7. Вільна (досконала) конкуренція це:

1) економічне суперництво, за якого жоден суб'єкт господарського процесу не може суттєво впливати на

загальну ситуацію на ринку, особливо на зміну цін;

2) коли всі суб'єкти ринку поступають як завгодно, аби це їм було вигідно, приносило великі доходи;

3) невтручання держави в ринкові відносини;

4) досягнення високої конкурентоздатності продукції і конкурентоспроможності підприємства.

8. Конкуренція стає недосконалою в результаті:

1) державного регулювання розвитку економіки;

2) виникнення монополії на базі концентрації і централізації капіталу;

3) намагання підприємців економно використовувати ресурси, щоб перемагати на ринку;

4) стихійної дії об'єктивних законів ринку.

9. Фінансово кредитна підсистема інфраструктури ринку:

1). створює гнучкий механізм мобілізації та перерозподілу вільних грошових коштів на підтримку товарного

виробництва;

2). включає різного роду асоціації підприємців і споживачів;

3). організує транспортні комунікації та засоби зв'язку;

4). об'єднує холдингові, брокерські та інші ринкові компанії.

10. Фінансово кредитним обслуговуванням ринку займаються:

1). заклади та інститути, які обґрунтовують тактику і стратегію підприємництва;

2). підприємства і фірми, що обслуговують просування продукції на ринку, рекламні агентства;

3). банки, небанківські фінансові установи, страхові компанії та різні фонди;

4). державний бюджет, планові органи, податкова служба.

11. В основі економічної системи суспільства знаходиться:

1) підприємництво;

2) власність;

3) ринок;

4) інновації.

12. Застосовуються такі методи державного регулювання економіки:

1) прямі і непрямі;

2) правові;

3) економічні та адміністративні;

?4) усі відповіді правильні.

13. Економічний цикл це:

1) технологічний період виробництва продукції;

2) термін використання основних фондів до повного їх зношення;

3) процес відновлення і повторення суспільного виробництва;

4) період від однієї кризи до наступної у процесі суспільного відтворення.

14. Антициклічне регулювання економіки це:

1) невтручання держави в економічні процеси, коли господарська діяльність регулюється виключно

об'єктивними економічними законами ринку;

2) коли держава централізовано контролює і регулює суспільне виробництво, забезпечуючи його планомірний

розвиток;

3) цілеспрямовані дії держави (частково й могутніх корпорацій), спрямовані на зменшення глибини коливань,

стабілізацію господарської кон'юнктури і темпів економічного зростання;

4) проведення кардинальних економічних реформ з метою удосконалення господарського механізму

суспільства.

15. Закон нагромадження капіталу виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між:

1). виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ;

2). збільшенням і вдосконаленням структури капіталу, підвищенням на цій основі суспільної продуктивності

праці, з одного боку, та зростанням національного багатства, все більша частина якого дістається панівному

класу з деяким підвищенням життєвого рівня інших верств населення, з іншого боку;

3). темпами виробництва і споживання благ;

4). двома великими підрозділами суспільного виробництва.

16. Закономірністю розвитку суспільного виробництва є його:

1). відставання у порівнянні із зростаючими потребами людей;

2). надмірна монополізація і тінізація, збільшення нетрудових доходів за рахунок нечесної діяльності на ринку;

3). рух від однієї економічної рівноваги до іншої через порушення першої, тобто нерівномірність економічного зростання;

4). недостатнє державне регулювання.

17. Заробітна плата має форми:

1) номінальна і реальна;

2) основна і додаткова;

3) погодинна і відрядна;

4) відповіді немає.

18. Вартість робочої сили у першу чергу залежить від:

1) ефективності суспільного виробництва;

2) вартості предметів особистого споживання;

3) суспільного фонду споживання;

4) вартості та обсягів виробничих ресурсів.

19. Значна нерівномірність у розподілі доходів між окремими сім'ями спричиняє:

1) соціальну напруженість у суспільстві;

2) зубожіння більшості населення країни;

3) безконтрольний розподіл доходів, посилення їх нетрудових джерел, послаблення мотивації праці;

4) усі відповіді правильні.

