Заняття мікромодуля м – 4/11.

1. Підготовча частина - 10 хв.

1.1. Організаційна частина.

1.1.1. Прийняти доповідь командира навчальної групи та привітати курсантів.

1.1.2. Перевірити присутність курсантів, їх зовнішній вигляд та зробити необхідні записи в журналі.

1.1.3. Перевірити готовність аудиторії та матеріального забезпечення, щодо проведення заняття.

1.2. Вступна частина.

1.2.1. Ознайомити курсантів з темою, дидактичною метою, змістом та літературою заняття.

1.2.2. Ознайомити курсантів з навчальними питаннями заняття.

Навчальні питання заняття :

1. Види правопорушень, які пов’язані з торгівельною діяльністю.

2. Поняття підприємництва в Україні та його обов’язкові ознаки.

3. Легалізація діяльності осіб, які мають намір займатися підприємницькою діяльністю та її умови.

4. Державна реєстрація фізичних осіб, які мають намір займатися підприємницькою діяльністю.

5. Ліцензування окремих видів господарської діяльності: основні положення.

6. Патентування підприємницької діяльності: основні положення.

2. Основна частина - 60 хв.

Актуалізація знань курсантів з навчальних питань заняття та проведення рольових ігор.

1. Види правопорушень, які пов’язані з торгівельною діяльністю:

• порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю (ст.155 КпАП);

• порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (ст.156 КпАП);

• порушення правил торгівлі на ринках (159 КпАП);

• торгівля з рук у невстановлених місцях (ст.160 КпАП);

• незаконна торгівельна діяльність (ст.160/2 КпАП);

• порушення порядку заняття господарською діяльністю (ст.164 КпАП).

Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та в сфері послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю (ст. 155 КУпАП).

Об’єкт правопорушення – це суспільні відносини в галузі торгівлі, громадського харчування та сфери послуг.

Вказані суспільні відносини регулюються нормативним актом “Порядок заняття торговельною діяльністю і правилами торгівельного обслуговування населення”, затвердженні Постановою КМ України від 08.02.1995 № 108, а також правилами продажу різних продовольчих і промислових товарів, прейскурантами цін, стандартами і іншими нормативно-технічними документами, основними правилами роботи підприємств торгівлі і громадського харчування, затверджені наказами МЗЕЗ і торгівлі та іншими документами, які регламентують торгівлю.

Об’єктивна сторона правопорушення.

В ч. 1 ст. 155 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю.

Підприємства торгівлі і громадського харчування – це підприємства, які здійснюють як роздрібну, так і оптову торгівлю, а також надають послуги в галузі громадського харчування.

В ч. 2 ст. 155 КУпАП передбачена відповідальність за продаж товарів зі складів, баз, підсобних приміщень підприємств (організацій) державної торгівлі (громадського харчування, сферу послуг) і споживчої кооперації і порушення встановлених правил, а так само приховування товарів від покупців, вчинене працівниками підприємств (організацій) державної торгівлі (громадського харчування та сфери послуг) і споживчої кооперації, які не є посадовими особами.

Незаконний продаж товарів складається в їх реалізації зі складів, баз, підсобних приміщень підприємств (організацій) торгівлі або громадського харчування. Сюди також слід віднести випадки продажу товарів під час їх доставки зі складу чи бази на підприємства торгівлі або громадського харчування. А також випадки продажу товарів з вказаних підприємств і в не встановлений для торгівлі час, коли доступ в ці підприємства мають не усі бажаючі. Оскільки продаж товарів безпосередньо працівниками підприємств торгівлі і громадського харчування в кожному випадку допускається з дозволу і під наглядом адміністрації, порушення цих вимог також тягне відповідальність по даній статті (наприклад, при продажу товарів з підсобних приміщень в невстановлений час).

Підсобними приміщеннями слід вважати допоміжні приміщення, які хоча і не використовуються безпосередньо для торгівлі і обслуговування покупців, але існують для забезпечення нормальної діяльності підприємств (організацій) торгівлі і громадського харчування (приміщення для збереження товарів, гардероби, коридори, кабінети адміністрації).

