• Обов’язки суб’єктів літньої педагогічної практики

Обов’язки вихователя, помічника вихователя (вожатого) табору:

1. Скласти план роботи і дотримуватись його виконання. 2. Протягом всього періоду в таборі вести щоденник. 3. Щоденно організовувати і проводити роботу з виховання і активного відпочинку дітей. 4. Регулярно підводити підсумки роботи та висвітлювати їх через газету. 5. Стежити за дотриманням чистоти і порядку на території табору. 6. Інструктувати дітей перед виходом за територію табору. 7. Негайно доповідати начальнику табору про всі випадки і грубі порушення в загонах. 8. Не допускати самовільних відлучень дітей за територію табору. 9. Вміти надати першу медичну допомогу. 10. Негайно повідомити лікаря про скарги дитини відносно поганого стану здоров’я. 11. Дотримуватись правил протипожежної безпеки. 12. Строго дотримуватись правил безпеки життя дітей під час купання, походів, екскурсій, спортивних змагань. 13. Брати участь у загальнотабірних заходах. 14. Забезпечити правильне виконання режиму. 15. Складати плани і звіти, звітувати на педагогічній раді, аналізувати результати зміни. 16. Керуватись наказами і розпорядженнями керівника табору, педагогічної ради, чергового по оздоровчому табору.

Керівники практики академії (викладачі кафедри шкільної педагогіки та психології) та керівники практики оздоровчого табору (директори оздоровчих таборів, старші вихователі, педагоги-організатори) здійснюють методичне керівництво і контроль за літньою педагогічною практикою студентів.

Обов’язки директора оздоровчого табору (школи): - забезпечує необхідні умови для успішного проведення практики і здійснює загальне керівництво нею; - проводить інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами; - здійснює контроль і методичне керівництво педагогічною практикою; - несе відповідальність за дотриманням студентами правил техніки безпеки.

Обов’язки керівника практики оздоровчого табору (старші вихователі, педагоги-організатори): - проводить інструктаж студентам-практикантам щодо організації виховної роботи з дітьми; - контролює роботу студентів; - відвідує заходи практикантів і бере участь у їх аналізі; - здійснює методичну допомогу студентам при виконанні ними індивідуальних завдань; - оцінює результати виконання практикантами програми педагогічної практики; - складає характеристику на студента-практиканта; - бере участь у підсумковій конференції.

Обов’язки керівника практики академії: - здійснює інструктаж працівників, які залучаються до роботи з практикантами; - спостерігає роботу практикантів, аналізує і оцінює її; - перевіряє документацію практики в день приїзду студентів на навчання (перший тиждень вересня); - бере участь у підсумковій конференції.

Пам’ятка практиканта, що від’їжджає в літній оздоровчий табір 1. Практикант проходить літню педагогічну практику в оздоровчому таборі. 2. У таборі кожен практикант закріпляється за загоном. 3. Протягом літньої практики в таборі студент використовує всі свої знання, виконуючи обов’язки загонового вожатого чи помічника вихователя. 4. Практикант планує роботу загону. 5. У ході практики студент проводить різні види і форми роботи з дітьми, творчо використовує педагогічні знання у своїй практичній діяльності. 6. Повсякденний контроль за роботою практиканта здійснює старший вихователь табору, який консультує практикантів, допомагає складати плани, конспекти, заходи, що проводяться в загоні, виставляє оцінку за проведену роботу.

Пам’ятка з техніки безпеки під час роботи з дітьми у таборі 1. Ознайомитися з розпорядком роботи табору та одержати вступний інструктаж на робочому місці. 2. Ознайомитися з маршрутами та місцями евакуації дітей на випадок пожежі, з первинними засобами пожежотушіня, місцями їх розміщення. 3. Ознайомити дітей (за малюнками, гербаріями) з місцевими отруйними рослинами, небезпечними тваринами. 4. Не залишати без нагляду електроприлади (телевізори, настільні лампи, кип’ятильники), не дозволяти торкатися розеток, обірваних проводів. 5. Заздалегідь ознайомитися з маршрутами екскурсій, походів, прогулянок. 6. Дотримуватись правил вуличного руху при організації руху групи дітей. 7. Не дозволяти дітям вилазити на дерева, різні споруди, без дозволу заходити на будівельні майданчики. 8. Не користуватися водою для пиття з відкритих водойм і невідомих джерел. 9. Не дозволяти пробувати на смак невідомі плоди рослин, бо це може привести до отруєння. 10. Не дозволяти дітям купатися без дозволу і в невідомих місцях. Перед купанням дітей обстежувати дно водоймища, в час купання тримати дітей в поля зору, купати дітей невеличкими групами (5-6 чоловік), не допускати пустощів у воді, заходження глибше, ніж по пояс. 11. Не допускати перегрівання дітей на сонці. 12. У походи до лісу, парку обов’язково ходити у зручному спортивному взутті, панамках чи капелюхах. 13. Завжди тримати в полі зору всіх дітей, не дозволяти відлучатися нікому без дозволу.

