Висновки

Гроші – історична категорія, яка розвивається на кожному етапі товарного виробництва і наповнюється новим змістом, що ускладнюється зі зміною умов виробництва. Гроші розв'язали протиріччя товарного виробництва між споживчою вартістю і вартістю. З появою грошей товарний світ розділився на дві частини: перша – товар-гроші, друга – всі інші товари.

Історично гроші виділилися із загального світу товарів і самі спочатку були і звичайним товаром, і специфічним товаром - грошима.

Грошова система — це встановлена державою форма організації грошового обігу в країні. Грошова система формується історично, є елементом господарського механізму і регулюється законодавчими актами держави.

У кругообігу функціонування грошей як засіб обігу представляє ланцюг безперервних актів, тобто продаж здійснюється заради купівлі. Тут відбувається одночасне переміщення грошей і товарів у протилежних напрямках: гроші передаються продавцю, товари - покупцю. Товарний і грошовий обіг виступають тут як похідні від товарного обміну. Участь грошей в товарному обміні надає йому нову якість порівняно з бартером. Завдяки функції грошей як засіб обігу товарообмін став набагато зручнішим і більш ефективним.

Усі п'ять функцій грошей у їх системній єдності становлять реальне функціонування грошової маси. Зміст тієї чи іншої функції грошей відображає особливості досягнутого рівня (етапу) еволюції самих грошей.

Види грошей в Україні, що мають законну платіжну силу, забезпечуються всіма активами НБУ, зокрема золотим запасом, державними цінними паперами, резервами кредитних установ, що знаходяться на рахунках в НБУ. Зразки банкнот і монет затверджуються НБУ. Підробка і незаконне виготовлення грошей переслідується законом [2].

Українська гривня не є вільно конвертованою валютою, а тому законним платіжним і купівельним засобом може бути тільки на території України. За межами України гривня повинна бути обмінена на ту валюту, яка є законною для даної країни.

Згідно з постановою Президії Верховної Ради України «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України» від 10 грудня 1991 року Національний банк України встановлював детальні ознаки купюр всіх номіналів, а Голова Правління НБУ отримав повноваження підпису до друку зразків банкнот.

Паралельно з виготовленням гривні здійснювались заходи з впровадження власних потужностей для друкування грошових знаків і цінних паперів. 18 вересня 1991 рокуКабінет Міністрів України прийняв постанову «Про створення потужностей з виготовлення національної валюти і цінних паперів».

Щодо підстав до реального знецінення гривні, - зростання споживчих цін, то звичайно у їх основі лежить цілий комплекс причин внутрішнього та зовнішнього характеру, але основними є: нерозвиненість ринкових механізмів у економіці України, а також – непрофесійність дій урядових структур, які не тільки не в змозі протидіяти інфляційним процесам, а певною мірою їм сприяють.

Відсутність структурних реформ та якісних змін разом із накопиченими макроекономічними дисбалансами посилили негативний вплив вищезазначених факторів на стан економічної активності в 2014 році.

У 2014 році відбулось стрімке зростання споживчої інфляції – до 24.9%, ціни виробників зросли на 31.8%.

За підсумками роботи банківської системи України у 2014 році фінансовий результат був від’ємним – збитки сягнули майже 53 млрд. грн. При цьому, основні банківські операції в цілому по системі залишалися прибутковими.

Проведенню доцільної грошово-кредитної політики в Україні суперечить ряд проблем, основними з яких виступають світова фінансова криза, політична нестабільність та неузгодженість цілей органів влади щодо проведення економічної політики в загальному, наростання та постійне коливання інфляційних процесів. Тому потрібно будувати майбутню грошово-кредитну політику з урахуванням всіх факторів та впливів. Для цього в першу необхідно будувати монетарну політику на реальних економічних показниках, стабілізувати рівень національної грошової одиниці, розширити коло наукової бази, збільшити довіру населення до монетарних структур.

Об'єкт і цільова функція грошово-кредитної політики, мають бути спрямовані на досягнення оптимальної рівноваги між попитом і пропозицією грошей, щоб забезпечити стабільність грошового обігу і всієї грошової системи в цілому. Центральний банк як головний орган державного регулювання економіки у межах своїх повноважень здійснює комплекс заходів і застосовує ряд інструментів, спрямованих на досягнення цілей монетарної політики, що, як правило, однакові в переважній більшості країн.