Приховування товарів – це їх укриття від покупців для наступної реалізації в інтересах винного. Для приховування товарів найчастіше використовуються існуючі в торговельному підприємстві приміщення (склад, підсобні приміщення, морозильні шафи тощо), але у деяких випадках для приховування дефіцитних товарів обладнуються спеціальні сховища (тайники).

Порушення правил торгівлі вважається закінченим з моменту продажу товарів з порушенням викладених вимог про порядок їх реалізації або з моменту їх приховування від покупців.

Місце вчинення правопорушення, що аналізується, залежить від форми його прояву. Так, при незаконному продажу товарів зі складів, баз, з підсобних приміщень, місцем правопорушення може бути визнані будь-яке приміщення підприємств торгівлі або громадського харчування.

В той же час, відповідальність за приховування товарів від покупців може наступати тільки після передачі їх до магазинів, їдалень та інших підприємств торгівлі або громадського харчування для реалізації. Коли ж службові особи підприємств, здійснюючих оптову продаж товарів, незаконно затримують їх на розподільчих базах, складах, морозильниках і не передають в продаж, то дії винних в цьому осіб тягнуть відповідальність за службові злочини.

В ч. 3 ст. 155 КУпАП встановлена відповідальність за дії, передбачені частинами першою чи другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж правопорушення.

Суб’єктивна сторона правопорушення – за ч. 1 ст. 155 КУпАП умисна або необережна вина, за ч. 2 ст. 155 КУпАП - умисна вина. Мотив корисливий або інша особиста зацікавленість.

Корислива зацікавленість – це цілеспрямованість до отримання незаконної винагороди від покупців або премії за виконання плану шляхом штучного регулювання товарообігу за рахунок раніше прихованих від покупців товарів, а також цілеспрямованість мати іншу матеріальну зацікавленість.

Інша особиста зацікавленість – це бажання незаконним шляхом забезпечити товарами рідних, близьких, а також інших осіб, щоб отримати взаємну послугу або отримати підтримку в вирішені будь-якого питання.

Суб’єктами правопорушення можуть бути працівники торгівлі і громадського харчування, у тому числі і службові особи, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю. При цьому дії, службових осіб, зазначених підприємств (організацій), пов’язаних з незаконним продажем товарів зі складів, баз, з підсобних приміщень або з приховуванням їх від покупців, можуть бути кваліфіковані по ст. 155 КУпАП, коли шкода, нанесена правопорушенням державним або громадським інтересам або охоронюваними законом правами і інтересам громадян не є суттєвою. В противному випадку наступає кримінальна відповідальність.

Відповідальність за ч. 1 ст. 155 КУпАП: штраф від одного до десяти н.м.д.г.

А за ч. 2 ст. 155 КУпАП відповідальність: штраф від одного до чотирнадцяти н.м.д.г.

В ч. 3 ст. 155 КУпАП встановлена відповідальність: штраф від п’яти до двадцяти семи н.м.д.г.

Порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (ст. 156 КУпАП).

Об’єкт правопорушення – це суспільні відносини в галузі торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Предмет правопорушення – спирт етиловий, коньячний, плодовий, алкогольні напої і тютюнові вироби.

Об’єктивна сторона правопорушення.

В ч. 1 ст. 156 КУпАП встановлена відповідальність за роздрібну або оптову, включаючи імпорт або експорт, торгівлю спиртом етиловим, коньячним або плодовим, або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.

А в ч. 2 ст. 156 КУпАП встановлена відповідальність за порушення працівниками підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради як такі, де роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж алкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями затвердженні Постановою Кабінету Міністрів від 30.07.1996 № 854.

Згідно з цими правилами заборонена продаж алкогольних напоїв:

- поблизу виробничих підприємств і будівельних майданчиків, учбових закладів, гуртожитків, дитячих установ, лікарень, санаторіїв, будинків відпочинку, вокзалів, пристаней і аеропортів, культурних та видовищних підприємств, у місцях масових гулянь і відпочинку трудящих і дрібно-роздрібної мережі, в санаторіях, будинках відпочинку, на туристичних базах і у турпоходах, при організації колективних виїздів трудящих, в усіх видах громадського транспорту;

- загальновідкритих їдальнях, усіх їдальнях третьої категорій, дієтичних, кафе-молочних, дитячих, кондитерських, чайних, пивних барах, а також підприємствах громадського харчування при організації в них молодіжних вечорів, дискотек тощо;

- на підприємствах громадського харчування, а також розпивання відвідувачами алкогольних напоїв, принесених з собою.

