3. Моделі зв'язків між даними.

В базах даних для зберігання інформації про об’єкти предметної області в основному використовується реляційна (таблична модель). Згідно цієї моделі інформація про об’єкт або взаємодію об’єктів зберігається в окремих рядках, а кожен стовбець (реквізити, поле) містить одну характеристику для об’єкта чи факту їх взаємодії.

Перед зберіганням реляційної таблиці спочатку визначають її структуру, тобто кількість байтів, які відводяться для зберігання даних кожного поля. Чітка структуризація даних таблиці дає змогу швидко здійснювати доступ до даних будь-якого запису.

Структура реляційної таблиці може змінюватись в процесі експлуатації, після чого дані перетворюються згідно модифікованої структури. При знищенні даних в реляційній таблиці, вони відразу не зникають, а лише помічаються на вилучення (робиться помітка в полі DEL). Після чого такі дані не відображаються для користувача. Фізичне ж знищення даних відбувається при пакуванні БД (файл - зжать и восстановить в базу данных).

Не структурована частина інформації в БД (для якої не можливо визначити максимальний розмір поля), зберігаються поза реляційними таблицями (звукові файли, відео фрагменти, фотокартки), але в самих таблицях містяться посилання на відповідні їм дані.

Пошук, сортування, фільтрування в реляційних таблицях виконується довго. Оскільки, за одне порівняння аналізуються дані лише одного запису, але ці процеси виконуються швидше, ніж по неструктурованих даних, оскільки аналіз виконується лише в окремих полях.

Для прискорення обробки даних реляційних таблиць використовується ієрархічна модель. У найпростішому випадку дані згідно ієрархічної моделі впорядковуються у вигляді двійкового дерева, при цьому дані з одного запису попадають у вершину, а дані з інших записів встановлюються у дерево за принципом: менші – вліво, більші, рівні – вправо. Вигляд ієрархічного дерева залежить від послідовності записів в реляційних таблицях.

При виконанні пошуку, сортування і фільтрування по ієрархічному дереву, за одне порівняння відкидається близько половини записів, тому ці процеси виконуються швидко.

Крім реляційної, ієрархічної моделі, в БД іноді використовується мережева модель, де кожен запис може бути як власником, так і підпорядкованим об’єктом. Наприклад, верстат – деталь. Але на практиці ця модель використовується рідко, оскільки вимагає значно більше місця для збереження зв’язків.

4. Рівні подання даних. Взаємодія етапів проектування БД.

Проектування баз даних виконуються для того, щоб усунути дублювання, надлишковості і неузгодженості всередині БД. Тобто інформація про кожен об’єкт чи взаємодію об’єктів має вноситися в одному екземплярі. При проектуванні визначається структура таблиць і зв’язків між ними. Виконують проектування БД на 4 рівнях:

1) на зовнішньому визначають перелік задач для автоматизації та атрибутів, які мають зберігатися в таблицях;

2) на інфологічному рівні визначається перелік таблиць, їх атрибутів та встановлюються зв’язки між ними з усуненням дублювання надлишковостей і неузгодженостей;

3) на даталогічному рівні реалізують проект з використанням обраної СУБД;

4) на внутрішньому рівні формується опис фізичного розміщення даних в пам’яті комп’ютера.