Пам’ятка керівника практики літніх оздоровчих таборів 1. Ознайомити практиканта з умовами функціонування табору, правилами внутрішнього розпорядку, плануванням виховної роботи табору. 2. Допомогти скласти план-сітку виховної роботи загону на табірну зміну. 3. Консультувати студента під час підготовки до виховних справ у загоні. 4. Бути присутнім на виховних заходах практиканта. 5. У кінці робочого дня здійснювати аналіз його діяльності. 6. Після закінчення літньої педагогічної практики скласти характеристику на практиканта, завірити її підписом директора та печаткою закладу.

Пам’ятка керівника практики академії 1. Провести бесіду зі студентами та проректором з педагогічної практики щодо організації літньої практики. 2. Надати допомогу практикантам в організації роботи з дітьми в перші дні при підготовці до свята відкриття табірної зміни. 3. Здійснювати контроль за веденням документації практикантами (щоденник, звіт роботи тощо). 4. Здати перевірену документацію та письмовий звіт про підсумки проходження студентами літньої педагогічної практики (за схемою) у відділ педагогічної практики до 20 вересня. 5. Здійснити облік своєї роботи в журналах з педагогічної практики. 6. Обов’язково бути присутнім на підсумковій конференції. 7. Організувати випуск газети про роботу студентів у літніх оздоровчих таборах.

Періоди табірної зміни

 

Як правило, табірна зміна триває 21-26 табірних днів. В організації чітко визначаються три періоди:організаційний, основний, підсумковий.

 

Організаційним періодом називається час від приїзду дитини в табір до свята відкриття табірної зміни. В цей термін проходить адаптація дітей до життя в таборі, закладаються основи створення тимчасового дитячого колективу, формуються органи самоврядування. Даний період надзвичайно насичений різноманітними конкретними справами, які потрібно вирішити на протязі дня педагогічному колективу:

1. познайомити дітей з вимогами, що стосуються відносин з дорослими в таборі і всередині загону, організації їх побуту і режиму дня;

2. розповісти дітям про табір і його історію, традиції, про людей, що працюють у ньому;

3. дати дітям можливість познайомитися один з одним. Найбільш вдалим варіантом є “Вогник знайомств”. Він може проводитися у формі знайомства “Розкажи мені про себе”. 

Динаміка розвитку групи вихованців в дитячому оздоровчому закладі

Специфічною є динаміка розвитку групи вихованців, що охоплює п’ять фаз розвитку:

1. Фаза орієнтації «Хто інші?». Це час різносторонньої орієнтації в групі. Взаємини в групі нерішучі: спочатку члени групи витримують дистанцію, щоб відчувати себе в безпеці, проявляють тільки позитивні якості, щоб інші їх підтримали. Нерішучість може також виявлятися в замкнутості. Члени групи знайомляться, «притираються», з'ясовують взаємні очікування і шукають загальні форми спільного перебування.

2. Фаза боротьби за владу «Де моє місце? Чи можу я завоювати визнання?». Група познайомилася і почала працювати разом. Члени групи не задоволені роботою в групі, вони засуджують поведінку інших членів групи. Кожен член групи має вплив на розвиток групи в цілому. Група повинна домовитися про подальше співжиття, домовитися, як ухвалюватимуться рішення про спільну роботу.

3. Фаза довіри «Так, ми разом!». Члени групи раді кожній зустрічі. Захисна дистанція і способи поведінки, характерні для фази орієнтації, зникають. У такій атмосфері відверто висловлюються бажання, відбувається обмін думками і з'ясування відносин. Члени групи обговорюють різні ідеї, і самі можуть зробити вибір, враховуючи і відстоюючи свої інтереси. Проте ідеї швидко згасають, оскільки статус і відносини в групі зараз – центральна потреба. Завдання вихователя – формувати і зберегти довіру в групі. Має стати активнішим знайомство членів групи один з одним. Історії життя і плани, навики самопізнання, як і з'ясування відносин через особистий зворотний зв'язок зараз можуть бути змістом роботи з групою. У фазі довіри група не може приймати нових членів. Для цього вона повинна повторити дві перші фази розвитку групи.

 

4. Фаза самостійності «Ми різні, і нам потрібен кожний з нас». Бажання групи діяти непохитне. Якщо є труднощі, група шукає рішення. Група хоче розширити зв'язки: вона встановлює контакти з іншими групами. Вихователь у ролі наставника.

