.

  2. Горизонтальними виправними гвинтами сітки знову сполучають вертикальну нитку сітки зі спостережуваною точкою.

  3. Затискають викруткою раніше ослаблений вертикальний виправний гвинт сітки й нагвинчують ковпачок на окулярну частину труби.

Для контролю повірку повторюють. Повірка колімаційної погрішності проводиться перед початком польових робіт, а також перед виконанням відповідальних геодезичних робіт, що вимагають максимальної точності.

Таблиця 2.2 - Приклад визначення колімаційної помилки С Для теодоліта 2Т30:

№

КЛ

КП

2С

0

?

0

?

1

9

39

189

40

- 30"

9

40

189

40

У цьому випадку умова повірки виконана, юстировка не потрібна.

4. Повірка місця нуля вертикального кола (мо).

Умова: місце нуля МО вертикального кола повинне бути рівно або бути близьким до 0°

Місцем нуля (МО) називається відлік по вертикальному колу, коли візирна вісь зорової труби займає горизонтальне положення, а пухирець настановного рівня при алідаді горизонтального кола перебуває на середині.

Послідовність виконання повірки.

  1. Установлюють і ретельно горизонтирують теодоліт по настановному рівню.

  2. При КЛ ("коло ліво") візують на довільно обрану точку й закріплюють зорову трубу.

  3. По вертикальному колу теодоліта беруть відлік КЛ .

  1. Відкріпивши трубу, переводять її через зеніт і при КП ("коло право") виконують грубе наведення на обрану точку.

  2. При необхідності обертанням піднімальних гвинтів уточнюють положення пухирця рівня при алідаді горизонтального кола.

6. Закріпивши зорову трубу, знову сполучають перехресття сітки ниток зі спостережуваною точкою й беруть відлік КП .

7. Обчислюють "місце нуля" (МО) по формулі

КЛ + КП ± 180°

МО =

2

При цьому до відліку, який менше90°, треба додати 360° .

8. Місце нуля рекомендується визначати двічі (для двох різних спостережуваних точок).

9. Із дворазового визначення МО знаходять його середнє значення. Якщо воно не перевищує подвійної точності відліку по вертикальному колу, то умова повірки виконана. А якщо ні, то необхідно зробити юстировку.

Порядок виконання юстировки.

  1. На вертикальному колі встановлюють відлік, рівний КЛ - МО або МО - КП -180°. При цьому горизонтальна нитка сітки зміститься зі спостережуваної точки.

  2. Згвинчують ковпачок з окулярної частини зорової труби й викруткою послабляють один з горизонтальних виправних гвинтів сітки ниток.

  3. Вертикальними виправними гвинтами сітки знову сполучають горизонтальну нитку сітки зі спостережуваною точкою.

  4. Затискають викруткою раніше ослаблений горизонтальний виправний гвинт сітки й нагвинчують захисний ковпачок на окулярну частину труби.

Після виконання даної юстировки повторюють повірку сітки ниток, колімаційної

1.2. ПОВІРКИ МІРНОЇ СТРІЧКИ

Метою лінійних вимірів є визначення горизонтальних відстаней (пролоджень) між точками місцевості. Довжини ліній виміряються в геодезії безпосередніми або непрямими способами.

Безпосередній спосіб заснований на вимірі ліній місцевості механічними мірними приладами, до яких відносяться мірні стрічки, рулетки й дроти. Процес виміру довжин ліній безпосереднім способом полягає в послідовнім відкладанні мірного приладу в створі лінії.

Мірні стрічки. Мірна стрічка являє собою сталеву смугу, довжиною 20 метрів, шириною 15 - 20 мм і товщиною 0,4 - 0,6 мм. Виміри довжин сторін на навчальному полігоні під час проходження практики проводяться штриховими мірними стрічками (рис. 1.3)

Штрихова мірна стрічка має на кінцях стрічки штрихи, відстань між якими приймається за довжину стрічки. Штрихи на стрічці розміщаються напроти закруглень спеціальних вирізів, у які вставляються шпильки для фіксування положення стрічки в процесі виміру.

20-метрова штрихова стрічка розділена на метри, напівметри й дециметри. Метрові розподіли відзначені мідними пластинами з вибитими на них номерами метрів, півметрові -круглими заклепками на шайбах, дециметрові - отворами в полотні стрічки. Відрізки ліній менш дециметра оцінюються на око з точністю до 1 см.

Для транспортування й збереження стрічку намотують на металеву оправу й закріплюють за допомогою гвинта. До стрічки додається комплект із шести штук шпильок.

Мірна стрічка при сприятливих умовах дозволяє забезпечити точність виміру відстаней 1:2000, при несприятливих умовах - 1:1000.

Рулетки. Призначені для виміру коротких ліній при маркшейдерських, топографо-геодезичних і будівельних роботах. По довжині бувають 10, 20, 30 і 50-метрові й більш, а тесьмяні - довжиною 5, 10 і 25 метрів (рис. 1.4).

В інженерно-геодезичних роботах використовуються металеві рулетки в закритому корпусі типу РЗ, на хрестовині типу РК, на качані - типу РВ і інші. У маркшейдерській справі частіше застосовуються рулетки на качані або хрестовині типів РГ-30 або РГ-50, що виготовляються з нержавіючої сталі, що володіють високими механічними властивостями й великою корозійною стійкістю.

Металева рулетка являє собою смугу зі сталі, на якій нанесені сантиметрові або міліметрові розподіли. По точності нанесення шкал рулетки діляться на 1-й, 2-й і 3-й класи. Точність виміру довжин ліній сталевою рулеткою досягає 1:50000 і вище.

Для грубих вимірів використовуються тесьмяні рулетки в пластмасових або металевих футлярах. У маркшейдерській справі тесьмяні рулетки застосовуються при вимірах гірничих виробок.

Компарування мірних приладів

Фактична довжина мірної стрічки не відрізняється від номінальної, тобто зазначеної на ньому довжини. Тому перед початком виробництва вимірів повинна бути визначена фактична довжина застосовуваного мірного приладу шляхом порівняння її довжини з відомою довжиною нормального приладу, що має встановлену довжину. Процес порівняння довжини робочого мірного приладу зі зразковим заходом називається компаруванням.

Довжину робочої стрічки перевіряють спрощеним способом. На рівній поверхні (асфальті) укладаємо поруч зразкову й робочу рулетки, сполучають їхні нульові розподіли. Обом мірним приладам задають однаковий натяг і лінійкою вимірюють різницю між фактичною довжиною і мірного приладу й довжиною і0 зразкового приладу. Таким чином,

де - виправлення за компарування.

Тоді фактична довжина робочої стрічки буде

уважається позитивно, якщо довжина робочої стрічки більше номінальної, і негативно, якщо менше номінальної.

У випадку, коли при лінійних вимірах необхідно враховувати температурні виправлення, то слід виміряти температуру t0, при якій проводилося компарування. По закінченню компарування до кожного мірного приладу додають свідчення, у якім вказується спосіб і дата компарування, довжина приладу, натяг і температура при компаруванні. Наприклад. Паспорт рулетки:

Це означає, що дана рулетка довше номінальної на 0,024 м. Отже, виправлення повинне братися зі знаком плюс. Тоді, якщо даною рулеткою виконаний вимір деякої сторони, довжина якої вийшла рівної, приміром, 21,736 м, то виправлене за компарування значення довжини сторони буде рівно

L = 21,736+ 21,7 = 21,736 + 0,017 = 21,753м.