- •Короткий конспект лекцій
- •Тема 10. Контроль і ревізія зобов’язань
- •10. 1. Завдання, джерела, нормативні акти ревізії
- •10.2. Контроль і ревізія розрахунків з органами страхування
- •10.3. Контроль розрахунків за позиками
- •2. Контроль і ревізія розрахунків з органами страхування
- •10.3. Контроль розрахунків за позиками
10.3. Контроль розрахунків за позиками
Облік розрахунків ведеться на рахунку 60 “Короткострокові позики” у національній та іноземній валюті за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув. За кредитом цього рахунка відображаються суми одержаних кредитів, за дебетом – погашення та переведення до довгострокових зобов’язань у разі відстрочення кредитів (позик).
Кредитний договір укладають установа банку і підприємство; у ньому передбачається об’єкт кредитування, умови одержання і сплати позик, процентні ставки плати у кредит, строки, на які видаються позики. Тепер широко використовується комерційне кредитування, коли здійснюється реалізація товарів за умови розстрочки платежу.
Ревізор здійснює аналіз фінансового стану підприємства, контролює дотримання строків платежів, своєчасність сплати комерційного кредиту. Комерційні кредити підприємство покриває за рахунок власних оборотних коштів, інших джерел, а також за рахунок банківського кредиту. Завдання аудитора – перевірити законність одержання і використання банківських кредитів за цільовим призначенням, своєчасність погашення їх.
Перевіряючи записи у Головній книзі й балансі, аудитор з’ясовує, якими видами позик користувалось підприємство. Для перевірки дотримання порядку кредитування, оформлення позик та їх погашення ревізор керується Інструкцією № 3 про відкриття банками рахунків у національній і іноземній валюті, затвердженою Постановою Правління НБУ від 27. 05. 96 № 121.
Контроль кредитних операцій доцільно проводити за видами позик (кредитів) – під товарооборот, товари сезонного нагромадження, на тимчасові потреби тощо.
За даними балансу і записами в реєстрі аналітичного обліку встановлюється, чи використовувалася позика за цільовим призначенням. Перевіряється правильність відомостей про забезпечення виданих позик, наявність власних оборотних коштів у товарних запасах, повноту використання позик на тимчасові потреби, під нормативні запаси матеріальних цінностей. Особливій перевірці підлягають факти виникнення простроченої заборгованості, при цьому встановлюють причини, суму збитків від сплати процентів за підвищеною ставкою, перевіряють ефективність заходів щодо погашення прострочених позик, з оздоровлення фінансового стану підприємства.
Основними причинами виникнення простроченої заборгованості є невиконання плану товарообороту, порушення позичальниками договірних зобов’язань, затоварювання тощо. Перевірку кредитних операцій здійснюють паралельно з аналізом виконання плану товарообороту і стану товарних запасів.
Типовими порушеннями є включення до забезпечення безтоварних рахунків при кредитуванні під розрахункові документи в дорозі некредитованих товарно-матеріальних цінностей, неточні відомості про склад товарних запасів сезонного нагромадження.
Якщо підприємство одержало позику під товари сезонного зберігання, доцільно звірити суму фактичних залишків товарів сезонного зберігання з даними, поданими у банк.
Під час перевірки довгострокових позик ревізор керується П(С)БО 11 “Зобов’язання”.Слід врахувати, що до довгострокових зобов’язань належать:
довгострокові кредити банків;
інші довгострокові фінансові зобов’язання;
відстрочені податкові зобов’язання;
інші довгострокові зобов’язання.
Зобов’язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців від дати балансу, слід розглядати як довгострокове, якщо первісний термін погашення був більшим ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове.
Зобов’язання за кредитною угодою буде довгостроковим, якщо:
позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов’язання внаслідок порушення певних умов, пов’язаних із фінансовим станом позичальника;
не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Ревізор з’ясовує, чи довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їхньою теперішньою вартістю, яка залежить від умов та виду зобов’язання.
За кредитом рахунка 50 “Довгострокові позики” відображаються суми одержаних позик, за дебетом – їх погашення.
Ревізор з’ясовує, чи дотримано умов кредитної угоди:
чи своєчасно сплачуються нараховані відсотки;
чи своєчасно погашаються отримані позики.
Тема 10. Контроль і ревізія зобов’язань
10.1. Завдання, джерела, нормативні акти ревізії
10.2. Контроль і ревізія розрахунків з органами страхування
10.3. Контроль розрахунків за позиками
10.4. Перевірка розрахунків за податками і платежами (Тема 4)
10.5. Ревізія розрахунків з постачальниками та підрядниками (Тема 4)
10. 1. Завдання, джерела, нормативні акти ревізії
Стан договірної і розрахункової дисципліни напряму занять від раціональної і дієвої організації контролю за станом розрахунків. Тому у контрольній діяльності ревізія розрахунково – кредитних операцій посідає одне з центральних місць.
Основними завданнями контролю розрахункових операцій є перевірка
доцільності і реальності виникнення заборгованості;
своєчасності і правильності складання договорів та їх виконання, дотримання розрахункової дисципліни, виявлення причин та осіб винних у допущенні заборгованостей;
своєчасності і правильності платежів у бюджет та позабюджетні фонди;
повноти оприбуткування товарів і приймання виконаних робіт від постачальників і підрядників;
виявлення фактів порушення платіжної дисципліни, договірних зобов’язань
стан обліку і внутрішнього контролю розрахунків при проведенні ревізії.
Здійснюючи ревізію слід встановити суму матеріального збитку у вигляді фінансових санкцій сплачених підприємством, а також винних осіб. Крім того, важливим завданням є перевірка розрахунків по відшкодуванню завданих збитків, а також своєчасність і законність пред’явлення претензій до винних осіб.
Для більшої ефективності контролю розрахункових операцій слід дотримуватись певної послідовності перевірки по кожній групі розрахунків: наявності, своєчасність і правильність укладання договорів, виконання договірних зобов’язань, аналіз динаміки заборгованості та виявлення простроченої і безнадійної заборгованості. Крім цього, слід провести зустрічні перевірки на предмет підтвердження заборгованостей, для чого, слід порівняти заборгованості в балансі на рахунках 63, 64, 65, 68, і т. д., у головній книзі, і виявлені суми повинні відповідати записам регістрів бухгалтерського обліку та даним первинних документів, а останні – договірним умовам і нормативним актам. Окремо слід виділити безнадійну заборгованість і згрупувати всі заборгованості по строкам її виникнення, Це сприятиме кращій організації заходів щодо погашення заборгованості. Обов’язково слід проаналізувати заборгованість і встановити достовірність її і обґрунтованість списання. Тут можуть виявитись факти безпідставного списання простроченої заборгованості на витрати.
Джерелами даних для ревізії розрахункових операцій є: дані різних рахунків, Головної книги, регістрів синтетичного і аналітичного обліку, первинних документів, договорів та нормативних документів. Крім того, можна використати дані бухгалтерської та податкової звітності і нормативної бази з питань оподаткування, правові акти цивільно-процесуального характеру.