5. Фаза розставання «Розставання наближається, ми розлучаємося». Наростає незадоволення, всіх охоплює туга, провину звалюють один на одного. Є дві причини розпаду групи: 1) група розпадається, оскільки закінчується табірна зміна; 2) група розпадається, тому що її члени починають орієнтуватися на інше або група вже втратила колишнє значення і важливість. Розпад групи емоційно нелегкий, тому що розставання викликає смуток. Завдання вихователя групи – створити умови для конструктивного розпаду групи.

У тісному активному спілкуванні повніше розкриваються здібності дитини. Тут помітно те, що в школі приховується від вчителів і однокласників. Протягом табірної зміни кожен учень приймає участь у 50-70 виховних заходах. Такий об’єм виховної роботи з колективом класу в умовах школи здійснюється потягом майже цілого навчального року.

Мета виховання в літньому оздоровчому таборі (залежно від вікових особливостей зміни) полягає у проведені кожного дня змістовної, цікавої і активної роботи з організації самодіяльності вихованців. Слід працювати так, щоб у загоні не нудьгували. Протягом зміни (21-26 днів) загін має виконати не одну цікаву і важливу справу. Зокрема, - навчитися корисного ремесла, провести спартакіаду, організувати корисні справи, тощо.

Звісно, реалізація завдань і змісту роботи таборів, їх оздоровчої і виховної функції залежить від педагогічного колективу табору, його виховного потенціалу, методично-обґрунтованої логіки табірної зміни та педагогічної майстерності вихователів. Дитячі оздоровчі заклади будуть мати досить високий виховний ефект в тому випадку, коли педагог володіє високим моральними якостями, достатнім рівнем знань. Користується авторитет. Діти люблять насамперед педагогів, в яких вони бачать людей справи, висококваліфікованих спеціалістів. А серед них в більшості випадків, діти віддають перевагу найбільш чуйним і добрим.

В організації життя дитячого колективу і вожатому і вихователю необхідно спиратись на ініціативу, самодіяльність дітей, розвивати у них прагнення до самостійних дій, спрямованих на громадсько-корисні справи. Для цього необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і планувати роботу свого колективу, здійснювати її, вміти аналізувати і оцінювати участь в них кожної дитини.

В таборі дорослий виступає не лише в ролі вожатого чи вихователя, але й товариша, порадника, батька. Дитячий колектив повинен стати сім'єю, в якій кожна дитина почувала б себе захищеною. У додатках під №4 нами подано пам’ятку вожатому, якої слід дотримуватися у спілкуванні з дітьми.

Від вожатого і вихователя вимагають, в першу чергу, любові до дітей – дітей вередливих і спокійних, добрих і сердитих, до хлопчиків і дівчаток. Саме любов допомагає знайти підхід до дитини, зрозуміти її почуття, думки, прагнення, що в свою чергу породжує дитячу симпатію.

В колективі педагогів повинні бути строгі і вимогливі вихователі, м'якого і ліричного складу люди. Справа в тому, що ідентичності виховання досягти не можливо, бо вони люди, а кожна людина унікальна. Важливо підкреслити, що такої ідентичності добиватися і не слід. Єдиний підхід до дітей не виключає різноманітності способів взаємодії із сторони педагогів.

Якщо вихователь уміє співати, танцювати, розуміється в різних проблемах, то це передається й дітям. Найулюбленіша справа вихователя може стати загальною для всього загону. Мікроклімат та умови, які будуть оточувати дітей протягом зміни, мають переконати, що їх чекали, що їм раді. Дрібниць у роботі вихователя не буває: його вчинки, слова, інтонація міцно відкладаються в свідомості дітей, і вже на основі цього в них вимальовується образ вихователя. Зробити відпочинок дітей цікавим - це основне педагогічне завдання, яке студент повинен професійно вирішити.

На даному етапі особливу увагу слід звернути на організацію чергування в таборі. За організацію чергування відповідає старший вихователь. На протязі дня чергування здійснюється загоном на чолі з загоновим вожатим, вихователем, черговим членом органів дитячого самоуправління.

Завдання чергових - слідкувати за дотриманням порядку в таборі, контролювати та організовувати виконання режимних моментів і плану дня. Напередодні чергування в загоні розподіляються обов'язки. Перед початком чергування загін приймає естафету від іншого загону. В день чергування загін піднімається на півгодини раніше звичайного. В кожному таборі повинні бути складені пам'ятки для чергових по табору. Деякі з них (приблизні) ми пропонуємо. У додатках №5 нами запропоновано пам’ятку чергового вихователя, чергового у їдальні, чергового у загоні. Також у додатках №6 представлено орієнтовні назви загонів та їх речівки, варіанти оформлення загонових куточків.

