2.2. Державна фінансова інспекція України, як орган контролю. Форми організації внутрішньогосподарського контролю.

Д/з Доповідь 1. «Державна фінансова інспекція України, як орган контролю»

Д/з Доповідь 2. «Форми організації внутрішньогосподарського контролю».

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю є Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України).

Державна фінансова інспекція України утворена, відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” Головне контрольно-ревізійне управління України реорганізовано у Державну фінансову інспекцію України.

Система внутрішнього контролю може бути організована в трьох основних формах, як система внутрішнього аудиту, структурно-функціональна форма контролю, у формі ревізійної комісії.

Система внутрішнього аудиту організовується в основному організаціями крупного і середнього бізнесу, які володіють наступними особливостями:

1) прагненням вищого керівництва отримати достовірну інформацію і оцінку дій керівників всіх рівнів управління організацією і її структурних підрозділів;

2) ускладненою структурою;

3) наявністю ряду філій і дочірніх компаній;

4) різноманітністю видів діяльності і можливістю їх кооперації.

Слід мати на увазі, що організація системи внутрішнього аудиту приводить до виникнення додаткових витрат, що розподіляються між видами продукції (робіт, послуг). Ці витрати можуть бути дуже відчутними, оскільки в системі внутрішнього аудиту повинен працювати висококваліфікований штатний персонал, що має в своєму розпорядженні відповідне технічне і програмне забезпечення.

Діяльність системи внутрішнього аудиту найбільш ефективна, якщо вона підкоряється функціонально комітету з аудиту ради директорів організації або іншого органу, що представляє інтереси власника, а адміністративно – генеральному директорові.

Структурно-функціональна форма внутрішнього контролю не вимагає від організації серйозних додаткових витрат на її створення і функціонування.

Ця форма передбачає розробку фахівцями організації, як правило, спільно із зовнішніми аудиторами або консультантами комплексу нормативних документів, що регламентують порядок взаємодії її структурних одиниць і керівників в області проведення контрольних заходів, складання документації по їх результатах, а також підготовки рішень по усуненню виявлених недоліків і контролю над їх реалізацією.

Дуже перспективним є поєднання системи внутрішнього аудиту із структурно-функціональною формою контролю. Цей шлях дуже корисний з погляду економії витрат при забезпеченні достатньо високого ступеня ефективності системи внутрішнього контролю. В цьому випадку невелика система внутрішнього аудиту грає роль організатора і методолога контрольної роботи, що проводиться в основному контролерами, що працюють в інших структурних підрозділах організації

Ревізійна комісія обирається загальними зборами власників і підзвітна їм. Наявність ревізійної комісії в структурі органів управління підприємств, крім приватних та державних, є обов’язковою.

Ревізійна комісія у відповідності з покладеними на неї завданнями контролює та перевіряє фінансово-господарську діяльність правління (виконавчих органів) підприємства.

Організаційною формою роботи ревізійної комісії є проведення перевірок. Ревізійна комісія підприємства проводить чергові та позачергові перевірки.

Чергові перевірки ревізійна комісія підприємства проводить за підсумками фінансово-господарської діяльності за рік для подання висновків стосовно річного звіту та балансу.

Позачергові перевірки ревізійна комісія проводить:

а) за рішенням загальних зборів;

б) за рішенням спостережної ради підприємства;

в) з власної ініціативи;

г) на вимогу власників.

Крім ревізійної комісії, перевірку фінансово-господарської діяльності товариства можуть здійснювати також незалежні аудиторські організації та окремі аудитори.

Практичне Заняття №1