Китоподібні
Китоподі́бні, або Дельфіноподі́бні (Cetacea, або Delphiniformes) — ряд морських ссавців з надряду унгулят (Ungulata). Китоподібні є найбільшими з відомих тварин, які коли-небудь жили на Землі.
Загальний огляд
Китоподібні — ряд виключно водних ссавців. Китоподібні мають веретеноподібне обтічне тіло, на зразок обтічного тіла риби, гладку шкіру, практично без шерсті (мають рудиментарний волосяний покрив). Товстий шар жиру захищає від переохолодження. Передні кінцівки перетворені в лопастоподібні ласти, задні атрофовані. Хвістзакінчується великим горизонтальним плавником, що грає роль стабілізатора, а також забезпечує рух вперед завдяки вертикальним рухам. Кити дихають повітрям за допомогою легенів, є теплокровними, годують дитинчат молоком з молочних залоз.
Тіло китоподібних покрито гладкою блискучою шкірою, що зменшує опір при русі у товщі води. Голова зазвичай велика і широка. Шия настільки укорочена, що зовні межі між головою і тулубом не помітно. Зовнішніх вух немає, проте є слуховий прохід, що відкривається маленьким отвором в шкірі і веде до барабанної перетинки. Очі дуже маленькі, адаптовані до життя в морі. Вони здатні витримувати високий тиск при зануренні тварини на велику глибину, із слізних проток виділяється секрет великихсльозних залоз, який містить велику кількість жирів, що допомагають ясніше бачити у воді і захищать очі від дії солі. Ніздрі — одна (у зубатих китів) або дві (у вусатих китів) — розташовані у верхній частині голови і утворюють дихало. У китоподібних, на відміну від інших ссавців, легені з ротовою порожниною не пов'язані. Тварина вдихає повітря, піднявшись до поверхні води. Кров китів здатна поглинати більше кисню ніж у наземних ссавців. Перед зануренням у воду легені наповнюються повітрям, яке, поки кит залишається під водою, нагрівається і насичується вологою. Коли звір спливає на поверхню, повітря, що з силою видихається ним, стикаючись з холодним зовнішнім, утворює стовп конденсованої пари, — так званий фонтан.
Розміри у китоподібних найбільші серед ссавців: середня довжина тіла блакитного кита 25 м, вага — 90-120 т. Найменші китоподібні — білопузий дельфін і дельфін Гектора, що відносяться до роду Cephalorhynchys: довжина тіла у них не перевищує 120 см, маса — 45 кг.
Спосіб життя
Поширені китоподібні у всіх океанах і в деяких морях. Є холодолюбні види, що живуть в полярних і субполярних водах (білухи, нарвали, гренландські кити), теплолюбні (смугастик Брайда), тропічні і субтропічні (багато дельфінів, карликові кашалоти) і види з широким ареалом, включаючи космополітичні (смугастики, кашалоти, косатки). Зустрічаються як біля побережжя, так і у відкритому морі. Представники деяких видів здатні підніматися вгору по річках або постійно жити в річках і естуаріях.
Більшість видів — стадні тварини; тримаються групами від кількох до сотень і тисяч голів[2].
Харчування, як правило, спеціалізоване; серед китів зустрічаються планктофаги, теутофаги, іхтіофаги і саркофаги. Косатки — єдині китоподібні, що регулярно поїдають не тільки риб і безхребетних, але і теплокровних тварин (птахів, тюленів, інших китів).
Деякі види плавають дуже швидко (косатки, багато дельфінів), інші відносно повільні. Більшість китів тримаються в поверхневих водах; деякі можуть пірнати на значну глибину (кашалот).
В результаті пристосування до сезонних умов харчування і розмноження китоподібні утворили декілька біологічних груп. Для одних видів характерні строго регулярні сезонні міграції в межах північної або південної півкулі: на зиму вони пливуть в низькі широти для пологів, а на літо — в помірні і високі для нагулу жиру (майже всі вусаті кити, частина дзьоборилих і кашалоти).
Деякі з китів, наприклад сірі кити, щороку долають шлях від Північного Льодовитого океану до Мексики й назад — це понад 20 000 км — зі швидкістю близько 20 км/год. Вони орієнтуються і знаходять шлях, рухаючись малими групами. Інші також здійснюють міграції на значні відстані, але менш регулярно і з порушеннями сезонних термінів (малі косатки, грінди, сейвали, нарвали). Треті перейшли до порівняно осілого способу життя, здійснюючи кочівлю в межах невеликої акваторії (афаліни, річкові дельфіни, сірі дельфіни і інші). Міграції китоподібні здійснюють в межах знайомих областей, з дотриманням певних шляхів.