1. Методи та засоби знищення ключів на носіях

Для безпеки криптографічних систем, особливо програмних, важливо правильне знищення ключ після закінчення терміну його дії, тривалої перерви у роботі, коли засіб КЗІ недостатньо контролюється, а також у випадках позаштатних ситуацій.

Непродумане використання певних способів знищення ключів не забезпечує надійного захисту від атаки на криптографічну систему та відновлення ключової інформації шляхом аналізу змісту залишкової інформації в оперативній пам’яті комп’ютеру або файлів (їх залишків) на накопичувачі на жорсткому магнітному диску.

Наприклад, в операційній системі DOS фактичного віддалення файлу або каталогу за допомогою команд DEL (delete - віддалити) або RD (remove directory - віддалити каталог) не відбувається, оскільки у цьому випадку, не стирається його вміст, система лише вважає вільною для запису нових даних область пам’яті, що раніше була відведена для нього.

В операційних системах лінійки Windows завдяки застосуванню механізмів захисту від знищення інформації внаслідок збоїв або помилок операторів можуть утворюватися чисельні дублікати файлів, що також не сприяє підвищенню рівня безпеки криптографічних систем.

Загалом, програмні методи знищення інформації на накопичувачах на магнітних носіях (НЖМД) можуть реалізовувати:

1. Рівень 0 ‑ початковий рівень. Це найбільш проста й часто застосовувана форма знищення інформації на НЖМД. Замість повного очищення жорсткого диска в завантажувальний сектор, основну й резервну таблиці розділів записується послідовність нулів. Однак у цьому випадку дані на диску не знищуються, до них ускладнюється доступ, тому вони можуть бути використані для моделі захисту від випадкового непередбачуваного ознайомлення з інформацією. Це обумовлено тим, що у цьому випадку повний доступ до інформації на НЖМД легко відновлюється за допомогою спеціальних програм аналізу секторів диска (наприклад, Norton Diskedit, Winhex).

2. Рівень 1. На цьому рівні у секторах НЖМД, що містять ключові дані записується послідовність нулів або одиниць. Внаслідок цього знищується не тільки завантажувальна область, але й дані. Звичайному користувачу відновити знищену у такий спосіб інформацію практично неможливо. Проте, існує можливість відновлення інформації при стиранні перезаписом. В основі її лежать:

• помилки оператора й неправильне використання програмного забезпечення;

• відмова програмного забезпечення перезаписувати весь адресний простір диска;

• залишкова інформація в дефектних секторах;

• можливість порушників другого та третього рівнів (див. модель порушника) проводити аналіз зон залишкової намагніченості доріжок.

За звичай, відновити інформацію, вилучену цим методом, стандартними засобами неможливо. Для відновлення потрібні спеціальне обладнання та знання методик відновлення.

3. Рівень 1+ ‑ підвищений. Для забезпечення гарантованого знищення ключової інформації в цьому випадку реалізується декілька циклів перезапису відповідних файлів.

Слід зазначити, що збільшення кількості циклів перезапису інформації ускладнює завдання порушника щодо відновлення стертих даних. Це обумовлено неточністю позиціонування записуючої голівки. Чим більше раз голівка перезапише дані, тем вище ймовірність, що вона зітре зони залишкової намагніченості на краях доріжки.