20. В аспекті соціального захисту населення, зокрема тих його категорій, які об'єктивно не можуть

заробити в умовах ринку для забезпечення нормального життя, держава реалізує:

1) економічну політику на підтримку підприємництва;

2) програми зайнятості працездатного населення;

3) соціальні програми за рахунок держбюджету та ін. джерел;

4) структурну та антикризову політику в економіці.

№9

1. Об'єктами ринку служить:

1) все, що продається і купується;

2) приватна власність на засоби виробництва;

3) суспільна форма організації товарного господарства;

4) система товарно-грошових відносин.

2. Сучасні ознаки ринкового господарства.

1) багатоукладність економіки, відособленість товаровиробників, їх відносна самостійність і свобода дій;

2) наявність вільних цін і конкуренції;

3) пріоритетність підприємницької діяльності;

4) правильні усі відповіді.

3. В економічній системі суспільства ринок, перш за все, забезпечує пропорційність між різними сферами і

галузями економіки, тобто виконує функцію:

1) стимулюючу;

2) регулюючу;

3) контролюючу;

4) розподільчу.

4. У процесі еволюції ринкових відносин, на шляху від нерегульованого до регульованого ринку вирішальну

роль у його становленні зіграла фаза:

1) обміну;

2) виробництва;

3) споживання;

4) розподілу.

5. Закон конкуренції виражає істотні, внутрішньо необхідні і сталі зв'язки в ринковій економіці:

1) у боротьбі за ефективні індивідуальні результати усіх суб'єктів господарювання, привласнення найбільших

доходів, не обмежуючи дії одне одного, не диктуючи свої «правила гри» на ринку;

2) коли між контрагентами ринку виникає примусова сила отримувати переваги і вигоду від домінування якоїсь фірми;

3) з приводу концентрації виробництва і ресурсів;

4) з приводу централізації виробництва і капіталу.

6. Визначте позитивні риси конкуренції:

1) дрібні виробники витісняються крупним капіталом: одні розоряються, інші збагачуються;

2) регулюється рух капіталу, оптимальний розподіл ресурсів, досягається найвищий ефект підприємництва;

3) прагнення досягти переваг на ринку любою ціною: «переможців не судять»;

4) посилюється соціальне і майнове розшарування населення.

7. Вкажіть негативні риси конкуренції:

1) слугує об'єктивною рушійною силою ринкової економіки;

2) сприяє росту продуктивності праці, використанню досягнень науково-технічного прогресу, передових

технологій;

3) породжує свій антипод - монополізацію шляхом застосування нечесних методів боротьби;

4) примушує постійно удосконалювати управління і організацію виробництва, мотивацію праці.

8. Вільна (досконала) конкуренція це:

1) економічне суперництво, за якого жоден суб'єкт господарського процесу не може суттєво впливати на

загальну ситуацію на ринку, особливо на зміну цін;

2) коли всі суб'єкти ринку поступають як завгодно, аби це їм було вигідно, приносило великі доходи;

3) невтручання держави в ринкові відносини;

4) досягнення високої конкурентоздатності продукції і конкурентоспроможності підприємства.

9. Організаційно технічна інфраструктура ринку:

1). обслуговує ринки капіталів (інвестицій), кредитів, цінних паперів, валют і золота;

2). займається товарорухом в інтересах усіх суб'єктів ринку, в першу чергу підприємців і споживачів;

3). дає рекомендації уряду, готує спеціалістів ринкового типу;

4). сприяє розвитку зовнішньоекономічних зв'язків.

10. Банки це:

1). організації підприємств;

2). установи держави;

3). фінансові інститути;

4). громадські асоціації.

11. Органічні складові процесу суспільного відтворення:

1) основні фактори виробництва, життєві блага людей;

2) природні ресурси і середовище проживання населення;

3) система економічних відносин, починаючи з власності;

4) усі відповіді правильні.

12. Розподіл та обмін опосередковують зв'язок між:

1) виробництвом і споживанням;

2) продуктивними силами і виробничими відносинами;

3) науково-технічним прогресом і добробутом людей;

4) природою і суспільством.

13. Характер суспільного відтворення у загальному визначається:

1) рівнем матеріально-технічної бази господарства;

2) пануючою системою відносин власності;

3) національним багатством країни;

4) трудовою діяльністю всіх членів суспільства.