ВОГНИК” ЯК ОДНА З ФОРМ РОБОТИ У ДИТЯЧОМУ ОЗДОРОВЧОМУ ТАБОРІ.

”Вогник” - це іскорка зацікавленості кожного справами колективу та долею товариша, теплота взаємовідносин та світло дружби. Це колективнеобговорення загоном та вожатим дня, що прожитий,аналіз проведених справ, розбір взаємовідносин в колективі.

Педагогічна задача “вогника” – навчити дітей осмисленню життя, привити навички колективного аналізу, колективного “мислення” та, в кінці кінців, виховувати в них культуру спілкування.

Структура “вогника” може містити пісню, розбір прожитого дня, відверту розмову, час для творчості, запрошення гостя на “вогник”, сюрприз для “вогника”.

Умови проведення “вогників”

1.Керівник заздалегідь обмірковує хід проведення “вогника”: позначає його тему, намічає цілі, формулює завдання з урахуванням бажаних результатів. Проведений експромтом, він не дозволить у повному обсязі дибитися позитивного емоційного настрою у його учасників.

2. Тематика “вогника” повинна бути актуальною і викликати інтерес у всіх, хто зібрався.

3. Позитивний настрій “вогника”, динаміка його проведення в значній мірі залежать від змістовного навантаження і емоційного наповнення вступних слів керівника групи.

4. Учасники розташовуються, звичайно, по колу, щоб можна було бачити вираз обличчя, позу співбесідника.

5. В центрі кола знаходиться запалена свічка або горить багаття.

6. Говорить лише той, хто тримає в руках запалені свічку або інший предмет (гілочку, іграшку, м`ячик, шишку).

Закони “вогника”

1. На “вогнику” говорять впівголоса. Якщо хочеш виступити, не викрикуй з місця, а підніми руку.

2. Уважно слухай, дай договорити до кінця кожному, не перебивай.

3. Критикуй не з метою принизити або образити, але допомогти та порадити.

4. Критика повинна бути конструктивною: критикуєш – пропонуй.

5. Правила “вільного мікрофону”: нікого не можна примушувати виступати на “вогнику” або забороняти говорити.

6. На “вогнику” говорять те, що думають, відверто та принципово.

7. Бережи час, дотримуйся регламенту, говори лише головне.

8. Свічку, що затухла, запалює той, хто запалював “вогник”; в багаття підкладає дрова той, хто запалив його.

9. Під час “вогника” через коло ніхто не ходить, так як полум`я свічки символізує “серце загону”. Якщо необхідно вийти, обійди навколо.

10. Той, хто знаходиться за колом, не може приймати участі в розмові.

Схема проведення “вогника”

1. Настрій дітей.2. Розміщення, загальна пісня.

3. Вступне слово вожатого.

4. Виступи дітей.

5. Заключне слово вожатих, в якому треба похвалити загін, тобто поставити крапку з добрими словами, виразити надію на те, що всі діти зібралися в загоні дуже цікаві і загін стане чудовим.

6. Сюрприз вожатих (пісня, вручення пам`ятних медалей, сувенірів тощо).

7. Коло, вечірня пісня, вечірня речевка.

Календарный план работы

лагеря с дневным пребыванием

(первая смена)

Первый день – «Праздник детства»

1.     Линейка открытия лагерной смены:

 - распределение по отрядам;

 - знакомство с правилами поведения в лагере;

 - план работы на день.

2.  Знакомство с вожатыми, воспитателями, друг с другом.

3.  Театрализованное представление, игры, конкурсы, викторины ко Дню защиты детей.

 

 

Второй день – «Калейдоскоп идей»

1.     Минутки здоровья «Осторожно – солнце!»

2.     Калейдоскоп идей (выбор командира отряда, названия, девиза, речёвки, песни).

3.     Оформление отрядных уголков, подготовка к празднику открытия лагеря.

4.     Конкурс рисунков на тему: «Детство – это я и ты!»

 

 

Третий день – «День защиты окружающей среды»

1.     Минутки здоровья «Ядрин – твой дом, будь хозяином в нём!»

2.     «Мы не разрушим этот мир» - экологический видеочас ко Дню защиты окружающей среды (2-ой и 4-ый отряды - библиотека) – с 10 до 11 часов.

3.     «Зелёные насаждения г. Ядрин» - презентация (3-ий и 5-ый отряды – кабинет № 5) – с 10 до 11 часов.

4.     Занятия в кружке «Волшебная кисточка» (1-ый отряд – кабинет № 22 - 8 принадлежностей) – с 10 до 11 часов.

5.     Конкурс рисунков на тему: «Сохраним удивительный мир природы!»

6.     Подготовка к празднику открытия лагерной смены.

7.     Разучивание песен о лете.