Догляд за селеніцереусом

Низька популярність цього кактуса у квітникарів пов’язана, найімовірніше, з міфами про особливі умови, які йому потрібно створювати для цвітіння. Насправді ця рослина досить невибаглива і вимагає від своїх господарів мінімуму.

Освітлення. Як і всі кактуси, селеніцереус потребує яскравого освітлення і може переносити прямі сонячні промені. Тому в квартирі найкращим місцем для нього будуть вікна південного напрямку.

Температура. Оптимальна річна температура відповідає нормам середньої смуги України. Взимку бажано створити більш прохолодні кліматичні умови, до 15 – 17 °C, так як на цей час припадає період спокою.

Слід враховувати, що селеніцереус абсолютно не переносить протягів і перепаду температур. Потрапивши в несприятливі для себе умови, він швидко скидає утворені бутони.

Полив. При поливі рекомендується орієнтуватися на стан ґрунту. Якщо він ще вологий, то з поливанням варто почекати. Краще всього вибрати такий режим поливу, при якому земля буде встигати просихати на деяку глибину. Заливати кактус не можна, він легко може згнити та загинути.

Для поливу використовують добре відстояну м’яку воду кімнатної температури. Якщо вона жорстка, її можна трохи підкисляти лимонною або оцтовою кислотою, але так, щоб це не було помітно на смак.

Вологість повітря. Селеніцереусу досить вологості звичайних міських приміщень, тому в обприскуванні він не потребує. Іноді можна обмивати теплою водою його довгі стебла, щоб змити з них пил.

Ґрунт. Рослині потрібний живильний і добре проникний ґрунт. Для нього цілком підходить готова суміш для кактусів і сукулентів, в яку можна додати трохи дрібного керамзиту або битої цегли, та товченого деревного вугілля (для профілактики гнилі).

На дні горщика потрібний обов’язковий хороший дренажний шар, що перешкоджатиме застою води.

Підгодівля. Селеніцереус — швидкорослий кактус, який активно поглинає із землі поживні речовини. Тому йому потрібно додавати більше харчування, ніж більшості представникам цього сімейства. У період вегетації селеніцереус підгодовують два-три рази на місяць універсальними добривами для кактусів. З листопада по березень всі підгодівлі припиняють, даючи рослині можливість відпочити.

Пересадка. Молоді екземпляри пересаджують щорічно навесні, дорослі – через рік, а зовсім дорослі, що розрослися, по мірі можливості. Але якщо кактус росте без пересадки, у нього рекомендується щорічно міняти верхній шар ґрунту, акуратно віддаливши стару землю до оголення кореневої системи.

Формування і обрізка. Досить довгі і непривабливі пагони можна обрізати, кактус здатний відновлюватися після ушкоджень. Але формувальна обрізка йому не потрібна, так як вона не сприяє кущінню і залишає після себе некрасиві пеньки. До того ж, якщо переборщити з цією хірургічною процедурою, рослину можна просто знищити.

Найкраще надавати селеніцереусу бажану форму, використовуючи різні кільця, опори, драбинки, навколо яких можна закрутити його довгі колючі стебла. Але при цьому потрібно бути вкрай обережними, так як рослина дуже крихка і легко ламається при спробі її зігнути.

Розмножується цей кактус насінням і відростками-живцями, які навесні укорінюють в злегка вологому ґрунті.

Хвороби та шкідники. Найчастішими шкідниками кактуса є павутинні кліщі та щитівки. При їх появі рослину необхідно обробити хімічним препаратом відповідної дії.

З хвороб найбільш часто можна зустріти кореневу гниль, що розвивається внаслідок затоплення кактуса.

Queen of the Night