2. Родина маслинкові — eleagnасеаё lindl.

Рід Маслинка — Elaeagnus l.

Листопадні та вічнозелені кущі й дерева з черговими, простими, сріблястими або повстистими листками. Квітки поодинокі або зібрані в пучки, невеликі. Плід — кістянка з еліптичною кісточкою, солодка. Розмножують насінням, живцями, кореневими паростками. Рід об'єднує понад 35 видів, поширених у середній і південно-східній Азії, Північній Америці та в південній частині Європі.

Маслинка вузьколиста — Elaeagnus agnustifolia. Дерево або кущ заввишки до 5 — 8 м з розлогою кроною. Пагони покриті сріблястими лусками. Листя лінійно-ланцетне або еліптичне, завдовжки 5 —8 см, гострокінцеве, зверху сірувато-зелене, знизу сріблясто-біле. Квітки дрібні, завдовжки 0,8—1 см, пахучі, знаходяться по 1 — 3 у пазухах листків, з'являються у травні — червні. Плід — кістянка, широкоовальна або майже округла, срібляста, дозріла жовто-бура, суха, борошниста, дозріває у вересні — жовтні.

Природно поширена у Південній Європі, (Передній і Малій Азії. Широко культивується в Україні. В молодому віці росте швидко. Дуже світлолюбна. Витримує морози до мінус 25 °С, у разі більших морозів підмерзає або вимерзає. Посухостійка, до родючості ґрунтів не вибаглива. Витримує значне засолення ґрунту. При засипанні піском утворює додаткові корені. Добре витримує стриження, забруднення повітря пилом, кіптявою, газами. Доживає до 100 років.

Декоративні форми: за забарвленням листя — зеленувата; за будовою гілок — колюча; за розмірами листя і плодів — культурна.

Рекомендується для створення поодиноких посадок, груп, контрастних композицій, узлісь, стрижених живих огорож, закріплення схилів у відповідних умовах по всій території країни.

Маслинка срібляста — Elaeagnus argentea.

Листопадний кущ або деревце до 3 — 5 м заввишки, без колю­чок, з широкою розлогою кроною. Пагони з червонувато-ко­ричневими лусками. Листки яйцеподібні або видовжено-лан-цетні, сріблясті, завдовжки 3 — 8 см. Квітки дрібні, жовтуваті, пахучі. Цвіте в травні — червні. Плоди овальні, завдовжки до 1,2 см, сріблясті з солодкуватою м'якоттю.

Природно поширена у Північній Америці, культивується в Україні. До родючості ґрунту не вибаглива, витримує стрижен­ня та міські умови, посухо- та морозостійка, успішно росте на дуже опідзолених супісях і суглинках, на піщаних ґрунтах. Надмірно вологі ґрунти витримує незадовільно. Утворює ба­гато кореневих паростків.

Рекомендується для створення поодиноких посадок, конт­растних груп, узлісь, живих огорож, закріплення пісків та схилів у всіх дендродекоративних районах країни.

Рід Обліпиха — Hippophae l.

Листопадні дерева або кущі з колючими гілками. Пагони з сріблястими волосками. Квітки дрібні, невиразні. Плід — соковита кістянка. Розмножують насінням, живцями, щепленням, кореневими паростками. У роду 2 види, поширених в Європі та Азії. В Україні один дикорослий вид.

Обліпиха крупшноподібна — Hippophae rhamnoides. Дуже гіллястий, здебільшого колючий кущ заввишки до 5 м. Листки вузькі, лінійні або лінійно-ланцетні, завдовжки 2 —6 см, з обох боків із сріблясто-білими луск;іми, квітки дуже дрібні, чоловічі — жовті, жіночі — зеленуваті, з'являються до розпускання листя в квітні — травні. Плоди кулясті,яйцеподібні, соковиті, завдовжки 0,6 — 0,8 см, золотисто-жовті, їстівні.

Природно поширена в Середнійі Північній Європі, Сибіру, Середній Азії. В Україні росте на південному заході переважно по берегах Дунаю, озер, серед скель, на схилах балок і ярів. До родючості ґрунту невибаглива. Росте повільно, світлолюбна, морозостійка, вологолюбна, витримує солонці, сухість повітря. Може рости на свіжих і вологих піщаних ґрунтах. Димо- , пилостійка. Добре переносить обрізування.

Рекомендується для створення поодиноких посадок, живих огорож, декорування і закріплення схилів, піщаних берегів річок, озер, ставків та груп у всіх районах країни.

С.О.