Місцем вчинення даного правопорушення є різного виду підприємства торгівлі і громадського харчування (крамниці, кіоски, ларьки, ресторани, їдальні, буфети, кафе тощо). Не має значення, вчинені дії безпосередньо в торговельному підприємстві або при торгівлі з рук. Це може уже бути торговельні підприємства, яким дозволений продаж спиртних напоїв, а також ті, де вона заборонена.

В ч. 3 ст. 156 КУпАП передбачається відповідальність за роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами з рук.

В ч. 4 ст. 156 КУпАП встановлена відповідальність за дії, передбачені ч. 1 чи 3 цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Суб’єкт правопорушення – це працівники підприємств (організацій) торгівлі або громадського харчування, а також фізичні, осудні особи, які досягли 16-ти років.

Суб’єктивна сторона правопорушення – умисна або необережна вина.

В ч. 1 ст. 156 КУпАП встановлена відповідальність: штраф від двадцяти до ста н.м.д.г. з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

В ч. 2 ст. 156 КУпАП вказана відповідальність: штраф від п’яти до двадцяти н.м.д.г.

В ч. 3 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність: штраф від трьох до десяти н.м.д.г. з конфіскацією предметів торгівлі.

В ч. 4 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність: штраф від двадцяти до тридцяти н.м.д.г. з конфіскацією предметів торгівлі.

Порушення правил торгівлі на ринках (ст. 159 КУпАП).

Об’єкт правопорушення – це суспільні відносини в сфері торгівельної діяльності, нормальна робота ринків.

Об’єктивна сторона правопорушення – це порушення правил торгівлі на ринках. Правила торгівлі на ринках затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105.

Ринок – це підприємство сфери торгівлі, функціональними обов’язками якого є надання послуг по забезпеченню належних умов для здійснення продажу продовольчих і непродовольчих товарів по цінам, що визначаються в залежності від попиту і пропозиції, створення необхідних зручностей для їх покупки. Система ринків включає в себе спеціалізовані продуктові, речові ринки, оптові ринки тощо.

Громадяни можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у відповідності зі ст. 159 КУпАП за недодержання таких правил:

- за недодержання порядку отримання торговельного місця на ринку. Для цього необхідно сплатити разовий збір. Торгівля без сплати за місце, а також передача чеків або квитанції про сплату ринкового збору іншим громадянам, забороняються;

- за торгівлю на ринках заборонених до реалізації товарами, а саме:

• вогнепальною, газовою, холодною зброєю;

• готовим армійським спорядженням, а також тканинами, що використовуються для його виробництва, іншими товарами військового асортименту, форменим обмундируванням;

• товарами дитячого асортименту (для дітей в віці до 3 років);

• коштовними металами і каміннями, а також виробами з них;

• шкурками цінних порід тварин без відповідного маркетування підприємства-виробника;

• ліками, лікарськими рослинами, наркотичними засобами;

• пальними матеріалами;

• піротехнічними і вибуховими засобами;

• порнографічними виданнями;

• іграшковою зброєю з пластиковими кулями;

• недотримання громадянами встановлених вимог до розміщення і утримання в порядку і чистоті торговельних місць; санітарних, гігієнічних, протипожежних правил, правил техніки безпеки, правил використання ваговимірювальних приладь тощо;

Суб’єкт правопорушення – громадянин і посадові особи.

При цьому посадові особи адміністрації ринку несуть адміністративну відповідальність, передбаченою ст. 159 КУпАП, за невиконання своїх обов’язків по організації торгівлі на ринку. До їх обов’язків, зокрема, відносяться:

• забезпечення суб’єктів торгівлі торговельними місцями, ваговимірчими приладдями, іншим обладнанням і інвентарем, спецодягом за встановлену плату;

• надання інших платних послуг;

• забезпечення безпеки і громадського порядку на території ринку, додержання санітарних і протипожежних правил;

• організація інформаційно-рекламного обслуговування продавців;

• приймання заходів по підтриманню санітарного порядку на ринку і прилеглих до нього територіях;

• проведення заходів по упорядкуванню і реконструкції ринків, здійснення контролю за додержанням продавцями правил торгівлі на ринках;

• виконання інших обов’язків, встановлених правилами торгівлі на ринках.

