Практичне заняття 17 повний фразеологічний розбір
Мета: систематизувати знання про основні фразеологічні поняття, формувати уміння й навички часткового та повного фразеологічного розбору.
Теоретичні питання
Поняття фразеологічної одиниці. Основні ознаки фразеологізмів.
Характеристика системних зв’язків у фразеології.
Класифікація фразеологізмів.
Поняття про повний фразеологічний розбір.
(вдома виконати завдання 132)
Завдання 132. У кожному варіанті виявіть фразеологізм, який відрізняється від решти вказаною ознакою. Вибір обґрунтуйте письмово.
А. За кількістю значень
В-1. На ногах, за сімома печатками, як по писаному, писати мислíте.
В-2. З півнями, пити очима, підвернути під корито, підвезти візка.
Б. За співвідношенням між значенням окремих компонентів і їхнім цілісним значенням
В-1. Бити байдики, яко тать в нощі, точити ляси, молоко на губах не обсохло, собаку з’їсти.
В-2. Прикусити язика, продавати зуби, тримати носа за вітром, пасти очима, порушити питання.
В. За походженням
В-1. Від букви до букви, бра́тися за перо́, всипати березової каші, писати мисліте, скуштувати гарбузової каші.
В-2. Авгієві конюшні, дамоклів меч, чугуївська верства, сізіфова праця, геростратові лаври.
Г. За будовою
В-1. Лицар без страху і догани; ні з лиця, ні з росту; з іншого лібрето; хоч віником мети; збиватися на манівці.
В-2. Ой же ж хвалять, мамо, люди нас: ви мене, а я вас; невчас даєш хліба густо, коли зубів пусто; їж, поки рот свіж; не до поросят свині, як свиня в огні.
Ґ. За співвіднесеністю з окремими частинами мови
В-1. У лапках, на лету, без ладу і складу, латка на латці, як листу на дереві.
В-2. Ламати списи, поламати зуби, пасти ластів’ят, щоб тебе качка копнула, лизнути скляного бога.
Д. За функціонально-стилістичними властивостями
В-2. Спочивати на лаврах, езопівська мова, усіма фібрами душі, гопки скакати, кадити фіміам, називати речі їхніми іменами.
В-3. Наріжний камінь, мати олію в голові, замакітрити голову, зарубати на носі, побити горшки, сидіти в печінках.
Є. За синтаксичною функцією.
В-1. 1. Горобчик миттю як схопиться, полетів світ за очі, десь у гущавину заховавсь та там і проспав аж до самого ранку (Леся Українка). 2. На йому сорочка – як сніг; каптанок – як з голочки (Панас Мирний). 3. Невже Мартоха забула, який ниньки день святковий, невже спить без задніх ніг чи по сусідах повіялася? (Є. Гуцало). 4. Колись то ще, во время оно, Помнілій Нуша, римський цар. Втомившися, пишучи закони, Пішов любенько погулять (Т. Шевченко).
В-2. 1. Чорні сунуться дні, Бій, і праця, і труд (І. Франко). 2. Ще старе луб’я й на вулицю піде вкупі з парубками (І. Нечуй-Левицький). 3. Це храм науки. Тут відвіку Справляє месу сіль землі… (С.Караванський). 4. Пуста голова – баранові рідня (Н.тв.). 5. Борщ – усьому голова (Н. тв.).
В-3. 1. – Тепер-то, – дума він [Рябко], - мій Пан всю нічку спав, Бо не будив його Рябко і не брехав; Тепер-то він мені свою покаже дяку, Тепер не втре мені, як вчора, маку… (П. Гулак-Артемовський). 2. Жінка – ранній птах: ще сонце у колисці, а вона на ногах (М. Стельмах). 3. Отари [овечок] – золоте руно степовиків – блукають по всьому примор’ю (О. Гончар). 4. Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця.. (Г. Тютюнник).
Завдання 134. Перепишіть речення. Підкресліть в них фразеологічні одиниці й зробіть їх повний розбір.
А туман-ворожбит Зав’язав мені світ Ворожбою (Б. Олійник). 2. Недарма люди кажуть, що багатому чорт діти колише (З газети). 3. Мало бджіл, а працюють до сьомого поту (Б. Олійник). 4. З тих пір, як виріс на межі горіх, Поміж сусідами не стало миру. Не раз вони хапались за сокиру, Та не хотілось брать на душу гріх (О. Білаш). 5. Ті шило проміняли вже на швайку, а ті в орли Тетерю призвели (Ліна Костенко). 6. Авжеж, і чоловік – так само, як і жінка, – поріддя з одного угіддя, і серед них водяться оті, що їдять, як пани, накидаються, як свині, чи оті водяться, що руки мили ще тоді, як мати в кориті купала. Але жінка таки має бути за взірець хутчій ніж чоловік, хай би про неї не подейкували: баба гірша скаженого їжака – хоч не вкусе – так наляка (Є. Гуцало). 7. Хіба минуле з молотка продати? (Б. Олійник).
Схема фразеологічного аналізу
Записати фразеологічну одиницю.
Дати тлумачення фразеологічної одиниці.
Охарактеризувати фразеологічну одиницю за семантичним принципом (класифікація В. В. Виноградова).
Охарактеризувати фразеологічну одиницю за структурно-синтаксичним принципом (фраземи (сурядні чи підрядні), фрази (прості речення, складносурядні речення, складнопідрядні речення, безсполучникові речення), окремо сполучення повнозначного та службового слова).
Визначити групу за морфологічним принципом (для фразем) – іменникові, прикметникові, дієслівні, прислівникові тощо.
Указати групу за генетичним принципом (споконвічно українська фразеологічна одиниця, фразеологічна калька чи напівкалька; якщо можна, то зазначити джерело фразеологізму (прислів’я і приказки, професіоналізми, вислови з анекдотів і жартів, цитати з Біблії, ремінісценції (спогади) античної старовини, переклади поширених іншомовних висловів, крилаті слова письменників, влучні вислови видатних людей, народні звичаї, обряди, вірування, магічні дії).
Визначити, однозначний чи багатозначний фразеологізм.
Дібрати фразеологічні синоніми, антоніми (за словником і за контекстом).
Указати на стильові особливості.
Дібрати, якщо це можливо, лексичні, граматичні чи змішані варіанти до фразеологічної одиниці.
Визначити синтаксичну функцію фразеологічної одиниці (для фразем).
З р а з о к: Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика ... (І.С. Нечуй-Левицький).
Сім мішків гречаної вовни – щось беззмістовне, фразеологічна єдність, фразема, іменникова, питомо українська, однозначна, синоніми: наговорити (розказати) [, що] на вербі груші [ростуть, а на осиці кислиці (а на сосні яблука)]; сон рябої кобили розказувати [, а білої обхождєніє]; химині кури розводити; про химині кури торочити; антонім – мудре слово мовити; належить до розмовного мовлення; лексичні варіанти – розказувати (наговорити, набалакати, намолотити, наплести) сім (десять) мішків (кіп, лантухів, три мішки) гречаної вовни [і всі неповні]; у реченні виконує роль додатка.
Прикусити язика – змусити себе мовчати; фразеологічна єдність; фразема, дієслівна, питомо українська, однозначна, синоніми: ні пари з уст, забути язика в роті, замкнути рот, набрати в рот води; антоніми – розпустити язика, язика чесати; варіанти – прикусити (закусити) язик (язика), прикусити губу; у реченні виконує роль присудка.