Суб’єктивна сторона правопорушення – умисел або необережна вина.

Відповідальність за це правопорушення – попередження або штраф на громадян від одного до трьох н.м.д.г. і попередження або штраф на посадових осіб – від трьох до семи н.м.д.г.

Торгівля з рук у невстановлених місцях (ст. 160 КУпАП)

Об’єкт даного правопорушення – це відносини, що виникають в сфері торгівельної діяльності. Правопорушення заподіює шкоду відносинам, спрямованим на забезпечення ветеринарно-санітарних правил, правил торгівлі, інтересів покупців та громадського порядку. Саме для попередження цієї шкоди визначаються особливі місця, у яких дозволяється торгівля і де можливо встановити контроль за дотриманням зазначених правил Це, насамперед, ринки чи інші встановлені для торгівлі місця.

Об’єктивна сторона правопорушення.

В ч. 1 ст. 160 КУпАП встановлена відповідальність за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях. Правопорушення виражається в порушенні правил торгівлі на ринках.

Предмет правопорушення, передбаченого в ч. 1 ст. 160 КУпАП, - це сільськогосподарські продукти і вироби кустарно-ремеслових промислів.

У ч. 2 ст. 160 КУпАП передбачена відповідальність за торгівлю з рук у невстановлених місцях промисловими товарами. До промислових товарів не відносяться продукти харчової промисловості. Про це свідчить ст. 16 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року № 959-XII.

Місцем вчинення правопорушення передбаченого ст. 160 КУпАП може бути будь-яке не встановлене для торгівлі місце (вулиця, площа, під’їзд, сквери). Причому, такі заборони встановлені тільки для міської місцевості.

Суб’єкт правопорушення – працівники торгівлі і громадяни.

Суб’єктивна сторона правопорушення – це прямий умисел, мотив корисливий, мета нажива.

Відповідальність по ч. 1 ст. 160 КУпАП: штраф від одного до семи н.м.д.г. з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.

Відповідальність по ч. 2 ст. 160 КУпАП: штраф від шести до п’ятнадцяти н.м.д.г. з конфіскацією предметів торгівлі.

Незаконна торговельна діяльність (ст. 160-2 КУпАП).

Торговельна діяльність – це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку, яка може здійснюватись громадянами України, громадянами інших держав, які не обмежені в правоздатності або дієздатності в законодавчому порядку, і юридичними особами всіх форм власності. Торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері (див.: “Порядок заняття торгівельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення”, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 108//ЗП України. – 195. - № 5. – Ст. 118). Право на здійснення торгівельної діяльності виникає у господарюючих суб’єктів після їх державної реєстрації, як суб’єктів підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на торгівлю окремими видами товарів (ст. 6 вказаної постанови).

Не є торговельною діяльністю, яка вимагає державної реєстрації осіб, які її здійснюють, як суб’єкти підприємництва, здійснення несистематичної, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продажу громадянами (громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства) вироблених, перероблених та куплених продуктів, речей, товарів (надалі – товари) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року № 24 “Про податок на промисел” (Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 19. – Ст. 208; 1995. - № 30. – Ст. 299) на підставі придбаного одноразового патенту на торгівлю. Придбання такого патенту здійснюється шляхом подання до податкової адміністрації району (міста) за місцем проживання, а громадянин, який не має постійного місця проживання в Україні, - за місцем продажу товарів, декларації, в якій вказується сумарна вартість товарів за ринковими цінами, які громадянин має намір продати. За отримання одноразового патенту сплачується податок на промисел в розмірі, визначеному Декретом від 17 березня 1993 року. Мінімальний термін дії одноразового патенту – три, максимум – сім календарних днів. На громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну дії чи здійснюють продаж товарів, не зазначених в деклараціях, державними податковими адміністраціями накладаються адміністративні штрафи, розміри яких встановлені ст. 6 Декрету від 17 березня 1993 року.

У разі, коли продаж товарів здійснюється протягом календарного року більше чотирьох разів, така діяльність вважається систематичною і зобов’язує громадян зареєструватися як суб’єкт підприємництва (ч. 2 ст. 5 Декрету). Не є торговельною діяльністю, не декларується та не оподатковується продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садової або міських ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва, а також продаж автотранспортних засобів, які перебувають у приватній власності громадян, якщо вони реалізуються один раз протягом року (ч. 3 ст. 2 Декрету).

Займаючись торговельною діяльністю у встановленому законом порядку, громадяни сплачують передбачені законом податки. Ухилення від сплати податків за одержання доходів від торговельної діяльності тягне адміністративну чи кримінальну відповідальність.

Під незаконною торговельною діяльністю слід розуміти здійснення двох або більше угод купівлі-продажу товарів чи будь-яких предметів без дозволу відповідних установ з метою одержання неконтрольованого державою прибутку.

Згідно Постанови Верховної Ради України від 26 січня 1993 року № 2941-XII “Про застосування статей 154, 155-6 Кримінального кодексу України та статей 160-2, 208-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення” незаконною торговельною діяльністю визнається також здійснення без відповідної реєстрації однієї угоди купівлі-продажу, якщо її предметом є партія будь-яких товарів і одержаний неконтрольований державою прибуток перевищує мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством України.

Не є правопорушенням продаж особою належних їй речей,якщо не встановлено, що ці речі спеціально придбано для перепродажу і що внаслідок їх перепродажу особа має постійне або додаткове джерело існування.

Предметом незаконної торговельної діяльності є товари (речі, створені людською працею, здатні задовольняти потреби людини і які мають мінову вартість), а також інші предмети, під якими треба розуміти ті із них, що охоплюються поняттям “товар”, щодо яких можуть здійснюватись угоди по купівлі-продажу.

Об’єкт правопорушення – відносини в сфері організації торгівлі.

Об’єктивна сторона незаконної торговельної діяльності виражається у здійснені угод купівлі-продажу товарів чи інших предметів з ухиленням від реєстрації в установленому порядку. За договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупця, покупець – прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Отже, обов’язковими ознаками об’єктивної сторони є:

1. здійснення угод купівлі-продажу товарів чи інших предметів (активні дії);

2. ухилення від реєстрації таких угод в порядку, встановленому законодавством (бездіяльність).

Незаконна торгівельна діяльність, тобто здійснення угод купівлі-продажу товарів чи інших предметів з ухиленням від реєстрації в установленому порядку з метою одержання неконтрольованого державою прибутку тягне відповідальність, якщо розмір цього прибутку не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб’єктом правопорушення може бути особа, яка досягла 16-річного віку. Ним може бути як приватна особа, яка здійснює торговельну діяльність без одержання відповідного дозволу, так і працівник комерційного чи приватного підприємства (організації), який під прикриттям підприємницької діяльності і без належного оформлення дозволу займається торгівлею. Особи, які одержали належним чином оформлений патент на несистематичний продаж куплених товарів, або продають товари в кількості, яка значно перевищує кількість товарів на продаж якої отримано патент, повинні визнаватись суб’єктами зазначеного проступку.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом, мотив корисливий, мета одержання неконтрольованого державою прибутку.

Відповідальність за це правопорушення - штраф від п’яти до двадцяти п’яти н.м.д.г. з конфіскацією цих товарів і виручених грошей.

Порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП).

Об’єкт правопорушення – це суспільні відносини в сфері регулювання господарської діяльності, порядок державної реєстрації і ліцензування господарської діяльності.

Безпосередній об’єкт правопорушення – це встановлений порядок здійснення господарської діяльності.

Вказаний порядок покликаний забезпечувати нормальний розвиток економіки і захищати права і інтереси фізичних та юридичних осіб, фінансові інтереси держави (зокрема, в плані створення передумов для нарахування і стягнення податків та інших обов’язкових платежів).

Об’єктивна сторона правопорушення виражається в наступному: